Физкультурные занятия

    Управлінська робота  з організації медико-педагогічного  контролю здійснюється у відповідності  з вимогами Інструктивно-методичних  рекомендацій МОН України щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі від 27.08.2004 р. №1/9-438.

    В дошкільному закладі  видано накази про проведення  медико-педагогічного контролю та  розподіл дітей на групи здоров’я. В річному плані роботи передбачені форми роботи з даного питання. Протоколи медико-педагогічного контролю за проведенням фізкультурних занять ведуться щомісячно.

   

 

 ЗМІСТОВІ НАПРЯМИ МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО  КОНТРОЛЮ В ДНЗ №8:

 

    - Контроль за станом  здоров’я, нервово-психічного та фізичного розвитку дітей:

- функціональні проби на визначення  можливостей серцево-судинної та  дихальної систем;

- розподіл дітей на медичні  групи для занять з фізичної  культури і загартування; індивідуальні  призначення обсягів, доз фізичних  навантажень у руховому режимі та загартуванні;

- своєчасний перегляд питань  про переведення дітей з однієї  медичної групи в іншу та  про зміну медичних призначень;

- визначення динаміки фізичного  розвитку дітей і показників  захворюваності (по кожній групі  та закладу загалом).

- Контроль за розвитком рухів  і фізичних якостей у дітей  (на початку та наприкінці навчального  року):

- обстеження фізичної підготовленості  дітей за середніми показниками  розвитку рухів та фізичних  якостей з урахуванням кількісних  і якісних показників рухової підготовленості хлопчиків і дівчаток;

- аналіз динаміки змін у розвиткові  рухів та фізичних якостей  дітей відповідно до програмних  нормативів для різних вікових  груп.

- Оцінка організації, змісту, методики  проведення форм роботи з фізичного виховання:

- систематичність, тривалість  та раціональність розподілу  часу між структурними частинами;

- зміст, послідовність дібраних  вправ та інших засобів, їхнє  дозування;

- норми загартування;

- методи і прийоми проведення  кожного заходу;

- раціональність вибору способів  організації дітей та використання  інвентарю; попередження травматизму  в дітей;

- відповідність теми й змісту  заходів визначеним завданням  та обраній формі проведення; ступінь реалізації поставлених  завдань.

- Оцінка впливу різних організаційних заходів на дитячий організм:

- щомісячне визначення загальної  і моторної щільності фізкультурних  занять, інших форм роботи (індивідуальне  хронометрування) та ступеня фізичних  і психічних навантажень на  дитину (візуальна оцінка зовнішніх ознак утоми;

 підрахунок частоти дихання;  пульсометрія для побудови фізіологічної  кривої заняття з фізичної  культури – графіка пульсометрії);

- контроль за реакціями на  загартування у дітей, особливо  – в новачків та ослаблених;

- Узагальнення даних про стан їхнього здоров’я та про зміну показників захворюваності.

- Контроль за організацією рухового  режиму:

- доцільність і достатність  поєднання в режимі дня різних  форм роботи з фізичного виховання;

- визначення шляхом хронометрування  та аналізу показників тривалості виконуваних рухів за день чи інший часовий відтинок.

- Нагляд за санітарно-гігієнічними  умовами: 

- утримання місць занять (групові  приміщення, фізкультурні куточки  в групах, фізкультурна і музична  зали, фізкультурний майданчик, ігрові майданчики);

- стан фізкультурного обладнання  та інвентарю в приміщеннях  і на майданчиках;

- стан одягу та взуття дітей  для щоденного перебування в  групах та на прогулянках, для  участі в різних формах роботи  з фізичного виховання тощо.

- Співпраця педагогічного колективу з родинами вихованців та персоналом дошкільного закладу:

- організація змістовної наочної  пропаганди (батьківські куточки,  інформаційні бюлетені, фотостенди);

- обговорення проблем зміцнення  здоров’я і фізичного розвитку  дітей на батьківських зборах, виробничих нарадах;

• залучення технічного, медичного персоналу та членів родин вихованців до безпосереднього спостереження системи роботи закладу, до підготовки та проведення фізкультурних заходів із дітьми та методичної роботи з кадрами (педради, семінари і практикуми, педагогічні години тощо).

 

 

ЗАХОДИ 

проведення тижня медико-педагогічного  контролю за станом здоров’я

вихованців ДНЗ №8 у 2013 р.

 

№ п/п  

 Назва заходу  

 Термін виконання  

 Відповідальний 

 

1.  

