Налоговый аудит

 

В фінансовій літературі також використовується термін „затрати”, що має ідентичне  значення. Але даний термін набув ширшого використання в управлінському обліку. Так витрати, що складають структуру собівартості продукції називають затратами, а грошовий вираз суми затрат на виробництво конкретного продукту визначає поняття собівартість. Зміст термінів затрати і собівартість поєднується в понятті затрати виробництва [5, с.246]. 

1.2. Особливості калькулювання  витрат у галузі торгівлі

У процесі  господарської діяльності підприємства здійснюють різні операції. Операції називаються товарними, якщо мова йде  про оплату продукції, товарів, робіт та послуг, тобто виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства.

Операційна  діяльність підприємства - це основний вид діяльності, що характеризується рухом коштів від реалізації продукції (товарів, послуг), від надання права користування активами (оренда, ліцензії), сплати постачальникам, виплат працівникам тощо. Діяльність підприємств та їх товарні операції різняться в залежності від виду діяльності – виробництво, торгівля, надання послуг.

На торгівельних підприємствах основним видом діяльності є придбання та продаж товарів. Суб’єкт роздрібної торгівлі мусить подбати про невід’ємну і головну складову процесу торгівлі - товар.

Законом №283 визначено, що товарами є матеріальні  і нематеріальні активи, цінні  папери і деривативи, які використовуються в будь-яких операціях, крім їх емісії і погашення. Таке трактування дещо спотворює економічну суть товарів, яка полягає в тому, що товарами є будь-які об’єкти (матеріальні і нематеріальні активи, послуги, земля, праця тощо), які мають споживчу вартість і пропонуються для продажу (а не для  будь-яких операцій).

З точки зору роздрібної торгівлі, під товарами будемо розуміти продукти праці, призначені для подальшого їх перепродажу кінцевим споживачам без додаткового вкладення праці (наприклад розфасування, передпродажна підготовка) або з таким. Згідно з П(С)БО 9, товари включаються до складу запасів підприємств роздрібної торгівлі.

Мінстат України  розробив номенклатуру товарів (Наказ  №12), які враховуються в роздрібній та оптовій торгівлі. Зазначена номенклатура певною мірою впливає на організацію обліку торговельних операцій і порядок їх оподаткування. Так, у разі якщо фізичні особи (приватні підприємці) здійснюють торгівлю таким видом товарів, як пально-мастильні матеріали, то, згідно з Указом №727, вони не мають права перейти на спрощену систему оподаткування.

Однією з важливих передумов  ефективного функціонування економіки  країни є розвиток торгівлі, яка  повинна спиратися як на державний, так і на ринковий механізм впливу на споживчий ринок.

Під торговельною діяльністю розуміють  ініціативну самостійну діяльність юридичних осіб і громадян по здійсненню купівлі-продажу споживчих товарів з метою одержання прибутку.

Торговельна діяльність здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності державного дозволу (ліцензії, патенту) на право здійснення такої діяльності. Залежно від форм організації і призначення вона поділяється на оптову і роздрібну.

Оптова торгівля — сфера  підприємницької діяльності з придбання товарів для їх подальшої реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності. Вона включає як безпосередні комерційні зв’язки в умовах договору купівлі-продажу й поставки між підприємствами-виробниками і споживачами, так і зв’язки між ними через торгових посередників.

Роздрібна торгівля —  сфера підприємницької діяльності з продажу товарів (послуг) безпосередньо  кінцевим споживачам для їх власного некомерційного споживання. Роздрібний товарооборот включає як продаж товарів населенню вроздріб, так і відпуск за безготівковими розрахунками дрібним оптом продовольчих товарів закладам освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення тощо (школам, інтернатам, будинкам відпочинку, лікарням тощо).

Здійснення  торговельної діяльності в Україні передбачає дотримання суб’єктами підприємницької діяльності певних вимог і норм, передбачених чинним законодавством. Однією з таких вимог є ліцензування і патентування.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» придбані запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю. Первинною вартістю товарів, придбаних за плату, є їх собівартість, в яку включаються суми, сплачені постачальнику згідно з договором, і фактичні транспортні та інші витрати, пов’язані з придбанням товарів. Повну інформацію про всі витрати, пов’язані з придбанням товарів, торгові підприємства можуть одержати лише після відображення всіх господарських операцій за звітний місяць (враховуючи, що деякі витрати визначаються тільки після закінчення звітного періоду — витрати на оплату праці працівникам, зайнятим заготівлею товарів, вартість транспортних послуг за рахунками, пред’явленими в цілому за місяць та ін.). Складність визначення повної фактичної собівартості придбання за кожним найменуванням товарів викликана також їх широким асортиментом у торгових підприємствах.

Тому витрати на придбання  товарів у торгових підприємствах (крім ціни постачальника) можуть обліковуватися як за кожною одиницею товарів (однорідною групою товарів), так і в цілому за товарними запасами. На порядок обліку впливають такі фактори:

• номенклатура товарів;
• склад витрат на придбання товарів і можливість прямого включення їх до первинної вартості товарів;
• методи оцінки вибуття товарів;
• потреба в інформації про собівартість придбання товарів за кожною одиницею для прийняття управлінських рішень.

Звідси в торгових підприємствах можуть застосовуватися  два методи розподілу транспортно-заготівельних  витрат:

• метод прямого розподілу;
• метод розподілу за середнім процентом.

