Основи облику пидзвитних коштив

6. Інструкція з обліку запасів бюджетних установ. Затверджена Наказом Держказначейства України від 08.12.2000р. №125.

7. H.M. Ткаченко «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України  видання, доповнене й перероблене) Київ»АСК 2008.

8. Постанова КМУ від 23.04.1999 р.(зі змінами від 23 вересня 2009 року N 1015) № 663 Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон.(додаток №2)

9. Швець В.Є. Основи бухгалтерського обліку. Каравела, 2008.

10. Постанова Національного Банку України про «Порядок ведення касових операцій у національній валютіі в Україні» №637

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1

ІНСТРУКЦІЯ ПРО СЛУЖБОВІ ВІДРЯДЖЕННЯ В МЕЖАХ 

УКРАЇНИ ТА ЗА КОРДОН

 

Затверджено Наказом  Міністерства фінансів України

від 13 березня 1998 р. N 59

(у редакції  Наказу  Міністерства фінансів України 

від 10 червня 1999 р. N 146)

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

29 червня 1999 р. N 418/3711

 

(В текст внесено зміни та доповнення

Наказами  Міністерства фінансів України

від 11 лютого 2003 р. N 118

від 4 березня 2003 р. N 179

від 27 грудня 2004 р. N 827

від 5 липня 2007 р. N 791)

 

Загальні положення

 

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

У тих випадках коли філії, дільниці та інші підрозділи підприємства знаходяться в іншій  місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в  якому обумовлена трудовим договором (контрактом). Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).

(Розділ "Загальні положення" доповнено абзацом другим, у зв'язку з чим абзаци другий – п’ятнадцятий вважаються відповідно абзацами третім - шістнадцятим, згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.)

Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору (контракту) та інших документів, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника.

Підприємство, що відряджає  працівника, здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.

Підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане  забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про  службові відрядження. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

(Абзац п’ятий розділу "Загальні положення" доповнено реченням згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 827 від 27.12.2004 р.)

Підтверджуючими документами є розрахункові документи  відповідно до Законів України "Про  застосування реєстраторів розрахункових  операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та "Про оподаткування прибутку підприємств.

(Розділ "Загальні положення" доповнено абзацами четветим та п'ятим, у зв'язку з чим абзаци четвертий - дванадцятий вважаються відповідно абзацами шостим - чотирнадцятим, згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.)

Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального  підтвердження, є добові витрати (видатки  на харчування та фінансування інших  особистих потреб фізичної особи), норми  яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон".

Добові витрати відшкодовуються  в єдиній сумі незалежно від статусу  населеного пункту.

Днем вибуття у відрядження  вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0-ї години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

На працівника, який перебуває  у відрядженні, поширюється режим  робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.

Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні  або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.

Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження  в установленому порядку надається  інший день відпочинку.

Якщо наказом  про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин.

(Розділ "Загальні положення" доповнено абзацом дванадцятим, у зв'язку з чим абзаци дванадцятий - чотирнадцятий вважаються відповідно абзацами тринадцятим - п'ятнадцятим, згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.)

За відрядженим працівником  зберігається місце роботи (посада) та середній заробіток за час відрядження, в тому числі й за час перебування в дорозі.

Середній заробіток  за час перебування працівника у  відрядженні зберігається на всі  робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи.

Власник (або  уповноважена ним особа) відповідно до підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, направленим у відрядження підприємствами усіх форм власності, не може бути нижчим ніж норми добових витрат, установлених працівникам, які направляються у відрядження підприємствами, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, залежно від країни відрядження. Указані в цьому абзаці обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) власника (або уповноваженої ним особи).

(Абзац п'ятнадцятий розділу "Загальні положення" викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 179 від 04.03.2003 р.)

