Заходи щодо стандартизації у технології столового приладдя

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни: “Матеріалознавство та технологія

виробництва товарів”

на тему “Заходи щодо стандартизації у технології столового приладдя”

Роботу виконано за матеріалами ТОВ “Срібна хвиля” м.Київ

 

 

 

 

Студента 2-го курсу 4-ї групи

Факультету товарознавства і

торговельного підприэмництва

денної форми навчання

Сома Олега

Науковий керівник:

ас. Булах Ю.Д.

 

 

 

 

 

            Київ 2013

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

    

     Вступ

1. Загальна характеристика технології виготовлення столового приладдя. ………………………………………………………………..7
2. Сировина і технологічні процеси виробництва столового приладдя………..…………………………………………………...….11
3. Характеристика обладнання, що використовується у тов «срібна хвиля»…………………...…………………………..…………………..21
4. Стандартизація у технології виготовлення столового приладдя……………………………………………………………….26

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

ТОВ «Срібна хвиля» - одне із підприємств в Україні, що вже багато років є виробником якісної продукції , представленої на вітчизняному ринку столових виробів. Та успіх цього підприємства невід’ємно залежить і від заходів стандартизації використаних на ньому

Стандартиза́ція — діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

У виробництві столових приладів стандарти полегшують вибір оптимального розмірного ряду та вибір найкращих зразків, забезпечують організацію спеціалізованих виробництв, зменшують затрати на проектування і виробництво та скорочують строки впровадження продукції у виробництво.

Мета курсової роботи вивчити, як підприємство дотримується стандартів,заходи щодо стандартизації при виготовленні столових виробів  на підприємстві ТОВ «Срібна хвиля».

  Завдання  роботи :

1. надати загальну характеристику технології виготовлення столового приладя;
2. ознайомитися з сировиною і вивчити технологічні процеси виробництва столового приладдя у ТОВ «Срібна хвиля»;
3. ознайомитися із характеристиками обладнання, що використовується у ТОВ «Срібна хвиля»
4. вивчити стандартизацію у технології виготовлення столового приладдя;

Об’єктом  дослідження курсової роботи є столове приладдя, що виробляється в ТОВ «Срібна хвиля».

Предметом дослідження є заходи щодо стандартизації при виготовленні столових виробів на підприємстві ТОВ «Срібна хвиля».

 

 

1. Загальна характеристика технології виготовлення столового приладдя

Виготовлення столових виробів, як і виготовлення багатьох товарів, починається з моделювання, зі створення зразка

Процес виробництва столових виробів включає в себе такі технології:

1. формування деталей та виробів;
2. термічна та хіміко-термічна обробка;
3. обробка та складання виробів.

Формування деталей та виробів здійснюється методами пластичної деформації. Обробку тиском використовують при виготовленні виробів з металів, які схильні до пластичної деформації (сталь, сплави міді, деформовані алюмінієві та інші сплави). Обробка металу тиском проводиться в гарячому та холодному станах. Найбільш розповсюдженими способами обробки металів тиском для виготовлення столового приладдя є  витискання, волочіння, штампування, обробка на давильних верстатах

(ротаційне витягування), згинання та скручування.

Для вироблення столових виробів використовують листове штампування. Цим методом виготовляють деталі з тонколистової  конструкційної вуглецевої сталі , легованих сталей, а також з кольорових металів. Листове штампування здійснюють з металу в холодному стані за одну або декілька послідовних операцій.

Столові вироби , що виготовленні цим способом , мають достатню точність, високу якість поверхні.  Обробкою на давильних верстатах отримують порожнисті вироби, в яких верхній діаметр завжди менший за нижчій або проміжний.

Волочіння – це процес обробки металів тиском, що полягає у протягуванні вальцьованих або пресованих заготовок крізь отвір, поперечний переріз якого менший за поперечний переріз заготовки, а конфігурація отвору формує заданий профіль виробу. Цим способом  обробляють вуглецеві та леговані сталі, кольорові метали та їхні сплави.

