Особливості перекладу фразеологічних одиниць сучасної німецької мови

Курсовая работа: Особливості  перекладу фразеологічних одиниць  сучасної німецької мови

ВСТУП

 

Проблематика перекладу  фразеологічних одиниць англійської мови у сучасному перекладознавстві посідає одне з провідних місць. На цей час існує безліч матеріалів, присвячених вивченню англійських фразеологізмів, у яких викладені можливі способи їхнього перекладу.

Актуальність дослідження  полягає у необхідності поглиблювати розширювати знання в галузі дослідження  фразеології та перекладу німецьких  фразеологізмів українською мовою.

 

Мета та завдання дослідження; розглянути способи перекладу фразеологічних одиниць, показати на прикладах , з'ясувати  доречність використання того чи іншого еквівалента, віднайти у художньому тексті (романі Ганса Фаллади "Вовк серед вовків" фразеологізми, з  перекладом яких можуть виникнути труднощі, з'ясувати їхнє походження, дати їм правильний переклад (тлумачення).

 

Метою цієї роботи, а властиво її практичної частини, є дослідження  та переклад фразеологічних одиниць  сучасної німецької мови, запозичених  з художньо-літературних джерел. Цей  аспект вивчення фразеології має  особливе значення, тому що велика частина  фразеологізмів запозичена з художньої  літератури як німецької, так і інших  мов, і деякі фразеологічні одиниці  зберегли свою первісну іншомовну форму. Запозичення є одним з основних джерел поповнення німецької фразеології. Особливо численні запозичення з  німецької літератури. Є окремі запозичення  з літератури латинської, грецької, французької, іспанської, італійської  й інших мов.

 

Об'єкт дослідження; текст  роману Ганса Фаллади "Вовк серед  вовків" та його український транслят Любчука та російський Любімова.

 

Предметом аналізу; цієї роботи є перекладацькі трансформації  фразеологізмів німецьких.

 

Матеріал дослідження, представлений  у цій роботі, ґрунтується на дослідженні  етимологічних словників, німецько-російських та німецько - українських фразеологічних словників, зазначених у бібліографії.

 

Методологія та методи дослідження; порівняльний метод, метод функціонального  аналізу.

 

Наукова новизна одержаних результатів та висновків: вперше у такому обсязі зібрано найбільш вживані фразеологічні одиниці з художніх творів письменників різних країн світу.

 

Теоретична значущість та практична цінність роботи; результати дослідження можуть бути використані на заняттях з практики художнього перекладу та при вивченні фразеології як науки.

 

У роботі дається спроба представити  свій погляд на запозичені фразеологічні  одиниці сучасної німецької мови, наведено приклади на кожний досліджуваний  вид запозичення.

 

У цій роботі розглядаються  способи перекладу в основному  стійких образних словосполучень і  прислів'їв з німецької мови на українську, використані в «Німецько-російському  фразеологічному словнику» А.Е. Биновича, А.Н. Гришина, збірника "Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові" В.І. Гаврися , "Фразеологічного словника німецької мови" Л.С. Осовецької та 1000 idiomatische Redensarten von D. Schulz und H. Griesbach.

 

В окремих випадках, на додаток  до прикладів, поданих у словнику, залучаються й нові приклади.

 

фразеологізм переклад німецька мова

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Фразеологія як об'єкт  лінгвістичного дослідження

 

1.1 Предмет і завдання  фразеології

 

Фразеологія як одна з молодих галузей  мовознавства привертає до себе дедалі більшу увагу дослідників. За останні  роки у вітчизняній та зарубіжній лінгвістичній науці натрапляємо  на низку праць , у який розглядається  широке коло питань німецької та української  фразеології.

 

Фразеологія (греч. phrasis - "вислів", logos - "вчення") - розділ; мовознавства, який вивчає стійкі сполучення в мові. Фразеологією називається також  сукупність стійких сполучень у  мові в цілому, у мові того або  іншого письменника, у мові окремого художнього твору тощо.

 

До завдань фразеології як лінгвістичної  дисципліни входить всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї або  іншої мови. Важливими аспектами  дослідження цієї науки є: стійкість  фразеологічних одиниць, системність  фразеології й семантична структура  фразеологічних одиниць, їхнє походження й основні функції. Особливо складною галуззю фразеології є переклад фразеологічних одиниць, що вимагає  чималого досвіду в сфері дослідження  цієї дисципліни.

