Аудит зобовязань

До  групи забезпечень належать такі (майбутні) операційні витрати на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов’язань; реструктуризацію.[8]

Мета  аудиту зобов’язань – установлення достовірності первинних даних щодо їх формування, повноти і своєчасності відображення інформації у зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення їх обліку відповідно до нормативних документів та облікової політики, достовірності відображення у звітності підприємства. [12, с. 198]

До  об’єктів аудиту зобов’язань також належать зобов’язання, які відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.(Додаток А)

Для проведення аудиту зобов’язань усю необхідну  документацію, на якій здійснюється відображення господарських операцій за рухом зобов’язань, можна поділити на : первинні документи; договори купівлі-продажу; письмові заяви на отримання кредиту; бізнес-плани; договори на придбання матеріальних ресурсів; контракти; Журнали ордери (№4 с.-г., №6 с.-г., №10.2 с.-г.); Відомості аналітичного обліку (№8 с.-г., №10.2.1 с.-г., №10.2.3 с.-г., №10.2.4 с.-г.); Акти розслідування нещасного випадку (ф. Н-1); Акти розслідування професійного захворювання (ф. П-1).

Під час проведення аудиту його послідовність обирається аудитором. Необхідно, щоб при плануванні перевірки в першу чергу обирали таку групу зобов’язань, завдяки якій можна було б виявити найбільше порушників.

У таких випадках, коли під час перевірки ризик  не планується, перевірку починають  з вивчення поточних зобов’язань  за розрахунками з бюджетом. Вивчивши групу поточних зобов’язань, перевіряють довгострокові зобов’язання, забезпечення, непередбачені зобов’язання і доходи майбутніх періодів.[11, с. 474-475]

2.Методика  проведення аудиту капіталу

Основним джерелом формування власних коштів підприємства є статутний капітал – сукупність коштів, вкладених у підприємство його власниками (засновниками).

Під час проведення перевірки аудитор повинен дотримуватись вимог чинного законодавства. Перевіряючи формування статутного капіталу, необхідно враховувати організаційно-правову форму підприємства, що перевіряється.[11,с. 475] Тому вивчення операцій з капіталом потрібно починати з перевірки юридичного статусу та права здійснення статутних видів діяльності, складу засновників, структури й управління підприємства, а також фінансових можливостей для досягнення поставлених цілей діяльності.

Зокрема, в акціонерних  товариствах статутний капітал  складається з номінальної вартості акцій товариства, придбаних акціонерами; у товариствах з обмеженою  відповідальністю-з вартості внесків його учасників.[10, с.115]

Аудитору слід також установити наявність відповідних  документів і дотримання державної  реєстрації суб’єкта господарювання(наявність свідоцтва про державну реєстрацію та перереєстрацію).

Аудитору варто з’ясувати законність змін у складі засновників підприємства, тобто порядок виходу співвласників з підприємства, що має бути передбачено статутом, а також документи, що підтверджують згоду сторін.

Аудитору треба  знати, що учасник має право отримати ту вартість частини майна підприємства, яка відповідає його частці у статутному  капіталі. Причому така вартість може бути більшою за вартість його внеску, якщо підприємство прибуткове, а може бути і меншою – якщо збиткове.

Надходження внесків  засновників контролюється на підставі даних первинних документів і записів за кредитом рахунку 67 «Розрахунки з учасниками» в кореспонденції з дебетом рахунків основних засобів . нематеріальних активів, грошових коштів, виробничих запасів тощо. Так, за даними прибуткових касових ордерів, виписок банку з поточних рахунків перевіряють повноту і своєчасність грошових сум і матеріальних цінностей.

Використовуючи  інформацію актів прийняття-передавання  основних запасів, документів, що відображають надходження нематеріальних активів і дебетові обороти за рахунком 10 «Основні засоби», 12 «Нематеріальні активи», визначають вартість переданого обладнання, будинків, споруд, майнових прав на інтелектуальну власність. На основі даних актів про приймання матеріалів, товарно-транспортних накладних, рахунків щодо обліку виробничих запасів (рахунок 20), рахунку 22 «МШП» з’ясовуються вартість матеріальних цінностей, що надані. Кожний внесок підтверджується документами, де обов’язково роблять посилання на формування статутного капіталу.

Особливу увагу слід приділити технічній стороні  реєстрації нематеріальних активів, унесених учасниками у статутний капітал(акт надходження).

Під час аудиту СК доцільно провести інвентаризацію майна, внесеного засновниками до СК підприємства.

У процесі аудиту капіталу необхідно також провести перевірку правильності розрахунків із засновниками. Ця перевірка передбачає вивчення таких питань:

-чи своєчасно  і в якому розмірі засновники  внесли свою частку до статутного  капіталу підприємства;

- у якому  вигляді внесено частки учасників до статутного капіталу  чи правильно оформлено документи на ці операції;

- чи правильно  проводиться нарахування доходів  від участі в капіталі підприємства;

- чи дотримується  відповідність записів у первинних  документах записам у журналі  7 за рахунком 46 «Неоплачений капітал» і Головній книзі (за журнальної форми обліку).[12, с.116]

Під час аудиту для визначення реальності внесків  до СК проводиться перевірка наявності  та правильності оформлення документів, що підтверджують факти розрахунків із засновниками. У підтверджувальних документах має бути посилання на формування СК, що важливо не тільки для цілей БО, а й для цілей оподаткування – обґрунтування правильності застосування пільг щодо податків.

