Методологія та методика кримінологічних досліджень. Прогнозування та планування у профілактичної діяльності

Тема 6. Методологія та методика кримінологічних досліджень. Прогнозування та планування у профілактичної діяльності.

1.Методологія та методика кримінологічних досліджень. Загальна характеристика та класифікація методів кримінологічних досліджень.

Поняття кримінологічного дослідження. Кримінологічний аналіз злочинності дає можливість розроляти конкретні заходи, спрямовані на боротьбу з нею, будувати цю роботу цілеспрямовано та планомірно, правильно коор-динувати діяльність правоохоронних органів і громадських організацій. Тож вивчення злочинності, виявлення її детермінант дає змогу згодом проводити ефективний комплекс економічних, соціальних, ідейно-виховних, організаційно-управлінських, правових заходів запобігання злочинності.

Отже, кримінологічні дослідження дають  змогу на основі комплексного вивчення стану злочинності розробити  та втілити в правоохоронну практику ефективні заходи запобіжної діяльності.

Наукове дослідження в  кримінології - це процес отримання нових знань про злочинність, причини й умови, що її зумовлюють, особу злочинця для розробки та реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи з метою запобігання злочинним проявам.

У проведенні соціологічних досліджень виділяють чотири послідовних, логічно  і змістовно взаємопов'язаних етапи:

1) підготовчий;

2) збір первинної кримінологічної інформації;

3) упорядкування й обробка зібраної інформації;

4) аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулю-вання висновків, розробка рекомендацій.

Отож підготовка кримінологічного дослідження охоплює:

- добір методології дослідження;

- обґрунтування теоретичних засад і логічної послідовності дослідження;

- вироблення інструментарію (анкети, бланки інтерв'ю тощо);

- розробка методичних документів для збирання первин¬ної інформації (поради інтерв'юерові, спостерігачеві тощо);

- формування дослідницької групи відповідно до мети та за-вдань дослідження (розробників програми й інструментарію, виконавців досліджень, аналітиків для підготовки підсум¬кового звіту);

- навчання спеціалістів досліджень (інтерв'юерів, спо¬стерігачів та ін.);

- розробка програми обробки даних.

Мета й завдання кримінологічного дослідження. Як і при будь-якому дослідженні, при вивченні злочинності важлива роль відводиться визначенню мети та завдань дослідження.

Мета  визначає загальну орієнтацію дослідження. Кримінологічне дослідження проводиться, щоб отримати нові знання: про рівень, структуру, динаміку, характер злочинності в регіоні за визначений відрізок часу, про осіб, винних у вчиненні злочинів, розробити наукові рекомендації щодо усунення чи нейтралізації криміногенних факторів, підвищення ефективності запобігання їй.

Завдання  дослідження злочинності витікають з поставленої мети. До них належать:

- вивчення кількісних і якісних показників злочинності (рівень, структура, динаміка, характер, географія);

- вивчення причин й умов злочинності;

- дослідження тих обставин, які формують особу злочинця;

- дослідження системи заходів, що здійснюються право-охоронними органами з метою встановлення ефективності їхньої діяльності.

Наукове дослідження в кримінології виконує чотири основних функції: описову, пояснювальну, прогностичну й регулятивну.

1. Описова функція — це повна й об'єктивна фіксація харак-теристик об'єктів дослідження та наявних між ними зв'язків і відносин.

2. Пояснювальна функція — це теоретичний аналіз причиново-наслідкових зв'язків, виявлення закономірностей виникнення, розвитку й функціонування злочинності.

3. Прогностична функція - це наукове передбачення розвитку явищ злочинності, визначення тенденцій і закономірно¬стей її розвитку в перспективі.

4. Регулятивна функція - полягає в розробці та реалізації рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики боротьби зі злочинністю на основі конкретного емпіричного матеріалу, отриманого в процесі кримінологічного дослідження.

Об'єкти та суб'єкти кримінологічного дослідження. Складовими елементами кримінологічного дослідження є об'єкти та суб'єкти дослідження.

