Податковий облік непрямих податків на підприємстві

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Января 2014 в 00:14, курсовая работа

Описание работы

Основною метою даної курсової роботи є дослідження системи непрямого оподаткування на підприємстві та його удосконалення.
Відповідно до визначеної мети поставлені наступні завдання:
• проаналізувати особливості непрямого оподаткування;
• оцінити економічну суть непрямих податків;
• вивчити основні проблеми непрямого оподаткування на підприємстві;

Содержание работы

ВСТУП……………………………………………………………………...….…..3
1. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ………………..5
1.1. Історія виникнення та розвиток непрямого оподаткування…………5
1.2 Сутність непрямих податків та їх види………………………………..8
1.3 Податковий облік ПДВ…………………………………………….…..11
1.4 Податковий облік акцизу………………………………………….…...14
1.5 Податковий облік мита………………………………………….……..18
2. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ ПДВ………....21
1.6 Коротка характеристика ПАТ «Криммолоко»…………………….….21
1.7 Розрахунок та сплата податкового зобов’язанння з ПДВ…………....23
1.8 Порядок складання і подання податкової звітності……………….....25
3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ……...28
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….....32
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Файлы: 1 файл

kursach (1).docx

— 116.64 Кб (Скачать файл)

Перевага непрямих податків пов’язана в першу чергу з їх роллю у формуванні доходів бюджету. Однак це не говорить про те, що вони не виконують регулюючої функції. При вмілому їх використанні, непрямі податки можуть бути ефективним засобом регулювання економіки.

По-перше, непрямим податкам характерне швидке надходження  до бюджету. Відбулась реалізація – проводиться перерахування ПДВ та акцизного податку в бюджет. Це, в свою чергу, дає кошти для фінансування витрат.

По-друге, так як непрямі податки охоплюють товари громадського споживання та послуги, то існує висока вірогідність їх повного  або майже повного надходження, а зупинити процес споживання товарів та послуг неможливо.

По-третє, споживання більш-менш рівномірне у територіальному розрізі, а тому непрямі податки знімають напругу в міжрегіональному розподіленні доходів. Якщо доходи бюджету базуються на доходах підприємств, то внаслідок нерівномірності економічного розвитку виникає проблема нерівноцінності доходної бази різних бюджетів. Без використання непрямих податків виникають труднощі в збалансуванні місцевих бюджетів.

По-четверте, непрямі податки суттєво впливають на саму державу. Використовуючи всі свої можливості та інструменти, вона повинна забезпечувати певні умови для розвитку виробництва та сфери послуг, так як чим більше обсяг реалізації тим більші надходження до бюджету. Проблемою тут може бути лише правильний вибір товарів на які розповсюджуються непрямі податки.

По-п’яте, непрямі податки впливають на споживача. При вмілому їх використанні держава може регулювати процес споживання, стримуючи його в одному напрямку та стимулюючи в іншому. Таке регулювання повинно бути відкритим, тому що не завжди інтереси держави співпадають з інтересами суспільства. Таке регулювання, в той же час, ніколи не зможе задовольнити інтереси всіх верств населення. Однак це регулювання необхідно, тому диференціація ставок акцизного податку в Україні виправдана. Разом з тим слід сказати, що єдина для всіх товарів ставка ПДВ знижує його регулюючу роль. Світовий досвід переконує доцільність використання декількох різних ставок. Структура споживання різних верств населення суттєво відрізняється, тому принцип справедливості оподаткування може бути реалізований через диференційований підхід до встановлення непрямих податків на окремі види товарів, робот, послуг. Однак тут теж існують деякі обмеження. Встановлення більш високих ставок тільки на товари першої необхідності та предмети розкоші звужує сферу непрямого оподаткування та зменшує податкові надходження в бюджет. Навпаки, навіть невисокий рівень непрямого оподаткування товарів щоденного попиту забезпечить державі постійні та стабільні надходження, так як постійним, стабільним та значним є суспільне споживання.

Одним із показників результативності адміністрування податків є показники обсягу залучених податкових надходжень у бюджет країни.

Табл. 1.1. Податкові надходження у розрізі окремих податків за 2009-2012 рр., млрд.. грн..

Показники

2009р.

2010р.

2011р.

2012р.

Доходи зведеного  бюджету

273,0

314,5

398,6

445, 5

Податкові надходження

208,1

234,4

334,7

301,2

Податок на додану вартість

84,6

86,3

130,1

138,8

Акцизний податку

21,6

28,3

33,9

38,5

Мито

6,9

9,1

11,8

12,3


 

Починаючи з 2011 року спостерігається збільшення податкових надходжень внаслідок впровадження Податкового кодексу та реформування системи    адміністрування податків і зборів.

