Облік готової продукції

Продовження таблиці 1.1

Продовження таблиці 1.1

Узагальнюючи нормативно-правову  базу, що регулює питання обліку та аудиту виробництва та реалізації готової продукції варто зазначити, що основоположним нормативним актом  на сьогоднішній день є Податковий кодекс України, який визначає та регулює аспекти оподаткування господарської діяльності підприємства. Окрім Податкового кодексу в процесі організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах керуються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Нормативна база, що регулює та визначає норми та правила ведення бухгалтерського обліку постійно змінюються, вносяться доповнення. З огляду на це потрібно постійно відслідковувати за змінами в законодавстві з метою недопущення помилок та порушення податкового законодавства.

Проблемні аспекти обліку, аудиту та аналізу готової продукції та її реалізації а також розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення є предметом дослідження багатьох вчених. Так, цією проблемою досить змістовно займаються вчені, які зробили значний внесок у розвиток обліку в цілому та обліку готової продукції зокрема: Л. Нападовська, В. Мякота, С.Ф. Голов, В. Палій, М. Чумаченько, І. Білоусова та інші. Значна увага авторами приділяється питанням, що стосуються формування витрат і калькулювання собівартості готової продукції. Зокрема, велика кількість публікацій присвячена тим чи іншим аспектам П(С)БО16 «Витрати», ці публікації визначають методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства на виробництво та реалізацію продукції та її розкриття у фінансовій звітності. Проте, як показує практика – вирішити всі проблеми, пов’язані з даним питання досить складно.

Найбільш критичний  аналіз П(С)БО16 міститься у статті М. Чумаченька та І. Бєлоусової, в якій автори дійшли висновку, що у П(С)БО16 «Витрати» викладені трактування, які не сприяють підвищенню рівня економічної роботи на підприємстві, запровадженню проти витратного механізму господарювання. Враховуючи відсутність у складі Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку стандарту «Витрати», автори пропонують замінити П(С)БО16. Однією з проблем П(С)БО16, яка є актуальною,  автори вважають те, що п. 1.1 П(С)БО 16 визначає склад виробничої собівартості  і тим суперечить тому, що перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції встановлюється підприємством. Йдеться про те, що в п.1.1 П(С)БО16 встановлений склад виробничої собівартості, п.п. 12-14 розкривають зміст прямих витрат, а п.15 встановлено зміст статей загальновиробничих витрат. Причому ця стаття об’єднує всі накладні витрати цехів в цілому [2, с.255]. С.Ф, Голов стверджує, що п.11 П(С)БО16 «… характеризує зміст виробничої собівартості, проте не визначає її структури, тобто ступінь деталізації прямих і непрямих витрат» [13, с.285]. Вагомий внесок щодо дослідження питання управлінського обліку зробили такі автори як Чернелевський Л.М. та Осадча Г.Г., так авторами до уваги користувачів було представлено підручник, який містить теоретичні рекомендації щодо управлінського обліку на підприємствах харчової промисловості. Зокрема, розділ 14 підручника «Управлінський облік на підприємствах харчової промисловості» присвячено саме підприємствам молочної промисловості, об'єктом дослідження якого є аналізоване нами в дипломній роботі підприємство. Так, авторами логічно та змістовно представлено склад витрат, які несе підприємство на виробництво та реалізацію продукції, методика обліку цих витрат та досліджено сам процес виробництва з точки зору управління [80, с.218].

Проблема удосконалення  управлінського обліку в системі економічної безпеки підприємства була досліджена І.А. Бєлоусовою [2, с.255]. Автором у статті було досліджено проблеми економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності з точки зору використання ефективних управлінських технологій. До таких ефективних технологій автором віднесено управління витратами на базі управлінського обліку. Також автором було розкрито етапи розвитку та становлення бухгалтерського обліку, його зв'язок з економічною безпекою підприємства і шляхи удосконалення управлінського обліку.

В процесі виробництва  та реалізації готової продукції  на промислових підприємствах виникає незавершене виробництво і досить часто з даного приводу виникають труднощі, пов’язані з правильним обліком незавершеного виробництва. Саме це питання стало об’єктом дослідження С.І. Лебедик, яка є автором статті, що містить теоретичні та методичні аспекти обліку незавершеного виробництва [45, с.290]. Зокрема, автором подано визначення поняття «незавершене виробництво», досліджено існуючі методи обліку витрат і розрахунку собівартості продукції.

Процес обліку реалізації продукції змістовно було досліджено М.О. Лишенко та Г.О. Афанасьєвою. Зокрема  авторами у власній статті було досліджено теоретичні й практичні аспекти  процесу реалізації продукції. З’ясовано особливості деталізації облікової інформації при здійсненні процесу реалізації. Запропоновано шляхи удосконалення бухгалтерського обліку реалізації продукції [46, с.124].

Вагомий внесок в дослідження  питання обліку готової продукції  внесли автори Ж.К. Нестеренко та І.О. Циганова [53, с.180]. У статті ними було досліджено особливості готової продукції та удосконалення обліку виробництва і її реалізації саме на прикладі молокозаводу. Дослідження, представлені в даній статті є важливим та корисним, оскільки рекомендації авторів містять конкретні пропозиції щодо удосконалення облікового процесу виробництва та реалізації продукції молокопереробних підприємств. Зокрема авторами запропоновано підвищити організацію контролю збитків, які виникають в процесі приймання сировини та виробництва готової продукції.

