Суть, показники та методи оцінювання якості продукції

Річний  економічний ефект (або річний прибуток від поліпшення якості) (Ея) (грн.)обчислюється за формулою:

(1.4)

де  - приріст прибутку за рахунок реалізації одиниці продукції підвищеної якості, грн.;

K - питомі капіталовкладення на проведення заходів щодо поліпшенння якості продукції, грн/од;

Nя - обсяг продукції поліпшеної якості в натуральних одиницях.

Якщо покращення якості продукції знаходить відображення у підвищенні її сортності, то додатковий прибуток створюється за рахунок  підвищеної ціни на продукцію вищого сорту (         ) за формулою:

   (1.5)

де - відповідно ціна одиниці продукції нижчого і вищого сорту,грн;

         - собівартість одиниці продукції нижчого і вищого сорту, грн.

Річний  економічний ефект у виробника  продукції покращеної якості (Eв) може бути також обчислений як різниця приведених витрат на виробництво продукції покращеної і попередньої якості за формулою:

(1.6)

де    - собівартість виготовлення одиниці продукції відповідно попередньої і покращеної якості, грн;

            - питомі капіталовкладення у виробництво продукції відповідно попередньої і покращеної якості, грн.

Досить  часто цей ефект може мати від’ємне значення тому, підприємство змушене  змінити ціну виробу, щоб забезпечити  собі необхідний рівень рентабельності виробництва. В такому разі економічний  ефект можна обчислити як ( ) [43, 144].

Річний економічний ефект у споживачів продукції більш високої якості   (Ес) (грн) може бути обчислений як зміна річної величини одноразових і поточних затрат за формулою:

 (1.7)

де           - питомі капітальні вкладення на придбання і експлуатацію виробів відповідно попередньої і підвищеної якості, грн;

                    М- річна сума експлуатаційних витрат по виробах відповідно попередньої і покращеної якості, грн:

                         - коефіцієнт еквівалентності (спряження) старої продукції новііі по корисному ефекту (продуктивності, строку служби і т.п).

 Поліпшення якості продукції є специфічною формою прояву закону економії робочого часу, тому підвищення якості має значний народногосподарський ефект. Цей ефект враховує ефекти і від виробництва, і від експлуатації (споживання) продукції підвищеної якості.

Сумарний  річний економічний ефект від  підвищення якості продукції

( ) визначається як сума річних економічних ефектів при її виробництві і споживанні (експлуатації) за формулою:

 (1.8)

Для визначення рівня якості виробів, що виготовляються (освоюються) виробництвом, застосовують кілька методів: об’єктивний, органолептичний, диференційований, комплексний. Об’єктивним і органолептичним методами користуються для визначення абсолютного рівня якості, а диференційованим і комплексним - відносного рівня якості окремих видів продукції [7, 167].

Oцінка якості продукції здійснюється в залежності від особливості галузі. Так, для оцінки якості продукції, особливо її динаміки, застосовується бальний метод оцінки, згідно з яким кожній категорії якості надається певна кількість балів. Наприклад, виробам вищої категорії якості надається п’ять балів, першої - 4 бали, другої - 1 бал. Далі обчислюється середньозважений бал, де вагою є кількість продукції певного сорту; проводиться оцінка середнього балу за планом і звітом та шляхом їх порівняння розраховується виконання плану якості.

У галузях, де встановлена сортність продукції, визначається питома вага кожного сорту в загальному обсязі продукції, середня сортність, середньозважена ціна.

Отже, в результаті теоретичного вивчення комплексних методів оцінки якості, зроблені наступні висновки. 

Якість – синтетичний показник, що відображає сукупне прояв різних факторів. Це поняття відображає сукупність властивостей і характеристик продукції. 

Якість пройшло багатовіковий  шлях розвитку і розвивалося в  міру того, як удосконалювалися потреби  і зростали можливості виробництва  по їх задоволення. 

Якість продукції оцінюється на основі кількісного виміру визначальних її властивостей. До основних показників якості відносяться призначення, надійність, технологічність, стандартизація і  уніфікація, ергономічність, естетичність, транспортабельність, екологічність, безпека, патентно - правові показники. 

Кількісне значення показників якості продукції визначається методами: 

• експериментальним;
• органолептичними;
• соціологічним;
• експертними. 

Важливим елементом в  управлінні якістю є сертифікація та стандартизація. Головне завдання стандартизації полягає у створенні системи нормативно - технічної документації. Ця система визначає прогресивні вимоги до продукції, а також контроль за правильністю використання цієї документації.