Основи облику пидзвитних коштив

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

З дисципліни: “Бухгалтерський облік II”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

План

Вступ

I. Теоретична частина

1. Теоретичні основи обліку підзвітних коштів

1.1 Сутність розрахунків  з підзвітними особами та завдання  їх обліку

1.2 Характеристика рахунку 372

2. Організація обліку розрахунків з підзвітними особами

2.1 Порядок видачі готівки  під звіт

2.2 Документальне оформлення господарських операцій з обліку розрахунків з підзвітними особами

II. Практична частина

 Висновок

Список використаної літератури

 Додатки

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

Вступ

I. Теоретична частина

1. Теоретичні основи обліку підзвітних коштів

1.1 Сутність розрахунків з підзвітними  особами та завдання їх обліку

1.2 Характеристика рахунку 372

2. Організація обліку розрахунків з підзвітними особами

2.1 Порядок видачі готівки під звіт

2.2 Документальне оформлення господарських операцій з обліку розрахунків з підзвітними особами

II. Практична частина

 Висновок

Список використаної літератури

 Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретична частина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичні основи обліку підзвітних коштів

1.1 Сутність розрахунків  з підзвітними особами та завдання їх обліку

З каси підприємства, згідно діючого  положення, можуть видаватись готівкові  кошти для розрахункових операцій на місці придбання товарно-матеріальних цінностей (на ринку, підприємствах роздрібної торгівлі), а також для витрат по службових відрядженнях, інших потреб (пересилка службової кореспонденції, придбання господарського знаряддя та інше).

Переважно, готівкові  кошти видаються працівнику підприємства на основі розпорядження керівника підприємства (або в службові обов'язки працівника входить робота по закупівлі товарно-матеріальних цінностей – тоді розпорядження не потребується, але з таким працівником заключають договір про його повну матеріальну відповідальність). Працівник, що отримав готівкові кошти підприємства, називається в бухгалтерській практиці підзвітною особою, так як він зобов'язаний прозвітуватись про цільове використання грошових коштів, або повернути їх в касу підприємства (організації). Суми, отримані підзвітною особою, називають авансовими сумами, а звіт працівника називають – авансовий звіт. Авансовим звітом буде вважатись документ, що підтверджує витрати працівника (так як до нього додаються підтверджуючі документи: чеки, білети, квитанції, закупівельні акти), обов'язковим реквізитом його є підпис керівника підприємства: ”доцільність витрат підтверджую” і підпис, або “бухгалтерії оплатити” .

Складає авансовий звіт підзвітна особа, вказує дату і підписується в ньому.

Завдання бухгалтера — контролювати цільове використання підзвітних сум.

З цією метою він встановлює строки подання авансових звітів, називає  перелік документів, які працівник  повинен пред'явити, і контролює  правильність наданих документів на предмет їх юридичної сили (печатки, підписи і таке інше).

Якщо всі додані документи є достовірними, суму “списують” з підзвіту, так як працівник вже не повинен повертати готівкові гроші видані йому в підзвіт. Таким чином, підприємство вже вступає з працівником в розрахункові операції, при веденні яких може бути дебіторська і кредиторська заборгованість на момент закриття бухгалтерських рахунків. Дебіторська заборгованість буде відображати наявність боргу працівника по отриманим ним коштам, в свою чергу, якщо сам працівник на виробничі цілі використав власні кошти, то підприємство до моменту їх відшкодування буде мети кредиторську заборгованість. Як і будь-яка інша заборгованість ця відшкодовується шляхом повернення готівкових коштів (за письмовою заявою працівника чи даних авансових звітів).

Службове відрядження  — це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк  для виконання службового доручення  поза місцем постійної роботи . Якщо працівника відряджено до іншого міста, то йому видається відрядне посвідчення, яке він зобов'язаний пред'явити при поверненні. На практиці трапляються випадки, коли для переїздів використовується транспорт підприємства або особистий транспорт, тоді необхідно надати водіїв дорожніми листами. Відрядженому працівнику видається грошовий аванс (відшкодовуються витрати) на оплату: з добових, з проїзду, з найму житла.

