Экспертиза подсолнечника

Соняшниковий шрот / шрот соняшнику - це побічний продукт при  виробництві соняшникової олії, одержуваний  після пресування та екстракції насіння соняшникового культур. Пресуванням називають процес видавлювання олії з насіння соняшнику. Процес екстракції полягає у виділенні з насіння після пресування залишкового вмісту олії за допомогою органічних розчинників. При цьому якщо макуха соняшникова, який отримують після пресування, залишкове олія містить до 10 %, то в соняшниковий шрот цей відсоток доводить до 1,5 – 2 %.

Соняшниковий шрот незамінний як високопротеиновой добавки при  виробництві комбікормів для  ВРХ, свиней, птиці, бо містить натуральні білки, клітковину, вітаміни Е і В, калій, фосфор та інші мінеральні речовини.

Соняшниковий шрот - цінний корм, у складі якого міститься 30-43 % сирого протеїну, багатий набір амінокислот, зокрема високий вміст метіоніну, який сприятливо впливає на ріст і розвиток молодняку. Порівняно з макухою в шроті соняшнику є кілька більше сирого протеїну, але менше жиру - не більше 1,5 %. Вміст лушпиння складає не більше 16 % (випускається соняшниковий шрот і без лушпиння).

Халва соняшникова – це східна солодкість у вигляді однорідної волокнистої маси, яка виготовляється шляхом вимішування карамельної маси, збитої з піноутворювачем з розтертої масою обсмажених ядер соняшникового насіння.

Соняшникова халва є  найпоширенішою в наших широтах  завдяки дивовижній життєстійкості соняшнику. Як виявилося, допомагають його насіння бути більш стійким і людині: в насінні в достатній кількості присутній вітамін В1, завдяки чому халва корисна людям з хворобами нервової та серцево-судинної систем. Цей же вітамін допомагає прискорює засвоюваність вуглеводів, підвищує секрецію шлункового соку, активізує імунну систему.

Крім того, в халву  є вітамін F1, який захищає судини від холестеринових бляшок, нормалізує кровообіг, сприяє зміцненню стінок судин. Корисна халва і тим, хто  піклується про свою зовнішність: F1 покращує стан шкіри, нігтів і волосся.

Насіння соняшнику містять білки, жири, амінокислоти, вітаміни Е, С, каротин і вітаміни групи В. Білок їх збалансований не набагато гірше м'ясного.

Як джерело вітаміну D насіння цінніше жиру печінки  тріски. У 100 грамах насіння міститься 311 мг магнію - в 6 разів більше, ніж  у житньому хлібі. 50-60 г насіння рівноцінні 25-30 г соняшникової олії і повністю задовольняють потребу організму в ненасичених жирних кислотах, вітаміні Е. Організм в змозі повноцінно засвоїти на добу тільки 100 г насіння. Лушпиння соняшнику відмінно пресується в паливні брикети та гранули, в результаті виходить ефективне паливо, яке можна використовувати в печах і котельних, для побутових і промислових застосувань.

Брикети з лушпиння соняшнику  володіють теплотворною здатністю  понад 20 МДж / кг, що перевищує будь-який з випробуваних матеріалів, що робить брикети (або пеллети) з лушпиння соняшника дуже ефективним паливом. Зольність знаходиться на рівні 3,5 %. Враховуючи поєднання цих якісних характеристик розумно придивитися до цього непридатних матеріалів уважніше.

 

2.3 Методи експертизи соняшникового насіння що є сировиною для харчової промисловості

 

Відповідність та ідентифікація − методи ототожнення даного найменування представленого вироби з найменуванням, зазначеним на маркуванні та / або в нормативних товарно-супровідних документах, а також з вимогами, встановленими нормативними документами, переліками і т.п. використовуються різні способи.

Однак не у всіх стандартах, ТУ, Правилах Системи сертифікації харчових продуктів і продовольчої сировини введені ідентифікаційні ознаки і характеристики для окремих груп товарів, а передбачаються тільки лише три групи показників, що визначаються різними способами:

1. мікробіологічні;
2. фізико-хімічні;
3. органолептичні.

Для цілей ідентифікації  придатні лише деякі, характерні органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники, що характеризують відмінність даного товару від інших.

