Физкультурные занятия

При выполнении физических упражнений следует приучать детей правильно дышать, особенно это важно при занятиях на открытом воздухе. Углубленное дыхание, естественно, появляется при выполнении различных физических упражнений. В покое у дошкольников дыхание более поверхностное (это объясняется анатомо-, физиологическими особенностями органов дыхания), поэтому и доставка кислорода органам и тканям меньше. При систематической тренировке вырабатывается стереотип, обеспечивающий правильное, ритмичное сочетание глубокого дыхания с движениями. Во время занятий на воздухе надо приучать детей к дыханию через нос, рот и сочетанию дыхания с движением.

В холодное (особенно зимой) время  года больше внимания следует уделять  носовому дыханию, особенно в группах  детей, предварительно не закаленных. Но в то же время не надо бояться, когда при беге, ходьбе или выполнении других упражнений, при произвольном дыхании дети дышат ртом. Как правило, дыхание через рот чередуется с носовым дыханием (если нос у ребенка очищен от слизи), и поток холодного воздуха сменяется теплым, согретым очищенным при прохождении через носовые ходы воздухом. Это является хорошим закаливающим средством. Постепенно в процессе тренировки у детей вырабатывается ритмичное и глубокое дыхание; они дышат не только ртом, но и носом, и эффективность носового дыхания увеличивается.

Для оценки влияния физической нагрузки на организм ребенка, ее величины и  интенсивности определяют ответную реакцию основных энергообеспечивающих систем (сердечно-сосудистой и дыхательной). Частота сердечных сокращений является информативным показателем реакции организма на физическую нагрузку и характеризует расход энергии. По изменению частоты пульса в процессе выполнения физической нагрузки и в восстановительном периоде можно оценить правильность выбора и соответствие мышечной нагрузки функциональным возможностям детского организма. Для определения правильности построения занятия, интенсивности и распределения физической нагрузки по его частям проводят подсчет пульса (у одного или двух детей) 10-секундными отревками: до начала занятия (три раза и берут средний показатель), после вводной части, после общеразвивагощих упражнений, после основных движений, после подвижной игры, в конце занятия, спустя 1, 3, 5 мин после занятия, если пульс не возвратился к исходному уровню.

Подсчет пульса у дошкольников удобнее проводить, положив ладонь на область сердца. Полученные цифры ЧСС за 10 с умножают на 6 и получают данные за 1 мин. Графическое изображение частоты пульса по этим отрезкам называется физиологической кривой, которая отражает динамику величины нагрузки.

При правильном построении занятия  на открытом воздухе частота пульса к концу вводной части (на 2—3 мин) достигает при беге 140 уд/мин, что  составляет 40—50% по отношению к исходному  уровню: до нагрузки частота сердечных  сокращений у детей дошкольного  возраста колеблется в пределах 90—100 уд/мин. В основной части занятия частота пульса колеблется в пределах 140— 180 уд/мин, достигая максимальных величин при беге со средней скоростью и в подвижной игре. При проведении общеразвивающих упражнений и основных движений пульс находится в пределах 135— 150 уд/мин. В заключительной части пульс снижается до 130—120 уд/мин. Таким образом, частота пульса при общеразвивающих упражнениях увеличивается на 35—45%, при основных видах движений — на 40—50 %, при беге и в подвижной игре может увеличиться на 80—100%, в заключительной части снижается на 20—30%; в среднем частота сердечных сокращений на занятии находится в пределах 140—160 уд/мин. Представленный график физиологической кривой построен на основании измерения частоты сердечных сокращений радиотелеметрическим способом, что дает возможность более объективной оценки влияния нагрузки на организм ребенка. Частота сердечных сокращений у дошкольников имеет значительные колебания, быстрые спады и подъемы, во время занятий носит колебательный характер на каждой минуте. Но высокие регуляторные способности обеспечивают эффективность деятельности основных систем при мышечной нагрузке. При обычном подсчете пульса мы получаем данные уже после того или иного упражнения, и в связи с этим они всегда несколько ниже, чем непосредственно во время мышечной деятельности, однако процентные сдвиги остаются теми же, которые приведены выше.

Восстановительный период — время  возвращения частоты пульса к  исходным данным, как правило, составляет 3 мин; в конце учебного года (теплое время года), когда осуществляется повторение программного материала и двигательная активность, а также эмоциональный настрой детей высоки, восстановление может наблюдаться на 5 мин.

