Облік власного капіталу

- при становленні підприємства;

- при додатковій емісії  акцій чи залучення додаткових паїв.

Це  означає, що як джерело фінансування статутний капітал працює досить рідко. Якщо при становленні підприємства він є основою для його організації  і початку господарської діяльності, то залучення засобів на вже працюючому підприємстві переслідує визначені цілі:

- залучення додаткового капіталу (у випадку, якщо ціна залучення засобів з інших джерел робить їх недоступними, або потрібно залучити значну кількість засобів для фінансування інвестиційного проекту);

  - зміна структури капіталу.

В останньому випадку перед керівництвом може виникнути проблема, що при новому випуску акцій (паїв) можуть відбутися істотні зміни в структурі власників, і не завжди ці зміни можуть позитивно відбитися на подальшому положенні підприємства.

Додатковий  капітал взагалі складно вважати джерелом фінансування діяльності підприємства, тому що він утвориться в основному за рахунок майна, придбаного підприємством за рахунок прибутку чи його переоцінки, а також різних надходжень, закріплених законодавством України. В основному додатковий капітал додає різницю вартості вже наявного майна і статутним капіталом. Витрату цих засобів також жорстко закріплено.

Резервний капітал також складно розглядати як джерело фінансування, тому що напрямки його використання для окремих організацій  законодавчо закріплені, для всіх інших - закріплюються установчими документами. В основному, резервний капітал використовується на покриття непередбачених збитків, втрат і виконання своїх зобов'язань, у випадку, якщо їх виконання за рахунок інших джерел неможливо.

Фонди спеціального призначення в основному  спрямовані на акумулювання коштів  за рахунок чистого прибутку для  фінансування цільових заходів. Вони утворюються за нормами і видами, що затверджують власники, вони ж затверджують і напрямки використання. Так як ці фонди, як і резервний капітал, утворюються за рахунок прибутку, тому їх необхідно вважати похідними джерелами.

Нерозподілений  прибуток є самим великим і ефективним джерелом власних засобів на підприємстві, яким воно може оперувати у своїй господарській діяльності. Однак його розмір також залежить від ряду зовнішніх і внутрішніх факторів.

У складі резервів по залученню власного капіталу в даний час, як основний елемент, можна виділити доход від здачі майна в оренду. Найбільш широке застосування орендних відносини знайшли на підприємствах, на балансі яких знаходиться численне нерухоме майно, що підходить для цієї мети. Це досить негативне явище, тому що найчастіше, здача майна в оренду ведеться за рахунок скорочення виробництва і демонтажу устаткування, що знаходиться в  приміщенні, яке здається. Напевно керівництво таких підприємств або не бачить інших можливостей у використанні виробничих площ і устаткування, або в погоні за матеріальною вигодою завдають шкоди виробництву.

Наприкінці  можна зробити висновок, що самим головним джерелом фінансування діяльності підприємства є нерозподілений прибуток. 

Для нових підприємств головним джерелом фінансування є статутний капітал. Однак не завжди його величина реально відповідає потребі підприємства для початку своєї діяльності

Для фінансування, призначень для різних цілей, використовуються спеціальні цільові  фінансові фонди, а в окремих  випадках і резервний капітал.

Хотілося  б виразити надію на те, що законодавчо  будуть зроблені зміни    реєстрації, що спрощують процедуру як, підприємства, так і додаткового залучення засобів у статутний капітал. 

Приведення  величини статутного капіталу до реально  необхідного рівня також може допомогти створюваному підприємству розпочати свою статутну діяльність і підвищити довіру третіх осіб до підприємства, і як наслідок, до можливості залучення необхідних ресурсів за більш низькими цінами.

Підсумовуючи, зазначимо, що формування власного фонду також впливає на такі важливі правовідносини, як сплата податків (адже при формуванні статутного фонду відбувається рух фінансів або перехід прав на майно), визначення часток засновників підприємства (тобто фактичне визначення власника/власників юридичної особи), фіксація прав на майно та ін., необхідно надзвичайно ретельно врегулювати це питання в установчих документах з метою уникнення юридичних конфліктів між засновниками або між засновниками і третіми особами. З питань особливостей формування власного фонду консультації можна отримати також в органі, що уповноважений здійснювати державну реєстрацію відповідних типів підприємств.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV.
2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 394/94-ВР.
3. Закон України “ Про господарські товариства ” від 19 вересня 1991 року № 1576-XII.
4. Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.
5. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ.
6. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006  № 3480-IV.
7. Закон України “Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001 р. №2374-ІІІ;
8. Декрет Кабінету Міністрів України “Про довірчі товариства” від 17.03.93 р. № 23-93.
9. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції У країни 21 червня1999р. №391/3684.
10. План рахунків бухгалтерського обліку бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування ”, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.99 № 291 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 892/4185.
11. В.В. Сопко, Бухгалтерський облік , Міністерство освіти і науки України. Київський національний економічний університет, Київ 2001.
12. Ф.Ф. Бутинець, Бухгалтерський фінансовий облік, Міністерство освіти і науки України житомирський інженерно-технологічний інститут, Житомир 2000.
13. Н.М. Ткаченко, Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності, А.С.К.2002.
14. Л.К. Сук, П.Л. Сук, Бухгалтерський облік II, навчальний посібник для дистанційного навчання, Київ 2005.
15. Л.Абалкин, Бегство капитала: природа, формы, методы борьбы.//Вопросы экономики, №7, 2003.