Вивчення та формування товарного асортименту на роздрібному торговельному підприємстві та шляхи його удосконалення

Залежно від виду споживчого попиту розрізняють постійний та змінний асортимент товарів.

Постійна частина асортименту пов'язана з твердосформованим попитом. Товари, на які є твердосформований попит, повинні обов'язково бути у складі асортименту.

Зі змінною частиною асортименту пов'язаний альтернативний та імпульсний попит. Особливості цих видів попиту вимагають максимального різновиду асортименту, систематичного його оновлення. Покупці охоче відвідують магазини, у яких постійно з'являється щось нове, цікаве для вибору. Але змінюючи асортимент тих чи інших товарів, слід зберігати постійні, незмінні ознаки: розміри, зріст, повноту. Правильне поєднання постійного тa змінного асортименту створює умови для більш повного задоволення попиту покупців.

Під товарним асортиментом розуміють сукупність різних видів, сортів, pозмірів, фасонів та інших різновидів товарів. Це набір товарів, об’єднаних за будь-якою ознакою або сукупністю ознак. [1, ст.70].

Товарна номенклатура — це систематизований перелік усіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць, що пропонуються виробником для реалізації. Основними показниками номенклатури продукції окремого підприємства є широта, насиченість, глибина та гармонічність (сумісність). Показник широти дає кількісну оцінку різноманітності продукції фірми. Він свідчить, скільки окремих (за призначенням або іншими властивостями) видів продукції виготовляє підприємство. Насиченість номенклатури дає змогу визначити загальну кількість товарів, з якої вона складається. Кількість пропонувань кожного з окремих видів продукції характеризує глибину номенклатури продукції підприємства. Рівень подібності товарів різних асортиментних груп за призначенням, технологією виготовлення, організацією обороту оцінюється з допомогою показника гармонічності. У межах номенклатури, сформованої на засадах гармонічності, збільшується сукупний обсяг реалізації, який визначається за такою формулою:

    (1)

де V — збільшення сумарної реалізації сумісних товарів різних асортиментних груп;

vs , vl — обсяги реалізації товарів з різних асортиментних груп, що розглядаються;

ps ,pl — частка обсягу реалізації, отримана відповідно кожною асортиментною групою з коштів, заощаджених на купівлю продукції даної номенклатури;

i — рівень взаємного обміну покупцями між товарами різних асортиментних груп (відсоток покупців, які купують обидва товари).

Рівень гармонічності номенклатури (наприклад щодо товарів А і В) визначає також величина перехресної еластичності попиту на ці товари — ke.n:

            (2)

де ke.n — коефіцієнт перехресної еластичності;

 — базовий рівень попиту на товар А;

 — зміна попиту на товар А;

  — базовий рівень ціни на товар В;

 — зміна ціни на товар В.

Так, якщо ціни на хлібопекарські комплекси нової модифікації, які протягом двох років виготовляє підприємство, зросли на 100 %, а обсяги реалізації крупорушок збільшились на 50 %, то коефіцієнт перехресної еластичності дорівнює 0,5, а самі товари можна вважати взаємозалежними.

Основні показники номенклатури дають кількісну оцінку можливостей підприємства адаптуватися до змінних та неконтрольованих чинників ринку. Глибшу та якіснішу оцінку товарного пропонування можна отримати за допомогою вивчення асортименту продукції підприємства, тобто набору (підбору) однойменної продукції (послуг), конкретизованого за назвами, видами, ґатунками, розмірами, артикулами. Таку групу товарів тісно пов’язано схожістю функціонально-корисних властивостей, особливостей виготовлення, обороту і споживання в межах однакового діапазону цін. Між товарною номенклатурою і асортиментом має місце зв’язок цілого і часткового. Зміст цього зв’язку і співвідношення на прикладі фрагмента номенклатури продукції харчової промисловості зображено .