         Іншим не менш важливим показником результативності адміністрування податків є бюджетне відшкодування ПДВ.

       Табл. 1.2. Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами у 2009-2012 рр., млрд. грн.

Показники

2009р.

2010р.

2011р.

2012р.

Бюджетне відшкодування  ПДВ, план

36,5

43,9

39,4

48

Бюджетне відшкодування  ПДВ, факт

34,5

40,7

42,8

46


 

    1. Податковий облік  ПДВ

           Одним з основних джерел формування Державного бюджету України є податок на додану вартість. На частку ПДВ у доходах Державного бюджету припадає близько 35 відсотків.

          Податок на додану вартість — один з основних непрямих податків в Україні. Сутність ПДВ полягає в тому, що він є частиною новоствореної вартості, яка стягується з покупців у вигляді цін на товари і послуги, що продаються (надаються) на кожному етапі їх виробництва і продажу.

Податок на додану вартість — це податок, що стягується з покупців у вигляді надбавки до ціни на товари, роботи, послуги, які їм продаються, а сплачується в бюджет продавцями цих товарів, робіт та послуг.

Платники ПДВ. Відповідно до законів України платниками ПДВ є всі юридичні та фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України, незалежно від форм власності та господарювання.

До платників ПДВ належать:

1) будь-яка особа, що  провадить господарську діяльність  і реєструється за своїм добровільним  рішенням як платник податку;

2) будь-яка особа, що  зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що  ввозить товари на митну територію  України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна,  яка веде окремий податковий  облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном;

6) особа, що проводить  операції з постачання конфіскованого  майна, знахідок, скарбів, майна,  визнаного безхазяйним, майна,  за яким не звернувся власник  до кінця строку зберігання, та  майна, що за правом успадкування  чи на інших законних підставах переходить у власність держави, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена  вносити податок з об'єктів  оподаткування, що виникають внаслідок  поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку;

8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий  облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Об'єкт оподаткування. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце  постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі  операції з передачі права власності  на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з  передачі об'єкта фінансового лізингу  в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце  постачання яких розташоване на митній території України;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

ґ) постачання послуг з міжнародних  перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом [1].

База оподаткування. Базою оподаткування виступає договірна (контрактна) вартість продукції, робіт послуг, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного податку, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг).

База оподаткування це конкретна величина, виражена як правило  в грошовому еквіваленті до якої застосовується ставка податку (20% або 0%), а об'єкт оподаткування це тільки визначена законом дія по закінченню якої вона буде оподаткована.

Залежно від того, які  операції здійснюють господарські суб'єкти, розглянемо особливості обчислення бази оподаткування. Для визначення бази оподаткування на вітчизняні товари, роботи та послуги застосовується так  званий прямий метод, згідно якого підприємство, що здійснює продаж товарів (робіт, послуг), визначає вільну (регульовану) ціну без ПДВ, виходячи з її собівартості, прибутку, мита та акцизу, інших податків, які включаються в ціну, тобто база оподаткування визначається за схемою. (рис 1.1)

База оподаткування на вітчизняні товари, роботи та послуги


 


 

Визначається як



 

Собівартість


СУМА



Прибуток



Митні збори



Акцизний податок



 

Інші податки, що включаються в  ціну



 

Рис. 1.1 Формування бази оподаткування  на вітчизняні товари, роботи та послуги

    1. Податковий облік акцизу

            Акцизний податок відноситься до непрямих податків і виступає податком на споживання. Велика увага, яка приділяється розвитку та використанню механізму акцизу, пов’язана із зручністю його для держави та певною непомітністю для споживачів. В цих умовах саме акциз виступає основним різновидом непрямих податків, при якому об’єктом оподаткування є вартість товарів, які мають специфічну особливість (тютюнові вироби, алкогольні напої тощо). В більшості країн саме тому формувалися акцизні групи, куди держава включала специфічні різновиди товарів або товарів, які пов’язані із споживанням заможними верствами населення.

До підакцизних товарів належать:

  • спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
  • тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
  • нафтопродукти, скраплений газ;
  • автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Платники акцизного збору.  Платниками акцизного збору відповідно до чинного законодавства в Україні є:

  1. Особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.
  2. Особа - суб'єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.
  3. Фізична особа - резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства.
  4. Особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку.
  5. Особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно.
  6. Особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог.
  7. Особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов.
  8. Особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов.
  9. Платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є фізична або юридична особа - резидент або нерезидент (в тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з деривативами або з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів.

Информация о работе Податковий облік непрямих податків на підприємстві