Теорія і методика журналістської творчості

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Декабря 2012 в 02:46, курсовая работа

Описание работы

Сучасна журналістика як соціальний інститут, що постійно впливає на суспільство та контролює його, потребує високоосвічених та кваліфікованих фахівців. Для отримання високих результатів творчу практику доцільно поєднувати з науковими дослідженням, глибоким вивченням теорії й методики журналістської творчості. Підвищення рівня журналістики підсилює інтерес до неї та стимулює стрімкий розвиток журналістикознавства – науки про журналістику. У даній роботі систематизуються набуті знання з основ теорії й методики журналістської творчості шляхом застосування їх на практиці.

Файлы: 1 файл

КУРСОВА_РОБОТА.doc

— 182.50 Кб (Скачать файл)

Інші публікації –  «Країна мрій», «Стимуляція імпровізації», та «Могрицький ленд-арт» за жанром – репортажі, що за типологією також  відносяться до художньо-публіцистичних, а за Кройчиком – до оперативно-дослідницьких  жанрів. Їх зміст відповідає формі, мова, якою вони написані, вирізняється емоційним наповненням, що дозволяє реалізувати головну мету репортажу – ілюзія присутності читача на місці подій. У них присутній образ читача, для якого написаний матеріал – в основному молодь. А також образ речового оточення, адже в репортажному жанрі важливий опис інтер’єрів та оточуючого середовища, це проймає читача довірою щодо правдивості і точності викладу матеріалу. Щодо стилю мовлення, то матеріали написані у формі розповіді, що допомагає відобразити певні ситуації у свідомості реципієнта, аби той прийняв рішення потрібне авторові – реалізації ідеї даних журналістських творів. Присутні елементи і описового стилю, що сприяє  пізнанню різних фактів дійсності, викликає у адресата образ явища через його визначення. Сюжети творів концентричні, події описуються у хронологічній послідовності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

 

Під час виконання  даної роботи було вирішено ряд завдань, які передбачала реалізація мети:

  1. було розглянуто історіографію журналістики як виду творчої діяльності, а також дані про вчених, журналістів, науковців, завдяки яким було висвітлено головні потоки та методи збору інформації, особливості жанрів, фактів, композицій журналістики тощо;
  2. на прикладі написання роботи було визначено основні методи наукових досліджень;
  3. були з’ясовані головні теоретичні засади дотекстового етапу роботи журналіста, розглянуто інформацію про інформаційний привід, з’ясовано що таке задум, тема, концепція, ідея твору, а також були визначені основні методи збирання інформації для конкретного журналістського твору;
  4. у процесі написання даної роботи було розглянуто практичне застосування інформаційного приводу на прикладах матеріалів, опублікованих в газеті «Сумщина», було визначено та проаналізовано їх задуми, теми, ідеї та концепції;
  5. було виявлення теоретичні засад професійного створення журналістського тексту, розглянуто визначення змісту й форми, композиції, фабулу, сюжету, у ході роботи було визначено як правильно обирати жанр для того чи іншого журналістського твору;
  6. для закріплення набутих теоретичних знань та покращення їх рівня було досліджено їх практичне використання при створенні журналістського тексту.

Під час виконання  цієї роботи на прикладах матеріалів практики та виходячи з індивідуальних особливостей вдалося встановити, що кожен відтворює свої методи роботи, прийоми збору інформації, стиль подачі матеріалу, використовує ті чи інші художньо-виразних засобів і т.д. Лише на практиці відшліфовується індивідуальний стиль, здобуваються певні навички й уміння, що дозволяють успішно займатися журналістською діяльністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1. Аграновський В. Ради  единого слова. – М., 1978. – С.30.

2. Галич О. Теорія  літератури. – К.: Либідь, 2001. 461 с.

3. Григораш Д.С. Журналістика у термінах і виразах. - Львів, 1974. - С. 261.

4. Гюнтер. Репортер обвиняет. – М., 1988.

