Экспертиза подсолнечника

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП............................................................................................................3

РОЗДІЛ I. РИНОК СОНЯШНИКУ  ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО НАСИЧЕННЯ

1.1 Ринок насіння соняшнику і продуктів переробки в Україні……..…5

  1.2 Цінові тенденції на ринку насіння соняшнику ……..………………12

 

РОЗІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Основні поняття та визначення експертизи якості харчової сировини ………………………………………………………………..…15

2.2 Класифікація продуктів виготовлених з соняшнику……………….18

2.3 Методи експертизи  соняшникового насіння що є сировиною для харчової промисловості…………………………………………...…………….22

РОЗДІЛ ІІІ. ЕКСПЕРТИЗА НАСІННЯ СОНЯШНИКА ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ЯК  СИРОВИНА ДЛЯ ТОВАРІВ

3.1 Експертиза насіння соняшника за органолептичними показниками……………………………………………………………………...27

3.2 Експертиза насіння соняшника за фізико-хімічними показниками…………………………………………………...…………………29

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП

 

Соняшник – основна  олійна культура в Україні. Посівні  соняшнику в Україні займають понад 2 млн га, що становить 96 % площі всіх олійних культур. Найбільші посівні площі соняшнику в Дніпропетровській, Донецькій, Запорозькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській і Полтавській областях.

Насіння його районованих сортів і гібридів містить 50-52 % олії, а селекційних – до 60 %. Порівняно з іншими олійними культурами соняшник дає найбільший вихід олії з одиниці площі (750 кг/га в середньому по Україні).

  Соняшникову олію  широко використовують як продукт  харчування в натуральному вигляді. Харчова цінність її зумовлена високим вмістом полі ненасиченої жирної лінолевої кислоти (55 – 60 %). Соняшникову олію використовують в кулінарії, хлібопеченні, для виготовлення різних кондитерських виробів і консервів. Соняшникову олію використовують також при виготовленні лаків, фарб, стеарину, лінолеуму, електроарматури, клейонки, водонепроникних тканин тощо.

Соняшник вирощують  і як кормову культуру. Він може дати до 600 ц/га і більше зеленої маси, яку в чистому вигляді чи в сумішах з іншими кормовими культурами використовують при силосуванні. Силос із соняшнику добре поїдається худобою.

Завдання розвитку виробництва насіння соняшнику передбачає доцільність перевищення частки рослинних олій у структурі споживання населенням жирів. Зростання споживання рослинних олій замість тваринних жирів характерний для багатьох високо розвинених країн.

 Виробництво соняшнику  робить істотний вплив на ефективність  функціонування всієї галузі  рослинництва. Висока закупівельна  ціна насіння цієї культури робить її економічною вигідною для обробітку, сприяє піднесенню економіки господарств. Попит на соняшник і соняшникову олію значно не зменшується при зростанні цін. У такий ситуації доходи сільськогосподарських підприємств що переробляють соняшник повинні рости.

Метою роботи є проведення експертизи показників якості соняшникового  насіння представленого в Україні.

Основні завдання:

• вивчити ринок насіння соняшнику і продуктів його переробки в Україні
• визначити основні поняття та особливості проведення експертизи якості насіння соняшника, як основної харчової сировини
• вивчити методи експертизи соняшникового насіння

 

РОЗДІЛ I. РИНОК СОНЯШНИКУ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО НАСИЧЕННЯ

 

1.1 Ринок насіння соняшнику  і продуктів переробки в Україні

 

На даний момент відбувається активний розвиток світового ринку олійних і продуктів їх переробки, що обумовлюється зростанням споживання рослинних олій, як на харчові, так і технічні потреби. Україна завдяки наявності сприятливих для вирощування олійних сільгоспкультур погодно-кліматичних умов, а також стратегічно вигідному (у плані логістики) географічного місця розташування має великий потенціал нарощування виробництва таких основних олійних, як соняшник, ріпак, соя.

Якщо говорити про  сою і ріпак, то спостерігається  в останні роки зростання посівних площ під даними культурами, в першу чергу, обумовлений збільшенням експортного попиту на дані олійні. З соняшником ситуація йде по-іншому.

 

Рис. 1. – Динаміка врожаю соняшнику

 

Традиційно для нашої  країни насіння соняшнику були основною сировиною для виробництва рослинних олій. І, незважаючи на чергування збільшення посівів соняшнику із зниженням їх, в цілому, за останні 8 сезонів в Україні спостерігалося збереження стійкої тенденції збільшення посівів даної культури.

