Узагальнення результатів аудиту

 

 

ПЛАН

ВСТУП………………………………………………………………………………….3

 

1. Поняття аудиторського звіту  й аудиторського висновку…………………..…...5

2. Види аудиторських  висновків та їх зміст………………………..……………….8

3. Основні елементи аудиторського  висновку………..…………………………....11

4. Формування висновку незалежного аудитора щодо фінансової звітності на прикладі ТОВ «Інвестиційна компанія«Гранд-Інвест»…………………………….14

5.Особливості формування висновку (звіту) незалежного аудитора в зарубіжних країнах…………………………………………………………………………………31

 

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….37

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………….40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників.

Аудиторські перевірки необхідні державним органам, судам, прокурорам і слідчим для підтвердження вірогідності цікавлячої їхньої фінансової звітності .

Потреба в послугах аудитора виникла в зв'язку з наступними обставинами:

 - можливість необ'єктивної інформації з боку адміністрації у випадках конфлікту між нею і користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);

- залежність наслідків прийнятих рішень (а вони можуть бути дуже значні) від якості інформації;

-  необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;

-  часта відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її якості.

Усі ці передумови привели до виникнення суспільної потреби в послугах незалежних експертів, що мають відповідні підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання такого роду послуг. Аудиторські послуги - це послуги посередників, що установлюють вірогідність фінансової інформації .

Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати наслідку різних економічних рішень.

В даній курсовій роботі розглядаються узагальнення результатів аудиту та формування висновку незалежного аудитора. Основні зусилля докладено для розгляду саме аудиторського висновку, його видів та основних елементів аудиторського висновку. Аудиторський висновок є єдиним комунікаційним каналом між аудитором, зовнішніми користувачами та власниками підприємства, фінансова звітність якого була перевірена аудитором. Аудиторський висновок, по суті, є тим містком, завдяки якому аудитор, що володіє значним обсягом інформації, передає її користувачам у стислому виді.

Метою курсової роботи є вивчення сутності аудиторського висновку, його формування та узагальнення результатів аудиту.

Завдання курсової роботи:

• охарактеризувати поняття аудиторського висновку;
• висвітлити види аудиторських висновків відповідно до Міжнародних стандартів аудиту;
• складання аудиторського висновку за визначеними елементами аудиторського висновку;
• визначити порядок надання аудиторського висновку.

Об’єктом дослідження є аудиторський  висновок незалежного аудитора.

Предметом дослідження є методика формування висновку незалежного аудитора на підприємстві ТОВ «Інвестиційна компанія«Гранд-Інвест».

Інформаційною базою написання курсової роботи є законодавчі документи України, спеціалізовані періодичні видання та Міжнародні стандарти аудиту.

Структура написання курсової роботи:

Вступ, в якому відображається інформація про аудиторський висновок, об'єкт, предмет, мета роботи, завдання та структура написання курсової роботи.

Основна частина, в якій розглядається поняття аудиторського висновку і звіту, види аудиторського висновку, основні елементи, формування висновку незалежного аудитора щодо фінансової звітності на прикладі ТОВ «Інвестиційна компанія«Гранд-Інвест» та особливості формування висновку в зарубіжних країнах.

Висновки, в яких підводиться підсумок щодо формування аудиторського висновку на підприємстві, його особливого значення та необхідність складання та подання його аудитором.

Також до курсової роботи входять: список використаної літератури, який складається з 25 джерел, додатки у кількості 2. У курсовій роботі наведено таблиць - 2 , рисунків - 1.

 

1. Поняття аудиторського звіту й аудиторського висновку

 

Згідно статті 7 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторський висновок – це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності [2].

Основною нормативно-законодавчою базою формування аудиторського висновку є:

- Закон України "Про аудиторську  діяльність” від 22 квітня 1993 року  №3125-ХІІ (в редакції Закону від 19.01.2007 року за №140-V);

- Міжнародний стандарт аудиту 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності»;

- Міжнародний стандарт аудиту 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора»;

- Міжнародний стандарт аудиту 705 «Модифікація думки у звіті незалежного аудитора»;

- Міжнародний стандарт аудиту 706 «Пояснювальні параграфи та параграфи з інших питань у звіті незалежного аудитора»;

- Міжнародний стандарт аудиту 800 «Звіт аудитора за спеціальним аудиторським завданням» [5].

Аудиторський висновок є єдиним комунікаційним каналом між аудитором, зовнішніми користувачами та власниками підприємства.

Він необхідний зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності підприємства: інвесторам, кредиторам, партнерам для прийняття вірного рішення. Крім того, керівництво організації теж несе відповідальність перед засновниками і державою за деякі аспекти своєї діяльності, в тому числі за ведення податкового та бухгалтерського обліку.

Аудит є одним із інструментів контролю за діяльністю різних служб і підрозділів підприємства. Аудиторський висновок дозволяє виявити недоліки в їх роботі та провести заходи по усуненню.

Складання аудиторського висновку є одним із найвідповідальніших моментів аудиту, оскільки підбиваються підсумки виконаних аудиторських процедур, узагальнюються виявлені помилки, визначається їх сукупний вплив на фінансову звітність i висловлюється думка аудитора щодо її достовірності, повноти відповідності чинному законодавству [1]. Аудиторський звіт не являється аудиторським документом. Він призначений виключно для замовника і може бути опублікований лише за його згодою. Аудиторський звіт i висновок - це «продукт» праці аудитора [8].

Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт підприємства як в цілому, так і в деталях відповідає діючому законодавству, методології ведення бухгалтерського звіту і є достовірним. Саме тому звіт - це об'ємний по змісту документ, а висновок - короткий, стислий.

Залежно від мети складання аудиторський висновок може мати декілька призначень (рис. 1.1) [10].

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.1. Призначення аудиторського висновку залежно від мети складання.

 

Аудитори (аудиторські фірми) після завершення аудиторської перевірки одночасно зі складанням аудиторського висновку готують і подають замовникові (власникам, акціонерам, керівництву підприємства) звіт у письмовій формі [16, c.248].

Дані, які містяться в звіті аудитора, наводяться з метою доведення до керівництва економічного суб'єкта, що перевіряється, свідчень про недоліки в облікових записах, бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, які можуть призвести до суттєвих помилок у бухгалтерський звітності і в порядку внесення конструктивних пропозицій по вдосконаленню систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта [21].

Аудитор зобов'язаний вказати в звіті на всі помилки і перекручення в системі бухгалтерського обліку клієнта, які суттєво впливають на достовірність його бухгалтерської звітності. Аудитор може наводити в звіті будь-яку інформацію, яка стосується проведеного аудиту і фактів господарського життя економічного суб'єкта і яку він буде вважати доцільною.

Письмова інформація аудитора не може розглядатись як повний звіт про всі наявні недоліки. Вона охоплює лише ті з них, які були виявлені в процесі аудиторської перевірки [11,c.230].

Практика, пов'язана з наданням послуг з аудиту фінансової звітності, говорить про виключну важливість попереднього звітування про наслідки аудиту перед клієнтом у формі аудиторського звіту.

За наслідками проведених аудиторських процедур аудитор збирає докази щодо тверджень, які містить фінансова звітність, представлена клієнтом для перевірки. Отримані докази можуть свідчити про існування викривлень у фінансовій звітності, які за своїм характером можуть бути як суттєвими, так і несуттєвими [15].

Тому, до того моменту, коли буде сформована кінцева форма аудиторського висновку керівництво підприємства повинно прийняти рішення або залишати фінансову звітність без змін, або внести відповідні зміни. Це рішення керівництво підприємства викладає у листі-відповіді [14].

Терміни подачі аудиторського звіту керівництву та терміни розгляду такого звіту керівництвом обговорюються під час укладання договору на аудит і мають своє відображення у відповідних пунктах договору на аудит.

Після завершення аудиту один примірник підсумкової документації (аудиторський висновок та додаткова документація) залишається в аудитора (аудиторській фірмі). З урахуванням забезпечення зберігання та конфіденційності аудиторська фірма (аудитор) встановлює порядок зберігання підсумкової документації. Заборонено її вимагати або вилучати в аудитора (аудиторської фірми), за винятком випадків, передбачених законодавством [17].

 

 

2. Види аудиторських висновків та їх зміст

 

Згідно з МСА 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність" аудиторські висновки бувають чотирьох видів:

• безумовний;
• умовний (із застереженням);
• негативний висновок;
• відмова від надання висновку [6].

Безумовний (позитивний) - складається, коли аудитори отримали всю необхідну інформацію для перевірки фінансової звітності і ця інформація відображає реальний стан речей, а фінансова звітність складена з дотриманням бухгалтерських принципів та облікової політики і не містить в собі суперечностей щодо змісту, а також складена за встановленою формою;

Умовний (із застереженням) - складається, коли в аудитора є непевність через обмеження в його роботі, недостатність інформації чи коли наслідки якихось ситуаційних обставин неможливо точно спрогнозувати або незгода аудитора з певними діями клієнта в галузі облікової політики (недотримання чинного законодавства, неприйняття застосування систем бухобліку і фінзвітності та ін.) У даному випадку аудиторський висновок буде умовно-позитивним, якщо непевність або незгода аудитора є не суттєвою (не фундаментальною);

Негативний висновок - представляється у випадках, коли аудитор вважає, що у цілому фінансова звітність настільки суттєво викривлена чи може ввести в оману, що її не можна вважати такою, що об'єктивно відображає фінансовий стан підприємства, результати його діяльності і рух грошових коштів відповідно до прийнятих принципів обліку (національних стандартів обліку) [8].

Відмова від надання висновку оформляється документом у разі неможливості на підставі отриманої інформації (доказів) сформулювати думку про фінансову звітність підприємства [18].

МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності» передбачено, що висновок може містити додаткові пояснення, певні модифікації, які суттєво не впливають на його зміст [3]. Модифікація передбачає:

• проблеми невизначеності або невпевненості у безперервній діяльності підприємства;
• зміни облікових принципів протягом періоду перевірки;
• виправлення, які слід внести до обліку підприємства за результатами перевірки;
• викладення принципів обліку (у позитивному висновку), що відрізняються від тих, які діють в Україні;
• роз'яснення з приводу використання звітів інших аудиторів;
• пояснення попередніх аудиторських висновків [10].