Физкультурные занятия

 

     Фізкультпауза. Вісім  вправ - це один з можливих  комплексів для проведення фізкультпаузи.  Кількість повторень кожної поступово  зростає.

 

 

 

 

 

Карта досягнень дошкільника  в розвитку рухової сфери

 Що повинен вміти ваш малюк

 

 

 

  

      3-4 роки. Малюк вміє:

 

* стояти з заплющеними очима  (15 сек): стопа по прямій лінії,  носок лівої ноги примикає  до п’яти правої;

* пройти по гімнастичній лаві;

* присісти 6 разів підряд в рухливому темпі;

* перестрибнути з місця через  перешкоду (висота 5 см);

* малюк вміє підкидати та  ловити м’яча двома руками (3-4 рази підряд).

 

 

 

4-5 років. Дитина вміє:

 

* стояти на одній нозі з  відкритими очима (15 сек);

* переступати через рейки гімнастичної драбини (висота від підлоги 20 см);

* робити вправу «велосипед»;

* підлізати під резинку боком  не торкаючись підлоги руками (резинка на рівні 50 см від  підлоги);

* дитина вміє відбивати м’яча  від землі однією рукою 5 разів  підряд.

 

 

 

5-6 років. Дитині під силу:

 

* стояти на одній нозі з  закритими очима (15 сек);

* пройти по лаві, переступити  м’яч;

* нахилятися тулубом вперед, 6 разів  підряд (з положення лежачи на  спині);

* бігати з подоланням перешкод; оббігати кеглі пролізати в  обруч, перестрибувати через перешкоди;

* дитині під силу відбити  м’яча від землі однією рукою  10 разів підряд (не сходячи з  місця).

 

 

 

6-7 років. Дитина вміє:

 

* стояти на носочках з відкритими  очима (10 сек);

* пройти на носочках по лаві  з набивним мішечком на голові;

* повільно присісти 4-5 разів підряд;

* низка перешкод: оббігти кеглі,  проповзти по пластунськи, провести  м’яч ногами по доріжці.

• дитина вміє підкидати та ловити м’яча двома руками з оплесками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Використання здоров’язберігаючих технологій в організації

 освітньо-виховного процесу в ДНЗ за Базовою програмою

"Я у Світі"  та програмою "Впевнений старт":

 

· недопускання статичності при  проведенні занять;

 · ранкова гімнастика;

 · гімнастика по Єфименку  після денного сну;

 · фізкультхвилинки, фізкультпаузи в ході проведення занять;

 · заняття з фізичного  розвитку за розпорядком; 

 · гурткова робота;

 · забезпечення умов для  самостійної рухової активності  на протязі перебування дитини  в ДНЗ; 

 · впровадження ПП досвіду  ДНЗ №393 м. Донецька;

· впровадження перспективного педагогічного  досвіду Педченко Л.В.;

 · впровадження інноваційних  технологій;

 · корекція постави та  плоскостопості;

 · ритмічна гімнастика;

 · дихальна гімнастика;

 · масаж; 

· профілактика короткозорості;

· ароматерапія;

 · релаксація;

 · музикотерапія; 

 · сміхотерапія;

 · пальчикова гімнастика;

 · використання елементів  «хатхи-йоги», «бебі-йоги»; 

 · кольротерапія; 

 · фізкультурні свята; 

 · фізкультурні розваги; 

 · корекційно-відновлювальна  робота;

 · дитячий туризм;

 · консультаційна індивідуальна  робота з батьками;

 · психологічний супровід  роботи з фізичного виховання; 

 · інформаційний матеріал  для батьків у приймальних  кімнатах;

 · рухливі ігри, загартувальні  процедури; 

 · розвиток валеологічних  умінь, навичок і потреб;

 · виховання потреби в  здоровому способі життя; 

 · проведення осінніх і  весняних турнірів;

 · гендерна ідентифікація  та диференціація; 

 · створення безпечних умов  для фізичного розвитку;

 · виховання у дітей свідомого  сприйняття правил безпечної поведінки;

 · медико-педагогічний контроль;

 · оформлення розвивального  середовища в групах, спортивній  залі, на подвір’ї;

 · сезонні забавлянки.

 

 

 

 

 

 Медико-педагогічний контроль за фізичним розвитком дітей.

 

          Уся  навчально-виховна робота з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку здійснюється з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, рівня фізичного та психічного розвитку і підготовленості дітей, родинних побажань і пропозицій.

