Облік власного капіталу

Структура власного капіталу підприємства залежить від спрямованості його діяльності, від організаційно-правової форми та від форми власності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Облік власного капіталу

 

Під власним капіталом розуміють  сукупність економічних відносин, що дозволяють включити в господарський  оборот фінансові ресурси, які належать або власникам, або самому господарюючому суб’єкту.[15]

Основним  елементом власного капіталу є статутний капітал — один із основних показників, що характеризує розміри і фінансовий стан підприємства. Він відображається в сумі, що зареєстрована в установчих документах як сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) підприємства. Виключенням є інвестиційні проекти, в, яких власний капітал відображається в бухгалтерському обліку і звітності в міру його сплати та в розмірах, що фактично склалися на звітну дату.[12]

Формуванню статутного капіталу за рахунок внесків засновників (учасників) фіксується в засновницьких документах підприємства. Розмір статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення обов'язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць. Сума статутного капіталу за балансом підприємства та сума, зареєстрована в Державному реєстрі, повинні бути тотожними.

Сума, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена  засновниками, представляє собою неоплачений капітал підприємства. Невкладені кошти засновників (учасників) зменшують реальний розмір статутного капіталу і в балансі відображаються зі знаком мінус.

Пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності; він складається з сум пайових внесків членів споживчого товариства, житлово-будівельних кооперативів, кредитних спілок та інших підприємств, а також паїв членів колишніх колективних сільськогосподарських підприємств (КСП)" в сільському господарстві, одержаних в результаті розподілу на паї колективної власності.[12]

Додатковий капітал складається із емісійного доходу, тобто доходу одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують

номінальну вартість; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу.

           Резервний капітал являє собою зарезервовану частину власного капіталу підприємства, призначену для внутрішнього страхування його господарської діяльності. Статтею 14 Закону України “Про господарські товариства ” від 19 вересня 1991 року № 1576-XII передбачено створення в господарському товаристві резервного (страхового) капіталу у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 % статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) капіталу передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 % суми чистого прибутку.

Нерозподілені прибутки — це прибутки, одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, які зменшені на суму прибутків використаних у звітному році, включаючи нарахування податку на прибуток. Нерозподілений прибуток є власністю акціонерів і збільшує суму власного капіталу. Якщо фінансові результати діяльності збиткові, то сума збитку зменшує суму власного капіталу.

Спеціальні (цільові) фінансові фонди. До них відносяться цілеспрямовано сформовані фонди власних фінансових засобів з метою їхньої майбутньої витрати. У складі цих фінансових фондів звичайно виділяють: амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд охорони праці,фонд розвитку виробництва та  інші. Порядок формування і використання засобів цих фондів регулюється статутом і іншими установчими документами підприємства.

Інші форми власного капіталу. До них відносяться розрахунки за майно (при здачі його в оренду), розрахунки з учасниками (по виплаті їм доходів у формі відсотків та дивідендів) і деякі інші, що відображені у першому розділі пасиву балансу.

3.1. Бухгалтерський облік власного капіталу і розрахунків з учасниками

Для обліку власного капіталу передбачені  наступні рахунки:

40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 45 "Вилучений капітал", 46 "Неоплачений капітал".

Рахунки 42, 43, і 44 призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської  діяльності підприємства, але не є статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і направляється на задоволення потреб господарюючого суб'єкту, проте він не закріплений по частках за кожним з учасників.

Рахунки 40, 41, 45 і 46 використовують для формування стартового капіталу підприємства. В залежності від організаційної форми підприємства це може бути статутний або пайовий капітал.

Для обліку пайового капіталу в Плані рахунків існує рахунок 41 «Пайовий капітал». Він призначений для обліку і узагальнення інформації про суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами. Аналітичний облік за рахунком 41 «Пайовий капітал» ведеться за видами капіталу.

Бухгалтерський  облік статутного капіталу починається  з моменту реєстрації підприємства в Єдиному державному реєстрі, підприємств та організацій України і припиняється в день виключення підприємства із Державного реєстру в результаті завершення діяльності у випадку банкрутства, реорганізації, ліквідації тощо.

Для обліку статутного капіталу використовують три основні рахунки:

рахунок 40 "Статутний капітал", рахунок 46 "Неоплачений капітал" та рахунок 45 "Вилучений капітал".

Всі операції, пов'язані з формуванням, змінами, ліквідацією статутного капіталу, відображаються на рахунку 40 "Статутний капітал". Сальдо цього рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу. Зміни статутного капіталу проводяться у встановленому чинним законодавством порядку з обов'язковим внесенням відповідних змін до установчих документів.

Рахунок 40 "Статутний капітал" пасивний, фондовий, призначений для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства. По кредиту рахунку 40 відображається збільшення статутного капіталу, по дебету - його зменшення (вилучення). Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу по кожному засновнику, учаснику, акціонеру.

Рахунок 46 "Неоплачений капітал" регулюючий, призначений для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства.

