Ігри в логопедичній роботі з дітьми фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення (ФФНМ)

Хід гри. Логопед показує  дітям картки з написаними на них  словами, в яких пропущені букви. Він пояснює дітям, що деякі букви  в словах з'їв Дід Буквоїд. Діти відгадують, які літери "з'їв" Дід Буквоїд  в кожному зі слів.

Гра "Придумай слово".

Мета: тренувати дітей  у виборі слів із заданим звуком.

Обладнання: робот (іграшка).

Хід гри. Логопед знайомить  дітей з Роботом. Повідомляє, що він  любить слухати і вимовляти слова  зі звуком Р. Діти підбирають слова  із зазначеним звуком. Якщо слово підібрано  вірно, у Робота на голові запалюється  лампочка.

 Особливе значення  для загального психічного розвитку  дітей старшого дошкільного віку  має сюжетно-рольова гра. При  сприятливих педагогічних умовах  сюжетно-рольова гра дітей даного  віку досягає досить високого  рівня. У логопедичних групах  ДОП "Усмішка" спеціальну  роботу з розвитку сюжетної  гри проводить вихователь. Логопед  використовує можливості сюжетно-рольової  гри в процесі занять з звуковимовленню  та розвитку лексико-граматичних  засобів мови. При цьому треба  звернути увагу дітей на необхідність  виконання певних ігрових дій,  що становлять сюжет гри, відповідно  до тієї чи іншої роллю. Особливістю  використання сюжетної гри в  процесі фронтальних занять є  те, що хід гри більш регламентований,  ніж у вільній ігрової діяльності  дітей. Частіше за все це  пов'язано з реалізацією дітьми  в контексті гри мовних висловлювань, які ініціюються логопедом відповідно  до корекційним цілями заняття. 

 Наприклад, у грі  "Ательє" дитина, роблячи замовлення  закрійник, повідомляє: "Я хочу  замовити плаття з шовку"; отримавши  "готове" вбрання (у картку-конверт  з вирізаним по контуру силуетом  сукні "закрійником" вставляється  зразок відповідної тканини), дитина  говорить: "У мене шовкове плаття".

 Нерідко в заняття  включаються фрагменти сюжетної  гри, що пов'язано з реалізацією  корекційних завдань логопедичного  заняття. Так, наприклад, у грі  "Будівельники" кожен з дітей  бере участь у будівництві  дороги з брусків, вибираючи  стільки брусків, скільки складів  у слові-назві запропонованої  логопедом предметної картинки. Після закінчення "будівництва"  дороги логопед пропонує дітям  побудувати гараж для машин  і пограти у вільний час.  У грі "Різні квитки" діти-"касири" видають проїзні квитки незвичайним  пасажирам - тваринам; звукові схеми  слів, зображені на квитках, повинні  відповідати назвам тварин.

 При плануванні логопедичних  занять важливо передбачити можливості  вибору дітьми різних варіантів  мовних висловлювань у контексті  їх ролі.

 В якості прикладу  наведемо опис гри "У магазині".

Мета: тренувати дітей  у виділенні і правильну вимову слів із заданим звуком; продовжити роботу з розвитку діалогічного мовлення дітей.

Обладнання: різноманітні предмети, іграшки ("товари"); стіл.

Хід гри. Логопед пропонує дітям пограти "в магазин". На "прилавків" магазину розкладаються  різноманітні предмети. Логопед - продавець. Він пояснює дітям, що магазин "чарівний". Сьогодні в ньому продаються тільки ті товари, у назвах яких є звук Ш. Діти, будучи покупцями, можуть по-різному  висловлювати в мові своє прохання, звертаючись до продавця. Важливо  правильно вибрати "товар". Потім  логопед може запропонувати дітям  по черзі ставати продавцями.

 Одним з необхідних  елементів будь-якого фронтального  логопедичного заняття є фізкультхвилинки. Як фізкультхвилинок або самостійної  частини заняття ми використовували  різноманітні рухливі ігри. При  цьому логопед з урахуванням  стану дітей (насамперед ступенем  їх стомленості) може включати  чи не включати дидактичну  задачу в процес проведення  рухомий гри. На наш погляд, доцільно передбачати різні варіанти  організації і проведення фізкультхвилинок  в процесі логопедичного заняття  і оперативно вибирати той  чи інший варіант. Досвід показує,  що при закріпленні добре знайомого  мовного матеріалу діти з цікавістю  сприймають дидактичну задачу  в контексті фізкультхвилинки  та беруть активну участь у  відповідній рухливій грі. 

 Наведемо приклади  декількох рухливих ігор, що використовуються  нами в якості фізкультхвилинок.

Гра "перебігаючи дорогу".

Мета: розвиток слухового  уваги, фонематичного сприйняття.

