Науково-популярного журналу з історії футболу

Крім інструментів просування виділяють ще й такі канали просування видання: особистої комунікації; неособистої комунікації.

Канали особистої  комунікації в свою чергу поділяються на роз’яснювально пропагандистські (торговельний персонал видання); громадсько-побутові (друзі, колеги, сусіди), сарафане радіо; експертно-оцінювальні (незалежні особи, експерти)» [38, с. 471].

Для стимулювання роботи каналів  особистого впливу видання може виявити  найбільш впливових осіб у купівельному середовищі та зосередити на них особливу увагу, створити лідерів громадської  думки, постачаючи їм товар на пільгових  умовах, цілеспрямовано встановлювати  зв’язки з лідерами громадських організацій, використовувати авторитети в рекламі, рекомендації експертів тощо.

Канали неособистої  комунікації – це зв’язок з покупцем через засоби поширення інформації, які передають звернення при відсутності особистого контакту та зворотного зв’язку. До каналів неособистого просування належать засоби масового та вибіркового впливу (газети, журнали, телебачення, рекламні щити, вивіски, плакати); специфічна атмосфера – спеціально створене середовище, сприятливе для виникнення чи зміцнення у покупця бажання придбати товар [38, с. 473].

Крім того, кожне видання, яке розраховує на впізнавання в  аудиторії, повинне мати свій фірмовий стиль. Фірмовий стиль – це те, що робить видання унікальним, таким, що запам’ятовується та ідентифікується покупцем серед однотипної друкованої продукції. Він виявляється в повторенні основних елементів фірмового дизайну (логотип, назва видання, кольори, шрифти тощо) у всіх випусках видання, проходить червоною ниткою через усі сторінки.

Елементами фірмового  стилю є логотип (назва); шрифтові елементи; пробільні елементи (зовнішні поля, внутрішній простір); декоративні елементи (плашки, лінійки, рамки, буквиці (ініціали) тощо); специфіка оформлення зображальних елементів (ілюстрацій, малюнків) [12, с. 13].

Під час просування нашого видання ми також завжди будемо використовувати  елементи фірмового стилю, які будуть незмінні протягом виходу журналу.

Якщо доцільно планувати  й організовувати рекламування журналу  заздалегідь, то засоби, які сприятимуть  просуванню видання на ринку, повинні  закладатися у видання на етапах виникнення задуму журналу, текстотворення та редакційно-видавничого опрацювання. У кожному виданні є низка  обов’язкових або ж традиційних  елементів, які попри свою основну  функцію можуть виконувати ще й рекламну. Отже, можемо говорити про самопросування журналу, що виникає за умови підготовки видання не лише з акцентом на якість, а й на рекламну функцію.

Аналізуючи зміст публікацій видання, також можна дійти висновку про існування конкретної та різноманітної  програми щодо промоції свого видання, постійної турботи щодо завоювання тривалої в часі довіри читача до нового періодичного органу. Наш журнал  буде містити елементи такої програми.

Таким чином, просування видання  – за умов її правильної організації  – виявляється не такою вже  й витратною, а за умов творчого підходу  – навіть дуже ефективною працею. Всі  наші заходи будуть випливати з маркетингових  комунікацій як управління процесу  просування видання. Розроблений нами маркетинговий комплекс допоможе нам  забезпечити просування та стабільність нашого науково-популярного видання «Футбосвіт» на ринку ЗМІ.

 

ВИСНОВКИ

 

Науковий журнал був і  продовжує залишатися на сьогодні найбільш успішним та найбільш вдалим засобом  наукової комунікації в усій історії  науки. Науковий журнал є першоджерелом  для опублікування наукових ідей, теорій, результатів досліджень. Його можна вважати місцем для критичного розгляду нових ідей тощо. Тому науковий журнал відіграє дуже важливу роль у системі наукової комунікації, у розповсюдженні наукової та технічної інформації зокрема.

Ядро професійної діяльності учених становить наукова комунікація, суть якої полягає в обміні інформацією. Наукова періодика, насамперед, традиційно, наукові журнали, відіграють важливу  роль у забезпеченні цього процесу. Хоча деякі дослідники стверджують, що наукова періодика дедалі більше перетворюється із засобу наукової комунікації у засіб наукового самоствердження і, відповідно, підпорядкування не так читацьким запитам, як авторським цілям, все ж очевидно, що саме завдяки періодиці підтримується життєдіяльність та продуктивність усіх галузей науки, навіть тих, для яких випуск книжкових видань виявляється надто дорогим. Але в нинішніх умовах саме науково-популярні журнали взяли на себе непрості функції оприлюднення нових досягнень у різних галузях науки, підтримання дискантного діалогу між окремими науковцями, забезпечення неперервності та спадкоємності наукових досліджень, крім того вся інформація подається в зручному для масового читача вигляді. Ці обставини, відповідно, підносять проблеми наукового книговидання на рівень важливих державних завдань.