Важным разделом медико-педагогического  контроля является предупреждение травматизма. Основным является обеспечение санитарно-гигиенических требований для мест проведения занятий и физкультурного оборудования, строгое соблюдение правил обучения, с обязательной страховкой при выполнении детьми сложных упражнений (в основном на снарядах).

Чтобы воспитатель мог учитывать  индивидуальные особенности детей, правильно оценивать их реакции  на мышечную нагрузку, прохладный воздух, он должен хорошо знать состояние  их здоровья. Для этого в начале учебного года он совместно с врачом оценивает возможности каждого ребенка и отмечает в листе здоровья индивидуальные назначения. В течение года с учетом реакций детей на физкультурных занятиях, посещаемости их, заболеваемости решается вопрос об изменении назначений...

Оценка эффективности занятий  в течение учебного года (или квартала) основывается на данных физического  развития детей, функциональных показателей, их развития — физической подготовленности (уровня развития двигательных качеств), жизненной емкости легких, мышечной силы. Исследование уровня развития показателей физической подготовленности осуществляет воспитатель 2 раза в году. Удобно контрольные проверки проводить во время занятий в сентябре — октябре и в мае — июне. Измерение мышечной силы (динамометрия) и жизненной емкости легких (спирометрия) проводит в эти же сроки медицинская сестра.

Положительное влияние физкультурных  занятий на открытом воздухе прежде всего сказывается на физическом и нервно-психическом развитии ребенка, развитии движений, снижении заболеваемости. Дети чувствуют себя хорошо при различных меняющихся метеорологических условиях в помещении и на воздухе; они не боятся холодного воздуха, воды, умеют преодолевать трудности.

Все это свидетельствует о том, что проведение круглый год физкультурных занятий на воздухе является мощным средством укрепления здоровья детей и стимулом их хорошего развития.

 

 

 

 

 

 

Медико-педагогічний контроль

за фізичним розвитком дітей.

 

 Навчально-виховна робота з  фізичного виховання дітей раннього  та дошкільного віку здійснюється з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, рівня фізичного та психічного розвитку і підготовленості дітей, родинних побажань і пропозицій. Фізичне виховання в ДНЗ проводиться шляхом проведення занять відповідно до розкладу та режиму, виконання загартувальних процедур, фізкультурно-оздоровчих заходів. Сумарний обсяг рухової активності, що здійснюється дітьми у процесі щоденної життєдіяльності, базується на їх індивідуальних можливостях та задовольняє їх біологічну потребу в рухах.

 Вся ця робота ведеться з кожною дитиною відповідно до Інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ від 16.08.2010р. № 1/9-563, методичного листа МОН України «Організація та зміст навчально-виховного процесу в ДНЗ», від 18.08.2010р. №1/9-540, відповідних заходів програми «Я у Світі» та «Впевнений старт».

 Щороку діти розподіляються  на медичні групи для фізкультурних  занять і загартування. Це проводиться  медичною сестрою та фізоргом  на основі медичних оглядів.

 Здійснюється педагогічна оцінка  організації рухового режиму, змісту, методики проведення в режимі  дня різних форм роботи з  фізичного виховання. Проводиться  диференційований аналіз по вікових  категоріях, їх доцільність і  достатність поєднання, систематичність, тривалість розподілу часу між структурними частинами, зміст, послідовність дібраних засобів, їхнє дозування:

- норми загартування;

- раціональність вибору способів  організації дітей та використання  інвентарю; 

- відповідність вибору теми і змісту заходів окресленим завданням та обраній формі проведення, ступінь реалізації поставлених завдань.

 Медико-педагогічний контроль  здійснюється відповідно діючих  вимог. Графічно фізіологічна  крива будується на основі  занять з фізкультури. Результати контролю фіксуються в протоколі.

 В процесі оптимізації рухової  активності, діагностика фізичного  розвитку проводиться двічі на  рік: у вересні та травні. Динаміка  розвитку дітей аналізується  інструктором з фізкультури за  участю методиста та медичної сестри.

 В ДНЗ проводиться моніторинг  фізичного розвитку вихованців:

- оцінка впливу різних фізкультурно-організаційних  заходів на дитячий організм  та ступеня фізичних і психічних  навантажень на дитину – візуальна  оцінка зовнішніх ознак втоми,  підрахунок частоти дихання та пульсу;

- контроль за реакціями дітей  на загартування, особливо ослаблених  та з особливими потребами; 

- узагальнення даних про стан  здоров’я та змісту показників  захворюваності.