 

 

 

 

 

Додаток №2

Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999р № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон"

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 23 квітня 1999 р. N 663

 

Київ

Про норми відшкодування  витрат на відрядження в межах  України та за кордон

Із змінами і доповненнями, внесеними

постановами Кабінету Міністрів України

від 30 травня 2000 року N 850,

від 30 серпня 2000 року N 1355,

від 6 вересня 2000 року N 1398,

від 6 травня 2001 року N 423,

від 11 липня 2002 року N 977,

від 24 липня 2003 року N 1157,

від 5 листопада 2003 року N 1732,

від 20 листопада 2003 року N 1795,

від 26 травня 2004 року N 682,

від 29 червня 2004 року N 818,

від 12 березня 2005 року N 184,

від 24 вересня 2005 року N 952,

від 8 лютого 2006 року N 116,

від 25 травня 2006 року N 726,

від 16 листопада 2006 року N 1618,

від 31 січня 2007 року N 108,

від 21 березня 2007 року N 514,

від 26 червня 2007 року N 859,

від 19 березня 2008 року N 209,

від 20 травня 2009 року N 483,

від 23 вересня 2009 року N 1015

Відповідно до підпункту 5.4.8 статті 5 Закону України "Про оподаткування  прибутку підприємств" Кабінет  Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Установити для працівників  підприємств, установ та організацій  усіх форм власності (крім державних  службовців та осіб, які направляються  у відрядження підприємствами, установами  та організаціями, що повністю  або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) такі граничні норми добових витрат:

1) у разі коли до рахунків  на оплату вартості проживання  у готелях не включаються витрати  на харчування, для відряджень  у межах України - 30 гривень,  для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 50 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;

2) у разі коли до рахунків  вартості проживання у готелях  включаються витрати на:

• одноразове харчування, для відряджень у межах України - 24 гривні, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 40 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;
• дворазове харчування, для відряджень у межах України - 18 гривень, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 27,5 долара США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;
• триразове харчування, для відряджень у межах України - 12 гривень, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 17,5 долара США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу.

(пункт 1 із змінами, внесеними  згідно з постановами

Кабінету Міністрів України від 30.05.2000 р. N 850,

 від 06.09.2000 р. N 1398,

 від 06.05.2001 р. N 423,

 від 11.07.2002 р. N 977,

 від 24.09.2005 р. N 952,

 від 19.03.2008 р. N 209,

у редакції постанови Кабінету

 Міністрів України від 20.05.2009 р. N 483)

2. Установити норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, згідно з додатком.

У разі коли працівники, відряджені за кордон, за умовами запрошення забезпечуються стороною, яка приймає, безкоштовним харчуванням у країні відрядження (в дорозі), або коли працівники, відряджені в межах України для участі у переговорах, конференціях, симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, установи та організації, які відряджають працівників, за умовами запрошення забезпечуються організаторами таких заходів безкоштовним харчуванням, добові витрати відшкодовуються у розмірах, що визначаються у відсотках норм добових витрат для даної країни згідно з додатком, зокрема 80 відсотків при одноразовому, 55 відсотків - дворазовому, 35 відсотків - триразовому харчуванні.

(абзац другий пункту 2 в редакції  постанови

 Кабінету Міністрів України від 05.11.2003 р. N 1732)

Витрати на наймання житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються  у разі надання оригіналів підтвердних  документів.

(пункт 2 доповнено новим абзацом  третім згідно з 

постановою Кабінету Міністрів  України від 29.06.2004 р. N 818,

у зв'язку з цим абзаци третій і  четвертий

 вважати відповідно абзацами  четвертим і п'ятим)

Витрати на харчування, вартість якого  включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим за рахунок добових.

Державним службовцям і працівникам  зазначених підприємств, установ та організацій, які перебувають за кордоном тривалий термін і отримують  заробітну плату в іноземній  валюті, та працівникам дипломатичних  установ України, які перебувають за кордоном у довготерміновому відрядженні та отримують виплати в іноземній валюті, у разі відрядження в межах країни перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків норм добових витрат, визначених у додатку до цієї постанови для даної країни. У разі відрядження у межах країни перебування терміном на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 50 відсотків зазначених норм.

3. Норми добових витрат і граничні  норми відшкодування витрат на  наймання житлових приміщень для державних службовців та осіб, які направляються у відрядження за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, переглядаються у разі потреби за поданням Міністерства фінансів на підставі обґрунтованих пропозицій Міністерства закордонних справ.