Суть, показники та методи оцінювання якості продукції

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. В умовах переходу до ринку успіх кожного конкретного товаровиробника оцінюється за рівнем ефективності виробництва, обумовленої в першу чергу ступенем задоволення потреб суспільства з найменшими витратами. При цьому в даний час визначальною характеристикою, яка формує суспільні потреби, стає якість продукції. Це пов’язано з тим, що якість продукції в умовах конкуренції є головним стимулом придбання продукції, одним з факторів її конкурентоспроможності.

Стан справ в області управління якістю для підприємств України  не можна визначити як задовільний. Розвиток експортних відносин показав, що продукція вітчизняних підприємств  є неконкурентоспроможною на світовому  ринку саме по якості. У цьому  зв’язку набуває особливого значення проблема розробки та впровадження дійових  методів управління витратами на забезпечення якості продукції.

Актуальність теми дослідження  можна розглянути з багатьох сторін, адже чітке формування якості продукції  має велике значення, так як здійснює безпосередній вплив на збільшення доходів підприємства у майбутньому.

Керівництву підприємства необхідно  мати достовірну інформацію про стан якості продукції. Це є необхідною передумовою  достовірності інформації, здійснення своєчасного контролю і аналізу  формування якості продукції.

Теоретико-методологічні  й економіко-організаційні аспекти  управління витратами на забезпечення якості продукції відображені в  роботах провідних вітчизняних  і зарубіжних вчених економістів  І. Ансоффа, Л. Водачека, З.Гейлера, А. Гличева, Д. Джуран, Л. Дікань, Ю. Іванова, Д. Демиденко, В.Ластовецького, Л. Матвєєва, В. Огвоздіна, Г. Одінцової, В. Окрепілова, однак залишаються невирішеними питання удосконалення управління якістю продукції на рівні окремих підприємств.

Мета  і завдання дослідження. Метою написання бакалаврської роботи є обгрунтування теоретичних і методологічних положень управління якістю продукції, а також розкриття однієї з основних економічних проблем: підвищення якості продукції.

У відповідності з метою  була поставлена сукупність наступних  завдань:

• розкрити економічну природу поняття «якість продукції»;
• вивчення методичних підходів до аналізу  та оцінки ефективності управління  якістю продукції;
• визначити завдання, напрямки та джерела інформації управління якістю продукції;
• визначення фінансового стану ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна»;
• здійснити аналіз організації та оцінити ефективність управління якістю продукції на ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна»;
• дослідження проведення аналізу показників якості на підприємстві та окреслити шляхи удосконалення.

Об'єктом дослідження у роботі є процес управління якістю продукції.

Предметом наукової роботи є теоретичні та методичні аспекти управління якістю продукції.

У роботі використана низка методів дослідження: діалектичний підхід до вивчення рівня якості продукції на ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна», метод індукції – на етапі збору, систематизації й обробки інформації для проведення дослідження, метод аналізу і синтезу – для поєднання різних складових елементів економічних явищ в єдиному процесі.

Інформаційною базою написання роботи слугують закони та нормативні акти України, наукові статті, монографії, книги, навчальні посібники та енциклопедії.

Структура та обсяг роботи. Дипломна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи складає 153 сторінки, з них основний текст - 133 сторінку. У магістерській роботі налічується 20 таблиці, 10 рисунків,19 додатків. Список використаних джерел налічує 101 найменування.

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНА СУТНІСТЬ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ, ЇЇ РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ В УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

 

1. Суть, показники та методи оцінювання якості продукції

 

Якість товару є основною складовою  його конкурентоспроможності. Визначаючи якість продукту слід намагатися виділити властивості товару, якім надає перевагу споживач. Слід мати на увазі, що надати всі бажані якості товару практично  неможливо, та й взагалі немає  сенсу з точки зору вимог конкретних сегментів ринку, а також з  точки зору забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми.

Якість – як економічна категорія, відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення [1, 60].

