Прояв авторського задуму в тележурналістиці

Творче мислення, як і мислення взагалі, на першому етапі містить  такі елементи: образи, уявлення, поняття, судження, висновки. До основних операцій мислення відносять аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікацію, абстрагування, конкретизацію. У журналістській творчості важливою є активізація та розвиток мислення. Дослідники відзначають особливу роль самоорганізації та усвідомлення правил розумової діяльності. Для підвищення продуктивності інтелектуальної праці можна використовувати вміння керувати такими етапами мислення, як правильна постановка завдання, створення оптимальної мотивації, регулювання напряму спонтанних асоціацій, максимальне застосування образних і символічних компонентів, використовування переваг поняттєвого мислення, а також зниження зайвого критичного ставлення до оцінки результатів, – усе це дасть змогу активізувати процес мислення та зробити його ефективнішим.

Динаміку творчого мислення активізує  значною мірою й уміння правильно  ставити запитання, оскільки вони зосереджують увагу, обмежуючи перебирання гіпотез у пам’яті. Саме запитання чи ланцюжок взаємопов’язаних запитань є надзвичайно важливими у скеруванні мисленнєвого процесу в потрібному напрямі, оскільки не дає думці розповзтися. Наприклад, розвиткові здібностей вміло ставити потрібні запитання сприяє метод проблемного навчання. Викладач подає кілька поглядів на певну подію в світі (за матеріалами ЗМІ) і пропонує студентам самостійно дати правильну оцінку, міру об’єктивного висвітлення тощо. Учасники діалогу (полілогу), аналізуючи факти послідовним формулюванням запитань і відповідей на них, мають розв’язати проблему. Наука переконує: якщо людина слухає відповідь на запитання, яке в неї ще не визріло, то отримані «готові» знання засвоюються погано. У проблемному навчанні студентам надається можливість ніби самостійно пройти всі ланки в ланцюжку мислення, якими йшов, скажімо, вчений до свого відкриття [14, c. 63].

Сучасна психолінгвістика активно  розробляє нові методики вивчення творчого мислення та оцінки творчих здібностей особистості. Розроблено тести креативності, тобто здатності людини творити незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко розв’язувати проблемні ситуації. З-поміж усіх інших інтелектуальних здібностей психологи виокремлюють креативність в особливий тип. Вивчення чинників творчих досягнень особистості проводять у двох напрямах. Це пізнання життєвого досвіду та індивідуальних особливостей творчої людини (особистісні чинники) й аналіз творчого мислення та його продуктів (чинники креативності: чіткість, гнучкість мислення, чутливість до проблем, оригінальність, винахідливість, конструктивність під час розв’язання проблем тощо). Отже, новітні дослідження на перетині різних наук вивчають феномен творчої людини в усіх її когнітивних вимірах.

Розділ 2.  Прояв авторського  задуму в тележурналістиці

2.1. Авторський  задум у структурі новин

Завдяки технічним досягненням: супутниковому зв’язку, мережі Інтернет – повідомлення із будь-яких регіонів світу стають доступними і що найголовніше – оперативними. Інформація про подію поширюється через великі інформаційні агентства за лічені хвилини. Будь-який телевізійний канал, який має право на отримання повідомлень (контракт, підписка), тут же отримує відео- та текстовий матеріал найрізноманітнішої тематики: політика, економіка, соціальне життя, шоу-бізнес тощо. Усі телеканали із найбільшою густотою державного покриття («Перший національний», Студія «1+1», «Інтер», «Новий канал», ICTV, СТБ), мають обладнання для отримання та обробки повідомлень від міжнародних інформаційних агентств.

