Виробничі запаси

Рахунок 20 «Виробничі запаси»  призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і  матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільського господарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного  виробництва.

За дебетом рахунку 20 «Виробничі запаси» відображаються надходження запасів на підприємство, їх до оцінка, за кредитом – витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.

Рахунок 20 має такі субрахунки:

201 «Сировина й матеріали»

202 «Купівельні напівфабрикати  та комплектуючі вироби»

203 «Паливо»

204 «Тара й тарні матеріали»

205 «Будівельні матеріали»

206 «Матеріали, передані  в переробку»

207 «Запасні частини»;

208 «Матеріали сільськогосподарського  призначення»;

209 «Інші матеріали».

На субрахунку 201 «Сировина  й матеріали» відображається наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні. На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійснені будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201. Підприємства, що заготовляють сільськогосподарську продукцію для переробки, також відображають її вартість на цьому субрахунку.

На субрахунку 202 «Купівельні  напівфабрикати та комплектуючі вироби» відображаються наявність та рух покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях будівельні конструкції та вироби – дерев’яні, залізобетонні, металеві, інші), що придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання. Вироби, придбані для комплектації готової продукції, вартість яких не включається до собівартості продукції цього підприємства, відображається на рахунку 28 «Товари».

На субрахунку 203 «Паливо» (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковуються наявність та рух палива, що придбається чи заготовлюється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.

На субрахунку 204 «Тара  і тарні матеріали» відображаються наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовуються для виготовлення тари і її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо).

На субрахунку 205 «Будівельні  матеріали» підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

На субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» обліковуються матеріали, передані в переробку на сторону та які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів. Затрати на переробку матеріалів, які оплачуються стороннім організаціям, відображаються безпосередньо за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, що отримані з переробки. Аналітичний облік матеріалів, що передані в переробку, ведеться в розрізі, що забезпечує інформацію про підприємства-переробники і контроль за операціями з переробки і відповідними витратами. Передача матеріалів у переробку відображається тільки на субрахунках рахунку 20.

На субрахунку 207 «Запасні частини» ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструментів, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повно комплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

За дебетом субрахунку відображається залишок і надходження, за кредитом – витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.

Автомобільні шини, що є  на колесах та в запасі при автомобілі, які враховуються в ціні автомобіля та включені і його інвентарну вартість, обліковуються у складі основних засобів.

Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами (механічна  група, електрична група тощо). Аналітичний  облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами:

• придатні до експлуатації (нові та відновлені);
• що підлягають відновленню (на складі);
• що є в ремонті.

На субрахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепаратами, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

На субрахунку 209 «Інші матеріали» обліковуються відходи виробництва (обробки, обрізка, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запчастини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо.

До окремих рахунків синтетичного обліку та субрахунків  можуть бути відкриті рахунки аналітичного обліку, які дозволяють визначити  їх обсяг в цілому та за кожним видом  окремо.

Кожне підприємство відкриває  аналітичні рахунки в залежності від потреби в кількості, необхідній для управління виробництвом. Найбільш типовими розрізами аналітики можуть виступати наступні: склади, комори, матеріально відповідальні особи, групи запасів, види діяльності тощо.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться в розрізі їх найменування або однорідних груп, за допомогою карток складського  обліку, які розміщуються в картотеці  за технічними групами виробничих запасів  відповідно до номенклатури-цінника. Кожна  група виробничих запасів поділяється  за видами, сортами, марками, типами, розмірами. Кожному найменуванню, сорту, розміру  виробничих запасів привласнюється коротке числове позначення (номенклатурний номер), яке записується до спеціального реєстру – номенклатури-цінника, де також вказують одиницю виміру та облікову ціну запасу

На кожному документі  з руху виробничих запасів повинно  бути вказано не тільки найменування запасу, але й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під  час заповнення прибуткових і  видаткових документів та здійснення записів у складському і бухгалтерському  обліку виробничих запасів.

Відображення надходження  та визначення запасів здійснюється за допомогою карток складського  обліку, які виписуються на кожне  найменування, профіль, сорт, марку, розмір окремо. У картках складського  обліку на підставі залишків на 1-ше число  місяця, які виводяться за кожним номенклатурним номером, складаються відомості  обліку залишків запасів (сальдові відомості), що використовуються для порівняння даних аналітичного та синтетичного обліку виробничих запасів. Окрім даних  про виробничі запаси, що формуються у сальдовій відомості, забезпечити  оптимальне співвідношення між виробничою програмою та запасами можна за умови  оперативного надання даних про  їх наявність і рух.

Порушення встановлених вимог  ведення складського обліку ускладнює  процес обробки документів у бухгалтерії  і перешкоджає отриманню оперативної, повної, достовірної, неупередженої  і точної інформації про рух запасів.

Документи, що надійшли зі складів до бухгалтерії, перевіряють  як з точки зору правильності їх оформлення, так і по суті відображення у них операцій. прибуткові ордери звіряються з рахунками, що до них  належать, транспортними документами, прийомними актами тощо. Лімітні картки, що надійшли зі складу, зіставляють  з іншими примірниками, одержаними від цехів-споживачів, накладні на перекидання  матеріалів, здані складами-відпрацьовниками, з примірниками тих же накладних, що надійшли зі складів-одержувачів, лімітні  картки і вимоги відзначають у  реєстрах видачі тощо.

Далі документи таксують за допомогою машин, тобто зазначені  в них матеріали оцінюються за твердими обліковими цінами.

По кожному реєстрі  зданих документів після їх таксування підраховують обороти надходження  або витрат матеріалів у розмірі  номенклатурних груп.

