Облік власного капіталу

Взаємозв'язок Звіту про власний капітал і Балансу показано на рис 3.1

Рис.3.1 Взаємозв'язок Звіту про власний капітал і Балансу

Звіт про власний  капітал розкриває інформацію про  зміни у складі власного капіталу підприємства впродовж звітного періоду. Він заповнюється у такій

послідовності.                                                                                                          Крок 1. Перенесення залишку власного капіталу на початок року у розрізі статей із розділу І пасиву Балансу.                                                                       Крок 2. Коригування зазначеного залишку внаслідок зміни облікової політики, виправлення помилок та інших змін, передбачених П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".                                                                   Крок 3. Визначення скоригованого залишку власного капіталу на початок року у розрізі статей.                                                                                                       

Крок 4. Відображення змін у власному капіталі внаслідок переоцінки активів. Такі операції вплинуть на статтю "Інший додатковий капітал" – дооцінка збільшить її, а уцінка – зменшить (буде відображена у дужках).                     Крок 5. Перенесення чистого прибутку (збитку) за звітний період із Звіту про фінансові результати.                                                                                              Крок 6. Відображення впливу розподілу прибутку на власний капітал. Подаються дані, які відображають розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо. Такі операції призведуть до зменшення статті "Нерозподілений прибуток" і збільшення, відповідно, статей "Статутний капітал" та/або "Резервний капітал".                                                                     Крок 7. Відображення впливу на власний капітал внесків учасників до статутного чи пайового капіталу.                                                                            Крок 8. Подання інформації про вилучення капіталу. Тут наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій чи з ін. причин. Викуп акцій призведе до збільшення статті "Вилучений капітал", а їх перепродаж або анулювання – до її зменшення. Крок 9. Відображення інших змін у складі власного капіталу:                                   – списання невідшкодованих збитківза рахунок статутного або пайового капіталу;                                                                                                                         – вартості безплатно отриманих активів, що зумовило до зростання власного капіталу, не пов'язаного із підвищенням ефективності діяльності підприємства. Крок 10. Визначення загальної суми змін у складі власного капіталу за звітний рік внаслідок:                                                                                                                – переоцінки активів;                                                                                                   – чистого прибутку (збитку) за звітний період;                                                         – розподілу прибутку;                                                                                                   

– внесків учасників;                                                                                                          – вилучення капіталу;                                                                                                      – інших змін у капіталі.                                                                                         Крок 11. Визначення залишку власного капіталу на кінець року у розрізі його складових і порівняння одержаних даних із відповідними даними розділу 1 пасиву Балансу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2 Взаємозв`язок Звіту про власний капітал з іншими формами звітності

Усі підприємства повинні  розкривати у примітках до фінансових звітів призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім

статутного).                                                                                                                 Вимоги щодо розкриття інформації у фінансовій звітності особливо стосуються акціонерних товариств, звіти яких повинні відповідати принципам прозорості та відкритості, що діють на світовому ринку капіталів. Тому акціонерні товариства мають подавати у примітках до фінансових звітів інформацію про: 1) загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які передбачається здійснити передплату;                                                                                                 2) загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які здійснена передплата порівняно з передбаченими величинами;                                                                  3) загальну суму коштів, одержаних у ході передплати на акції, з окремим виділенням:                                                                                                                   – грошових коштів, внесених як плата за акції, із зазначенням кількості акцій;    – вартісної оцінки майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням кількості акцій;                                                                                                                              – загальної суми іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюту зараховано в обліку;                              4) акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями, зокрема про:                                                                                                                                 – кількість випущених акцій із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу;                                                                                                                          – номінальну вартість акції;                                                                                        – зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу;        – права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, в тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу;                                                – акції, що належать товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам; – перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють;                            

– кількість акцій, які  перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5 %;                             – акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими контрактами із зазначенням їх термінів і сум;                                                                                       – накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями;         – суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.                                                         Усі інші підприємства подають у примітках до фінансових звітів інформацію про:                                                                                                                                      – розподіл часток статутного капіталу між власниками;                                            – права, привілеї або обмеження щодо цих часток;                                                     – зміни у складі часток власників у статутному капіталі.                                   Високі темпи зростання власного капіталу свідчать про здатність підприємства формувати і ефективно розподіляти прибуток, уміння підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. Водночас зменшення обсягів власного капіталу, як правило, є наслідком неефективної, збиткової діяльності і може