При прямому методі транспортно-заготівельні витрати розподіляються між одиницями придбаних товарів пропорційно їх вартісному, кількісному чи ваговому співвідношенню і включаються до собівартості придбаних товарів. Так, якщо торгове підприємство для доставки конкретної партії товарів, придбаних у постачальника, сплатило транспортні послуги сторонній організації, то такі транспортні витрати включаються до собівартості товарів і обліковуються на рахунку 281 «Товари на складі».

При методі розподілу за середнім процентом транспортно-заготівельних витрат торгове підприємство може обрати таку облікову політику, в умовах якої облік товарів протягом місяця ведеться за прийнятими обліковими цінами:

• оптові підприємства — за покупними цінами (без урахування інших елементів, включених до первинної вартості товарів);
• роздрібні підприємства — за продажними (роздрібними) цінами.

Витрати на придбання  товарів (витрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за навантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню ризиків транспортування запасів) згідно з наказом Мінфіну України від 14.06.2000 № 131 «Зміни і доповнення до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку» торгові підприємства протягом місяця обліковують на рахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати».

 

 

Розділ 2. Організація податкового  аудиту витрат торгівлі

2.1. Інформаційне забезпечення  податкового аудиту витрат

 

Інформаційне забезпечення проведення податкового аудиту витрат на торгівельному підприємстві є нормативно-правова база та нормативні документи підприємства. Нормативна база обліку та аудиту товарних операцій наведена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Нормативні документи  з обліку та аудиту товарних операцій  підприємства

Документ	Зміст документа	Використання
1	2	3
1. “Про підприємства в Україні”. Закон України від 26.02.91 р. ВР-785-12	Встановлено правові основи здійснення підприємництва в Україні, гарантії свободи підприємницької діяльності	Бухгалтерський облік, аналіз та аудит діяльності.
2. “Про аудиторську діяльність”.  Закон України прийнятий ВР  України від 22.04.93 р. № 3125 –  XII	Регулює порядок сертифікації аудиторів, організацію роботи аудиторських фірм, здійснення аудиторської діяльності в  Україні	Для організації проведення аудиту
3. “Про бухгалтерський облік  та фінансову звітність в Україні”. Закон України від 16.07.99 р.  № 996 – XIV	Наводяться терміни, основні принципи обліку та звітності, державне регулювання  обліку, вимоги до первинних облікових документів, фінансова звітність	Для організації бухгалтерського  обліку і складання фінансової звітності
4. ”Про оподаткування прибутку  підприємств”. Закон України від  28.12.97 р. № 334/94-ВР	Визначає принципи побудови системи  оподаткування прибутку, об’єкти оподаткування, правила ведення податкового обліку, складання декларації	Використовуються для обліку оподаткування  прибутку
5. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 11 “Зобов'язання”, затверджене  наказом Мінфіну України від  31.12.99 р. № 318	Встановлені загальні методологічні  принципи оцінки, обліку та відображення у звітності зобов'язань	Для організації обліку
6. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 10 “Дебіторська заборгованість”,  затверджене наказом Мінфіну  України від 31.12.99 р. № 318	Встановлені загальні методологічні  принципи оцінки, обліку та відображення у звітності дебіторської заборгованості	Для організації обліку
6. Закон України "Про застосування  реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 р. № 1776 із змінами та доповненнями	Описані основні вимоги до організації  готівкових розрахунків за допомогою  реєстраторів розрахункових операцій	Для організації обліку
7. Порядок заняття торговою діяльністю  і правила торгового обслуговування населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 108	Описані вимоги до організації торгівельної діяльності	Для організації обліку
8. Лист Держкомітету стандартизації  України "Про визначення понять "оптова" і "роздрібна" торгівля" від 05.02.2002 р. №4-5/16-965.	Визначається різниця між оптовою  та роздрібною торгівлею	Для організації обліку

 

Також нормативна база обліку товарних операцій для торгівельного  підприємства включає:

1. Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 р. № 1023.

2. Закон України "Про  патентування певних видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. № 98 р. зі змінами та доповненнями.

3. Перелік окремих  форм і умов проведення діяльності  в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 зі змінами та доповненнями.

4. Порядок визначення  розміру збитків від розкрадання,  нестачі, нищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246 зі змінами і доповненнями.

10. Інструкція з інвентаризації  основних засобів і нематеріальних  активів, товарно-матеріальних цінностей,  грошових коштів і документів та розрахунків, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01.08.94 р. № Ш.

12. Інструкція з обліку  роздрібного товарообороту товарних  запасів, затверджена Мінстатом  України №389.

13. Правила користування  засобами вимірювальної техніки в сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг, затверджені наказом Держкомітету стандартизації, метрології та сертифікації від 24.12.2001 р. № 633.

14. Положення про порядок  уцінки і реалізації продукції,  Що залежалася, з групи товарів широкого споживання, продукції виробничо-технічного призначення і надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затверджене наказом Мінекономіки 1 Мінфіну України від 15.12.99 р. № 149/300.

15. Правила роздрібної  торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки України від 11.07.2008 р. № 185.

16. Лист Міністерства  економіки та з питань європейської  інтеграції України "Про визначення  терміна "об'єкт торгівлі" від  10.06.2002 р. № 56-38/243.

Кожна галузь має свої особливості структурної побудови затрат у розрізі елементів. Наприклад, у добувних галузях (вугледобування, добування солі тощо) висока питома вага затрат на оплату праці, у машино-, приладобудуванні та деяких інших галузях матеріальні витрати майже дорівнюють затратам на оплату праці, їх відношення близько до 5:3, у харчовій промисловості висока питома вага матеріальних затрат, в окремих галузях, вона перевищує 90% (масложирова тощо).