 Теоретичний семінар для старших медичних сестер «Здійснення медико-педагогічного контролю в ДНЗ»  

07.02.13 р.  

 Вихователь-методист Самчук  Л.А. 

 

2.  

 Круглий стіл «Здорова дитина  – здорова нація»  

09.02.13  

 Вихователь-методист Самчук  Л.А. 

 

3.  

 Моніторингове дослідження стану фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ  

 Протягом тижня  

 Вихователь-методист Самчук  Л.А.

 Практичний психолог Гольц  І.Ю. 

 

4.  

 Визначення фізичної працездатності  дошкільників  

 Протягом тижня 

(гр. №12, гр.№13, гр. №9)  

 Старші медичні сестри

Павлюченко М.П.

 

 

5.  

 Проведення медико-педагогічного  контролю за напрямками:

- станом здоров’я, фізичного розвитку;

- методика проведення форм роботи  з фізичного виховання;

- вплив різних організаційних  заходів на дитячий організм;

 - організація рухового режиму;

- нагляд за санітарно-гігієнічними  умовами;

- просвітницька робота з батьками   

 Протягом тижня  

 Завідувач ДНЗ №8 О.А.Шевчук 

 Вихователь-методист

 Самчук Л.А.

 Старші медичні сестри

 Павлюченко М.П.

 

Оцінка оздоровлювально-тренувального ефекту: пульсометрія

Міні-консультація

 

    Правильність побудови  заняття з фізичної культури  та якість пристосувальних реакцій  організму дитини можна встановити  за допомогою нескладних методів  дослідження. Так, дані візуального  спостереження та бесіди дозволяють виявити відповідність фізичного навантаження стану здоров’я та рівню рухової підготовленості дошкільників.

    Спостереження дозволяють  виявити ступінь втоми дітей  за зовнішніми ознаками. Треба  звернути увагу на забарвлення  шкіри, ступінь пітливості, вираз обличчя, характер дихання, координацію рухів та увагу дітей. Виявлення їхнього самопочуття доповнюють певні дані.

    Основний показник реакції  організму на загальні навантаження  – частота пульсу.

    Для оцінки впливу  фізичних вправ на серцево-судинну систему дітей під час заняття визначають фізіологічну криву (графічне відображення впливу запропонованого фізичного навантаження на організм дитини протягом усього заняття). Для цього підраховують пульс за 10-секундними відрізками до початку заняття, на початку та наприкінці кожної її частини, безпосередньо перед початком й одразу після закінчення окремих (найбільш інтенсивних) фізичних вправ.

    Проводячи пульсометрію  у дітей, враховують таку орієнтовну  динаміку зміни частоти пульсу порівняно зі станом спокою: упродовж вступної частини заняття вона зростає на 10-15%, підготовчої – на 20-25%, під кінець основної – на 60-80%, у заключній частині знижується приблизно до рівня вступної, а повертається до норми через 3-5 хвилин після завершення заняття.

    На основі одержаних  даних креслять фізіологічну  криву заняття, при цьому по  горизонталі зазначають тривалість  кожної частини заняття (підготовчої,  основної та заключної) та окремих,  найбільш інтенсивних вправ, а  по вертикалі – реакція організму на навантаження порівняно з вихідними даними.

    Фізіологічна крива повинна  мати лінію, яка поступово піднімається  з основної частини заняття  на 80-100% щодо вихідних величин  з декількома зубцями при виконанні  найбільш інтенсивних вправ і  значно знижується наприкінці заняття. Незначний підйом і плоска форма кривої свідчить про недостатнє навантаження. Якщо пульс при виконанні окремих вправ не досягає 140-150 ударів за хвилину, то можна розраховувати на позитивний тренувальний ефект заняття. Значне частішання пульсу та відсутність тенденції фізіологічної кривої до зниження наприкінці заняття свідчить про значне навантаження. При цьому необхідно також ураховувати, що пульсова реакція залежить не лише від обсягу навантаження та ступеня фізіологічної підготовленості дітей, а й від типологічних особливостей нервової системи дошкільнят і характеру фізичних вправ.

    Пульс є об’єктивним  показником впливу фізичних вправ  на серцево-судинну систему дитини. Середні показники частоти пульсу  дітей у стані спокою наведені у таблиці.

 

Середні дані пульсу у дошкільнят, які перебувають у стані

спокою (за 1 хв.)

 

  Частота пульсу залежить  від індивідуальних особливостей  дошкільнят. Тому в окремих дітей  пульс може значно відрізнятися  від вказаних вище середніх  даних.

