Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Июня 2014 в 14:00, курсовая работа
Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників.
Аудиторські перевірки необхідні державним органам, судам, прокурорам і слідчим для підтвердження вірогідності цікавлячої їхньої фінансової звітності .
Потреба в послугах аудитора виникла в зв'язку з наступними обставинами:
- можливість необ'єктивної інформації з боку адміністрації у випадках конфлікту між нею і користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);
- залежність наслідків прийнятих рішень (а вони можуть бути дуже значні) від якості інформації;
- необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;
- часта відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її якості.
СТУП………………………………………………………………………………….3
1. Поняття аудиторського звіту й аудиторського висновку…………………..…...5
2. Види аудиторських висновків та їх зміст………………………..……………….8
3. Основні елементи аудиторського висновку………..…………………………....11
4. Формування висновку незалежного аудитора щодо фінансової звітності на прикладі ТОВ «Інвестиційна компанія«Гранд-Інвест»…………………………….14
5.Особливості формування висновку (звіту) незалежного аудитора в зарубіжних країнах…………………………………………………………………………………31
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….37
З урахуванням цього аудиторський висновок вважатиметься модифікованим.
Аудитор висловлює немодифіковану думку, якщо фінансова звітність складена при наступних умовах:
Якщо фінансова звітність містить суттєві викривлення або достатні і незалежні аудиторські докази, які мають належний вигляд і форму, тоді аудитор висловлює модифіковану думку в аудиторському звіті відповідно до МСА 705 «Модифікації думки у звіті незалежного аудитора» [6].
В аудиторському висновку розмежовується відповідальність управлінського персоналу та аудитора шляхом подання в окремому параграфі інформації про те, що відповідальністю аудитора являється висловлення думки щодо фінансових звітів на основі результатів аудиторської перевірки.
В аудиторському висновку необхідно вказати, що аудит проводився відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, пояснити, що ці стандарти потребують від аудитора дотримання етичних вимог та відповідного планування і виконання аудиту для отримання достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень.
У висновку аудитор описує виконання аудиторських процедур, порядок їхнього вибору, судження аудитора щодо отримання відповідних аудиторських доказів, чи є вони достатніми та відповідними для висловлення аудиторської думки.
Аудитор висловлює свою думку щодо ефективності внутрішнього контролю, включає оцінку відповідності використаної облікової політики, коректності облікових оцінок управлінського персоналу та детального представлення фінансової інформації [9].
На сьогодні в Україні державними регулюючими органами, які регулюють виконання обов’язків аудитора є:
Зміст аудиторського висновку залежить від конкретних обставин та результатів перевірки. Структура аудиторського звіту регламентована нормами міжнародних стандартів аудиту та законодавством України, відповідно до яких в ньому обов'язково мають бути такі розділи:
1) заголовок;
2) розділ, в якому йдеться про
замовника аудиторської
3) вступ;
4) масштаб перевірки;
5) зміст виконаної роботи;
6) висновок аудитора стосовно питання, яке перевіряється;
7) дата аудиторського висновку;
8) адреса аудиторської фірми;
9) підпис під аудиторським
У заголовку аудиторського висновку обов'язковим має бути запис про здійснення аудиту незалежними аудиторами (аудитором), вказано назву аудиторської фірми чи прізвище аудитора, який здійснював аудит. Це є свідченням того, що під час аудиту принцип незалежності перевірки порушено не було. При порушенні даної умови аудитор не має права робити висновок про перевірений об'єкт, а зібрана інформація не вважається достатньою та доказовою.
Конкретизується адресат аудиторського висновку (рада директорів, акціонери акціонерного товариства тощо). Аудиторський висновок має бути належним чином адресований згідно з умовами договору на проведення аудиту [7]. Після цього вказується замовник аудиту, тобто його назва, юридична адреса, код за ЄДРПОУ тощо.
У вступі аудиторського висновку обов'язково вказують інформацію про склад фінансової звітності, що підлягала аудиту, дату її складання, межі відповідальності керівництва підприємства, яке перевірялось, за правильність складання звітності, аудитора - за обґрунтованість аудиторського висновку.
У розділі Масштаб перевірки надають інформацію про вимоги нормативів законодавства України та міжнародних стандартів аудиту, які було враховано під час проведення аудиту. Також роблять зауваження щодо планування аудиту та безпосередньо перевірки, місця в них оцінки помилок у системах обліку, їх суттєвого впливу на фінансову звітність. Вказують на обсяги перевіреної інформації. Аудиторський висновок повинен містити інформацію про те, що аудитор виконав усі необхідні процедури, а аудиторську перевірку було сплановано і проведено з метою забезпечення достатньої впевненості про те, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень [24].
Описуючи зміст виконаної роботи, указують напрями перевірки, які були виконані аудитором, а саме:
У кінці даного параграфу аудитор має підтвердити те, що ним зібрано достатньо якісних доказів, які є підставою для висловлення ним об'єктивної думки.
У Висновку аудитора про перевірену фінансову звітність оцінюється перевірена фінансова звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах вимогам до складання звітності та принципам обліку, що діють в Україні. Аудитор чітко формулює свою думку щодо того, чи є фінансова звітність достовірною, повною, об'єктивною за всіма суттєвими аспектами. Якщо користувачі звітності перебувають за межами країни, до якої належить підприємство чи аудиторська фірма, то доцільно конкретно назвати країну, принципи ведення бухгалтерського обліку і підготовки звітності якої було використано.
Дата аудиторського висновку проставляється на день завершення аудиту, коли аудитор зобов'язаний доповісти керівництву підприємства про результати перевірки, а керівництво, у свою чергу, підписує звіти, що додаються до аудиторського висновку. Після цього у висновок не може бути внесено жодних змін, не узгоджених з підприємством.
Перед оприлюдненням звітності можуть бути виявлені події, які існували на дату складання висновку, про які аудитора не було проінформовано і які суттєво впливають на звітність. У такому випадку аудитор може доповнити свій висновок спеціальним додатком. При цьому можливе подвійне датування висновку.
Згідно з п. 26 МСА 700 аудиторський висновок має бути підписаний від імені аудиторської фірми чи аудитора або, у разі необхідності, завірений обома підписами. В Україні, як правило, висновок підписує керівник аудиторської фірми й аудитор із зазначенням номерів їх аудиторських сертифікатів, а також закріплюється печатками аудиторської фірми або особистою печаткою аудитора [5].
У розділі Адреса аудиторської фірми зазначають адресу фірми, її місцезнаходження (юридичну адресу), а також номер та серію свідоцтва про реєстрацію [10].