Для підвищення якості та довговічності експлуатації металів використовується цинк, олово, хром, нікель, золото, срібло, в якості металевого покриття . Існує декілька способів нанесення покриття: гарячий, гальванічний, дифузійний, плакування та спосіб металізації.

При гарячому способі нанесення покриття вироби занурюють у розплавлений метал (цинк, олово).

При гальванічному (електрохімічному) методі виріб занурюють у ванну з електролітом і приєднують до катода джерело постійного струму. Анодом є пластини, що осідає, металу.

Плакуванням називають процес нанесення покривного металлу прокатування під впливом тиску і високої температури. Покриття силікатними емалями (емалювання) є поширеним методом захисту від корозії металевого посуду, санітарно-технічного обладнання [3].

При металізації покривний метал (цинк, алюміній) наносять на виріб шляхом розпилення.

Для підвищення естетичних властивостей виробів використовуються такі методи обробки поверхні, як полірування, шліфування, крацування, анодне оксидування, фосфатірування, обробку «під старе срібло », « під стару мідь» та ін. Поліровані вироби мають дзеркальний блиск (обробляються до 10-14-го класу чистоти поверхні за допомогою повстяних або суконних кіл, на які наносять полірувальні емульсії , або шари ).

Обробка та декорування є кінцевим етапом виготовлення столових виробів (рис. 1).

Функціональна придатність, антикорозійна стійкість та довговічність визначаються в значному ступені характером обробки поверхні виробів з металу. При виготовленні столового приладдя застосовуються такі способи обробки поверхні — крацування (обробка металевими щітками), піско- та дробоструменна обробка (обробка струменем піску або дробу), галтування (обробка в барабанах абразивним матеріалом), шліфування (обробка на шліфувальних кругах), полірування — механічне (обробка полірувальними порошками та пастами), хімічне (суміш кислот), електролітичне (суміш кислот у електролітичних ваннах).

 

                        Рис.1 Декорування столових приборів

 

Особлива увага приділяться захисту столового приладдя від корозії.

Ефективним способом захисту від корозії є захисні та захисно-декоративні покриття, які наносять здебільшого на готові вироби:

1. металеві покриття представлені цинковим, нікелевим, хромовим, олов'яним, кадмієвим та срібним покриттям, їх наносять гальванічним і гарячим способами;
2. неметалеві покриття є лакофарбові, полімерні, різні оксидні та фосфатні плівки, а також покриття силікатними емалями і згущеними мінеральними маслами, гумою, пластмасою, мінеральними оливами.

Належний захист столових виробів від корозії зменшує витрати у процесі їх реалізації, підвищує конкурентоспроможність товарів за рахунок збереження їх якісних показників у процесі продажу та на стадії експлуатації.

Виробництво сучасних столових приладів являє собою повністю автоматизований процес, який, тим не менш, припускає безпосередню участь людини. Таким чином ,технологічний процес виготовлення столового приладдя постійно удосконалюється, що забезпечує якість не тільки вихідної сировини , але формує якість готових виробів. Технологія виробництва на ТОВ «Срібна хвиля» відповідає встановленим стандартам, що забезпечує високу продуктивність виготовлення продукції.

 

2. СИРОВИНА І ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ВИРОБНИЦТВА СТОЛОВОГО ПРИЛАДДЯ

 

Основним матеріалом для виготовлення столового приладдя у ТОВ «Срібна хвиля» - є метали і їхні металеві сплави.

Метали - речовини, що характеризуються високою електро- і теплопровідністю, здатністю відбивати електромагнітні хвилі, деформуватися. Цими властивостями володіють і металеві сплави, що складаються з декількох металів або з металів і неметалів [3].