Лаконічність – стислий, небагатослівний  виклад інформації. Це те, що найбільше  відрізняє ранкові інформаційні випуски від решти програм, які  виходять протягом дня. Зранку люди не сидять біля телевізора (як увечері після робочого дня), а швидко збираються на роботу. Їм потрібно налаштуватися на трудовий день і отримати якомога більше корисної інформації: новини, погода, гороскоп. Ніхто не стане зранку дивитися інформаційно-аналітичний випуск новин, тим більше, коли він дублюється звечора. Ранок – це пора дня, коли все повинно бути максимально просто і доступно. Непробуджений організм людини не можна переобтяжувати завеликими і занадто інформаційними повідомленнями. Таких загальних правил намагаються дотримуватися вітчизняні телеканали, формуючи ранковий інформаційний ефір, хоча кожен із мовників має власні особливості. Специфіка підготовки та подачі ранкового матеріалу Ранкові інформаційні програми базуються на підсумкових випусках новин попереднього дня, але аж ніяк не дублюються. Робота ранкового редактора починається з того, що він переглядає новини від учора і обирає інформацію, яка підходить для першої половини дня (ранньої ранку: 6.00–9.00).

Якщо вечірня підсумкова інформаційна програма дня триває 15–20 хвилин чи 25–30 хвилин, то перші випуски ранкових новин мають хронометраж у 5–6 разів менший. Сягає він 2–3 хвилин – маємо на увазі найперші ранкові новини, найчастіше дайджести, навіть без ведучого у кадрі. Вони виходять в ефір близько 6-ї години ранку. О цій порі інформаційне мовлення починають три канали загальнодержавного масштабу: о 6.00 «Інтер», о 6.30 «Перший національний» (ТРК «Ера») та «Новий канал». І лише у програмі «Доброго ранку, Україно! » о 6.30 у студії вже працюють ведучі, решта каналів обмежуються інформаційними дайджестом – калейдоскопом коротких повідомлень, спеціально відібраних для ранку, переписаних, перечитаних і перемонтованих редактором. У цей час подають головні події доби, що минула, у найстислішому вигляді. Стислість – чи не найголовніша риса ранкових інформаційних випусків. Людині о шостій годині ранку якщо і потрібні новини, то у невеликій кількості і ненав’язливій формі. Більшість каналів відмовляються від ролі ведучих для перших інформаційних випусків дня. Рейтинги показують надзвичайно низьку активність глядачів: зранку о 6.00–6.30 телевізор узагалі вмикає близько 0,5–1,5 % загальної аудиторії. На багатьох телеканалах спрацьовує досить простий підхід до роботи – питання матеріальної віддачі або зацікавленості.  Рекламодавці, за рахунок яких переважно і існують вітчизняні телеканали, не надто прагнуть розмістити у цей час свої ролики. А працівників ранкового прямого ефіру, до того ж, треба фінансово заохочувати. Для того, щоб у кадрі з ранковим інформаційним випуском з’явився ведучий, треба підключити до роботи утричі більше людей, ніж для виходу новинного огляду. Наприклад, підготувати дайджест може взагалі одна людина, як це робиться, наприклад, на «Новому каналі». Розглянемо цей приклад детальніше. На студію раніше за всіх приїжджає редактор новин. На робочому місці він вже о 4.10. Протягом години-півтори він повинен:

1) підготувати міжнародні новини (свіжі, що приходять через  інформагентства), написати тексти  до головних подій, продивитися  відеоматеріал;

2) переглянути підсумковий (вечірній) випуск новин, вибрати найголовніше, скоротити тексти;

3) сформувати план випуску-огляду  тривалістю не більше двох  хвилин.

У цілому головна особливість гіпертексту дозволяє створювати систему зв’язку між окремими документами за допомогою вбудованих у текст гіперпосилань. Гіперпосилання можна розділити на контекстуальні та тематичні. Така система пов'язаних повідомлень дозволяє читачам ознайомитись з історією питання або легко перейти на подібні за тематикою тексти. Також гіперпосилання для Інтернет-ЗМІ є прийомом посилання на джерело інформації при її передрукуванні чи використанні.

