Облік капітальних інвестицій та надходження основних засобів на підприємстві (за матеріалами Філії«Яворівський райавтодор»)

Таблиця 2.8

Оформлення  в обліку основних засобів, внесених у статутний капітал підприємства

№ з/п	Зміст бухгалтерського  запису	Дебет	Кредит	Сума
1	2	3	4	5
1	Сформовано  статутний капітал	46	40	11000,00
2	Монтаж і  доставка виробничої лінії	15	685	1000,00
3	Податковий  кредит по ПДВ у сумі отриманих  послуг	641	644	200,00
4	Оплата за монтаж і доставку виробничої лінії	685	311	1200,00
5	Відображено податковий кредит по ПДВ	644	685	200,00
6	Внесок до статутного капіталу	15	46	11000,00

 

Таблиця 2.9.

Оформлення  в обліку операцій з створення  основних засобів

№ з/п	Зміст бухгалтерського  запису	Дебет	Кредит	Сума
1	Передоплата постачальнику  за будівлю та обладнання	377	311	15000,00
2	Податковий  кредит по ПДВ у сумі перерахованого авансу	641	644	2500,00
3	Оприбуткування  будівлі	15	631	7500,00
4	Оприбуткування  обладнання	15	631	5000,00
5	Відображено податковий кредит по ПДВ	644	631	2500,00
6	Введення в  експлуатацію будівлі	10	15	7500,00
7	Введення в  експлуатацію обладнання	10	15	5000,00
8	Дооцінка будівлі  згідно з експертною оцінкою	10	746	1800,00
9	Дооцінка обладнання згідно з експертною оцінкою	10	746	1200,00

 

Основні засоби, придбані на умовах фінансової оренди Філією «Яворівський райавтодор», зараховуються на баланс за первісною вартістю, що дорівнює справедливій вартості активу, визначеній в договорі фінансового лізингу.

Безкоштовно отримані об'єкти основних засобів зараховуються  на баланс по первісній вартості, що дорівнює їхній справедливій вартості на дату одержання з урахуванням витрат, що враховуються при визначенні первісної вартості придбаних засобів. При цьому підприємство не проводить капіталізацію власних коштів, відповідно в цьому випадку рахунок 15 «Капітальні інвестиції» не застосовується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ПІДВИЩЕННЯ  ЕФЕКТИВНОСТІ ОБЛІКУ Й ІНВЕНТЕРИЗАЦІЯ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 

3.1. Зростання ефективності ведення обліку капітальних інвестицій та надходження основних засобів в сучасних умовах господарювання

 

У загальному вигляді проблема удосконалення інформаційної бази процесу, пов'язаного з поліпшенням основних засобів, полягає в створенні такої моделі бухгалтерського обліку, яка б відповідала сучасним умовам господарювання та забезпечувала достатні можливості для прийняття управлінських рішень у цій сфері діяльності.

З упровадженням  національних П(С)БО обліку капітальних інвестицій, в тому числі обліку поліпшень основних засобів, приділяється недостатньо уваги. Облік капітальних інвестицій розглядається як облік витрат на капітальне будівництво, на придбання або створення основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів. Таке обмежене коло об'єктів бухгалтерського обліку капітальних інвестицій пов'язане передусім з реформуванням бухгалтерського обліку, в тому числі обліку капітальних інвестицій, яке спрямоване на зближення національних стандартів із міжнародними стандартами обліку.

У Міжнародних  стандартах обліку взагалі відсутнє таке поняття як «капітальні інвестиції». Більше того, згідно з МСБО 40 «Інвестиційна власність», інвестиційною вважається власність, яка утримується з метою отримання орендних платежів або збільшення капіталу (збільшення її вартості, майбутні продажі), або для досягнення обох цих цілей [16, с. 289], а не використовується в господарській діяльності. Отже, відповідно до міжнародних стандартів, капітальні інвестиції в основні засоби не вважаються інвестиціями взагалі. Винятком можна вважати тільки ті, які здійснюються в основні засоби з метою надання останніх в оренду.

У вітчизняній  теорії бухгалтерського обліку це поняття  збереглося ще з радянських часів, тільки замість «капітальні вкладення» зараз використовується термін «капітальні інвестиції», і проблема зношеності та відтворення основних засобів не зникла, а набуває ще більших розмірів. Так, за статистичними даними ступінь зносу основних засобів у 2006 р. становив 51,1%, з них у промисловості, де, до речі, найвищий рівень зношення, – 58,6% [18, с. 95]. Незважаючи на абсолютне збільшення інвестицій в основний капітал за останні роки, частка власних, або головних, джерел фінансування в загальному обсязі джерел зменшується [8; 18, 205, 206]. Це свідчить про недосконалість процесу відтворення основних засобів, в тому числі облікової політики сфери капітального інвестування як найважливішого інформаційного забезпечення цього виду діяльності. Усе це підтверджує актуальність дослідження в цій сфері.

Неузгодженість з міжнародною практикою не дозволяє повною мірою здійснювати й удосконалювати оперативне, тактичне і стратегічне управління капітальними інвестиціями.

Організація обліку капітальних інвестицій повинна бути цілісною, єдиною системою взаємопов’язаних, взаємоузгоджених способів і методів обліку, які охоплюють увесь комплекс облікових процедур з виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації, тому основними шляхами її удосконалення визначені наступні:

– вибір оптимальної  за складом та обсягом облікової інформації, яка забезпечить реалізацію завдань, поставлених перед обліком капітальних інвестицій;

– розробка та запровадження удосконалених форм носіїв облікової інформації, найбільш адаптованих до структури, змісту та характеру інформації;

– розробка та запровадження раціональних схем документообігу, що дозволять із найменшими затратами трудових, матеріальних та фінансових ресурсів забезпечити своєчасне виконання поставлених завдань;

– розробка та запровадження раціональної технології вирішення облікових завдань, що забезпечить злагоджене функціонування облікового механізму.