Підприємство повинно  самостійно вирішувати, як організувати аналітичний облік виробничих запасів  залежно від конкретних умов діяльності підприємства та ведення бухгалтерського  обліку.

Отже , можна зробити  висновок, що завдання підприємства –  вибрати такий спосіб організації  обліку запасів, який найбільше відповідає умовам його діяльності.

 

3. Шляхи  удосконалення обліку надходження  виробничих запасів

На сучасному етапі становлення  і розвитку вітчизняній системі  бухгалтерського обліку притаманні ряд організаційних та методичних питань, особливо галузевого спрямування, які  потребують невідкладного вирішення. Не менш важливими є проблеми, пов'язані  з організацією і методами проведення контролю матеріальних запасів на сільськогосподарських  підприємствах.

Вагомий внесок в теоретичну розробку проблем організації і ведення  бухгалтерського обліку і контролю матеріальних запасів внесли                М.Ф.Огійчук, Ф.Ф. Бутинець, Н.Н. Грабова, В.М. Жук, О.В. Лишиленко, Л.К. Сук.  та інші.

Сільськогосподарські підприємства в тому числі і СГК «Рубежівський» використовують в своїй діяльності в значних обсягах найрізноманітніші виробничі запаси.

Для забезпечення інформації для потреб управління на виробництві важливе  значення має розробка методики обліку наявності і руху матеріалів, яка  б відповідала ринковій економіці  і Положенню (стандарту) бухгалтерського  обліку 9 "Запаси". Тим більше, що раніше діючі методики обліку товарно-матеріальних цінностей, які були вироблені наукою і практикою, на протязі останніх років в деякій мірі втратили актуальність і в основному були орієнтовані  на систему ручної праці в умовах так званих твердих (планових) регульованих державою цін. Все це вимагає удосконалення  і нових підходів щодо організації  і методики аналітичного обліку наявності  і руху матеріалів, що є однією із самих важливих і найбільш трудомістких ділянок бухгалтерського обліку.

Важливість і трудомісткість ведення  кількісного аналітичного обліку матеріальних запасів, значні їх якісні показники  в СГК «Рубежівський» зумовили необхідність пошуку більш раціональних методів обліку матеріальних запасів з метою усунення дублювання одних і тих самих операцій.

Різновидом оперативно-бухгалтерського  обліку є так званий оперативно-груповий аналітичний метод обліку матеріальних запасів, де їх облік ведеться в розрізі  їх видів, груп і підгруп. Практика показує, що для обліку за групами матеріалів доцільно, щоб в групу входило не більше 100 їх найменувань тому, що це полегшує і прискорює процес виявлення можливих помилок.

Для підвищення ефективності оперативно-бухгалтерського  методу обліку матеріальних запасів  доцільно здійснити деталізацію  їх груп на кілька підгруп з тим  розрахунком, щоб в підгрупі не була велика кількість найменувань матеріалів, що дозволить обмежити обсяг записів  для обліку їх руху та перевірки. Це можна досягти шляхом щомісячного  складання так званих часткових  нагромаджувальних відомостей по надходженню  і вибуттю матеріалів в межах  їх кожної підгрупи, що підвищує оперативність  виявлення можливих помилок у  складському і бухгалтерському  обліку. До того ж, слід зазначити, що при  автоматизованому обліку програма дозволяє без зайвих зусиль формувати нагромаджувальні відомості в аналітичному розрізі  як за групами і підгрупами матеріалів, так і за окремими їх видами і  сортами за будь-який період.

Ще одне проблемне питання щодо обліку виробничих запасів  є  ведення і обробка первинних і зведених документів. Тому основним напрямком удосконалення обліку виробничих запасів є покращення первинного і зведеного обліку, насамперед, за рахунок   створенням уніфікованих форм .

 

Використана література

1. www. visnuk. com. ua
2. www. factor. ua
3. Положення(стандартні) бухгалтерського обліку 9 "Запаси"
4. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємс
5. Закон України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР ві 03.04.1997 р. // www.zakon1.rada.gov.ua
6. Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства фінансів України 01.07.1997 № 141 // www.zakon1.rada.gov.ua
7. Інструкція «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» від 21.12.1999р.
8. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський словник – Ж.: Рута – 2001 р.
9. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів./За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. -5-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута»,2003. -726 с.
10. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік – 3-є вид., перероблене і доповнене – Житомир: ПП Рута, 2001 – 672с.
11. Гарасим П.М., Журавель Г.П., Бруханський Р.Ф., Хомин П.Я. Первинний та аналітичний  облік на підприємстві. – Тернопіль: Астон, 2005 – 464с.
12. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні з використанням Національних стандартів – Київ: А.С.К., 2003 – 847с.
13. Костенко Н. Провадимо інвентаризацію запасів // Податковий та бухгалтерський облік (укр.) – 2005 - №88 – с. 14-18
14. Облік операцій із запасами. // Все про бухгалтерський облік (укр.) – 2006 - №17 – с. 19-32
15. Павлюк І. Проблеми бухгалтерського обліку виробничих запасів, товарів та пропозиції щодо їх вирішення. // Бухгалтерський облік і аудит (укр.) – 2000 -№6 – с. 40-57
16. Плєшонова П. Облік запасів у промисловості // Баланс - комплект (укр.).- 2003.- № 19.- с.41-48
17. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник -Тернопіль: Карт-бланш, 2002 р. - 628 с.
18. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 352с.
19. Хлипальська В. Значення оцінки вартості в обліку запасів підприємства. // Бухгалтерський облік та аудит – 2002 - №3 – с. 25