5. Дмитровський З.Є.  Телевізійна інформація: теорія  і практика. Навч. Посібник. – Львів:  Видавничий центр ЛНУ ім. Івана  Франка, 2002. – С.11

6. Журналіст. – 1992. - №11/12. – С.14.

7. Здоровега В.Й. Теорія  і методика журналістської творчості:  Підручник. – 2-ге вид., перероб.  і допов. – Львів: ПАІС, 2004. –  268 с.

8. Капелюшний А.О. Редагування  в засобах масової інформації. Навч. Посібник. – Львів: ПАІС, 2005. – С.115

9. Карпенко В.О. Основи  професіональної комінакації. –  К.: Нора-прінт, 2002. – С.65

10. Конспект лекцій  з дисципліни «Основи журналістикознавчих  досліджень» для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 6.030301 «Журналістика» денної форми навчання / Укладач О. Г. Ткаченко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 96 с.

11. Кренделєв Ф. Голубые мечты, сиреневая земля и… черная работа // Журналист. – 1985. - №5. – С.74.

12. Кройчик Л.А. Основы творческой деятельности журналиста. – СПб., 2002. – С.139.

13. Лекции по методике конкретных исследований. – М., 1972. – С.75-76.

14. Мастерство журналиста. - М., 1977. - С. 92

15. Методы журналистского творчества. – М., 1982. – С.63.

16. Михайлин І.Л. Основи  журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. І поліпш. – К.: ЦУЛ, 2002. – 284 с.

17. Прилюк Д.М. Теорія  і практика журналістської творчості:  Проблеми майстерності. - К., 1973. - С. 37.

18. Радько А. Загартовані  полум’ям / Альона Радько // Сумщина. – 2009

19. Радько А., Ващенко  Г. Країна Мрій / Альона Радько, Ганна Ващенко // Сумщина. – 2009. – 8 липня.

20. Радько А., Ващенко  Г. Могрицький ленд-арт / Альона  Радько, Ганна Ващенко // Сумщина.  – 2009

21. Радько А., Ващенко  Г. Стимуляція імпровізації / Альона  Радько, Ганна Ващенко // Сумщина.  – 2009. – 28 серпня.

22. Різун. В. Літературне  редагування: підручник для студ.фак-тів  журналістики ун-тів / В.В. Різун;  Мін.освіти України; Гол.ред. Л.  Л. Щербатенко. - К: Либідь, 1996. - 240с.

23. Різун В.В., Скотникова  Т.В. Методи наукових досліджень  у журналістикознавстві: навч. посіб. / Різун В.В., Скотникова Т.В. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Преса України, 2008. – 144 с.   

24. Романюк М. Українське пресознавство на порозі XXI століття. – Л., 2000. – 110 с.

25. Рубинштейн С. Основи  общей психологии. – М., 1957. – С.198-199.

26. Словник журналіста: Терміни, мас-медіа, постаті/ За  заг. ред. Ю. М. Бідзілі. –  Ужгород: ВАТ «Видавництво «Закарпаття», 2007. – 224 с.

27. Техніка репортажу.  – К., 2000. – С.7.

28. Учонова В.В. Творческие горизонты журналистики. - М., 1976. - С. 77-81.

29. Фіхтеліус Ерік. Десять заповедей журналистики… - С.67.

30. Франко І. Лель і Полель // Зібр. тв. – Т. 17. змісту "Літературно-наукового вісника" томів I–XX 1898–1902.

31. Франко І. Передмова / До збірки "В наймах у сусідів" // Зібрання творів: У 50 т. – К., 1984. – Т. 39. – с. 258–264.

32. Чекмишов О. Основи професіональної комунікації. Теорія і практика новинної журналістики: підручник-практикум / О.В.Чекмишев. – К.: Вид. – поліграф. центр «Київський університет», 2004. – с. 129

33. http://ua.textreferat.com/referat-5706-3.html




Информация о работе Теорія і методика журналістської творчості