Особливості обліку готової  продукції як елементу запасів виробничого  підприємства було досліджено в статті «Випуск готової продукції: організація  та методика», автором якої є М.В. Реслер [65, с.37]. Автором розглянуто поняття запасів, їх оцінка, готова продукція та її класифікація, порядок формування собівартості готової продукції, відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, які пов’язані з випуском продукції на виробництві, рухом, складом та реалізацією готової продукції. 

Питання що стосуються податкового  та фінансового обліку податків, які  справляються в процесі виробництва  та реалізації готової продукції  є одним із найважливіших. Особливо гостро це питання постало після  прийняття в 2011 році Податкового кодексу. Практичні напрацювання з даного питання в розрізі виробництва та реалізації готової продукції стали предметом дослідження Т.М.Семенко [69, с.52]. У своїй статті автором було визначено особливості та вказано порядок відображення податку на додану вартість на рахунках бухгалтерського обліку за однією з перших подій відповідно до Податкового кодексу України. Крім того автором представлено основні суперечності, які виникають в результаті неузгодженості деяких нормативно-правових актів, які регулюють бухгалтерський та податковий облік податку на додану вартість.

Як і облік, питання  аналізу та аудиту готової продукції  є предметом дослідження багатьох фахівців в даній галузі. Теоретичні аспекти даного питання широко дослідженні  в роботах таких провідних економістів як: Шеремет А.Д. [84], Мних Є.В. [51] , Мазур В.П. [48], Кіндрацька Г.І. [37] Мец В.О. [49], Савицька Г.В. [67] та інші. Що стосується методик проведення аналізу та аудиту виробництва та реалізації готової продукції, то варто зазначити, що суттєвих розбіжностей в поглядах на даний процес немає. Розроблена та представлена методика аудиту та аналізу виробництва та реалізації продукції передбачає проведення аналізу динаміки і виконання плану виробництва та реалізації продукції, проведення факторного аналізу. Однак, попри вагомість даного питання практичних напрацювань залишається досить мало. Так за результатами наукових підходів можемо констатувати, що питання аналізу та аудиту виробництва та реалізації готової продукції потребують подальшого дослідження. На нашу думку це пояснюється тим, що умови виробництва та реалізації продукції на кожному підприємстві різняться, як наслідок виникає брак практичних рекомендацій щодо процедури аналізу та аудиту. Поодинокі дослідження даного питання свідчать про значні проблеми, пов’язані з браком фахівців в даній сфері, тим більше що на переважній більшості вітчизняних підприємств просто непередбачено посади аналітика. Недосконале  вивчення процесів виробництва та реалізації продукції заважають прийняттю економічно обґрунтованих управлінських рішень щодо удосконалення зазначених процесів діяльності підприємства. Як наслідок, підприємства нераціонально використовують виробничі потужності і є збитковими. Таким чином, питання обліку виробництва та реалізації готової продукції в фаховій літературі досліджено досить змістовно та ґрунтовно, особливо варто відзначити напрацювання фахівців з практичних питань. Окремої уваги заслуговують напрацювання щодо обліку готової продукції саме на молокозаводах, оскільки на цих підприємствах облік виробництва готової продукції ускладнюється специфікою виробного процесу в цілому. Разом з тим, дослідження показують, що питання аудиту та аналізу виробництва та реалізації готової продукції досліджені не достатньо, що підтверджується відсутністю практичних рекомендацій з боку фахівців щодо даного питання. Таке положення справ ще раз підтверджує той факт, що повинен бути чіткий зв'язок між обліком, аудитом та аналізом, оскільки ці категорії тісно між собою пов’язані і при якісному поєднанні яких можна досягти значних результатів в управлінському обліку.

1.3. Організаційно-економічна  характеристика підприємства ПрАТ  «Шаргородський маслозавод»

Молочна галузь країни на сьогоднішній день, попри заяви політиків, розвивається досить стабільно. Щорічні коливання ціни на сировину та проблеми з експортом продукції до Росії, не сильно вплинули на ринок молока та молочних продуктів. Продукція вітчизняних молокозаводів є високоякісною та характеризується значним попитом. Однак є проблема, вирішення якої потребує негайного втручання з боку можновладців, мова йде про скорочення поголів’я дійного стада і як наслідок підвищення рівня конкуренції на ринку сировини.

Статистична інформація, щодо виробництва та реалізації молока та продукції молочного походження по Вінницькій області та ПрАТ «Шаргородський маслозавод» зокрема, представлена в табл. 1.2. За даними табл. 1.2 зазначимо, що виробництво молока підприємствами Вінницької області за період з 2007 по 2011 р. має тенденцію до зниження. В 2011 р. в порівнянні з 2007 р. обсяг виробництва та реалізації продукції склав 207,5 %, однак в порівнянні з 2008, 2009, 2010 р.р. відповідно темпи приросту знижувались і становили 62,1% (162,1-100), 82,5% (182,5-100), 21,3% (121,3-100). Виробництво молока Приватного акціонерного товариства «Шаргородський маслозавод» за період дослідження 2007- 2011 р.р. характеризується такими показниками: в 2011 р. в порівнянні з 2007 р. обсяг виробництва і реалізації молока і продукції молочного походження збільшився на 32,1%  (132,1-100). В порівнянні з 2008 р. збільшився на 50,6% (150,6-100), в порівнянні з 2009 р. і 2010 р. збільшився відповідно на 24,5% і 16,5% (124,5-100, 160,5-100).

Таблиця 1.2

Динаміка виробництва  та реалізації молока та продукції  молочного походження по Вінницькій області та ПрАТ «Шаргородський маслозавод» за 2007-2011 роки