За відрядженим  працівником зберігається місце  роботи (посада) та середній заробіток  за час відрядження, в тому числі  й за час перебування в дорозі. Середній заробіток за час перебування працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи. За бажанням відрядженого працівника йому надсилають поштовим переказом заробітну плату за місцем відрядження за рахунок підприємства, що його відрядило.

На час відрядження  особи, яка працює за сумісництвом. Середній заробіток зберігається на тому підприємстві, що її відрядило. У  разі скерування працівника у відрядження  одночасно з основної роботи й  роботи за сумісництвом середній заробіток зберігається за ним на обох посадах, а видатки для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між підприємствами, що відрядили працівника, за згодою між ними.

На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється  режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються (крім випадків передбачених чинним законодавством).

Строк відрядження  визначається керівником або його заступником, але не може перевищувати 30 календарних днів.

Термін відрядження  працівників для виконання в  межах України монтажних, налагоджувальних і будівельних робіт не повинен  перевищувати терміну будівництва  об'єктів.

 

 

                    

 

 

 

 

 

 

1.2 Характеристика рахунку  372

Якщо працівник спеціально відряджений  для роботи у вихідні, або святкові й не робочі дні, то, відповідно до статей 72 та 107 (додаток №4)Кодексу законів про працю, такому працівнику надається інший день відпочинку або здійснюється оплата в подвійному розмірі таким чином:

1) працівникам з відрядною оплатою  праці — за подвійними відрядними  розцінками ;

2) працівникам, праця яких оплачується  за годинними або денними ставками  — у розмірі подвійної годинної  або денної ставки;

3) працівникам, які одержують  місячний оклад, — у розмірі  одинарної годинної або денної  ставки понад оклад, якщо робота  у святковий і неробочий день  проводиться у межах місячної  норми робочого часу, і в розмірі  подвійної годинної або денної  ставки понад оклад, якщо робота проводиться понад місячну норму.

Якщо працівник відбуває у відрядження  у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому  порядку надається інший день відпочинку (компенсація подвійною  оплатою Кодексом законів про працю або інструкцією про службові відрядження не передбачена).

Добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих  потреб фізичної особи) є окремим  видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження.

Розрахунок добових проводиться з фактичного часу перебування працівника у відрядженні, що визначається за позначками відряджуючої та приймаючої сторін у посвідченні про відрядження. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то позначки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.

Необхідно звернути особливу увагу, що інструкцією передбачено, що якщо в посвідченні про відрядження відсутні позначки, то добові не виплачуються.

Днем вибуття у відрядження  вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження – день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24–ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, аз 0–ї години і пізніше – наступна доба. Якщо станція пристань аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, до строку відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

Враховуючи сказане вище, нараховуються  добові витрати, які підприємство відшкодовує  відрядженому працівнику. Згідно постанови Кабінету міністрів України для працівників підприємств, закладів та організацій всіх форм власності (крім державних службовців, а також осіб, направлених у відрядження підприємствами, закладами і організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються за рахунок бюджетів)), встановлені наступні граничні норми добових витрат:

 

 

 

 

 

Відшкодування добових  витрат в межах України і за кордоном в залежності від наявності  у рахунках готелів витрат на харчування

№	Наявність у рахунках готелів витрат на харчування	В межах України сума добових, грн.	За кордоном сума добових, грн.
1	Харчування не включене	30	252
2	Одноразове харчування	24	224
3	Дворазове харчування	18	154
4	Триразове харчування	12	98

 

Щодо відшкодування побутових  послуг, які надаються в готелях (прання, чистка, ремонт і гладка одягу, взуття або білизни), згідно п.6 постанови Кабінету Міністрів України, для державних службовців або працівників підприємств (організацій), що фінансуються з бюджету (повністю або частково), вони відшкодовуються, але не більше ніж 10% норм добових витрат для країни, в яку відряджено працівника, визначених в додатку до вище згаданої постанови, за всі дні проживання.