Головним плюсом насіння  соняшнику завжди залишалася висока рентабельність виробництва і їх ліквідність. Максимальний розмір посівів  соняшнику є обмеженим з огляду на те, що повинні зберігатися принципи раціонального виробництва сільгоспкультур. Найбільші посівні площі соняшнику в Україні становили близько 4,2 млн. га. У нинішньому сезоні відбулося чергове зниження посівних площ під соняшником, причинами чого були:

• підвищення посівних площ під зерновими і альтернативними олійними (підвищення рентабельності виробництва всіх без винятку основних с/г культур);
• відповідне зниження посівних площ для дотримання сівозміни. підвищення культури сільського господарства (більш раціональне ставлення до наявних земельних ресурсів);
• несприятливі погодні умови в момент сівби соняшнику (недолік вологи).

У підсумку, за попередніми  оцінками Держкомстату України, посівні  площі під соняшником в 2012 році склали близько 3,5 млн. га, що на 500 тис. га менше, ніж у попередньому році.

Розмір посівів соняшнику на рівні 4 млн. га є оптимальним у сформованих умовах і, відповідно, в найближчі сезони говорити про подальше збільшення площ під даною культурою не доводиться. Навіть за умови зниження рентабельності виробництва деяких зернових перевагу, швидше за все, буде віддаватися альтернативним олійним. При цьому не можна говорити про те, що потенціал виробництва соняшнику в Україні вичерпаний. Тому що в сформованих умовах існують передумови для підвищення валового збору за рахунок використання більш продуктивного посівного матеріалу і поліпшення технології виробництва даної олійної в цілому.

Якщо говорити про  посівний матеріалі, то в 2012 році, за оцінками ІА «АПК-Інформ», частка імпортного посівного матеріалу становила 30 % від загального необхідного для сівби обсягу, у той час як у 2011 році вона дорівнювала 20 %, а 5 років тому становила всього 6 % від необхідного. Це говорить про те, що в Україні спостерігається перехід від екстенсивного способу виробництва соняшнику (збільшення валового збору за рахунок розширення посівних площ) до інтенсивного (за рахунок підвищення агротехнологій). Найбільш активно впроваджують нові технології великі українські агрохолдинги. Результати підвищення рівня технології вирощування соняшнику видно вже в цьому році. У той час як перші прогнози щодо врожайності соняшнику, які будувалися на підставі сформованої методики прогнозування без урахування існуючих тенденцій, віщували значне зниження врожайності соняшнику з огляду дії несприятливих погодних умов, практика показала, що хоча зниження врожайності присутній, але його розміри не настільки істотні, як передбачалося. На думку нашого агентства, надалі дана тенденція буде зберігатися.

За оцінками ІА «АПК-Інформ», в 2013 році врожай соняшника складе близько 4,5 млн. тонн (у ВПД) проти 6,1 млн. тонн у попередньому році. При цьому врожайність прогнозується на рівні 12,2 ц / га при збиральних площах 3,8 млн. га. Хоча дана оцінка посівних площ перевершує наявні на поточний момент оперативні дані МінАП і Держкомстату, як показує практика, з одного боку, у підсумкових даних офіційних джерел розмір посівних, а, відповідно, і збиральних площ найчастіше коригується у бік збільшення. Також, на жаль (в даний момент це головним чином відноситься до посівів соняшнику), з року в рік присутній недооблік як посівних площ під даною культурою, так і заниження врожайності соняшнику, що істотно ускладнює складання якомога точнішого балансу попиту та пропозиції. У підсумку це призводить до того, що всі існуючі на сьогоднішній день баланси попиту і пропозиції соняшнику є досить відносними і можуть служити лише орієнтиром у побудові стратегії продажів-закупівель як самого соняшнику, так і продуктів його переробки.

Якщо розглядати структуру  споживання насіння соняшнику основний видаткової її частиною на відміну  від насіння ріпаку і соєвих бобів є внутрішня переробка на масло, на частку якої в середньому за останні 3 сезони припадає 86 % від загальної пропозиції. При цьому в останні кілька сезонів дана видаткова збільшувалася. Це ставало можливим завдяки нарощуванню потужностей з переробки соняшнику на тлі зростання попиту на рослинні олії на світовому ринку, а також дії механізму індикативних цін і експортне мито на насіння соняшнику.

При цьому, що валовий  збір на рівні 6 млн. тонн не є граничним. Також існує ймовірність збільшення обсягів переробки альтернативних олійних культур, що стане можливим завдяки зростанню попиту на рослинні олії з боку виробників біодизелю як на внутрішньому ринку, так і на світовому ринку. При цьому не слід забувати і про те, що в Україні прийнято постанови про скасування індикативних цін після вступу країни до СОТ, а також про поступове зниження експортного мита на насіння соняшнику до 10 %, що може призвести до активізації експорту насіння даної олійної культури і, відповідно, зниження потенціалу переробки.