призвести до банкрутства. Ось чому інформація про власний  капітал підприємства є такою  важливою для користувачів фінансової звітності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:

Власний капітал є  невід’ємною частиною організації  та функціонування будь-якого підприємства.                                                                                                                            Власний капітал підприємства визначається як різниця між його активами та зобов’язаннями.Складовими власного капіталу є:

• статутний капітал;

• пайовий капітал;
• додатковий капітал;
• резервний капітал;
• вилучений капітал;
• неоплачений капітал,
• нерозподілені прибутки (непокриті збитки;
• цільові надходження;
• забезпечення майбутніх витрат;
• страхові резерви.

Вказані елементи найшли своє відображення на рахунках IV класу, який має назву “Власний капітал  та забезпечення зобов’язань”:                                                                        На рахунку 40 “Статутний капітал” ведуть облік статутного капіталу. Записи по рахунку 40 виконують тільки в разі збільшення або зменшення статутного капіталу, які здійснюють в установленому порядку, та після внесення відповідних змін в установчими документи підприємства .За кредитом рахуна відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення .

Сальдо на цьому рахунку  повинне відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства, і, для акціонерних товариств, дорівнювати сумарній номінальній вартості випущених акцій підприємства.

На рахунку №41 “Пайовий капітал” обліковують частину вартості майна, яка була розпайована між  членами КСП, частину майна, яка  не була розпайована 

між його членами, а також зростання (зменшення) вартості майна протягом діяльності підприємства.

Рахунок №42 “Додатковий  капітал” призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує  їхню номінальну вартість, а також  про суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

Рахунок №43 “Резервний капітал” призначено для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.

На рахунку №44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

На рахунку №45 “Вилучений капітал” ведеться облік вилученого капіталу, у разі викупу власних  акцій (часток) у акціонерів з метою  їх перепродажу, анулювання (зменшення  Статутного капіталу) тощо.

Рахунок №46 “Неоплачений капітал” призначено для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства.

На дебеті рахунка  відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до Статутного капіталу підприємства, на кредиті — погашення заборгованості по внесках до статутного капіталу.

 

 

На рахунку №47 “Забезпечення  майбутніх витрат і платежів”  ведеться узагальнення інформації про  рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів, та включення їх до витрат поточного періоду.

На рахунку №48 “Цільове фінансування і цільові надходження” ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів, отриманих  для здійснення заходів цільового  призначення (в тому числі отримана гуманітарна допомога).

Облік страхових резервів ведеться на рахунку №49 “Страхові резерви”. Цим рахунком користуються підприємства, які відповідно до законодавства є страховиками і у встановленому порядку формують страхові резерви.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:                                                                              

1. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для вузів. К.: Либідь, 2000. – 692 с.

2. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік: Навчальний посібник. – К.: Кондор. 2005 р. – 503 с.

 3. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Підруч. для студ. вищ. навч. закл./ Захожий В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М; за ред. Захожая В.Б.,Базася М.Ф. – К.: МАУП, 2005 – 958 с.

4. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л. Г. Ловінська, Л. В. Жилкіна, О. М. Голенко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. — 370 с.ISBN 966–574–379–1

5. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для вузів / За ред. Ф.Ф. Бутинця. 2-е вид. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 608 с.

6. Голов С. Звіт про рух грошових коштів // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – №4. – С. 3-15.

7. Горицкая Н.Г. Бухгалтерский учет и финансовая отчетность в Украине с 2000 года. – К.: Либідь, 2000. – 567 с.

8. Грабова Н.Н. Добровський В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях, 2000: Учеб. пособ. для вузов / Под ред. Н.В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2000. – 624 с.

9. Губачова О. Звіт про власний капітал // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – №4. – С. 32-39.

10. Джога Р. Т., Свірко С. В., Сінельник Л. М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник За заг. ред. проф. Р.Т.Джоги. — К.: КНЕУ, 2003. — 483;с.