Методологія та методика кримінологічних досліджень. Прогнозування та планування у профілактичної діяльності

- виконавці плану повинні мати  необхідні повноваження;

- намічені заходи обов’язково  мають взаємоузгоджуватись і  не суперечити один одному;

- заходи слід планувати, зважаючи  на конкретну ситуацію в регіоні  (відомстві), та своєчасно коригувати  з огляду її змін.

Кримінологічне планування охоплює процес підготовки, складання і затвердження планів попередження злочинів. План — це окреслена система заходів, що передбачає їх певний порядок, послідовність і строки виконання, а також відповідальних виконавців.

Планування  є однією з форм координації попереджувальної діяльності як в окремому регіоні, так і в державі загалом.

Розрізняють територіальне (регіональне) і відомче (галузеве) планування профілактики злочинів. За змістом такі плани є комплексними, оскільки охоплюють велику кількість суб’єктів профілактики і передбачають різні заходи впливу.

Відомчі плани, як правило, мають функціональний характер, що відповідає профілю відомства (наприклад, план профілактики дорожньо-транспортних пригод УДАІ УМВС області). Ці плани називають ще функціонально-відомчими.

Територіальне кримінологічне планування може здійснюватись  у масштабі адміністративного району, міст, областей, Автономної республіки Крим, України загалом.

За строком дії (виконання) розрізняють плани короткострокові (на один-два роки), середньострокові (до 5 років) і перспективні (на 10-15 років).

Можливе також поточне планування профілактичних заходів на нетривалі проміжки часу (наприклад, літній сезон, святкові дні).

Процес планування складається  з п’яти основних етапів:

- організаційно-підготовчого;

- інформаційно-аналітичного;

- безпосередньої розробки плану;

- організація виконання плану;

- оцінювання попереджувальної  діяльності й висновки.

На  першому, організаційно-підготовчому етапі відповідний орган виконавчої влади приймає рішення про розробку плану, створює спеціальну комісію (робочу групу), попередньо визначає джерела матеріально-технічного забезпечення роботи комісії, джерела необхідної інформації, розподіляє обов’язки.

На  другому, інформаційно-аналітичному етапі  комісія вивчає й аналізує злочинність  у регіоні, її динаміку й тенденції. У разі потреби комісія організовує  конкретно-соціологічні дослідження, витребовує відомості кримінологічного характеру з правоохоронних органів (суду, прокуратури, органів внутрішніх справ), а також збирає іншу необхідну інформацію: про територіальну, економічну, демографічну характеристики регіону, матеріальні та житлово-побутові умови населення, соціально-політичну ситуацію в регіоні, соціальну інфраструктуру, міграцію населення тощо.

Безпосередньо розробка комплексного плану профілактики злочинів передбачає:

- статистичну обробку й аналіз  отриманої інформації, її оцінку  і формулювання висновків;

- кримінологічне прогнозування  на певний строк;

- розробку планових попереджувальних  заходів з визначенням строків  виконання і конкретних виконавців;

- узгодження, рецензування й обговорення  проекту плану, його коригування  і доопрацювання;

- затвердження плану.

Організація виконання комплексного кримінологічного плану полягає в доведенні планових завдань до виконавців, визначенні строків подання звітності, встановленні контролю за виконанням плану, коригуванні планових завдань, проведенні нарад з виконавцями.

Попереджувальну діяльність оцінюють не за формальними  ознаками намічених заходів, а на основі реальної ефективності, тобто за станом правопорядку в регіоні.

До кримінологічного планування всіх рівнів висувають такі основні вимоги:

- планування повинно бути колективним  як за колом учасників складання  плану, так і за колом його  виконавців;

- виконавці плану повинні мати  необхідні повноваження;

- намічені заходи повинні взаемоузгоджуватись  і не суперечити один одному;

- заходи слід планувати з  урахуванням конкретної обстановки  в регіоні (відомстві) і своєчасно  коригувати з урахуванням її  змін.

Форми плану можуть бути різноманітними. Найпоширенішою є форма плану, що складається з назв заходів, виконавців, строків виконання, відповідальних за виконання. Можуть використовуватися й інші форми плану.