В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. А  якщо вона не забезпечується і не гарантується – підприємство гине: автоматично  забезпечує це той же ринок, але нормальний ринок, із збалансованим попитом  і пропозицією. В 60-70-ті роки вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і вона була дешевою. В 80 – ті роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80 % покупців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість.

В 1982 р. в США була видана книга  Едварда Демінга "Якість, продуктивність, конкурентоспроможність", в якій автор виклав свою концепцію постійного підвищення якості у вигляді 14 знаменитих постулатів.

Зараз весь світ працює над проблемою забезпечення якості. Методичною її основою є так звана "петля якості", яка в класичному варіанті має такий вигляд зображений на рис. 1.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.1. "Петля якості".

 

Якість включає в себе велику кількість компонентів. Насамперед до них відносяться техніко-економічні показники якості продукції, а також  якість технології її виготовлення і  експлуатаційні характеристики. Показники  призначення продукції, надійності та довговічності, трудомісткість, матеріаломісткість, наукомісткість - є визначальними в цьому ряді [3, 234].

В останні роки все більшого значення набувають і такі властивості  та характеристики продукції, як екологічні, ергономічні, естетичні. Екологічні показники характеризують відповідність товару вимогам захисту навколишнього середовища і базуються на раціональному і бережливому природокористуванні. Ергономічні показники пов’язані з урахуванням властивостей і особливостей людського організму і покликані дотримуватись гігієнічних (освітлення, токсичність, шум, вібрація, запиленість), антропометричних (відповідність форми і конструкції виробу розмірам і конфігурації людського тіла), фізіологічних, психологічних та інших вимог. Естетичні показники визначають зовнішню форму і вид продукції, її дизайн, привабливість, виразність, емоційність впливу на споживача тощо.

При визначені рівня якості товару слід врахувати нормативні складові: відповідність продукції обов’язковим стандартам якості, прийнятим в законодавчому  порядку в країнах-партнерах, куди передбачається її поставляти. Це особливо важливо в зв’язку з тим, що вже сам по собі факт невідповідності  виробу, що випускається, прийнятим  на конкретному ринку стандартам якості знімає питання можливості поставки і зводить нанівець всю іншу роботу по підвищенню рівня якості виробу. Таким чином, при плануванні виходу на новий ринок в першу чергу  слід отримати інформацію по затвердженим в законодавчому порядку або  прийнятим в торговій практиці стандартам якості і врахувати їх в роботі по удосконаленню продукту. Особливо жорсткими сьогодні стають в більшості  країн стандарти якості, які забезпечують екологічну чистоту, високу ступінь  уніфікації продукції, заходи безпеки  і захисту здоров’я людини [5, 86].

Важливим критерієм визначення якості виробу і відповідності його конкурентоспроможності є забезпечення патентної чистоти і патентного захисту товару. Патентна чистота  забезпечується, якщо оригінальні технічні рішення, використані під час  виробництва даного товару, здійснені  лише розробниками підприємства виробника або засновані на придбаній у інших фірм відповідній ліцензії і не підпадають під дію патентів в конкретних країнах. При наявності ліцензійної угоди, яка дозволяє виготовляти продукцію по відповідній технології, підприємство-виробник може її виготовляти для продажу, як правило, тільки на своєму внутрішньому ринку, якщо в угоді не було спеціально обумовлено право поставки товару на експорт. Відсутність патентної чистоти робить продукцію неконкурентоспроможною на відповідному ринку і служить суттєвою перепоною розвитку експортної діяльності.

Якість товару, його експлуатаційна безпека і надійність, дизайн, рівень післяпродажного обслуговування є  для сучасного покупця основними  критеріями при здійсненні покупки  та відповідно обумовлюють успіх  або неуспіх фірми на ринку.

Сучасна ринкова економіка висуває  принципово нові вимоги до якості продукції, що випускається. Це пов’язано з  тим, що зараз життєздатність будь-якої фірми, її стійке становище на ринку  товарів і послуг обумовлена рівнем конкурентоспроможності. В свою чергу  конкурентоспроможність пов’язана  з дією кількох десятків факторів, серед яких можна виділити два  основних - рівень ціни і якість продукції. Причому другий фактор поступово виходить на перше місце.