Найчастіше показники ширини і глибини товарного асортименту беруть до уваги, коли приймають рішення про збільшення випуску окремих найменувань чи марок продукції, або коли оцінюють насиченість асортименту в цілому. Такі рішення залежать від обставин, що склалися, а також від загальної стратегії маркетингу, оскільки широкий асортимент уможливлює диверсифікацію пропонування. Різноманітність продукції дає змогу орієнтуватися на різні вимоги споживачів і стимулювати здійснення ними закупівель в одному місці, але це потребує додаткових ресурсів і залучення значних коштів. Належний асортимент створює умови для задоволення потреб покупців різних сегментів, а також для інтенсивнішого використання торгових приміщень, проведення ефективної цінової політики. Усе це сприяє посиленню конкурентоспроможності товару та забезпеченню додаткового зиску. Проте прагнення до створення якнайповнішого асортименту в оптовій та роздрібній торгівлі збільшує витрати на створення і підтримування необхідних товарних запасів, породжує конкуренцію в межах окремих асортиментних груп товарів через їхню надмірну схожість. Здолати ці труднощі можна тільки добре обміркувавши оптимальний склад товарів різних асортиментних груп за їхнім кінцевим призначенням, каналами розподілу, сумісністю тощо.

Слід також знати, які головні чинники спричиняють зміни асортиментної політики фірм. До них належать:

• власні науково-дослідні і дослідно-конструкторські розроблення;
• зміни в товарному асортименті конкурентів;
• необхідність збільшення збуту;
• наявність вільних виробничих потужностей;
• необхідність використання побічних продуктів виробництва.

Для оцінки та управління товарним асортиментом використовуються також показники структури, основного та додаткового, обмеженого та впорядкованого асортименту. Під структурою асортименту розуміють склад однотипних видів виробів. Основний асортимент — це його головна складова, яка дає фірмі переважну частку прибутку. Додатковий асортимент доповнює основний у формі нетрадиційних послуг, які надаються підприємством. Як правило, у додатковому асортименті реалізуються тільки ті товари та послуги, що гарантують обов’язковий прибуток. Найчастіше це досягається тоді, коли споживач не очікує наявності таких товарів у продажу (приємний сюрприз, несподіванка). Розширення асортименту передбачає виробництво додаткових видів продукції, товарів та груп товарів. Ефективність такої диверсифікації ще більше посилюється поглибленням асортименту, коли розширення можливостей збуту здійснюється за рахунок створення індивідуальних, особливих товарів, здатних задовольнити унікальні бажання споживачів. Найчастіше такі дії передбачають пропонування покупцям певних видів або типів продукції в різних модифікаціях. Обмеження асортименту здійснюється за скрутних виробничих та фінансових можливостей, що стали наслідком коливань попиту і спадів кон’юнктури. У цьому разі вдаються до скорочення асортименту і концентрації зусиль на виробництві найконкурентоспроможніших товарів.

Кожен продуцент повинен систематично ревізувати асортимент і за необхідності впорядковувати його. Спеціальні знижки для споживачів полегшують розпродаж нерентабельних частин асортименту.

Головним індикатором ефективності різних складових асортименту вважають показники збуту. Вони можуть указати на ті продукти, котрі належить виключити з виробничої програми. З цією метою застосовують спеціальний аналіз, варіантом якого є так званий АВС-аналіз . Згідно з ним продукція підрозділяється на три класи за одним із трьох таких критеріїв: збут, прибуток, відшкодування витрат. До категорії «А» відносять частину асортименту, з якою пов’язується великий (до 50 %) внесок у загальний збут; до категорії «В» — продукцію із внеском у загальний обсяг продажу не меншим за 25 %, а до категорії «С» — від 25 % і менше. Графічним відображенням розподілу продукції за АВС-аналізом є діаграма Парето, яка уможливлює чітке визначення пріоритетів інвестиційної та інноваційної діяльності в межах асортименту продукції підприємства.

Приклад побудови діаграми Парето (на основі даних табл. 1) подано на .рис.2

 

 

 

 

 

 

Обсяги реалізації товарів Таблиця 1

Продукт	Частка окремих виробів у загальному обсязі реалізації підприємства, %	Частка собівартості окремих виробів у загальних витратах підприємства, %
А	60	20
В	30	30
С	10	50
Разом	100	100

 

 

Рис. 2. Діаграма Парето

Така діаграма поєднує на одному координатному полі:

• товарну структуру обсягу реалізації продукції підприємства (у порядку зменшення частки окремих товарів);
• структуру витрат підприємства, що відображає нагромадження їхнього загального обсягу за рахунок окремих товарів у складі асортименту продукції підприємства.