 

Фразеологія розробляє принципи виділення  фразеологічних одиниць, методи їхнього  вивчення, класифікації й фразеографії - опису в словниках. Фразеологія  користується різними методами дослідження, наприклад компонентним аналізом значення. На базі існуючих у мовознавстві методів  дослідження розробляються «власне  фразеологічні прийоми аналізу  й опису» [15:49]:

 

1)  метод ідентифікації - встановлення  тотожностей слів і синтаксичних  конструкцій, які утворюють фразеологізми,  з їхніми вільними аналогами;

 

2)  метод аплікації, що є  різновидом методу ідентифікації,  метод обмежений у виборі змінних,  що встановлює відмінні структурно-семантичні  організації фразеологізму від  сполучень, утворених відповідно  до регулярних закономірностей  вибору й комбінації тощо. Фразеологія  пропонує різні типи класифікацій  фразеологічного складу мови  залежно від властивостей фразеологізмів  і методів їхнього дослідження.

 

Предметом історії фразеології  є вивчення первинних, вихідних форм і значень фразеологізмів, визначення їхніх джерел за всіма доступними пам'ятниками, виявлення сфер їхнього  вживання в різні епохи існування  мови, а також встановлення обсягу фразеологічного складу і його системної  впорядкованості в ту або іншу історичну епоху розвитку мови.

 

1.2 Типи фразеологізмів  з погляду семантичної стійкості  (злиття) їхніх компонентів

 

Класифікація фразеологізмів з погляду семантичного злиття їхніх  компонентів належить академікові  В.В. Виноградову [45]. Як відомо, фразеологізми  виникають із вільного сполучення слів, яке вживається у переносному  значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і сполучення стає стійким. Залежно від того, наскільки стираються номінативні значення компонентів  фразеологізму, наскільки сильне в  них переносне значення, В.В.Виноградов і ділить їх на три типи: «фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності  й фразеологічні сполучення» [45:89]. Розглянемо ці типи фразеологічних одиниць  у сучасній англійській мові.

 

1.2.1 Фразеологічні зрощення

 

Фразеологічні зрощення - це абсолютно неподільні, нерозкладні  стійкі сполучення, загальне значення яких не залежить від значення складових  їхніх слів. Вони виникли на базі переносних значень їхніх компонентів, але згодом ці переносні значення стали незрозумілі з погляду  сучасної мови. «Образність фразеологічних зрощень розкривається тільки історично» [26:35].

 

Фразеологічні зрощення називають  ще ідіомами (від гр. «самобутній  зворот»), під яким розуміють фразеологізми  з повною втратою внутрішньої  форми. Пояснити, як складалося значення ідіом, - складна етимологічна проблема.

 

Ідіоми можна дослівно перекласти на іншу мову до ідіоми в  іншій мові можна лише відшукати  ідіому-відповідник, якщо така є, або  перекласти ії одним словом чи вільним  словосполученням.

 

Таким чином, у фразеологічних зрощеннях втрачений зв'язок між  прямим і переносним значеннями, переносне  для них стало основним. Саме тому фразеологічні зрощення складно  перекладати на інші мови.

 

Фразеологічні зрощення володіють  рядом характерних ознак:

 

1)  у їхній склад можуть  входити так звані некротизми - слова, які ніде, крім даного  зрощення, не вживаються, незрозумілі  внаслідок цього з погляду  сучасної мови;

 

2)  до складу зрощень  можуть входити архаїзми;

 

3)  вони синтаксично  нерозкладні;

 

4)  у них неможлива  в більшості випадків перестановка  компонентів;

 

5)  вони характеризуються  непроникністю - не допускають  у свій склад додаткових слів.

 

Втрачаючи своє самостійне лексичне значення, «...слова, що входять у  структуру фразеологічного зрощення, перетворюються в компоненти складної лексичної одиниці, що за значенням  наближається до окремого слова» [41:73].

 

1.2.2 Фразеологічні єдності

 

Фразеологічні єдності виникають  на основі семантичного переосмислення або здвигу змінних словосполучень. Нове, фразеологічне значення здійснюється не в результаті змінений значення окремих компонентів, а зміна  значення усього комплексу «немов накладання на нього свіжого семантичного або експресивного шару»1).У фразеологічній єдності поглинається

 

й втрачається індивідуальний смисл слів-компонентів. Цьому разряду  фразеології відповідає семантична єдність, або семантична цілісність. При всьому цьому значення цілого зв'язано з розумінням «образного стержня фрази»2), відчутним переносом  значення, що і складає «внутрішню форму» 2) або образну вмотивованість фразеологічної єдності. Наприклад: j-m den Kopf waschen «намилити будь-кому шию (голову)»; j-n aufs Eis fahren «влаштувати підлість кому-небудь».

 

З «діалектикою фразосполучення» зв'язані вторинні семантичні процеси, які можуть зазнавати слова-компоненти фразеологічних єдностей в тому числі  фразеологічні єдності. Паралельно з утворенням фразеологічної єдності, який входить у склад слів можуть виникати нові значення, по-перше, «потенційний», немов «поглинені сумарним значенням  складного номінативного цілого, але здібні актуалізувати, виділити, набувати здібності окремого відтворення» .