Рівень якості - це кількісна характеристика міри придатності продукції для задоволення конкретного попиту на неї. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

Абсолютний рівень - характеризує якість виробу певного виду, що виготовляється підприємством в поточному періоді. Він визначається обчисленням взятих для його вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів [7, 195].

Відносний рівень якості окремих видів нової продукції визначається порівнянням їх техніко-експлуатаційних та економічних показників з абсолютними показниками якості найкращих аналогічних вітчизняних і зарубіжних зразків.

Перспективний рівень якості виробів - такий рівень, якого можна досягти в майбутньому, враховуючи пріоритетні напрямки й темпи розвитку науки і техніки.

Оптимальний рівень якості - такий рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання (експлуатацію) продукції за конкретних умов її споживання є мінімальною.

Методи оцінки рівня якості продукції включають:

а) об’єктивний метод - означає оцінку рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань, лабораторного аналізу і вимірювань. Такий метод дає найімовірніші результати і використовується для вимірювання абсолютного рівня якості засобів виробництва та деяких властивостей споживчих товарів. Його застосовують для визначення більшості техніко-експлуатаційних показників: засобів праці - продуктивності, потужності; предметів праці - вмісту металу в руді тощо; споживчих товарів - вологостійкості взуття, вміст цукру або жиру в харчових продуктах тощо.

б) органолептичний метод - базується на результатах аналізу сприйняття органами чуттів людини без застосування технічних вимірювальних і реєстраційних засобів. За цього методу використовується балова система оцінки показників якості, виходячи з певного переліку ознак (властивостей), що найбільш повно охоплюють якісні характеристики виробів. Кожній оцінці (відмінно, добре, задовільно, погано) відповідає певна кількість балів (наприклад, 5, 4, 3 і 0) [9, 345].

в) диференційований метод - передбачає порівняння показників конкретного виробу з відповідними параметрами виробів-еталонів або з базовими показниками стандартів (технічних умов). Оцінювання рівня якості цим методом полягає в обчисленні значень відносних показників, які за абсолютною величиною мають бути більші за одиницю або дорівнювати їй (за порівняння з вимогами стандартів чи технічних умов) чи наближатися до одиниці (за порівняння з еталонними виробами).

г) комплексний метод - полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості виробу. Одним із варіантів комплексної оцінки якості є інтегральний показник, що обчислюється переважно як середньозважена арифметична величина з використанням коефіцієнтів вагомості (значущості) усіх розрахункових показників.

д) система якості - це сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, що забезпечують здійснення загального управління якістю продукції. Системи якості підприємств створюються та сертифікуються для одержання максимально можливого прибутку і набуття іміджу надійного партнера на зовнішньому ринку.

Ключові принципи формування системи  якості:

1.Підготовка всіх категорій персоналу (кадрів) найвищого професійного рівня;

2.Безпосередня зацікавленість керівництва підприємства у повсякчасному позитивному розв’язанні проблем забезпечення якості продукції;

3.Управління якістю продукції за участю всіх без винятку працівників підприємства; чіткий розподіл відповідальності між підрозділами та їхніми керівниками.

Отже, проблема забезпечення якості продукції  є комплексною: науковою, технічною, економічною і соціальною, і у вирішенні її повинні приймати участь висококваліфіковані спеціалісти, які вільно володіють сучасними методами управління якістю, незалежно від того, в якому секторі вони працюють: державному чи приватному, на великих підприємствах чи в малому і середньому бізнесі, тому що загальні принципи організації і забезпечення високої якості продукції та послуг не залежать від розміру підприємства.

На якість продукції впливає  значна кількість факторів, які діють  як самостійно, так і в взаємозв’язку  між собою, як на окремих етапах життєвого  циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об’єднати в чотири групи: технічні, організаційні, економічні і суб’єктивні.

До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв’язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші [2, 456].