Перевіряючи надходження  основних засобів і нематеріальних активів як внеску до статутного капіталу, треба обов’язково  проаналізувати договори про внесення необоротних активів, впевнитись у тому, що відображена вартість необоротних активів відповідає вартості, зазначеній у договорі.

Важливою є  перевірка дотримання строків оплати СК. Фактичне надходження внесків  засновників перевіряється на підставі первинних документів і записів у регістрах по  рахунку 46 «Несплачений капітал». Дебетове сальдо за цим рахунком показує заборгованість, яка обліковується за акціонерами з оплати підписки на акції. При цьому треба перевірити своєчасність погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу і реальність дебетового сальдо.

Аудитору варто  проаналізувати, чи дотриманні встановлені  законодавством терміни погашення заборгованості за внесками до СК та чи дотримано порядку здійснення внесків, що визначений у статуті.

Моментом фактичного надходження внесків до СК є: для грошових коштів – дата зарахування суми на поточний рахунок або внесення в касу; для основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів – дата складання акта приймання-передавання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів або інших документів, що свідчать про надходження зазначених об’єктів.

Аудитор мусить перевіряти обґрунтованість змін величини СК. Усі зміни СК мають бути документально оформлені.[11, с.472]

Під час перевірки  виявляються джерела збільшення СК, яке можливе тільки за рахунок: коштів, отриманим акціонерним товариством від продажу своїх акцій понад їх номінальну вартість (емісійний дохід); нерозподіленого прибутку за результатами попереднього року; дивіденди.

Якщо товариство у звітному періоді зменшило статутний  капітал, необхідно з’ясувати причину  прийняття такого рішення. У будь-якому  разі варто перевірити наявність обставин, які вимагають згідно з Законом України «Про господарські товариства» зменшення СК.

В обліку це відображається наступним чином:

Таблиця 2.1

.

Схема бухгалтерських операцій з відображенням  статутного капіталу

Наступним важливим напрямом аудиту – вивчення рівності сум та узгодженості показників. Здійснюючи перевірку, аудитору треба перевірити тотожність величини капіталу, що відображена суб’єктом господарювання у формі звітності №1 «Баланс» за статтею «Статутний капітал»(рядок 300), розміру капіталу, зафіксованому в статуті. Така відповідність є контрольною, а її необхідність випливає з чинного порядку обліку.

Відповідно  до даного порядку після державної  реєстрації СК на суму, зафіксовану  в статуті, відображається за кредитом рахунка 40 «,Статутний капітал» у кореспонденції з рахунком 46 «Неоплачений капітал».

Варто також  перевірити дотримання інших тотожностей. Так, має бути забезпечена узгодженість показників у наданих формах звітності. Розмір СК на початок і на кінець року, що відображається в балансі, має відповідати сумі за статтею «Статутний капітал» Звіту про власний капітал. Оскільки підприємства складають звіт на підставі даних бухгалтерського обліку, то суми за зазначеними рядками мають збігатися з кредитовим сальдо за рахунком 40 «Статутний капітал» за станом на відповідні дати, інформація щодо яких міститься в журналі 7.

Керуючись П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал», аудитор перевіряє правильність розподілу прибутку між учасниками підприємства або спрямування прибутку до СК, резервного капіталу тощо.

У процесі аудиту додаткового капіталу аудитор мусить установити, з яких коштів складається  сума додаткового капіталу. Його збільшення можливе при переоцінці основних та оборотних засобів; одержанні  емісійного доходу за цінними паперами, безкоштовному отриманні цінностей. Додатковий капітал відображається в обліку на рахунку 42 «Додатковий капітал». Він використовується для покриття збитків від списання основних засобів, на покриття збитків за операціями з цінними паперами і за безкоштовного передання основних засобів іншим підприємствам. [12, с.119]

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу , а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду.

Проводячи аудит резервного капіталу(РК), аудитор повинен перевірити джерела його утворення. Для цього необхідно встановити, який відсоток прибутку віднесено до РК і чи відповідає він засновницьким документам. Аудитор повинен перевірити також правильність операцій щодо використання РК за рахунком 43 «Резервний капітал». .[11, с.478]

Аудит фондів спеціального призначення починається з визначення фондів, які утворені за рахунок  прибутку(рах.48). Ці фонди призначені для створення нового майна, тому фактичне витрачання не змінює їх накопиченої величини. Вони можуть бути зменшенні тільки у разі списання коштів на погашення збитків звітного року або виплати доходів засновникам. Під час аудиту перевіряється документальне оформлення обгрунтованості виплат з цих фондів – матеріальної допомоги, премій, винагороди, за вислугою років та ін..