Решта членів творчо-технічної групи, включаючи ведучих, операторів, режисерів, гримерів та ін., на роботу приїжджають  о 5.30. Новинний редактор разом з відеоінженером роблять начитку і монтують необхідний для інформаційного огляду відеоматеріал. О 6.30 новини з’являються в ефірі. Отже, ранковий новинний дайджест є найменш витратною і найбільш ефективною формою інформаційного мовлення. За невеликої кількості людей, задіяних на його підготовку, досягається результат. Такого висновку ми дійшли, розглянувши й іншу схему ранкового інформаційного мовлення – новини з ведучим у кадрі. Подібну практику застосовують у програмі «Доброго ранку, Україно!» (ТРК «Ера»). Тут ранкове мовлення прямого ефіру починається найраніше о 6.00, а за півгодини, о 6.30, вже виходить випуск новин разом з ведучими у кадрі.

Інформаційна наповненість ранкових новини ТРК «Ера» (6.30) мало чим відрізняється від аналогічних дайджестів, для прикладу, на «Інтері» та «Новому каналі». Однакову кількість інформації просто подають різними способами: одні за допомогою ведучого в кадрі, інші – коментарем за кадром. Отже, сьогодні на вітчизняному телебаченні найперші інформаційні випуски подаються у два способи: новинний дайджест та інформаційна програма разом з ведучими у кадрі. За змістовим наповненням та хронометражем вони мало чим відрізняються. Випуски основних новин на трьох телеканалах тривають близько двох хвилин (півтори хвилини на спорт відводять додатково у програмі «Доброго ранку, Україно! »). Найбільша відмінність цих двох видів подання інформації полягає у кількості задіяних людей на їхню підготовку. «Інтер» та «Новий канал» обрали менш витратний шлях, ТРК «Ера» – більш складний. Рейтинги показують дуже низьку активність глядачів о цій порі. Так, о 6.30 лідери сферу («1+1», «Інтер» та «Новий канал») мають по 0,5% аудиторії, а рейтинг УТ-1, на частоті якого виходить ТРК «Ера», взагалі не піднімається з позначки «нуль».

З черговим випуском ранкових новин  повідомлень стає все більше, а  старі доповнюються деталями. Наступні інформаційні випуски стартують  о сьомій годині на чотирьох телеканалах: ТРК «Ера», студії «1+1», «Інтері», «Новому» та СТБ. У цей час усі інформаційні редакції, окрім телеканалу «Інтер», працюють разом із ведучими. «Інтер» залишає дайджестові повідомлення. За форматом вони не відрізняються від найпершого випуску (6.00), а тематично – підбирається інша група повідомлень або деталізуються деякі попередні.

Ранкова сітка інформаційного мовлення разюче відрізняється від вечірньої. У прайм-таймі новинні випуски  чітко розписані і розміщені  у часовому просторі так, щоб не накладатись  із аналогічними програмами на інших  провідних телеканалах. Проміжок часу з 18.45 до 21.00 щільно заповнений випусками новин шести провідних каналів: «Інтер», «1+1», «Перший Національний», «Новий», ICTV, СТБ. Зранку телеканали не звертають належної уваги на міжпрограмну сітку інформаційного мовлення. Мало хто підлаштовуєтсья під конкурентів. Телеканал може поставити за мету щогодинне чи півгодинне інформування і виходити в ефір з новинами у власне обраний час. А у підсумку – о 7.00 і 8.00 чи не на всіх телеканалах маємо інформаційні випуски. Вочевидь виробники новинного продукту сподіваються на постійність глядацької аудиторії. Якщо зранку людина налаштовує телевізор на певний канал, то дивитиметься його аж поки не прийде час вибігати на роботу. О цій порі, як правило, люди не мають вільної хвилини перескакувати з каналу на канал, шукаючи, що їм до вподоби найбільше. Телевізор вмикають більше для фону, який ще й дає корисну та розважальну інформацію. Пріоритети розставляє кожен собі сам і, відповідно, налаштовується на свій улюблений ранковий блок (програму). Отже, зважаючи на особливості ранкового інформаційного мовлення, ми більш детально зупинимося на новинах, які виходять в ефір близько восьмої години. Рейтинги показують найбільшу активність глядачів у цей час. Люди, які працюють (а саме на них у переважній більшості розрахований ранній ранковий час 6.00–9.00), близько восьмої ще залишаються вдома: вони вже прокинулися, але не вийшли на роботу.