Аналіз діаграми забезпечує чітке структурування збуту, а також попередні висновки щодо можливості виключення з виробничої програми окремих продуктів. Однак остаточне рішення щодо коригування виробничого асортименту треба ухвалювати на підставі частки кожної продуктової складової в покритті постійних та змінних витрат. Збут — це найпростіший і найнадійніший індикатор економічного стану підприємства. До того ж його легко визначити й використати в конкурентній боротьбі.[10,ст.56]

Клас товарів - це сукупність товарів, що мають аналогічне функціональне призначення. Вони задовольняють загальні потреби. Наприклад, всі споживчі товари можна розділити на продовольчі, непродовольчі і медичні.

Група товарів – відрізняються за особливостями сировини, матеріалів і т.і.. Прикладами конкретної групи товарів є верхній одяг, білизна, взуття, молочні продукти та ін.

Товарна група - це група товарів, що знаходяться один із одним y тісному зв'язку на підставі певних критеріїв. Критеріями можугь бути схожість споживних властивостей, однорідність функцій.

Різновид товарів - це сукукупність товарів певного виду, виділених за низкою окремих ознак. Представлений у вигляді конкретних , моделей, сортів.

Вид товарів - ие сукупність товарів певної групи, об’єднаних  загальною назвою та призначенням. Прикладами конкретного виду товарів є костюм, сукня, кукла, чоботи та ін.

За ступенем деталізації товарний асортимент поділяють на груповий (укрупнений) та розгорнутий (внутрігруповий, деталізований).

Груповий асортимент - перелік товарних груп, які включено до  номенклатури. Це набір груп товарів, об'єднаних за певною ознакою.

У групі об'єднуються схожі за походжениям (вироби із пластмас, лакофарбеві матеріали, тканини) або призначенням (одяг, спортивні товари, галантерея, меблі).

Розгорнутий асортимент - різновид товарів всередині кожної товарної групи. Передбачає розподіл кожної товарної групи на підгрупи, види. сорти, розміри, фасони, моделі та ін.

Запежно від кількості різновидів, що входять до товарної групи, непродовольчі товари поділяють на товари простого та складного асортименту. До товарів простого асортименту відносять товари, однорідні за сировиною та які мають незначну кількість видів, розмірів, кольорів та ін. Наприклад, господарське мило, зубна паста, сірники, цукор та ін. Товари складного асортименту відрізняютыя великою різноманітністю асортиментних позицій. До них належать більшість непродовольчих товарів: тканини. швейні вироби, взутгя, гaлантерея, парфумерія, трикотаж, товари культурно-побутового, господарського призначення та ін.

Комплектні товари являють собою самостійні вироби, які вимагають спільного застосування. Їx продають у комплекті або окремо. Наприклад, гарнітури меблів, чайні, кофейні, столові сервізи, радіодеталі та ін.

За ступенем важливості інтересів споживачів та підприємств торгівлі розрізняють раціональний та оптимальний асортимент.

Раціональний асортимент - це перелік товарів, що найбільш повно задовольняє потреби покупців. Під час формування цього асортименту враховують такі фактори: попит покупців, зумовлений їх платоспроможністю та рівнем добробуту (для кінцевих спаживачів), вимогами виробництва (для підприємств), досягненнями науки та техніки, бажанням покращити якість житгя.

Оптимальний асортимент - це перелік товарів, орієнтований на досягнення реальних потреб клієктів, із максимальною користю для останніх при мінімальних витратах торговельних підприємств нa доведення продукції від виробників до споживачів.

Магазин із комбінованим асортиментом товарів -  це підприємство роздрібної торгівлі, що реалізує декілька груп товарів, пов'язаних єдністю попиту та задовольняючих окремі потреби.

Магазин з змішаним асортиментом товарів - це підприємство роздрібної торгівлі, що реалізує окремі види продовольчих тa неродовольчих товарів.

Комп'ютерне моделювання товарного асортименту за цим методом передбачає таку послідовність.