Виробничі запаси

У цьому виді надходження запасів  існує певний нюанс. Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" під бартером розуміють  проведення розрахунків за товари у  будь-якій формі, окрім грошової. Тобто  бартерна операція не може передбачати  часткову оплату.

Для того, щоб запобігти непорозумінням, які можуть виникнути між бухгалтерським та податковим обліком, цю операцію рекомендується оформляти двома договорами. На справедливу  вартість меншої суми запасів можна  оформляти бартерний договір. Договір  купівлі-продажу оформляється на суму доплати.

Зобов'язання та кредит по податку  на додану вартість визначається відповідно до договірної ціни, яка встановлюється на рівні справедливої вартості обмінюваних  товарів 

При веденні складського обліку виробничих запасів використовуються типові форми первинного обліку запасів.

При оформленні запасів, які надійшли на підприємство від постачальників, підзвітних осіб, власних виробничих підрозділів, складається форма  М-4 "Прибутковий ордер" в одному примірнику.

При отриманні запасів безпосередньо  від постачальників, доставлених  їхні транспортом або транспортом  сторонньої організації, оформляється "Товарно - транспортна накладна" (ф. № 1-ТН).

У випадку надходження запасів  із кількісними чи якісними відхиленнями від даних, вказаних у договорі та супроводжувальних документах, складається "Акт про приймання матеріалів" (ф. М-7). Акт складається у двох примірниках і підписується членам комісії, після чого затверджується підписом керівника підприємства. Один примірник акта передається в бухгалтерію, а другий - в юридичний відділ для складання листа-претензії.

Якщо говорити про складський облік, то для правильної організації обліку комірник на кожний номенклатурний номер  запасу оформляє "Матеріальний ярлик" (ф. М-16). Це документ містить найменування, номер і повну характеристику кожного виду запасу. Ярлик розміщується безпосередньо на запасі або поблизу  нього.

Для обліку запасів в розрізі  їх видів комірник веде окремі документи  за ф. М-12 "Картка складського обліку матеріалів". В ній проводяться  записи по кожному факту надходження  та вибуття запасів.

В кінці місяця на підставі даних  карток складського обліку матеріалів комірником складається (ф. М-14) "Відомість  обліку залишків матеріалів на складі".

Після закінчення облікового періоду  комірник, як і всі матеріально  відповідальні особи, складає "Матеріальний звіт", який містить інформацію про  надходження та вибуття товарно-матеріальних цінностей за весь період. Цей звіт, разом із документами, які підтверджують  надходження та вибуття запасів, фіксується у (ф. М-13) "Реєстр приймання-здавання документів". Всі вони передаються в бухгалтерію.

Організація документообігу на підприємстві організовується таким чином, щоб  забезпечувати вчасне надходження  необхідної інформації до бухгалтерії.

В бухгалтерії узагальнюється отримана від комірників аналітична інформація про рух запасів. При цьому  використовуються рахунки бухгалтерського  обліку та синтетичні реєстри (журнали  та відомості). Станом на перше число  місяця бухгалтерії підприємства, у  спеціальній оборотно-сальдовій  відомості виводять залишок по кожному  рахунку запасів.

Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані  з придбанням (заготівлею) виробничих запасів (оплата залізничного тарифу, водного фрахту, навантажувально-розвантажувальних  робіт тощо), обліковуються на аналітичному рахунку „Транспортно-заготівельні витрати”, який відкривається в  складі рахунка 20 „Виробничі запаси”. На суму транспортних та інших витрат, які підлягають оплаті постачальникам та іншим стороннім організаціям.

Таким чином на дебеті синтетичного рахунка 20 „Виробничі запаси” (відповідний  субрахунок) відображається покупна  вартість запасів і транспортно-заготівельні витрати, що в сукупності становлять їх фактичну собівартість.

Облік розрахунків з постачальниками  і підрядчиками (транспортними та іншими сторонніми організаціями) за надані послуги по перевезенню вантажу  здійснюється в журналі-ордері, а  при спрощеній формі обліку - у  «Відомостці обліку розрахунків  з постачальниками» (яка за своїм  змістом аналогічна журналу-ордеру).

Виробничі запаси можуть надходити  на підприємство різними шляхами, що ускладнює їх облік. Також, потрібно чітко розрізняти які запаси подібні  між собою, а які ні, коли мова йде про бартер. З наведених  прикладів можна детально розібратися  в системі обліку надходження  виробничих запасів на підприємство.