Вітчизняні телеканали свої випуски  новин о цій порі роблять найбільш інформативними і розширеними. Тут  уже з'являються повідомлення про  спорт, бізнес тощо. З 7.45 інформаційне мовлення прямого ефіру разом із ведучими у кадрі розпочинає телеканал ICTV. У проміжок часу з 7.45 до 8.30 усі телестанції виходять із розгорнутим випуском новин. Ранковим інформаційним програмам притаманні загальні особливості. Зважаючи на невелику тривалість (як правило, це найкоротші випуски доби), 80% повідомлень читаються усно ведучим у супроводі відео. Вкрай рідко з’являються повноцінні сюжети, найчастіше інформація подається у вигляді калейдоскопів. До речі, варто зауважити, що найтриваліші ранкові випуски близько восьмої години минулого телесезону належали телеканалу «Інтер» та студії “1+1”, їхній хронометраж сягав 10–13 хвилин, поточного ж сезону перші місця посіли СТБ та ICTV. До речі, раніше на українському телебаченні лише телеканал «Інтер» у ранкову інформаційну програму запрошував гостя для деталізації інформації «з перших вуст». Така практика застосовувалася тут в основному випуску ранку о 8.00.

Також варто зауважити, що наступному правилу ранкового інформаційного мовлення – динамічності – найбільше відповідають випуски новинних програм на «Новому каналі» та ТРК «Ера». Репортер («Новий канал»), для прикладу, маючи невелику тривалість (7 хв.), вміщував одинадцять повідомлень, серед яких ще й спортивний огляд. Натомість за 5 хвилин програми «Факти» на ICTV подавалося та й сьогодні подається лише чотири інформації – це у два рази менше, ніж на «Новому». Телеканал «Інтер» та студія «1+1» узагалі наслідували минулого сезону зранку принцип «зваженого вдумливого підходу». Новини на цих каналах тривали по 12–13 хвилин, протягом яких досить детально (як для ранку) подавалося у середньому сім повідомлень. Так, поточного телевізійного сезону на «Інтері» ранкові новини взагалі зникли, а на каналі «Студія 1+1» перший випуск з’являється лише о 10 годині ранку і триває приблизно 10 хвилин.

Кожен з п’яти телевізійних мовників державного масштабу («Інтер», студія «1+1», ТРК «Ера», «Новий канал», ICTV) дотримується загальних аспектів ранкового ефіру, подаючи новини оперативно, динамічно, лаконічно. Детальний аналіз випусків ранкових інформаційних програм дає можливість зробити більш ґрунтовні висновки щодо тематичних особливостей новин, способу їхньої підготовки і подання. Адже лише в такому разі, за умов відсутності (або мінімалізації) владного контролю, робота ЗМІ контролюється самим медійним середовищем. Для впровадження цього механізму потрібні не стільки державні програми чи розроблені декларації та концепції, скільки готовність самого медіасередовища будувати відносини на нових принципах.

У підсумку для обох видів інформації (внутрішня і міжнародна) сформувався  власне ранковий спосіб подачі у новинах:

1) повідомлення (переважна більшість) читаються усно ведучими у супроводі відеоматеріалу (УВМЗ);

2) калейдоскопи – короткі огляди міжнародного чи внутрішнього життя, які включають у себе 3–4 повідомлення, близьких за тематичною спрямованістю;

3) формат «хрипушка» – інформація по телефону про подію, що має статися чи коментар; на відео подається фото людини, що говорить або місце, звідки надходить повідомлення;

4) прямі включення – повідомлення журналіста безпосередньо з місця події;

5) анонси подій дня, що розпочався у вигляді відеокалейдоскопу чи інформації з вуст ведучого.

Ранкові інформаційні випуски багаті на лайфові повідомлення. У цей час їм приділяють набагато більше уваги, ніж звечора. Цікавинки подаються у кінці програми, маючи найрізноманітніший стиль викладу. Порівняно із вечірніми випусками ранкові менш офіціозні, містять більше розважальної інформації, у них намагаються обмежити або і уникнути «кривавих» повідомлень (якщо такі подаються, то у супроводі якомога нейтральнішого відео без шокуючих подробиць).