Мікробіологічними способом визначають показники необхідні  для проведення спеціальної ідентифікації: встановлення ступеня безпеки товару, що залежать як від зовнішніх впливів і ступеня обсіменіння вироби мікрофлорою, що потрапляє в процесі виробництва, зберігання і реалізації, так і внутрішніх процесів, що протікали у вихідній сировині. Оскільки харчові продукти служать для мікроорганізмів прекрасним живильним середовищем, тому наявність мікроорганізмів і наявність у них вироблюваних ними мікотоксинів можуть бути показниками при проведенні спеціальної ідентифікації на їхню безпеку.

Фізико-хімічним способом визначають показники фізичних, фізико-хімічних і хімічних властивостей харчових продуктів, що встановлюються за допомогою спеціальної апаратури, приладів та методів.

Органолептичний спосіб ідентифікації товару має переваги за рахунок швидкості визначення і не вимагає спеціальних приладів, апаратури і методів. Однак багато показників, що визначаються за допомогою органолептики, мають суб'єктивність.

Для цілей ідентифікації  можуть застосовуватися різні методи, що об'єднуються в три групи:

• органолептичні,
• вимірювальні,
• тестові.

Органолептичні методи − це методи визначення значень показників ідентифікації за допомогою органів почуттів людини. У залежності від використовуваних органів почуттів і визначених показників розрізняють такі підгрупи органолептичних методів: смаковий, нюховий, дотиковий, слуховий і візуальний.

Вимірювальні методи − це методи визначення значень показників при ідентифікаційної експертизі з допомогою технічних засобів вимірювання.

Залежно від використовуваних засобів вимірювання ці методи поділяють  на такі підгрупи:

1. фізичні методи − для визначення фізичних і хімічних показників якості за допомогою засобів вимірювання (заходів, фізичних приладів, вимірювальних установок тощо);

2. хімічні та біохімічні методи − для визначення хімічних показників за допомогою стандартних речовин, зразків, вимірювальних приладів і установок при різних цілях ідентифікаційної експертизи;

3. мікробіологічні − для визначення ступеня обсіменіння мікроорганізмами, наявності певних забруднюючих харчові продукти речовин, тощо при спеціальній ідентифікації на безпеку товару;

4. товарознавчо-технологічні − для ідентифікації з метою визначення ступеня придатності сировини при використанні тієї чи іншої технології і т.п.

5. тестові методи зазвичай застосовуються для визначення ступеня безпеки того чи іншого товару за межі чутливості хімічної або біохімічної реакції. Останнім часом ці методи широко застосовуються і замінюють на більш дорогі вимірювальні методи.

Визначення органолептичних  показників – згідно з ГОСТ 27988-88 «Насіння олійні. Методи визначення кольору і запаху»;

Фізико-хімічних: масової  частки вологи − за ГОСТ 10856-64 «Насіння олійні. Методи визначення вологості», визначення смітної і олійної  домішки – за ГОСТ 10854-88 «Насіння олійні. Методи визначення смітної, олійної  та особливо обліковується домішки», визначення кислотного числа олії в насінні – за ГОСТ 26597-85 «Соняшник. Метод визначення кислотного числа масла із застосуванням pН-метрії»

 За фізико-хімічними показниками насіння соняшника повинно відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1. Фізико-хімічні показники

Найменування показника	Норма
Масова частка вологи, %, не більше	0,5 %
Визначення смітної  і олійної домішки, %	9 %; 12.7 %
Визначення кислотного числа олії в насінні	Вищій не більше 0.8 I 0,9- 1,5 II 1,6-3,5

 

Аналіз на патогенні  мікроорганізми проводиться відомчими  чи іншими лабораторіями, що мають відповідний  дозвіл органів Державної санітарно-епідеміологічної служби України, а також у порядку державного санітарного нагляду санітарно-епідеміологічними станціями за затвердженими методами.

Вміст токсичних елементів  у соняшниковому насінні визначають: ртуть − згідно з ГОСТ 26927−86 «Сировина і продукти харчові. Метод визначення ртуті», миш'як − згідно з ГОСТ 26930−86 «Сировина і продукти харчові. Метод визначення миш'яку», мідь − згідно з ГОСТ 26931−86 «Сировина і продукти харчові. Метод визначення міді», свинець − згідно з ГОСТ 26932−86 «Сировина і продукти харчові. Метод визначення свинцю», кадмій − згідно з ГОСТ 26933−86 «Сировина і продукти харчові. Метод визначення кадмію», цинк − за ГОСТ 26934−86 «Сировина і продукти харчові. Метод визначення цинку». Визначення пестицидів здійснюється згідно з СанПіН 42−123−4540 «Максимально допустимі рівні вмісту пестицидів у харчових продуктах та методи їх визначення».