    Після незначного фізичного  навантаження (виконання вправ з  рівноваги, метання предметів  у цілі й на дальність, ігри  середньої рухливості) серце скорочується 120-135 разів на хвилину, після  середнього – 150-160 разів за  хвилину, після значного навантаження (біг з максимальною швидкістю, лазіння по кабінету, ігри високої рухливості) пульс може бути 170-180, а в деяких випадках – до 200 ударів за хвилину. Однак його показники значно залежать від індивідуальних особливостей дитини, ступеня фізичної підготовленості та стану її серцево-судинної системи.

    За рекомендаціями ВООЗ (Всесвітня організація охорони  здоров’я), фізіологічну норму серцевих  скорочень для здорових дітей  за максимальних навантажень  обчислюють за формулою:

    220 – (середні дані  пульсу) = 220-110 (пульс хлопчика 3-х років) = 110 у.п.

    Частота дихання свідчить  про стан дихальної системи  дитини. Під час спокою частота  дихання у дошкільнят має такі  величини (за 1 хв): у трирічних дітей  – 28-30, чотирирічних – 26-28, п’ятирічних  – 24-26, шестирічних – 22-24 рази. Після фізичного навантаження частота дихання дитини може збільшуватись навіть удвічі. Час повернення частоти дихання після занять фізкультурою до вихідних даних залежить від ступеня втоми та тренованості організму дитини. Під час виконання інтенсивних рухових дій, коли організмові дошкільняти потрібна більша кількість кисню, частота дихання може досягти 50-60 вдихів і видихів за хвилину. У випадку частого поривчастого дихання, задишки у дітей під час ігор значної рухливості та інших фізичних вправ такі ігри та вправи необхідно припинити.

    Відомо, що оздоровлювальний  і тренувальний ефекти занять  фізкультурою можуть бути досягнуті  лише в тому випадку, коли  вибір засобів та методів буде  відповідати віковим особливостям  і функціональним можливостям дітей дошкільного віку.

 

 

 

 

  У фізкультурно-оздоровчій  роботі використовую методику  М.Єфименко: гімнастика пробудження  та гурток «Грація і пластика».  Запропонований стиль роботи  впливає позитивно на фізичний, психічний та емоційний стан дитини. Виконуючи програму «пластичного балету», малята ніби занурюються в особливий світ рухів, музики, ритму, асоціацій та викликаних позитивних емоцій. На заняттях з фізичного виховання використовую елементи хатхи – йоги. Це комплекси вправ-осан, які орієнтовані на загальне поліпшення здоров’я, а саме: поліпшення гнучкості, укріплення мускулатури, виправлення постави та навчання правильно дихати.

     Для дітей середнього  та старшого дошкільного віку  проводжу заняття з елементами  ТРВЗ – теорії розв’язання винахідницьких завдань. Такі заняття схожі на заняття в спортивних клубах, секціях, гуртках. Діти на них, під наглядом інструктора-тренера, прагнуть самостійно вирішити ті завдання, які вони отримують на початку заняття за карткою-схемою.

    Використання ТРВЗ на заняттях з фізичного виховання готують дітей до самостійного заняття спортом та фізкультурою в повсякденному житті, зацікавлює дітей, розвиває логічне мислення, виховує почуття відповідальності, колективізму, навчає не боятися самостійно вирішувати проблемні ситуації, формує індивідуальні фізичні якості.

 Консультація для батьків 

 Фізичні вправи та ваше  здоров’я 

 

В.П.Мурза 

 

     Фізичні вправи насамперед  необхідні для поліпшення здоров’я. Наприклад, загально визнано важливе  значення їх у попередженні відхилень у фізичному розвитку та анатомо-фізіологічних порушень опорно-рухового апарату людини, велика роль у виявленні неспецифічних захворювань дихальної системи, порушення обміну речовин, розладів травлення тощо.

     Вони сприяють формуванню дитячого організму, попередженню порушень постави та деформації хребта. У численних дослідженнях у нас та за кордоном встановлено, що діти, які займаються спортом, значно менше хворіють на ангіну, легеневі хвороби, ревматизм, інфекції неспецифічні, артрити тощо, ніж діти, які ним не займаються.

     Основним методом  застосування фізичної культури  є ранкова гігієнічна гімнастика. У зв’язку з цим з кожним  роком зростає її роль та  значення. Комплекси ранкової гімнастики  впливають на окремі частини  тіла та на весь організм, ому вони включають вправи для рук, ніг, шиї, тулуба: розвивають силу, швидкість, витривалість, гнучкість, координацію рухів.