Вид матеріалу , що найчастіше використовується ТОВ «Срібна хвиля»  є нержавіюча сталь. Столові прибори з нержавіючої сталі виготовляють із тонколистової хромової або хромонікелевої сталі марок 08Х13, 12Х1308Х17Т ,12Х17 ,08Х18Н10Т ,12Х18Н10Т. Для виготовлення столових приладів використовують вуглецеву конструкційну, інструментальну, корозостійку (нержавіючу) сталь, сплави мельхіор та нейзильбер. Вироби нікелюють, хромують, сріблять, полірують. Мідно-нікелеві сплави поділяють на конструкційну і електротехнічні. Мельхіор та нейзильбер відноситься до конструкційних. Такі сплави добре обробляються тиском в гарячому і холодному станах (табл. 1).

Таблиця 1

Склад і механічні властивості мельхіору та нейзильберу               

Марка сплаву	Назва	Склад	Межа міцності, σ, кгс/мм²	Відносне подовження,σ, %	Твердість НВ, кгс/мм²
1	2	3	4	5	6
МН 19	Мельхіор	18-20 % Ni, решта- Cu,	35	35	70
МНЦ 15	Нейзильбер	13,5-16,5% Ni, 18-22 % Zn	40	45	70

Мельхіор має сріблястий колір, високу корозійну стійкість в повітряній атмосфері, прісній і морській воді, добре обробляється тиском в гарячому та холодному станах.

Нейзильбер (від нім. Neusilber, буквально - нове срібло)сплав гарного сріблястого кольору із синюватим полиском. Після деформації він має високу міцність, пружність і володіє корозійною стійкістю в багатьох середовищах. Дорогі вироби із сплавів типу Нейзильбер під назвою «пакфонг» завезені до Європи з Китаю в 18 в. У 19 в. вироби із сплавів такого типу, зазвичай посріблені, виробляли під різними найменуваннями: китайське срібло. Нейзильбер марки МНЦ15, є однофазний сплав (твердий розчин нікелю та цинку в міді) [18].

        Застосовується для виробництва  посрібленого посуду.Сталь – сплав заліза з вуглецем з вмістом вуглецю менш ніж 2%.

        Нержавіюча сталь характеризується  гігієнічністю поверхні, яка не  має пор і тріщин, де можуть  накопичуватися бактерії, і легко  очищається від будь-яких забруднень. Посуд з нержавіючої сталі  має привабливий вигляд і не вимагає спеціального догляду. Вона не іржавіє і майже не старіє. Нержавіюча сталь не впливає на смак і колір їжі, так як не вступає у  взаємодію з кислотами, що містяться в ній. При правильній експлуатації посуд із нержавіючої сталі служить більше 100 років і придатна до переробки для вторинного використання [15].

Нержавіюча сталь — стійка до корозії у атмосфері та агресивних середовищах . У неї основним легуючим елементом є хром (не менше 12%), тому нержавіюча сталь – це сплав заліза з хромом та інших легуючих елементів таких як нікель, титан, молібден, вольфрам, ніобій , які придають сталі необхідних фізико-механічних властивостей та корозійної стійкості.

хромомарганцеві, хромомарганцевонікелеві.

Хромиста нержавіюча сталь широко застосовуються в промисловості та народному господарстві. Випускається хромиста сталь у вигляді прутків, листів, труб, литих заготовок і деталей. Вона найбільш економічна і щодо легування [2].

Нікелева і хромонікелева сталь – це найпоширеніша нержавіюча сталь. Зараз випускається близько сотні марок такої нержавійки. З цієї сталі виготовляють листовий і сортовий прокат, холоднокатні і гарячекатні труби, поковки, профілі для різних сфер діяльності людини [7].

Хромомарганцева і хромомарганцевонікелева нержавіюча сталь. Марганець, як і нікель, є аустенитно утворюючим елементом [8]. Крім того, марганець сприяє зміцненню сталі. Нержавійка, до складу якої входить марганець, використовується в умовах підвищенгої стирання. Нікель має кращі аустенитно утворюючі властивості, тому марганець необхідно вводити до складу сталі в більшій кількості, ніж нікель (майже в два рази).