Хід гри. Дітям пропонується стати в шеренгу. Логопед вимовляє слова, близькі за звучанням (жаба, подушка, зозуля, хлопавка, ватрушка; донька, купина, точка, бочка, нічка і т.п.). При  проголошенні певного слова логопедом (наприклад, слова подушка; точка) діти повинні перебігти "дорогу" (килим). Гра повторюється кілька разів. При  цьому логопед може використовувати  різні набори слів.

Гра "Знайди свій будиночок".

Обладнання: три стільці - "будиночка", на кожному з них  зображення однієї з трьох літер - А, О, У; предметні картинки.

Мета: тренувати дітей  у співвіднесенні першого звуку  у назві слова з зображенням  однієї з голосних літер (А, О, У); розвиток зорово-моторної координації у дітей.

Хід гри. На деякій відстані один від одного розставлені стільці. На кожному з них прикріплено  зображення однієї з голосних літер (а, о, у). Логопед роздає дітям картинки, назви яких починаються зі звуків а, о, у. Діти вільно пересуваються по килиму. За сигналом логопеда вони повинні  зібратися біля свого "будиночка".

Гра "Перейди через  болото".

Мета: тренувати дітей  у визначенні заданого звука в  складі слова - назви предмета; розвиток рухової активності у дітей.

Обладнання: великі зелені кола ("купини"); предмети, іграшки (кермо, ракета, рибка, кулю та інш).

Хід гри. На підлозі розкладаються  зображення "купин" (зелені кола). Біля кожної з "купин" кладуть  предмети (вони можуть замінюватися по ходу гри на інші). Логопед пропонує дітям перейти через "болото", наступаючи тільки на ті "купини", біля яких стоять предмети, в назвах яких є звук Р.

Гра "Збери букет".

Мета: тренувати дітей  у складанні слів із заданих букв.

Обладнання: стилізовані  картинки із зображенням квітів різної форми та забарвлення, в центрі кожної квітки - буква.

Хід гри. Логопед розкладає  квіти різної форми і забарвлення  на килимі. Потім кожному з дітей  дається зразок (включає три-чотири стилізованих зображення квітів), відповідно до якого він вибирає "букет". Діти вільно пересуваються по килиму, вибираючи квіти. Після того як діти зберуть букет (з 3-4 кольорів), вони повинні  скласти слово з літер, зображених у центрі кожної квітки.

 Таким чином, різноманітні  види ігор та їх фрагменти,  окремі ігрові ситуації і дії  можуть бути використані логопедом  на різних етапах фронтальних  занять. В окремих випадках (найчастіше  в процесі занять по закріпленню,  узагальненню вивченого матеріалу  дітьми) протягом усього заняття  створюється так зване "ігрове  поле". При цьому нерідко єдина  сюжетна лінія проходить через  всі етапи заняття. 

 Фронтальні логопедичні  заняття такого роду викликають  величезний інтерес у дітей,  викликають у них пожвавлення,  радість і сприяють оптимізації  процесу корекційного навчання  в групі дітей дошкільного  віку з фонетико-фонематическими  вадами мовлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дидактичні ігри – вправи на розвиток фонематичного  слуху.

Гра 1. «Виконай моє доручення».

Вихователь просить дитину принести йому зошит, м’яч, щітку, ручку.

Гра 2. «Хто краще чує?»

а) Мета: розрізнення на слух шиплячих звуків [ш], [щ], [ч], [ж].

Хід гри.

Вихователь каже, що Буратіно хоче пограти з ним гру. Він  буде називати слова, а дитина якщо почує звук [ш] підніме руку. (Пропонуються такі слова: шуба, зошит, шапка, сапка, каша, Саша).

На звук [щ] – щука, щітка, шило, дощ.

На звук [ч] – чоботи, вечір, річ, вірш, човен, шуба.

На звук [ж] – жук, сік, ніж, віз, жаба, шапка.

б) Мета: формувати вміння дитини розрізняти на слух сонорний [р].

Хід гри.

Буратіно промовляє нові слова і треба підняти руку, коли почує звук [р]: риба, ручка, карта, парта, лижі, рак, лак.

в) На звуки [дж], [дз]: бджола, дзвінок, діжка, дзищати, дозволити.

Гра 3. «Повтори як я».

Вихователь просить дитину повторити за ним: а) ша, са, ща, жу, ші, со, жо, чо;

б) мило, шило, сумка, шуба, щітка, зірка, сапка, шапка.

в) Саша пішла в сад.

Гра 4. «Опиши як я»

Вихователь описує картинку: «На прогулянку пішли Оля, Ромчик, Саша.

В саду вони побачили їжачка. Дитина повинна повторити.

Гра 5. «Підбери малюнок».

Вихователь називає малюнок, а дитина каже де є малюнок з  предметом на звук [ш]. (Малюнки на всі групи звуків).

Гра 6. «Назви перший і останній звук».