 Фізичне виховання в ДНЗ  проводиться шляхом проведення з обов’язкових занять відповідно до розкладу та режиму, виконання загартувальних процедур, фізкультурно-оздоровчих заходів. Сумарний обсяг рухової активності, що здійснюється дітьми у процесі щоденної життєдіяльності, базується на їх індивідуальних можливостях та задовольняє їх біологічну потребу в рухах.

 Вся ця робота ведеться  з кожною дитиною (навіть з  особливими потребами) відповідно  до Інструктивно-методичних рекомендацій  Міністерства освіти і науки  України щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ від 27.08.2004р. № 1/9-438, методичного листа МОН України «Організація та зміст навчально-виховного процесу в ДНЗ», від 06.06.2005р. №1/9-306, Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних закладах України, затвердженим наказом МОН України від 02.08.2005р. №458, відповідних заходів програми «Я у Світі» та «Впевнений старт».

 Щороку діти розподіляються  на медичні групи для фізкультурних  занять і загартування. Це проводиться  медичною сестрою та фізоргом на основі медичних оглядів.

 Здійснюється педагогічна оцінка  організації рухового режиму, змісту, методики проведення в режимі  дня різних форм роботи з  фізичного виховання.  Проводиться  диференційований аналіз по вікових  категоріях, їх доцільність і достатність поєднання, систематичність, тривалість розподілу часу між структурними частинами, зміст, послідовність дібраних засобів, їхнє дозування:

- норми загартування;

- раціональність вибору способів  організації дітей та використання  інвентарю; 

- відповідність вибору теми  і змісту заходів окресленим  завданням та обраній формі  проведення, ступінь реалізації  поставлених завдань. 

 Медико-педагогічний контроль  здійснюється відповідно діючих  вимог. Графічно фізіологічна  крива будується на основі  занять з фізкультури. Результати контролю фіксуються в протоколі.

 В процесі оптимізації рухової  активності, діагностика фізичного  розвитку проводиться двічі на  рік: у вересні та травні. Динаміка  розвитку дітей аналізується  інструктором з фізкультури за  участю методиста та медичної сестри.

 В ДНЗ проводиться моніторинг  фізичного розвитку вихованців:

- оцінка впливу різних фізкультурно-організаційних  заходів на дитячий організм  та ступеня фізичних і психічних  навантажень на дитину – візуальна  оцінка зовнішніх ознак втоми, підрахунок частоти дихання та пульсу;

- контроль за реакціями дітей  на загартування, особливо ослаблених  та з особливими потребами; 

- узагальнення даних про стан  здоров’я та змісту показників  захворюваності.

 Ведеться контроль за санітарно-гігієнічними умовами:

- утримання місць для занять  – групових кімнат, фізкультурних  осередків у групах, фізкультурного  і музичного залів, фізкультурного  та ігрового майданчиків; 

- стану фізкультурного обладнання  та інвентарю в приміщеннях  і на майданчиках;

• стану одягу та взуття дітей для прогулянок, різних форм роботи з фізичного виховання.

МЕДИКО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ КОНТРОЛЬ НА ФИЗКУЛЬТУРНЫХ ЗАНЯТИЯХ

 

 Проведение физкультурных занятий  на воздухе требует особого  внимания со стороны всего  персонала дошкольного учреждения; заведующей, врача, воспитателей, медицинской сестры, нянь. Должна быть хорошо продумана организация работы, подготовлены условия для проведения занятий, обеспечен тесный контакт с родителями.

Как показали длительные наблюдения и специальные исследования, абсолютных противопоказаний для занятий на воздухе в течение круглого года у детей, посещающих дошкольные учреждения, не имеется. На основании данных углубленных медицинских осмотров и оценки состояния здоровья с учетом результатов обследований, проведенных врачами-специалистами поликлиник, врач дошкольного учреждения определяет индивидуальные назначения.

Дети, имеющие хронические заболевания, часто болеющие (более 4 раз в году), должны приступать к занятиям в летнее время; мышечная нагрузка для них дозируется врачом. Он также решает вопрос о возможности участия этих детей в занятиях в холодное время года.

В каждой возрастной группе бывает 4—5 детей, нуждающихся в индивидуальных назначениях; большинство же допускаются  к занятиям в объеме предложенной программы. Однако до начала занятий важно определить, сортветствует ли уровень физической подготовленности детей программе данной возрастной группы. Если окажется, что соответствие неполное, занятия можно начать сначала по программе предшествующей возрастной группы, а затем быстро перейти к предназначенной для детей данного возраста.