У поточний момент в Україні  в структурі переробки трьох  основних олійних соняшник займає не менше 90 %.

Рис. 2. – Структура переробки насіння олійних культур

Причиною цього є  ряд факторів:

1. Історично в Україні традиційної олійною культурою є соняшник. Відповідно і продукти переробки насіння соняшнику є основою як для споживчого ринку рослинних олій в Україні, так і виробництва маргаринової і майонезною продукції. Для кормового сектору соняшникову олію і шрот (макуху) також є основними інгредієнтами.

2. Незважаючи на те, що в Україні  за останні кілька сезонів  відбулося істотне розширення  посівних площ під ріпаком  і соєю, ємність внутрішнього  ринку продуктів переробки даних  олійних в ніші рослинних масел  збільшується мінімальними темпами і то, в основному, за рахунок використання даних олій для технічних потреб або виробництва продуктів глибокої переробки (де все більше місце відводиться використанню пальмового масла і продуктів його глибокої переробки).

Якщо розглядати сегмент шротів (макухи), то, незважаючи на стабільне зростання поголів'я худоби та птиці в період з 2003/04 по 2006/07 МР, і, відповідно, зростання споживання шротів (макухи) для виробництва комбікормів, переробка сої та ріпаку суттєво не збільшується. Причиною чого, крім історичного чинника уподобання споживання соняшникової макухи для виробництва комбікормів, є той факт, що їх якість (в основному, це стосується соєвого шроту) нижче необхідних норм і поступається якості імпортованого шроту, у зв'язку з чим імпорт даного продукту зростає, а переробка збільшується незначно.

Основними гравцями ринку  переробки насіння соняшнику  є 5 компаній, на частку яких приходиться 55 % від наявних потужностей з переробки насіння соняшнику в Україні.

 

Рис. 3. – Основні компанії переробними насіння соняшнику.

 

Враховуючи, що ємність  внутрішнього ринку соняшникової олії становить близько 500 тис. тонн, експортний потенціал нами оцінюється на рівні 1,3 млн. тонн (1,9 млн. тонн у попередньому сезоні). При цьому, за нашими прогнозами, перехідні запаси будуть найменшими за попередні сезони - на рівні 11 тис. тонн.

При цьому слід звернути увагу на існування можливості обмеження  експорту олії з метою зниження цін  на внутрішньому ринку. Основними тенденціями поточного сезону стануть:

• більш високий, ніж у попередньому сезоні, рівень цін на соняшникову олію;
• збільшення конкурентної боротьби на внутрішньому ринку фасованої соняшникової олії;
• зниження частки використання соняшникової олії для виробництва маргаринової і майонезною продукції.

Якщо говорити про  перспективи цінової ситуації, то в середньостроковій перспективі  на рівень цін будуть впливати такі фактори, як:

• зниження купівельної активності на світовому ринку соняшникової олії;
• очікування більш високої пропозиції насіння соняшнику в Аргентині (врожай більше минулорічного на 1 млн. тонн);
• необхідність зниження рівня цін на соняшникову олію на внутрішньому ринку (з метою оптимізації експортних цін, а також стабілізації ситуації навколо можливої ​​заборони експорту олії);
• необхідність зниження цін на сировину для зменшення вартості кінцевої продукції.

При цьому до факторів, які надаватимуть підтримку цінам, можна віднести:

• збереження тенденції збільшення споживання олій на світовому ринку, що, за оцінками експертів, призведе до зниження перехідних залишків в кінці 2008 року, навіть незважаючи на збільшення виробництва;
• якщо ми говоримо про внутрішній ринок, то стримування продажів власниками насіння соняшнику в умовах більш низького, ніж торік, пропозиції не дасть суттєво знизити ціни на сировину, що також буде відбиватися на ціновому рівні пропозиції олії.

Що стосується шроту (макухи) соняшнику, враховуючи перспективи  поточного сезону, нами прогнозується  виробництво даного продукту на рівні 1,9 млн. тонн (2,3 млн. тонн у попередньому сезоні). Що в сукупності з перехідними залишками складе пропозицію майже 2 млн. тонн. Незважаючи на постійно збільшується попит на даний інгредієнт комбікормів з боку кормового сектору, ємність внутрішнього ринку соняшникової шроту (макухи) не перевищує 30-35 % від загальної пропозиції.