Підвищення мовної культури і грамотності учнів на уроках української мови

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Факультативний  урок в 11 класі

Тема: Згубність лихослів’я

Мета: підвести учнів до розуміння лайки як аморального, духовно і фізично небезпечного, суспільно шкідливого явища, чужого українському менталітетові, прищеплювати їм відпірність до словесної брутальності, формувати внутрішню потребу мовної досконалості.

Форма заняття: факультативний урок.

Обладнання: роздаткові матеріали, словники, довідники з мови.

Хід заняття

Вступне слово  вчителя. Поети часом якщо не ідеалізують, то прикрашають дійсність, видають бажане, намріяне за справжнє, реальне. Проілюструвати це можна словами українського літератора:

Ніколи на уста мого народу

Іржа не ляже, навіть і  на мить.

Мов течія швидкого чистоводу,

Народна мова сяє та бринить.

             В. Бичко

На превеликий жаль і  сором наш ще більший, реалії сучасного  життя спростовують ці рядки, бо дедалі глибше наші люди занурюються в брудне болото нецензурщини. Так звана несловникова лексика нині настільки поширена, що виникають побоювання: чи не витіснить вона з ужитку нормативні слова? Діалоги підлітків щедро пересипані матюками. Торгівці на базарах з’ясовують стосунки між собою, а нерідко і з покупцями за допомогою грубих слів. Одіозні артисти, політики «криють» по телевізору всю державу. У виставах і кінострічках лайка – вже ніби неодмінний атрибут, який є запорукою касового успіху. Це що – віяння нового часу? Чи є лайка, так би мовити, зовнішнім виявом індивідуального мовлення, а чи за нею прихована глибша сутність? Чи минається вона безслідно для тих, на кого сиплеться, і безкарно для тих, хто її використовує, чи полишає слід у їхньому бутті? Чи треба себе убезпечувати від словесної брутальності і як саме це робити? Ці та дотичні до них питання ми й розглянемо на сьогоднішньому факультативному занятті.

Ми усвідомлюємо: лаятися, вживати нецензурні слова – негоже. Водночас спостерігаємо це ледь не на кожному кроці. Що ж примушує людину вдаватися до лайки? Які психологічні передумови й спонуки її використання? Учені встановили, що є близько тридцяти причин, через які людина використовує ненормативну лексику. Спробуймо й ми з’ясувати і проаналізувати ці причини у процесі виконання вправ.

«Аукціон». (Робота в групах.)

1. Протягом 10 хвилин назвати найбільшу кількість можливих причин-спонук до використання людиною лайки. Переможе та група, яка, озвучуючи результати своєї роботи, наведе переконливі аргументи, розлого коментуючи перелік установлених причин.

Наприклад:

• функція образи (прагнення образити, принизити, скривдити словом іншу людину);
• функція захисту (лайкою людина відповідає на образу);
• функція соціалізації (людина за допомогою лайки входить до якоїсь соціальної групи – кримінальної, молодіжної абощо);
• емоційна функція (людина виражає лайкою свої позитивні чи негативні емоції);
• функція мовної компенсації (лайку людина вживає через бідність власного словника з метою заповнити прогалини в мовленні);
• функція провокації (часом людина послуговується лайкою з метою спровокувати на певну реакцію інших людей);
• функція мобілізації (людина за допомогою лайки в чомусь переконує інших) тощо.

2. За результатами роботи укласти якнайповніший перелік функцій лайки, поділити його по пунктах між групами і спільними зусиллями скласти порадник (орієнтовно на 5 пунктів), як у згаданих ситуаціях.

«Літературний редактор».

Зредагувати тексти, насичені суржиковими елементами.

Чи ругаються тварини? Да, біологи  встановили, що людина – далеко не єдине  живе существо, способне ображати інших. Американські вчені поставили за ціль навчити горилу мові жестів, якою пользуються глухонімі. Змалечку ця горила (її звали Коко) росла серед людей, які в її присутствії не говорили жодного слова, а общалися лише за допомогою жестів. До жестикуляції привчилася й Коко: від окремих слів-жестів до коротких і простих фраз на кшталт «Дай конфету!», «Дай попити!» тощо. Коли мавпі було 7 років, вона вже знала 645 знако-жестів. Між горилою і вченими проісходили короткі діалоги, які записувалися на відеомагнітофон. Якось вихователька показала Коко її велике фото, яке чомусь тій дуже не понравилося – горила неймовірно розлютилася. «Ти птиця» - показала вона жестами. «Я не птиця», - возразила вихователька. «Ні, ти птиця, птиця, птиця!» - заторохтіла Коко. Цей епізод заінтересував дослідників. Як вони з’ясувати, у розумінні горили птаха була существом нижчого ряду. Отже, назвати когось птахою було рівноцінно тому, що в людей обізвати свинею чи собакою. Іншим разом, коли вихователька упрікала Коко за знівечену ляльку (як згодом з’ясувалося – не зовсім справедливо), та її просто-таки виругала. «Ти, - показала вона на пальцях, - поганий грязний туалет». Думка, а головне настроєніє було висловлено чітко і поняттю. Отже, можна предположити, що у свідомості горил наявний якийсь ряд принизливих понять: птиця, туалет... Можливо, ще щось. Пов’язуючи когось (у цьому случаї людину, яка її обідила) з цим поняттям, горила ніби унижає об’єкт своєї ненависті. Це, очевидно, і являється формулою образи – об’єкт ненависті пов’язати, порівняти з чимось негативним, неприємним, негідним. За цією ж схемою діє й людина, коли хоче когось унизити, образити (За О. Горбовським).