Вміст токсичних елементів  і пестицидів у соняшниковому насінні не повинна перевищувати допустимі рівні, встановлені державними стандартами та нормами і наведені в таблиці 2.2.

 

 

 

Таблиця 2.2. Допустимі рівні важких металів і пестицидів

Показник	Норма	Метод випробування
вміст важких металів та миш'яку, мг/кг, не більше:
Ртуть	0,01	за ГОСТ 26927
Миш'як	0,5	за ГОСТ 26930
Мідь	1,0	за ГОСТ 26931
Свинець	1,0	за ГОСТ 26932
Кадмій	0,05	за ГОСТ 26933
Цинк	3,0	за ГОСТ 26934
вміст пестицидів, мг/кг, не більше:
Гексахлоран ГХЦГ гамма-ізомер	0,005	СанПіН 42−123−4540
Фостоксин	0,01	СанПіН 42−123−4540
ДДТ	0,005	СанПіН 42−123−4540

 

Відбір проб для визначення органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних показників, токсичних елементів і пестицидів здійснюється згідно з ГОСТ 10852-86 «Насіння олійні. Правила приймання та методи відбирання проб», підготовка проб для визначення токсичних елементів − за ГОСТ 26929 «Сировина і продукти харчові. Підготовка проб. Мінералізація для визначення вмісту токсичних елементів».

 

РОЗДІЛ III. ЕКСПЕРТИЗА СОНЯШНИКУ ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ЯК СИРОВИНА ДЛЯ ТОВАРІВ

 

3.1 Експертиза насіння  соняшника за органолептичними  показниками

 

Предметом дослідження  послужили характеристики насіння  соняшника:

Зразок 1. Насіння соняшника «олійні», ООО «Синтез Трейд» м. Днеропетровск

Зразок 2. Насіння соняшника  «кондитерські», ООО  «КОМБИНАТ КАРГЛЛ»  м. Донецк.

Нами були відібрані  проби у відповідності з ГОСТ 10852-86 «Насіння олійні. Правила приймання  та методи відбирання проб». Маса зразків, що відбираються для визначення якості насіння соняшникове − 300 грамів.

Органолептичну оцінку виробу проводять у світлому, добре  провітреному приміщенні без сторонніх  запахів.

 Апаратура і реактиви, використовувані  при дослідженні органолептичних показників:

• ваги лабораторні з погрешнастью не більше 0.01 кг;
• мельница лабораторна типа VI-ЕМЛ;
• колби конічні з шліфом місткістю 500 см/куб;
• сітка дротяна сталева;
• чашка місткістю 200-250 см/куб;
• шпатель;
• дошка лабораторна;
• джерело тепла, що забезпечує нагрів семен до 40 С.

Кожен зразок досліджувався  за схемою:

Колір насіння визначають візуально при розсіяних денному  світлі, а також при освітленні лампи розжарювання або люмінесцентними  лампами. Розсипавши тонким суцільним  шаром наважку насіння, визначають відповідність їх кольору опису цієї ознаки в стандарті на аналізовану культуру.

Запах визначають у цілих  або розмолотих насінні. наважку насіння, поміщають в чашку і встановлюють наявність або відсутність стороннього запаху 

 У тих випадках, коли в цілих насінні проявляється слабо виражений не властивий нормальним насінню, для посилення його насіння наступним способом: Насіння поміщають на сітку і на протязі 2-3 хв пропарюють над посудиною з киплячою водою. Пропарені насіння висипають на аркуш і досліджують на присутність стороннього запаху.

 

Таблиця 3.1. Органолептичні показники досліджуваних зразків

Найменування показника	Характеристика за ГОСТ 27988-88	Зразок№1	Зразок №2
Визначення кольору	Колір: чорний(олійні)   Колір кожури: сірий, смугастий, більй (кондитерські)	Відповідає ГОСТ	Відповідає ГОСТ
Визначення запаху	Вміру стійкий. Властивий  без сторонніх запахів.	Відповідає ГОСТ	Незначний прилий запах