Облік основних засобів

 

В П(с)БО № 7 “Основні засоби” вибуття ОЗ регламентовано так: об'єкти ОЗ виключаються з активів (списуються з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідпровідності критеріям визнання активом [17].

Фінансовий результат  від вибуття об’єктів основних засобів визначається як різниця між доходом від вибуття та собівартістю (за вирахуванням непрямих податків і витрат пов’язаних з вибуттям) і залишковою вартістю ОЗ.

У разі часткової ліквідації об’єкта Оз його первинна (переоцінена) вартість і знос зменшується відповідно на суму первинної вартості і зносу ліквідованої частини об’єкта [2].

Вибуття основних засобів  відбувається у таких випадках:

• безкоштовна їх передача іншим підприємствам

• ліквідація внаслідок непридатності для подальшої експлуатації через стихійне лихо (повінь)

• реалізацію
• заміну застарілого обладнання машин новими, продуктивнішими в разі нестачі

У всіх випадках вибуття, об’єкти вилучають зі складу діючих основних засобів підприємствах. Таке вилучення називається ліквідацією основних засобів.

Документом на списування ОЗ у всіх випадках вибуття є акт про ліквідацію основних засобів (форма № ОЗ-3). У ньому зазначають причини вибуття, технічний стан, первинну вартість, суму зносу, затрати на ліквідацію, найменування і вартість можливих для використання залишків від ліквідації, вартість капітальних ремонтів за час експлуатації, результати ліквідації. Відображення в системі рахунків вибуття основних засобів залежить від характеру вибуття: ліквідація, продаж тощо (Додаток 4).

У випадку часткової  ліквідації об'єкта основних засобів  його первісна (переоцінена) вартість і знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості і зносу ліквідованої частини об'єкта [4].

У випадку вибуття  об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум  попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок включається до складу нерозподіленого  прибутку з одночасним зменшенням додаткового  капіталу. Таким чином, сума, що враховується у складі додаткового капіталу, буде включати тільки суми дооцінки тих основних засобів, які перебувають на обліку підприємства.

При відображенні господарських  операцій, пов'язаних з вибуттям основних засобів, у бухгалтерському обліку підприємств роблять такі записи (таблиця 3.2.).

Таблиця 3.2.

Облік вибуття основних засобів

Зміст господарської операції	Д-т	К-т	Сума, грн.
1. При ліквідації основних засобів
На суму нарахованої амортизації  на день вибуття	131	10	80000
На залишкову вартість основних засобів	972	10	12000
При нарахуванні з/п за розбирання об'єкта	972	661	5000
2. При передачі основних засобів  як внесок до статутного капіталу  іншого підприємства
На суму зносу переданих основних засобів	131	10	16000
На суму залишкової вартості переданих основних засобів	14	10	2000
На суму різниці між залищковою та справедливою вартістю переданих  основних засобів	14	746	5000
3. При списанні, нестачі або псуванні  основних засобів
На суму, що підлягає відшкодуванню  винними	375	10	24000
На суму податкових зобов'язань	746	643	4000
На суму одержану на відшкодування  втрати	30/31	375	10000
4. При продажу основних засобів
На суму доходу від реалізації основних засобів	31/37	742	15000
На суму зносу реалізовних основних засобів	131	10	16000
На суму залишкової вартості реалізованих основних засобів	972	10	12000
На суму витрат пов'язаних з реалізацією  основних засобів	972	10	30500
На суму податкових зобов'язань  з ПДВ	742	377	10250

 

Первісна (переоцінена) вартість і сума зносу вибулих основних засобів в обов'язковому порядку відображається в примітках до фінансової звітності при розкритті інформації про основні засоби.

 

3.3. Облік амортизації основних засобів

Згідно з чинним законодавством амортизацію необхідно розраховувати двічі: в бухгалтерському обліку і для вирахування податку на прибуток. Порядок нарахування і використання амортизаційних відрахувань в бухгалтерському обліку визначено законодавством та П(с)БО № 7 ”Основні засоби” [14].

На суму нарахованої  амортизації збільшуються витрати підприємства відповідно до виду діяльності і знос основних засобів: дебет рахунків 23 ”Виробництво”, 91 ”Загальновиробничі витрати”, 92 ”Адміністративні витрати” та інших і кредит субрахунку 131 ”Знос основних засобів”.

П(с)БО № 7 ”Основні засоби” наводить визначення термінів:

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних  активів протягом строку їх корисного  використання (експлуатації)[17].

Вартість, яка амортизується –  первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Знос необоротних активів –  сума амортизації об'єкта необоротних  активів з початку їх корисного  використання.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку  підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

П(с)БО ”Основні засоби” містить п'ять методів нарахування амортизації:

• прямолінійний метод
• метод зменшення залишкової вартості
• метод прискореного зменшення залишкової вартості
• кумулятивний метод
• виробничий метод

Дозволяється також  використовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством [5].