Щоб підняти наукову періодику  на новий рівень, потрібно збільшити  кількість українських періодичних  наукових видань та збільшити наклад вже існуючих. Тому, ми створили власний проект науково-популярного журналу з історії футболу.

Наш науково-популярний журнал має назву «Футбоствіт» і буде висвітлювати актуальні питання з історії футболу. Мета створення науково-популярного журналу «Футбосвіт» – сприяти поширенню знань з історії футболу як такого, історії футбольних клубів та окремих персон; популяризація активного образу життя. Основне прагнення засновників видання – це компенсація істотної нестачі якісних наукових журналів, які освітлюють питання історії футболу.

Журнал своєчасно знайомить громадськість з новими ідеями, проблемами, рекомендаціями в області футбольної справи, відштовхуючись від історичного аспекту, сприяючи таким чином на інтелектуальний розвиток читачів та поглиблення їх знань про футбол.

У нашому журналі будуть представлені такі рубрики: «У русі», «Персона», «Як це було», «Особистість», «Гол-онлайн», «Ball & Foot», «Легенди», «Арена» та «Спорткомік».

У нашому виданні будуть друкуватися не лише науково-популярні  статті, а й інтерв’ю, статті, портретні нариси. Ми вважаємо, що жанрове урізноманітнення підвищить попит та зацікавить цільову аудиторію нашого видання.

Ми використовуємо одногарнітурне оформлення. Це робить видання більш  стриманим, дасть читачу змогу впізнати серед інших видань. Ми відмовились  від застосування найпоширенішого  виду шрифту – Times, характерного для  газетних видань, і обрали шрифт  Garamond.

Ми вирішили зробити кольорову  обкладинку, задля привертання уваги  потенційних читачів.  Для наочності  ми додаватимемо до основного блоку  сторінок ілюстрації.

Обкладинка нашого журналу матиме зелений фон. Кожен колір має сталі психологічні впливи і є багатозначним. Зелений колір – це колір стабільності, прогресу, потенційної енергії. Крім того, даний колір, на нашу думку, може бути символічним стосовно тематики нашого видання.

Обсяг нашого журналу складає  30 сторінок – це найбільш оптимальний  розмір. Наклад журналу буде рівний 2000 примірників, але з часом ми плануємо збільшувати тираж.

Досліджуючи форми та канали збуту продукції, вивчаючи конкурента та рекламну діяльність, ми зможемо  визначити найбільш ефективні способи  просування журналу. Для підвищення ефективності всієї системи комунікації  також необхідно зменшити перешкоди, які можуть виникнути у процесі  комунікації за допомогою індивідуально-особистісних, соціальних і культурних фільтрів.

Важливу роль при виході журналу на кінцевого «споживача»  відіграє його популяризація. Головною метою промоції є стимулювання та поліпшення попиту. Промоція нараховує  такі методи популяризації видань: презентації новинок, участь у книжкових  виставках, рецензії, інтерв’ю з авторами чи їх участь у ток-шоу, тематичний пресовий огляд, стаття про видання, літературна  дискусія, круглий стіл, проблемна  стаття чи тематична передача та ін.

Використання стратегічних і тактичних засобів для прямого  або непрямого зміцнення на ринку  позицій журналу ми розпочнемо ще до його появи, а саме за допомого презентації. Також ми плануємо активно співпрацювати  зі ЗМІ, а задля презентацій випускати  календарі, листівки, афіші та буклети.

Для просування видання ми будемо використовувати такі інструменти, як реклама, стимулювання збуту, особистий  продаж і паблік рілейшнз, які досить важливі для створення та підтримки  комунікації між виробником і  споживачем.

Для рекламування нашого видання  ми будемо використовувати інформаційну, переконувальну та порівняльну реклами, а також такі канали: радіо, інша періодика, телебачення та Інтернет.

Просуваючи наш журнал для прихильників футболу ми будемо використовувати методи стимулювання збуту знижки на ціну видання.

Зважаючи на всі недоліки прямого продажу, ми не будемо приділяти  йому значну увагу, однак ми використаємо спеціалізовані кіоски для продажу  преси.

Ми плануємо провести такі заходи паблік рілйшнз: благодійна діяльність, спонсорство різних подій спортивного  характеру, публікації різних звітів про  діяльність видання та його досягнення.

Також ми будемо використовувати  канали особистої (сарафане радіо, незалежні  особи, експерти) і неособистої (специфічна атмосфера) комунікації.