 

 

2.4.5 в результаті безкоштовного надходження

Безумовно, діяльність підприємства спрямована на отримання прибутку. Проте і безоплатна передача товарів, основних фондів чи коштів може мати місце  в господарській діяльності. Розглянемо детально, як відображати такі операції в обліку дарувальника і обдарованого.

Дарування товарів

Податок на прибуток. Безоплатно переданими товарами для оподаткування вважаються такі товари, що надаються платником  податку згідно з договорами дарування, які не передбачають грошової або  іншої компенсації вартості чи їх повернення, або без укладення  таких угод. Операції з безоплатної  передачі (дарування) товарів для  цілей оподаткування у дарувальника розглядаються як продаж товарів (див. п. 1.31 Закону про прибуток). А згідно з пп. 4.1.1 Закону про прибуток валовий  дохід «включає загальні доходи від  продажу товарів (робіт, послуг)...». Таким чином, доходи від операцій з дарування товарів включаються  до валових доходів платника податків. Лише виникає запитання: а за якою ж сумою треба відображати  такі доходи?

Варіант 1.

Дохід від безоплатного передання  товарів дорівнює нулю. Такий висновок підтверджується тим, що дарувальник  не отримує компенсації за такі товари. Крім того, норми Закону про прибуток не зобов'язують дарувальника збільшувати  ВД виходячи зі звичайної ціни на такі товари. Винятком є лише операції дарування  товарів пов'язаним особам та неплатникам  податку на прибуток (платникам податку  на прибуток за іншою ставкою). Якщо товари даруються таким особам, ВД визначається на рівні звичайних  цін (див. п. 7.4 Закону про прибуток).

Варіант 2.

Валові доходи платника податків збільшуються на суму доходу, розрахованого за звичайними цінами, порядок визначення яких наведено в п. 1.20 Закону про прибуток. Цю позицію  займає ДПАУ. Так, у листі від 03.10.2007 р. N 4820/А/15-0214 ДПАУ зазначає: «Якщо підприємство здійснює безоплатну передану малоцінних необоротних матеріальних активів, які були в експлуатації на підприємстві та списані з балансу, то в підприємства виникають валові доходи на вартість таких активів, яка визначається відповідно до законодавства (натяк на звичайні ціни — Авт.)» Такий варіант податкового обліку можуть взяти на озброєння вкрай обережні платники податків.

При безоплатному переданні товарів  рух товарних запасів треба відобразити  в податковому обліку з урахуванням  правил, установлених п. 5.9 Закону про  прибуток. Платник податків повинен  вести податковий облік балансової вартості запасів, витрати на придбання  і поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу ВВ. Отже, вартість тих запасів, витрати на придбання яких не відносяться до складу ВВ, не приймає участі в перерахунку  приросту/убутку.

Але якщо запаси були придбані для  їх участі у господарській діяльності й враховані в податковому  обліку при перерахунку вартості товарних залишків згідно з п. 5.9 на кінець звітного періоду, а в наступних  звітних періодах — використані  при безоплатній передачі (як товарні  запаси, вартість яких не повинна включатися до ВВ підприємства), то при заповненні декларації з податку на прибуток підприємства вартість таких безоплатно переданих товарів відображається в додатку К1/1 у графі 4 таблиці 1 «Запаси, використані не в господарській  діяльності підприємства», тим самим  зменшуючи ВВ на придбання таких  товарів.

Дарування товарів неприбутковим  організаціям

Щодо дарування неприбутковим  організаціям, визначеним у пункті 7.11 Закону про прибуток, то підпунктом 5.2.2 Закону про прибуток передбачено  включення вартості таких товарів  до ВВ у розмірі, що становить не менше двох і не більше п'яти відсотків  оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

При даруванні товарів неприбутковим  організаціям для цільового використання з метою охорони культурної спадщини вартість таких товарів включається  до валових витрат у розмірі, що становить  не менше двох і не більше десяти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду на підставі пп. 5.2.13 Закону про прибуток. Величина валових витрат розраховується аналогічно, як у прикладі 1.

Порядок віднесення до валових витрат вартості товарів, добровільно переданих  організаціям роботодавців та їх об'єднанням у вигляді вступних, членських  або цільових внесків, регламентується  пп. 5.2.17 Закону про прибуток. Такі витрати  включаються до складу валових витрат у сумі, що не перевищує 0,2% фонду  оплати праці платника податків у  розрахунку за звітний рік.