После перенесенных заболеваний, протекавших  без осложнений, здоровые дети, ранее  закаливаемые, освобождаются на 1—2 занятия; дети, не закаленные и имеющие  функциональные отклонения в состоянии здоровья, освобождаются на 2—3 занятия; дети, имеющие хронические заболевания, после обострения основного или других заболеваний допускаются к занятиям только с разрешения врача.

Медико-педагогические наблюдения включают ряд факторов. Контроль и учет метеорологических условий и особенностей погоды. Нужно помнить, что условия проведения занятий на открытом воздухе, особенно в холодное время года, резко отличаются от таковых в зале. При проведении занятий на открытом воздухе основные метеорологические факторы — температура, влажность и скорость движения воздуха (ветер), тепловое излучение (солнечные лучи) — во все времена года в различных сочетаниях по-разному влияют на тепловое состояние организма.

Неблагоприятные условия погоды отрицательно сказываются на общем состоянии и работоспособности как взрослых, так и детей. В жаркие дни появляется чувство усталости и разбитости, снижается внимание, быстрота реакции, точность и координация движений. Поэтому в жару не следует давать упражнения, требующие сложной координации движений, на внимание, нужно ограничить бег, а занятия проводить в начале прогулки. При высокой влажности воздуха движения становятся более медленными, дети — вялыми, у них понижается интерес к занятиям. Поэтому важно подбирать упражнения, стимулирующие активность. В холодное время года рекомендуются упражнения, вызывающие у детей большой интерес в эмоциональный подъем, способствующие увеличению подвижности. В ветреные дни для проведения занятий следует выбирать места, наиболее укрытые от ветра.

В ясные солнечные и безветренные дни занятия надо проводить на открытой спортивной площадке. Наблюдения показали, что в средней полосе СССР занятия на открытом воздухе  можно проводить при температуре  воздуха —15—18 °С. При температуре воздуха ниже —18 °С продолжительность занятия должна быть сокращена до 15—20 мин, и заниматься могут группы детей 2—3-го года обучения. В очень сырые, дождливые и морозные дни физкультурные занятия нужно проводить в зале при открытых окнах, чтобы не снижать достигнутого уровня закаленности детей. В этих случаях дети надевают на майку и колготки спортивный костюм, кеды без шерстяных носков, а зимой еще и шапочку.

Начинать занятия на открытом воздухе  лучше в теплое время года: тогда  вместе с постепенным снижением температуры воздуха в организме вырабатываются защитные механизмы, предохраняющие его от переохлаждения, происходит приспособление к меняющимся условиям внешних факторов, т. е. повышается закаленность детского организма. Основным принципом закаливания является постепенность и систематичность. Это в полной мере относится и к физкультурным занятиям на воздухе: проводить занятия надо регулярно, а не от случая к случаю и стремиться, чтобы все дети их посещали.

Постоянно меняющиеся метеорологические  условия (температура, влажность, ветер) в сочетании с физическими упражнениями оказывают комплексное закаливающее влияние на организм детей. Высокая двигательная активность детей на воздухе усиливает работу сердца и легких, обеспечивает повышенную доставку кислорода к органам и тканям, стимулирует и совершенствует деятельность центральной нервной системы. Для обеспечения закаливания детского организма при проведении физкультурных занятий на воздухе большое значение имеет подбор правильной одежды и обуви детей.

Гигиенические требования к одежде предусматривают ее соответствие росту  и полноте тела ребенка, обеспечение  свободы движений. Теплозащитные  свойства одежды зависят от ее слойности (2, 3 или более слоев): между слоями одежды находится воздух, и, чем больше слоев, тем выше температура воздуха под одеждой. Поэтому очень важно одевать ребенка в соответствии с температурой наружного воздуха, чтобы не было чрезмерного перегревания, так как при этом снижается теплоотдача. В связи с этим очень важна и воздухопроницаемость тканей, которая обеспечивает вентиляцию пространства под одеждой. Нерациональная одежда, затрудняя испарения, может ухудшить самочувствие ребенка и снизить работоспособность. Поэтому для сохранения нормального теплообмена важно, чтобы ткани хорошо поглощали влагу из пространства под одеждой и удаляли ее наружу. Этим требованиям отвечают хлопчатобумажные, трикотажные ткани, рыхлые шерстяные. Использование одежды из синтетических тканей не рекомендуется, так как они плохо впитывают влагу и не обеспечивают необходимую воздухопроницаемость, особенно при выполнении физических упражнений...