Інформаційна політика нашого журналу буде скерована на підтримку  цільової аудиторії, допомогу в задоволенні  потреб володіти інформацією та підтримці  активного способу життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БІБЛІОГРАФІЯ

Джерела:

1. ДСТУ 3017-95 Видання. Основні види. Терміни та визначення.
2. ДСТУ 29.1-97. Журнали. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

 

Науково-навчальна  література:

 

3. Балабанова Л. В. Комерційна діяльність. – К.: Професіонал, 2004. –   288 с.
4. Балашев Л. Л. О научном журнале // Научно-техническая информация. – 1970. – № 5. – С. 3–4.
5. Бутенко Н. В. Маркетинг. – К.: Атіка, 2007. – 300 с.
6. Верба В. А., Загородніх О. А. Проектний аналіз. – К.: КНЕУ, 2000. – 322 с.
7. Влодарчик Я. Маркетинг у видавничій справі – фантазія чи дійсність? – Л. : Кальварія, 2002. – 143 с.
8. Дубина Н. В. Оформление научных и технических изданий // КомпьюАрт. – 2001. – № 1. – С. 22-24.
9. Дяченко І.М. Читацька аудиторія як типоформувальний фактор жіночої преси [Електронний ресурс] // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. – 2010. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_sk/2010_1/files/SC110_39.pdf
10. Зелінська Н. В. Наукове книговидання в Україні. – Л.: Світ, 2002. – 268 с.
11. Карпенко В. Інформаційна політика та безпека : підручник – К.: Нора-прінт, 2006. – 300 с.
12. Ключковська Г.М. Книжкова промоція як взаємодія книжкової справи та ЗМІ (засади формування української моделі) : Автореф. дис. – К., 2000. – 20 с.
13. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: ИМА-Кросс. Плюс, 1995. – 702 с.
14. Лаврик О. Л. Академическая библиотека в современной информационной среде. – Новосибирск, 2003. – 251 с.
15. Ленский Б. Книжный маркетинг. – М. : ТЕРРА, 1996. – 432 с.
16. Моркшанцев Р.И. Психологія реклами. – М.:ИнфраМ, 2006. – 400с.
17. Новікова О. Е. Маркетинг у видавничій справі. – М. : МГАП, 1995. – 426 с.
18. Павленко А. Ф., Вовчак А. В., Примак Т. О. Маркетингові комунікації: сучасна теорія і практика – К.: КНТЕУ, 2005. – 408 с.
19. Перлов В. И. Маркетинг на предприятии отрасли печати. – М. : МГУП, 2000. – 284 с.
20. Петруня Ю. Є. Маркетинг. – К. : Знання, 2007. – 325 с.
21. Плеханова Т.Н. Промоция книжных изданий в запорожском регионе //Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского.– 2011. – Т.24 (63). – №4. Часть 1.– С.280-284.
22. Радченко А. І. Про перший міжнародний семінар «Підготовка наукових журналів до індексування в аналітичних інформаційних системах Sciverse Scorpus та РІНЦ Science Index: проблеми та рішення» // Наука України у світовому інформаційному просторі. – Вип. 5. – К., 2011. –    с. 40-48
23. Райцхаум А. Л. Функції наукового видання / / Секретарська справа. - 2001 - № 2.
24. Розум О. В. Формати видань // Друкарство. – 2005. – №1 (60). –           С. 20-28
25.   Скочинець  О. Роль електронних медіа в здійсненні книжкової промоції // Теле- та радіожурналістика. - 2010. Вип. 9. Ч. 1. C. 253–257
26. Сміт Дейтус К. Посібник книговидавця. – К., 1999. – 192 с.
27. Соломянюк Н. М., Молдахівська Ю. В. Теоретичні основи визначення поняття «інтегровані маркетингові комунікації» // Вестник. Наука и практика. – Електронній ресурс: http://www.конференция.com.ua/pages/view/187
28. Сорока М. Б. Національна система реферування української наукової літератури. — К., 2002. — 209 с.
29. Теремко В. І. Видавничий маркетинг. – К. : Академвидав, 2009. – 272 с.
30. Теремко В. І.  Основні засади видавничого бізнесу. – К. : Академвидав, 2010. – 136 с.
31. Технологія набору та верстки : навч. посіб. — Л, 2011. — 272 с.
32. Тимошик М. С. Книга для автора, редаткора та видавця: Практичний посібник. – К.: Наша культура і наука. – 2006. – 560 с.
33. Тимошик М. С. Розмірні параметри книжкових та газетно-журнальних

     видань // Наукові записки Інституту журналістики. – 2004. – Т. 14. –                                        С. 16-25.

34. Шевченко В. Е. Особливості зображального ряду журналів // Наукові записки Інституту журналістики: науковий збірник. – К., 2011. – Т. 44. – с. 109-114
35. Шевченко В. Е. Типологія сучасних журналів – засіб вивчення світогляду суспільства // Наукові записки інституту журналістики. – К., 2007. – Т. 28. – с. 43-48
36. Шицгал А. Русский типографский шрифт. – М. ,1985. – 254 с. 
37. Шостак М. И. Журналист и его произведение / М. И. Шостак. - М., 1998. – 96 с.
38. Эриашвили Н. Д. Маркетинг. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 623 с.

 

 

Довідкова література:

39. Мильчин А. Є., Чельцова Л. К. Справочник издателя и автора: Редакционно-издательское оформление издания. – М., 2003. – 800 с.
40. Енциклопедія для видавця та журналіста. — К.: Персонал, 2010. — 400 с.