Об'єкти - це суспільні відносини об'єктивного характеру, що існують поза та незалежно від людської свідомості. Найбільш загальними об'єктами кримінологічних досліджень є такі:

- злочинність;

- причини й умови здійснення злочинів;

- особа злочинця;

- заходи, яких вживають державні органи та громадські організації для запобігання злочинам.

Суб'єктами кримінологічного дослідження є конкретні організації, установи чи конкретні особи, що вивчають злочинність. До них належать:

- правоохоронні органи, суди, науково-дослідні інститути;

- творчі колективи та конкретні наукові працівники, а також працівники навчальних закладів.

До  вивчення злочинності можуть залучатися й інші відомства та установи (приміром, представники контрольно-ревізійних органів, державного технічного нагляду, фахівці інших галузей знань).

Види кримінологічних  досліджень. Кримінологічні дослідження заведено класифікувати зй кількома підставами:

1) метою;      2) системою вибору одиниць сукупності; 3) методами; 4) принципом охоплення об'єктів вивчення;

5) масштабом; 6) видами злочинів, які вивчаються.

1. За метою (за цільовою спрямованістю) кримінологічні дослідження поділяються на:

• теоретичні - спрямовані на розвиток кримінологічної теорії;

• прикладні - спрямовані на вдосконалення практики боротьби зі злочинністю.

2. За системою вибору одиниць сукупності розрізняють дослідження:

• суцільні - охоплюють вивчення всіх одиниць генераль¬ної сукупності (наприклад, всі злочини, здійснені на території обслуговування);

• монографічні - спрямовані на поглиблене вивчення одного виду злочинності чи явища, що пов'язане зі злочинністю;

• вибіркові — вивчають певну частину генеральної сукуп¬ності (використовуються для економії сил і засобів, вибірка робиться за допомогою спеціальних методів).

3. За методами (пізнавальним інструментарієм) виділяють дослідження:

• монодисциплінарні - проблема, що досліджується, на¬лежить до предмета кримінології та вивчається за допомогою суто кримінологічних засобів і методів;

• комплексні - використовують засоби й методи інших наук (скажімо, психології, педагогіки тощо).

4. За принципом охоплення об'єктів вивчення кримінологічні дослідження поділяють на:

• територіальні - злочинність вивчається на визначеній території (район, місто, область, держава загалом);

• галузеві - злочинність вивчається у визначених галузях народного господарства чи визначеного міністерства, відом¬ства (торгівля, побутове обслуговування, будівництво тощо).

5. За масштабами кримінологічні дослідження поділяються на:

• республіканські;

• регіональні (економічні райони);

• місцеві (місто, мікрорайон, сільська рада, адміністративна ділянка);

• об'єктові (підприємство, установа тощо).

6. За видами злочинності кримінологічні дослідження вивчають: первинну, рецидивну, міську, сільську, вуличну, побутову злочинність, злочинність неповнолітніх, молоді, чоловічу, жіночу, групову, організовану та професійну злочинність тощо.

Класифікація методів  збору кримінологічної інформації. Застосування сукупності методів зумовлює отримання до-стовірної повної інформації та відповідно сприяє отриманню обгрунтованих висновків, підвищенню ефективності й обгрунто-ваності рекомендацій і пропозицій.

А. Зелінський пропонує всі методи поділяти за:

• обсягом;
• джерелами отримання інформації;
• способами обробки й аналізу кримінологічної інформації;
• дисциплінарною приналежністю.

За обсягом кримінологічне дослідження може бути: суціль-ним, коли досліджується весь масив, так званої, генеральної сукупності, чи вибірковим, коли дослідження охоплює тільки певну частину генеральної сукупності.

За джерелами отримання інформації розрізняють: опиту-вання, спостереження, вивчення документів, експеримент, експертні оцінки, а також психологічні й економічні методи збирання інформації.

За способами обробки й аналізу  кримінологічної інформації виокремлюють такі методи кримінологічного дослідження, як: статистика, типізація (класифікація), системио-структурний метод, математичне моделювання та загальнонаукові методи, що застосовують для опису й аналізу фактів, обґрунтування висновків і рекомендацій.

За дисциплінарною приналежністю (за початковим походжен¬ням) методи кримінології можуть бути: статистичними, соціологічними, психологічними, математичними, кібернетичними й економічними.