 Ведеться контроль за санітарно-гігієнічними  умовами:

- утримання місць для занять  – групових кімнат, фізкультурних  осередків у групах, фізкультурного  і музичного залів, фізкультурного  та ігрового майданчиків; 

- стану фізкультурного обладнання  та інвентарю в приміщеннях  і на майданчиках; 

• стану одягу та взуття дітей для прогулянок, різних форм роботи з фізичного виховання.

 

 

 

 

http://dnz37.edu.vn.ua/uploads/tiger-1296590457.htm посмотреть сайт по       СИСТЕМА МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ  У ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ.

 

 

 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0772-09    МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ      МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИН А К А З

 

 

 

 

 

 

 

Фізичне виховання в сім”ї  30.01.2012, 01:21

            Фізкультура в дошкільному віці  повинна асоціюватися в дитини  з грою. Дуже важливо, коли вдома  зуміють зробити фізкультуру  не просто обов”язковим, а й  улюбленим режимним моментом. Тому потрібно визначити, які саме вправи дитина виконує із найбільшим задоволен-ням, і зробити виконання цих вправ основними на перших етапах занять. А вже потім вводити нові фізкультурні рухи, але в жодному разі не можна змушувати дитину їх виконувати.

            У фізичному вихованні дітей в сім”ї можуть бути використані такі форми рухової активності:

- ранкова гімнастика;

- ранкова спеціалізована гімнастика;

- фізкультхвилинки;

- заняття із загальної фізичної  підготовки;

- самостійні тренувальні заняття;

- участь у змаганнях;

- прогулянки;

- загартовувальні процедури;

- туризм;

- рухливі і спортивні ігри.

 

 

Як зацікавити дитину заняттями  фізичною культурою?

 

        Добре, якщо  дитина сама потребує рухів  та із задоволенням виконує  нові завдання. Ви повинні підбадьорити дитину, продемонструвати, яка вона міцна, сильна, спритна. Збудити інтерес у дитини до занять допоможе також і демонстрація її вмінь перед іншими членами родини або однолітками. Так поступово у дитини розвинеться впевненість у своїх силах та бажання вчитись далі, засвоювати нові, більш складні ігри та рухи.

        Якщо у дитини  немає бажання займатись, проаналізуйте  причини негативного ставлення  до фізкультури, щоб в подальшому  створювати більш сприятливі  умови.

 

 

Чим і як займатись?

 

         Кожна вправа, кожна рухлива гра має своє завдання, мету, значення, у зв”язку з чим вони поділяються на 5 основних груп.

         До 1 групи  входять вправи, що спрямовані  на відпрацювання правильної  постави, правильного положення  голови, плечей, інших частин тіла. Саме ці рухи сприяють правильному фізичному розвитку.

        До 2 групи  входять вправи, які будуть містити  елементи акробатики. Вони спрямовані  на розвиток спритності, гнучкості,  швидкості реакції і виконуються  зі страхуванням. Батьки повинні  бути дуже обережними і уважними, щоб забезпечити повну безпеку під час виконання цих рухів ( перекидання, розгойдування, висіння вниз головою тощо).

        3 група вимагає  рухливих ігор, в яких використовується  ходьба, біг, стрибки тощо. Для  проведення рухливих ігор необхідний колектив: дитина грається із батьками, або із старшими братами, сестрами, однолітками.

        До 4 групи  входять вправи з використанням  різних предметів. Тут дуже  важливою є винахідливість батьків,  яка допоможе підготувати для  дітей різні цікаві перешкоди для перелізання, перестрибування (пролізти під стільцями, перелізти через ліжко, перестрибнути через кубик тощо). У цих вправах важливим є не стільки точність виконання, скільки швидкість пристосування до незвичних умов.

       5 групу складають музично-ритмічні вправи, які виховують у дітей граціозність, пластичність, усвідомлене виконання рухів із ритмом віршів, пісень і музики.

 

      Шановні батьки! Якщо  Ви систематично будете займатись  зі своїм малюком фізкультурою, то це буде доброю запорукою того, що син або донька зростатимуть здоровими, спритними, сильними, матимуть правильну поставу, красиво ходитимуть.

      А ще фізкультура  допоможе розвинути у дитини  такі цінні риси характеру,  як дисциплінованість, організованість,  звичку дотримуватись правил особистої гігієни.

 

 

 

 

 

http://www.detskiysad.ru/fizvos.html зайти