Із запропонованих методів бухгалтер  повинен вибрати один і застосувати  на своєму підприємстві, що зазначається в обліковій політиці.

Порядок визначення амортизації за різними методами розглянемо на прикладі.

Приклад. Первісна вартість вантажного автомобіля 40 тис. грн. Власник вирішує, що експлуатувати буде автомобіль три роки, а потім його продасть, щоб придбати нову модель, використавши для цього і одержану виручку за проданий автомобіль, яка передбачається в сумі 5 тис. грн. Отже, вартість, яка підлягає амортизації, становить 35 тис. грн. (40 – 5 = 35). Пробіг автомобіля планується такий: 1 – й рік – 40 тис. км., 2 – й рік – 35 тис. км., 3 – й рік – 25 тис. км.

Метод 1 – прямолінійний, за яким річна  сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизаується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів. Цей метод ще називають лінійним, рівномірним. Розрахунок амортизації за прямолінійний методом здійснюється за формулою:

РСА = (ПВ - ЛВ) : СКВ,

де РСА – річна  сума амортизації,

ПВ – первісна вартість,

ЛВ – ліквідаційна вартість,

СКВ – строк корисного використання.

У даному прикладі річна сума амортизації  становить 11666 грн. [(40000 – 5000) : 3 = 11666].

Місячна сума амортизації  становить 972 грн. [11666 : 12 = 972].

Метод 2 – зменшення  залишкової вартості, за яким річна  сума амортизації визначається як добуток  залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початкцу нарахування амортизації річної норми амортизації. Вона обчислюється як різниця між одиницем та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта від результату ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Сума амортизації за методом зменшення залишкової вартості розраховується за формулами:

РСА = Пзв * РНА,

де Пзв – первісна (залишкова вартість),

РНА – річна норма  амортизації.

РНА = (1 –  ЛВ : ПВ) * 100%,

де n – кількість років  корисного використання об’єкта.

Річна норма амортизації – 50%. (1 – 5000 : 40000) * 100% = 50%.

Метод 3 – прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна норма сума амортизації  визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

Річна сума амортизації  за методом прискореного зменшення  залишкової вартості визначається за формулою:

РСА = Пзв * РНА,

Річна норма амортизації = 100% : n * 2, де n – кількість років корисного використання об’єкта.

Річна норма амортизації  становить 66,7%. (100% : 3) * 2 = 66,7%.

Метод 4 – кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Він розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

Розрахунок суми амортизації за кумулятивним методом здійснюється за формулами:

РСА = (ПВ - ЛВ) * КК,

де КК – кумулятивний коефіцієнт.

КК = КРКВО : СРКВО,

де КРКВО – кількість  років, що залишаються до кінця очікуваного  строку використання об’єкта,

СРКВО – сума числа  років корисного використання об'єкта.

Річна норма амортизації  розраховується шляхом множення кумулятивного  коефіцієнта на 100%.

Сума числа років  використання – 6 (1 + 2 + 3 = 6). Річна норма  амортизації за перший рік – 50% (3 : 6 * 100 = 50%), за другий рік – 33% (2 : 6 * 100 = 33%), за третій рік – 17% (1 : 6 * 100 = 17%). Сума амортизації розраховується за роками використання об'єкта і показана в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3.

Розрахунок суми амортизації  за кумулятивним методом

Рік	Кількість років використання	Вартість, що амортизується, грн.	Річна норма амортизації, %	Річна сума амортизації, грн.
1	3	35000	50	17500
2	2	35000	33	11550
3	1	35000	17	5950
Х	Разом	Х	Х	35000

 

Метод 5 – виробничий, за яким річна сума амортизації визначається як добуток фактичного річного обсягу випуску продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Вона обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство планує виробити (виконати), використовуючи об’єкт основних засобів.

СА = ФОП * ВСА,

 де СА – сума  амортизації,

 ФОП – фактичний  обсяг продукції (робіт, послуг),

 ВСА – виробнича  ставка амортизації.

ВСА = (ПВ - ЛВ) : ЗОП,

 де ЗОП – загальний  обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати).

Виробнича ставка амортизації 350 грн. на 1000 кілометрів (35000 : 100000 * 1000 = 350). Залежно від обсягу пробігу  розраховується сума амортизації.

 Підприємство може  застосовувати норми і методи  нарахування амортизації основних  засобів, передбачені податковим законодавством. Це потрібно робити для вирахування податку на прибуток. Але податковий метод не задовольняє вимоги підприємства до фінансового обліку в частині нарахування амортизації.

 Метод амортизації  підприємство обирає самостійно  з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання. Метод амортизації об’єкта основних засобів переглядають у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починають з місяця, насткпного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації [5].