По  дебету рахунку 46 відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, по кредиту - погашення цієї заборгованості.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

На  рахунку 45 "Вилучений капітал" ведеться облік вилученого капіталу у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо. По дебету рахунку 45 відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників. Оплата одержаних акцій може здійснюватися грошовими коштами, векселями та з позикових рахунків. По кредиту показують вартість анульованих або перепроданих акцій (часток). Якщо акції анульовані, то на цю суму зменшується власний капітал, при перепродажу - показують зменшення вилученого капіталу та збільшення відповідних активів. При реалізації акцій своїм акціонерам заборгованість може відображатись на рахунку 46 "Неоплачений капітал".

Рахунок 45 "Вилучений капітал" має такі субрахунки:

451. "Вилучені акції";
452. "Вилучені вклади й паї";
453. "Інший вилучений капітал".

Аналітичний облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій (вкладів, паїв). Облік викуплених акцій показаний нижче.

Таблиця 3.1.

 

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
			Дебет                                               Кредит
1	2	3                                   4
1	Викуплено акції за купівельною вартістю	451 "Вилучені                        301 "Каса в акції"                     національній валюті"
2	Реалізовано акції
		- за  купівельною вартістю акцій	301 "Каса в національній валюті" 31 1 "Поточні рахунки в національній валюті	45 1 "Вилучені акції"
		- на  різницю між продажною і номінальною вартістю	301 "Каса в національній валюті" 31 1 "Поточні рахунки в національній валюті"	421 "Емісійний  дохід"
		- на  різницю між номінальною та продажною вартостями	421 "Емісійний доход"*	451 "Вилучені акції"
3	Анульовано  акції
		- за  номінальною вартістю	40 "Власний  капітал"	451 "Вилучені  акції"
		- на  різницю між купівельною і номінальною вартістю	421 "Емісійний доход"	45 1 "Вилучені акції"

 

Якщо  під час продажу викуплених акцій за нижчою ціною викупних коштів емісійного доходу не достатньо, то в такому випадку буде складатись запис Дт 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" Кт 451 "Вилучені акції".

 

3.2. Статутний капітал

Статутний капітал - це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників до капіталу підприємства.

На  початку діяльності підприємства незалежно  від його організаційно-правової форми  необхідно мати певний стартовий  капітал, який би дозволив профінансувати першочергові заходи щодо налагодження фінансово-господарської діяльності. Таку функцію можуть відігравати позичені кошти (позика або банківський кредит), але найчастіше засновники підприємства наділяють новостворену юридичну особу певним обсягом коштів чи майна, формуючи статутний фонд підприємства.

Статутний капітал являє собою зафіксовану  в установчих документах загальну вартість активів, що є внеском власників (учасників) до власного капіталу підприємства.

Для оцінки фінансового стану підприємства статутний капітал визначальної ролі не відіграє. З цією метою має значення величина всього власного капіталу і його співвідношення з іншими розділами активу і пасиву балансу. Важливість статутного капіталу випливає з інших функцій, що він виконує, а саме:

1. Статутний капітал, що є сумою внесених внесків, надає необхідну інформацію про частку у ньому кожного з власників. Розмір частки, у свою чергу, визначає ступінь участі кожного з власників в управлінні підприємством, суму коштів у загальній вартості власного капіталу підприємства, яку він повинен отримати при ліквідації підприємства, а також у деяких випадках при його виході з числа засновників.

2. Величина  статутного капіталу надає інформацію  користувачам фінансової звітності підприємства про мінімальну величину його власного капіталу. Якщо, наприклад, у господарському товаристві інші складові власного капіталу можуть зменшуватися власниками за їх самостійним рішенням, то для зменшення статутного капіталу необхідне проведення передбачених законодавством процедур і відсутність заперечень кредиторів.

Починаючи розгляд юридичних аспектів формування статутного фонду, зазначимо, що обов'язковість  його створення встановлена законом  лише для господарських товариств (ст.4 Закону України про господарські товариства). Щодо решти підприємств - це право, а не обов'язок засновника. Однак доцільність використання цього права випливає з пп.4.2.5 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1997 року № 334/94-ВР та пп. 3.2.8 ст. З Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, згідно з якими внески до статутних фондів не включаються до складу валових доходів підприємств - емітентів корпоративних прав, а внески у вигляді основних фондів не є об'єктом обкладення Податку на додану вартість (далі-ПДВ)у засновника.

Відповідно, оскільки обов’язковість формування статутного фонду передбачена тільки для господарських товариств, то лише щодо них справедливо говорити про мінімальний розмір статутного фонду, причому тільки щодо акціонерних  товариств і товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю. (Глави 4 і 5 Закону про господарські товариства, де врегульовано питання діяльності повних і командитних товариств, також не містять положень щодо мінімального розміру статутного фонду. Виняток - страхові компанії.)

Мінімальний розмір статутного фонду за загальним  правилом становить:

• для акціонерних товариств - 1250 мінімальних заробітних плат (станом на 01.04.2008 р. – 525 грн.), тобто 656250 грн.;
• для товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю -100 мінімальних заробітних плат, тобто 52500 грн.