Вихователь називає слова, а дитина визначає перший і останній звук: шуба, рис, сир, сорочка, час, жук, дощ.

Гра 7. «Послідовні звуки».

Вихователь пропонує дитині послідовно назвати звуки в словах: рис, жук, сік, час, каша, Саша, рак, мак.

Гра 8. «Спільний звук».

Вихователь пропонує дитині визначити спільний звук у словах:

а) сова, сік, сум - [с];

б) шило, шуба, каша - [ш];

в) зуб, зір, ваза - [з];

г) жук, ніж - [ж];

д) час, чотири, вечір - [ч];

е) дощ, щука - [щ];

є) риба, рука, сир - [р].

Гра 9. «Впізнай предмет на малюнку».

Вихователь попарно називає  слова: коза-коса, шило-мило, шапка-сапка, сік-сук, мак-рак.

Гра 10. «Чи правильно я називаю слова».

Вихователь називає слова, якщо він говорить неправильно дитина плескає в долоні: сумка-шумка, рак-мак, шило-мило, коза-коса, Саса.

Дані ігри можна використовувати  декілька раз, змінюючи слова, варіюючи завдання.

 

Дидактичні ігри вправи на розвиток мовного дихання.

Гра 1. Перекочування силою видихуваного повітря ватної кульки на поверхні столу.

Гра 2. Дмухання на паперові кораблики, що плавають у воді.

Гра 3. «Веселі кульки».

Дмухання на повітряні  кульки, які висять зверху над головою  дитини.

Гра 4. «Дми на метелика».

Дмухання на виготовленого  з паперу метелика, прив’язаного на нитці зверху над головою дитини.

Гра 5. «Задмухування свічки».

Діти уявляють, що задмухують свічку.

Гра 6. «Надування бульбашок».

Діти дмухають на поверхню води так, щоб утворилися бульбашки.

Гра 7. «Остуди чай».

Діти уявляють, що п’ють  гарячий чай і дмухають, щоб  остудити.

Гра 8. «Гра на сопілці».

Діти уявляють, що грають на сопілці і ритмічно роблять  вдих-видих.

Гра 9. «Паровозик».

Діти «їдуть» на паровозі – чух-чух-чух, піднімаючи руки роблять  глибокий вдих і на видих промовляють  «чух».

Гра 10. «Дотягнись до сонечка».

Діти тягнуться до сонечка, піднімаючи руки через сторони і  роблячи глибокий вдих. Опускаються  на носочки роблять спокійний  видих.

Гра 11. «На гойдалці».

На горизонтальній нитці  прикріплені різноманітні фігурки  з паперу, дитина силою видихуваного повітря розгойдує.

Гра 12. «Рубання дров».

Дитина піднімає руки як для рубання дров, вдихаючи при  цьому повітря. На видих опускає  руки і промовляє «ух».

Гра 13. «Надування кульки».

Діти уявляють, що надувають  повітряну кульку.

Гра 14. «Прокоти олівець».

Дитина силою видихуваного повітря прокочує олівець по столі.

Гра 15. «Вітер».

Діти роблять «легенький вітерець» - легенько дмухають, «сильний» - сильніше дмухають і «бурю» - дмухають ще сильніше. Після цього обов’язково  передихають – «декілька хвилин вітру немає».

 

Дидактичні ігри на артикуляцію звуків.

Дидактичні ігри на артикуляцію свистячих звуків [с], [с’], [з], [з’]:

Гра 1. «Чарівний гномик».

Мета. Формування правильної артикуляції звука [с], [с’], [з], [з’].

Хід гри

До дітей приходить  гномик, якого зачарувала чарівниця  і він не може правильно вимовляти  слова. Щоб його розчарувати діти повинні правильно повторити  все, що він каже: са, сі, зу, су, се, зі, зо, си, су, за.

Гра 2. «Веселі змійки».

Мета. Формування артикуляції  звука [з], [з’], [с], [с’].

Хід гри

Діти уявлять себе змійками і промовляють – с-с-с, потім  м’яко – с’-с’-с’. Раптом змійкам  набридло тільки сичати і вони вирішили госно промовляти – з-з-з; з’-з’-з’.

Гра 3. «Повітряна кулька».

Мета. Формування артикуляції  звука [с].

Хід гри

Діти стають в коло і  «здувають» і «надувають» кульку зі звуком с-с-с, сходячись і розходячись  в колі.

Гра 4. «Веселі звуки».

Мета. Формування артикуляції  звуків [з], [з’], [с], [с’].

Хід гри

До дітей в гості  приходить ведмедик-пустун. Він не хоче тільки ревіти, а хоче навчитись  говорити інші звуки. Він вимовляє звук с, а в нього виходить м’яко  с’. Діти повторюють артикуляцію звуків, вчать ведмедика говорити. (те саме зі звуками [з], [з’]).