Безоплатна передача основних фондів

У разі дарування основних фондів з метою оподаткування також  треба розглядати таку операцію, як продаж. При даруванні об'єкта першої групи ОФ треба керуватися нормами  пп. 8.4.3: «Уразі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта». При цьому сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів ОФ групи 1 включається до ВД платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу (у випадку дарування, на нашу думку, виручкою треба вважати суму 0) включається до валових витрат платника податку.

Проте валових витрат в такій  ситуації, на нашу думку, відображати  не треба, адже подарований об'єкт  не є використаним у господарській  діяльності.

Безоплатна передача ТМЦ і ОФ та податок на додану вартість

У разі дарування товарів або  основних фондів база обкладення ПДВ  визначається виходячи з фактичної  ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни (п. 4.2 Закону про ПДВ).

Щодо ПДВ, раніше відображеного  в складі ПК при придбанні таких  товарів (чи ОФ), то його слід відкоригувати, оскільки такі товари перестали використовуватися  у господарській діяльності. Підтвердженням цього є норми пп. 7.4.4 Закону про  ПДВ, згідно з яким: «Якщо платник  податку придбаває (виготовляє) матеріальні  та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту».

Операції з безоплатної передачі товарів неприбутковим організаціям, перелік яких встановлено абзацами «а» і «б» пп. 7.11.1 Закону про  прибуток з метою їх безпосереднього  використання у благодійницьких  цілях, а також набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства, звільняються від обкладення ПДВ згідно з пп. 5.1.21 Закону про  ПДВ. Однак операції з надання  благодійної допомоги у вигляді  товарів (робіт, послуг), що оподатковуються  акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів і товарів (робіт, послуг), призначених для використання у  підприємницькій діяльності, перелік  яких визначає КМУ, не підлягають звільненню від оподаткування.

Безоплатне отримання товарів  та ОФ

Податок на прибуток. Вартість товарів, отриманих в подарунок, не відноситься  до складу валових витрат, бо при  безоплатному отриманні підприємство не несе жодних витрат. Але у підприємства в цьому разі виникає ще й обов'язок щодо збільшення суми валових доходів. У пп. 4.1.6 Закону про прибуток зазначено, що до валових доходів підприємства належать «доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у  вигляді: ...вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку  у звітному періоді, крім їх надання  неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону...». Таким чином, підприємство, яке отримує  в подарунок товарно-матеріальні  цінності, повинно визнати валовий  дохід. Знову постає запитання: а  яку суму брати? Про звичайну ціну в цьому разі Закон про прибуток не говорить, але ми вважаємо, що в  разі коли в документах зазначена  вартість таких товарів, то до валового доходу треба віднести саме цю суму, а в разі її відсутності — все-таки варто визначити звичайну ціну.

Безоплатно отримані основні фонди  також повинні збільшувати валовий  дохід підприємства.

У ситуації з ОФ треба враховувати  ще й висновки експертизи, яку при  цьому часто проводять (наприклад, у разі дарування автомобілів  така експертиза обов'язкова). Амортизувати безоплатно отримані ОФ (якщо вони увійдуть до складу виробничих ОФ) у складі відповідних  груп, на думку автора, маємо право. Таке право може виникати лише в  частині витрат, безпосередньо понесених підприємством при отриманні, доставці, оформленні та введенні в дію такого ОФ.

 

2.5 Аналітичний і синтетичний  облік виробничих запасів

 

За  допомогою синтетичного обліку неможливо  контролювати наявність та рух кожного виду товарно-виробничих запасів. Для отримання деталізованої інформації, необхідної для управління запасами за їх окремими видами та процесами, організовується аналітичний облік.

Деталізація аналітичного обліку виробничих запасів обумовлена:

1. наявністю великої кількості складів для їх зберігання;
2. значною їх номенклатурою;
3. складною організаційною та виробничою структурами підприємства тощо.

Важливою умовою чіткої організації обліку виробничих запасів  є їхнє правильне групування. На різних підприємствах виробничі  запаси можуть мати різне призначення  залежно від функції, яку вони виконують у процесі виробництва. Так, наприклад, дошки на меблевій фабриці  створюють основу готової продукції  –меблів, а на машинобудівному, цукровому  підприємствах дошки використовуються для поточного ремонту будівель тощо, безпосередньої участі у виробництві  готової продукції не беруть. Тому важливо правильно згрупувати (класифікувати) матеріальні цінності на підприємстві за їх призначенням та роллю у процесі  виробництва.