 

2. Програма, план та етапи кримінологічного дослідження.

Програма кримінологічного дослідження - це науковий документ, який містить схему логічно обгрунтованого переходу від загальних теоретичних уявлень про досліджуване явище до використання інструментарію та виконання дослід¬ницьких процедур (збирання, обробки й аналізу інформації).

Вона є  стратегічним документом, який дає змогу дійти висновків щодо концептуальних засад, методики проведення, спрогнозувати результативність дослідження.

У програмі визначається тема, мета та завдання дослідження; дається  його обґрунтування; формулюється гіпотеза, котру необхідно перевірити; вказується характер і обсяг необхідної інфор-мації до теми дослідження; описуються методи та наукові знаряддя дослідження; визначаються форми подання висновків і шляхи їх втілення; визначається склад дослідницької групи та загальні терміни проведення дослідження.

Етапи і програма дослідження кримінології. Якість і об'єм отримуваної в процесі дослідження інформації кримінології дуже багато в чому обумовлені організацією самого дослідження. Структура будь-якого дослідження ділиться на методологічний і організаційний блок. Пошук нового має бути строго орієнтований і, поза сумнівом, має бути доцільним. Звідси необхідність розробки програми, яка припускає розбиття цієї структури на ряд дрібніших елементів. У дослідженні кримінології наявний збір, аналіз, обробка, інтерпретація отриманих відомостей. При інтерпретації матеріалів великий вплив робить людський чинник суб'єктивності.

Дослідження кримінології носить плановий характер, дослідник заздалегідь визначає характер і об'єм тієї інформації, отримання  якої потрібне, визначає її основні  джерела.

Дослідженню кримінології передує підготовчий етап, а починається воно із складання програми і плану. Програма дослідження є науковою основою усіх здійснюваних дослідницьких процедур на усіх етапах дослідження - збору, обробки і аналізу отриманої інформації, з метою отримання у результаті теоретичних і практично таких, що реалізовуються висновків. Програма складається з методологічного і процедурного розділів. У методологічному розділі програми формулюються:

1.  мета  і завдання дослідження; 

2.  предмет  і об'єкт; 

3.  гіпотези;

4.  ключові  поняття; описується поставлена  проблема, вказуються джерела інформації.

Процедурний розділ програми включає опис конкретних методів і техніки збору, обробки і аналізу інформації, можливих виведень і рекомендацій, способів їх реалізації, а також конкретний поетапний план з вказівкою виконавців і термінів виконання. До програми прикладаються список літератури і зразки методик, схем, діаграм, анкет.

Для виконання  програми складається план дослідження кримінології, визначаються етапи його проведення, необхідні для проведення дослідження заходу організаційного характеру, виконавці, засоби матеріально-технічного забезпечення.

У науковому  відношенні програма дослідження повинна  містити в собі теоретичну основу, тобто короткий опис самої проблеми на основі аналізу усього вже наявного комплексу наукових знань, теорій, узагальнення результатів раніше проведених досліджень, включаюче висунення робочих гіпотез, тобто науково обгрунтованих припущень, що пояснюють характеристики досліджуваного об'єкту. Ці гіпотези повинні відповідати цілям і завданням дослідження, не суперечити загальній його логіці. На основі наявної програми дослідження робиться розробка методичних документів(методичного інструментарію), за допомогою яких здійснюється збір інформації(анкети, програми інтерв'ю, програми вивчення кримінальних справ і ін.).

При проведенні дослідження кримінології, як правило, виділяються наступні його етапи:

- підготовка дослідження(включає розробку його програми, плану, комплексу методичних документів, рішення завдань організаційного і матеріально-технічного забезпечення);

- збір первинної інформації(проведення інтерв'ю, анкетування, експертних опитувань і тому подібне);

- підготовка зібраної інформації до обробки;

- аналіз отриманої інформації, підготовка підсумкового документу(звіту; наукової доповіді; довідки і ін.).

 

3. Загальнонаукові методи пізнання у кримінології (гіпотеза, сходження від абстрактного до конкретного, системно-структурний аналіз, порівняння, історичний)