 

Образна мотивованність фразеологічної єдності може з плином часу збліднути  та ослабнути до повної демотивації. Це, як правило, має місце у тих  випадках, коли фразеологічна єдність  виникає на переосмисленні таких  змінних словосполучень, які були початковим значенням конкретних традицій німецького народу й вийшли з плином часу з використанням, наприклад: etwas (viel) auf dem Kerbholz «мати немало гріхів на совісті» (букв: «мати багато відміток на бирці» — сходить до прийнятого в давнину способу помічати борги).

 

Однак демотивація фразеологічної єдності не впливає ні на його експресивність, ні на його функціонально-стилістичну  приналежність.

 

Значення подібних одиниць, виникаючи на основі переосмислення змінного словосполучення, володіє  абсолютною експресивністю, тобто воно експресивно не залежно від контексту. Воно існує в зв'язку з даним  матеріальним складом фразеологізму  також і в тому випадку, коли поступово  послаблює і затемнює той образний стержень, який слугував основою мотивованості  фразеологічної єдності. Отже, звуковий склад демотивованих фразеологічних єдностей (ідіом) сприймається носієм мови як певний словесний комплекс, який має традиційне закріплене значення, експресивність та функціонально-стилістичну  приналежність.

 

1.2.3 Фразеологічні сполучення

 

Фразеологічні сполучення виникають  в результаті одиничного сцеплення  одного семантичного перетвореного  компонента. Для семантики подібних фразеологічних одиниць характерна аналітичність та збереження семантичної  окремості компонентів. Наприклад: blinder Passagier «безбілетний пасажир», ein blutiger Anfänger «цілковитий новачок».

 

Число фразеологічних сполучень  дуже мале, тобто одинична сполученість одного з компонентів з переносним значенням не є типовою у системі  німецької фразеології. Як правило, переносне значення слова утворює  серійну сполученість з словами  той чи іншої семантичної групи. Пор. сполученість прикметника blind (=maßlos ): Hass, Zorn, Wut, Gier, Leidenschaft. Або сполученість того ж прикметника blind з другими  переносними значеннями (=angelaufen, trübe, undurchsichtig): Fensterscheiben, Spiegel, Politur.

 

1.2.4 Фразеологічні вирази

 

Фразеологічними виразами називаються  одиниці, які по своїй граматичній  структурі є предикативними поєднаннями  слів і речень. За комунікативною значущістю тут розрізняються такі різновиди:

 

1 Загальновживані прислів'я:

 

Viele Köche verderben den Brie. - У семи  няньок дитина без ока.

 

2 Приказки типу:

 

 

 

Da liegt der Hund begraben. - Ось де  собака заритий.

 

3 Стійкі і відтворні  вигуку і модальні вирази:Das habe ich gern! - ні, як вам це подобається?,

 

jetzt ist der Ofen aus! - далі нікуди!

 

Деякі з таких стійких  вигуків і модальних виразів  мають еліптичну форму, наприклад: Ja, Kuchen! - ну, це вже зась!

 

Склад 1-ї і 2-ї груп фразеологічних виразів може бути доповнений одиницями, висхідними по своєму походженню до античної літератури і міфології, Біблії, художньої  літератури і публіцистики, наприклад: Der Wьrfel ist gefallen! (слова, що приписуються Юлію Цезарю); Auge um Auge, Zahn um Zahn (Біблія); Das also war des Pudels Kern (Гете).

 

Ці вирази фразеологізмів традиційно позначаються як «крилаті слова» (geflügelte Worte) і виділяються  у всіх класифікаціях в особливу групу. Проте для синхронного  опису фразеологічної системи і  функціонування фразеологічних виразів  в цій системі розгляд цих  фразеологізмів як особливої групи  неправомірно, оскільки в структурному і семантичному відношенні вони не відрізняються від інших фразеологічних виразів.

 

Всі приведені вище розряди  фразеологічних виразів показують  дві основні властивості фразеологічності: вони мають одиничну сполучуваність компонентного складу і специфічний  різновид семантичного перетворення. Так, для прислів'їв характерний  дидактичний сенс, який виражається  через переосмислення відповідного образу, наприклад: Viele Köche verderben den Brie, Neue Besen kehren gut.

 

Докладний аналіз мовних критеріїв  приналежності фразеологічних виразів  до фразеологічного фонду мови повинен  скласти предмет спеціального дослідження, тим паче, що віднесення цих одиниць  до фразеології продовжує залишатися дискусійним. В даний час вже  з'являються роботи, в яких робиться спроба заповнити цей пропуск  в дослідженні німецької фразеології.