Підприємству потрібно врахувати  обмеження видачі готівкових коштів. Підприємства можуть здійснювати видачу готівкових грошових коштів на господарські потреби з каси за рахунок залишку виручки в касі за відсутності податкової заборгованості.

Отже, готівкові розрахунки підприємств  та індивідуальних підприємців між  собою, а також з громадянами можуть проводитись як за рахунок коштів, одержаних із кас банків, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг), та інших касових надходжень (виторгу), за винятком підприємств та приватних підприємців, які мають податкову заборгованість і повинні здійснювати виплати, пов'язані з оплатою праці, виключно

за рахунок коштів, отриманих  в установах банку. Проте необхідно  пам'ятати, що сума платежу готівкою одного підприємства (приватного підприємця) іншому підприємству (приватному підприємцю) не повинна перевищувати 3 тис. грн. протягом дня за одним або кількома платіжними документами. При цьому кількість підприємств (індивідуальних підприємців), з якими проводяться розрахунки протягом дня не обмежується. Платежі підприємства (приватного підприємця) іншому підприємству (приватному підприємцю) понад установлену граничну суму (3 тис. грн.) проводять виключно в безготівковій формі.

При веденні розрахунків через  підзвітних осіб, або відрядженнях необхідно враховувати всі вищезгадані нюанси законодавства для уникнення штрафних та інших санкцій з боку контролюючих організацій.

По дебету рахунка 37 субрахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами» відображаються суми, видані (перераховані) під звіт, а також, відшкодування перевитрат ,тобто погашення кредиторської заборгованості. Запис роблять на підставі видаткових касових ордерів, кредитуючи рахунок 30 «Каса».

По кредиту  субрахунка 372 відображають списання підзвітних сум, яке може відбуватися шляхом повернення грошей в касу, віднесення на витрати виробництва, оприбуткування придбаних матеріальних цінностей. Через підзвітних осіб здійснюються найрізноманітніші платежі, тому витрачені підзвітні суми, списані з кредиту субрахунка 372 знайдуть відображення по дебету відповідних рахунків:

20 «Виробничі запаси»;

21 «Поточні біологічні активи»;

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» – з придбання запасів ;

15 «Капітальні інвестиції»;

23 «Виробництво»;

24 «Брак у виробництві»;

91 «Загальновиробничі витрати»;

92 «Адміністративні витрати»;

94 «Інші витрати операційної діяльності»;

30 «Каса»;

31 «Рахунки в банках» – з повернення підзвітних сум до каси підприємства і на рахунки в банках;

33 «Інші кошти» – з придбання різних грошових документів (марки, путівки та ін.);

66 «Розрахунки з оплати праці» – з утримання перевитрат авансів понад установлені норми і неповернутого залишку коштів;

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;

68 «Розрахунки за іншими операціями» – з оплати різних послуг грошовими коштами і чеками постачальникам та іншим організаціям;

99 " Надзвичайні витрати " –  з виплат, пов’язаних із запобіганням  або ліквідацією стихійного лиха, техногенних катастроф і аварій.

Для відображення розрахунків з  підзвітними особами в реєстрах журнально - ордерної форми обліку призначено журнал – ордер № 7.

У ньому поєднано синтетичний і аналітичний облік. Запис роблять за кожною виданою в підзвіт сумою лінійно-позиційним методом, тобто проти кожної суми по рядку відображають інформацію згідно з авансовими звітами та визначають залишок на кінець місяця. Таким чином, журнал ордер № 7 побудований за формою оборотної відомості, в якій зазначаються вступний і кінцевий залишки, та обороти за дебетом і кредитом, що розшифровуються по кореспондуючих рахунках.