Документальне оформлення розробленої облікової політики в частині організації та методики обліку надходження основних засобів реалізується  в Наказі про облікову політику підприємства. При формуванні Наказу про облікову політику необхідно передбачити використання насамперед тих підходів та методів обліку, які передбачені положеннями (стандартами) та найбільш адаптовані до діяльності підприємства. Так, на думку професора В.А. Дерія, під обліковою політикою слід розуміти офіційно затверджене на підприємстві надане державою йому право вибору, з урахуванням специфіки діяльності підприємства та чинних правових актів, відповідних методик та форм, техніки ведення бухгалтерського обліку [2, с. 10].

В МСФЗ 25 «Облік інвестицій», звідки в основному було запозичене наведене визначення капітальних інвестицій, існують обмеження, за якими інвестиціями не вважаються запаси й основні засоби. У вітчизняному стандарті таких обмежень не зроблено. Крім того, міжнародні правила обліку інвестиціями визнають лише вкладення в сторонні суб’єкти. Реальні вкладення коштів у розвиток власної матеріальної бази не вважаються інвестицією. У вітчизняній практиці прийнято інший підхід, за яким спорудження чи придбання необоротних активів для власних потреб підприємства вважається капітальними інвестиціями, а вкладення в інші суб’єкти — фінансовими. Отже, саме це є однією з найважливіших особливостей, що відрізняє національні стандарти обліку від міжнародних у сфері інвестування, яку слід оцінити позитивно.

В цілому синтетичний  та аналітичний облік основних засобів Філії «Яворівський райавтодор» ведеться без порушень, але є ряд недоліків. Зокрема, це стосується заповнення первинних документів. При заповненні бланків бухгалтерією підприємства не заповнюються основні реквізити (коди, назви виробничих підрозділів, марка основних засобів). Це може мати негативні наслідки при заповненні первинних документів, так як багато подібних основних засобів і буде дуже важко встановити їх фактичну приналежність до певного підрозділу. При заповненні карток групового обліку взагалі, крім назви та кількості, нічого не заповнюється. А в оборотно-сальдовій відомості по обліку основних засобів, що ведеться в господарстві, відсутнє зазначення осіб, у підзвіті яких знаходяться основні засоби.

Для поліпшення первинного обліку необхідно усунути вищезазначені недоліки, а також запропонувати вести інвентарні описи основних засобів у виробничих підрозділах. Це дало змогу більш поглиблено контролювати рух і експлуатацію основних засобів. Також пропонується поновити договори матеріальної відповідальності із матеріально-відповідальними особами, адже їх форма застаріла, а також зробити загальний опис наявності основних засобів у матеріально-відповідальних осіб. Це дозволить контролювати працівників і покращить відповідальність за правильним користуванням основних засобів.

Також необхідно  звернути увагу на списання основних засобів. В господарстві при складанні  Актів на списання основних засобів створюється комісія.

Зміни необхідні  насамперед у частині підвищення оперативності інформаційного забезпечення управління основними засобами підприємства, що вимагає вирішення наступних завдань:

- дослідження  сутності основних засобів, їх  складу класифікації в різних  галузях економічної науки;

- узагальнення  та систематизація класифікації основних засобів;

- дослідження  діючої методики нарахування амортизації й обліку зносу основних засобів, встановлення її ефективності і доцільності застосування на підприємствах ремонтних доріг;

- аналіз діючої організації та методики бухгалтерського обліку основних засобів, вплив на них змін податкової політики та виявлення шляхів її вдосконалення;

- розроблення  рекомендацій з удосконалення методики контролю ефективності використання основних засобів із застосуванням інформаційних систем і технологій.

Вирішення поставлених  завдань передбачає:

- удосконалення  методики обліку надходження  основних засобів у системі  аналітичних рахунків, що дозволить  спростити систему бухгалтерських  записів;

- розробку бухгалтерської моделі економічного механізму амортизації, що сприятиме вирішенню проблем фінансового, внутрішньогосподарського обліку амортизаційних процесів та їх податкового аспекту;

- удосконалення  методики обліку витрат на  ремонти основних засобів, що  підвищить ефективність управління  витратами;

- розробку моделі залежності експлуатаційних витрат від віку устаткування, яка дозволить визначити доцільність проведення ремонту основних засобів.

Це дасть  змогу удосконалити організацію  та методику обліку основних засобів, підвищити його інформативність і прогнозувати ефективність використання на підприємстві.

Для удосконалення  первинного обліку можна запропонувати  наступне:

- ведення окремого  регістру аналітичного обліку для відстеження джерела придбання основних засобів;

- використання  субрахунків до рахунку 10 “Основні  засоби”, 13 “Знос основних засобів”, з метою удосконалення обліку  безкоштовно отриманих основних  засобів; 

- удосконалення  деяких форм первинного обліку основних засобів, що дозволило б ввести в них сучасні показники, що передбачені П(С)БО, що привело їх у відповідність їх економічному та правовому характеру.

 

 

 

3.2. Інвентаризація капітальних інвестицій та основних засобів  підприємства

Інвентаризацію  основних засобів слід провадити  відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків  та інших статей балансу, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України № 90 від 30.10.98 р.