Ми поки що слово лайка вживаємо абстрактно, але ж лайка – це також і конкретний лексичний матеріал, певні слова, які суспільство вважає ненормативними. Зрозуміло, що ці слова не з’явилися самі собою – їх хтось створив або надав уже відомим словам відповідного додаткового значення. Питання про походження лайливих слів у нашій мові ще й досі дискутується мовознавцями. Спробуймо узагальнити найпоширеніші версії.

«Перекладач».

Подані тексти перекласти українською мовою. Зачитуючи переклади, ще раз звірити їх з оригіналами.

1. О происхождении нецензурщины до сих пор не утихают споры. Одни ученые утверждают, что во всем виноваты развратные иноземцы. которые-де обучили наш неискушенный люд своим отборным ругательствам. Есть версия о татаро-монгольском происхождении матерщины. Ее приверженцы утверждают, что русичи переняли иностранные словеса, как говорится, «від лютої ненависті» к захвагчикам. Киевский языковед Павел Демин считает, что бранныее слова в украинском языке сохранились от епохи скифол-алланов, у которых они были обычными словами без негативного значення. Профессор, доктор филологических наук, преподаватель Киевского университета им. Тараса Шевченко Александр Пономарив убежден, что большинство нецензурных выражений пришло к нам из Греции вместе с новой религией – христианством. Но нецензурные у нас, в греческом языке они звучат вполне прилично и представлены во всех его словарях. Значительная часть используемых в Украине ругательств попала к нам из польского язика – нынче это доказано наукой (3 газ.).
2. Большинство исследователей полагают, что мат – продукт национальный, порождение нашей же с вами славянской культуры. В этом, к примеру, уверена профессор Брянского государственного университета Светлана Гехтляр. Профессор Московского государственного университета Борис Успенский тоже полагает, что современная брань имеет славянские корни. По мнению ученого, своим рождением ненормативная лексика обязана языческим ритуалам, во время которых наши предки молились богине плодородия Мокоше, отвечающей за нижнюю часть мироздания. Другими словами, мат был чем-то вроде специального язика, на котором наши давние предки общались с потусторонними силами. Ничего срамного в этих словах для них не было. Однако с приходом христианства все изменилось. Новая религия накладывала строжайший запрет на культ тела и отвергала все, связанное с языческими святынями, а посему половая сфера жизни человека стала постыдной. Именно она легла в основу всех ныне существующих непристойностей (3 газ.).

Такі, як бачимо, результати досліджень. Хоч важко  в це повірити, але нині провадяться серйозні студії над лайкою, а самі ці «перли» укладаються в словники. Щоправда, ця традиція йде з давніших часів. Наприклад, третє, посмертне видання знаменитого тлумачного словника В.Даля готував до друку відомий польський етнолог та історик культури І.Бодуен де Куртене. Прагнучи втілити первісний задум Даля, він залучив до видання основний набір російських міцних виразів, однак реакція суспільства на це виявилася вкрай негативною, і вже з п’ятого видання ці слова було вилучено. В Україні з 1986 р. видається найповніший семитомний «Етимологічний словник української мови», де поряд із нейтральними з’ясовується й походження лайливих слів. Виходить цей словник у видавництві Національної академії наук України «Наукова думка», на сьогодні вже видрукувано 4 томи.

Бесіда:

• Як ви гадаєте, чи треба вивчати такі слова, їхню історію, побутування серед народу? Чому? Чи слід витрачати кошти на видання словників, у яких фіксується лайка? Чи є в цьому практична користь?
• Хто використовує лайку? Що це за люди? Які їхні соціальні характеристики? Чим мотивується їхнє звернення до нецензурщини? Чому вони не можуть обходитися без неї?
• Спробуйте уявити й описати таку людину. (Після виконання завдання зачитуються зразки робіт.)

Своєю лайливістю людина не тільки прикро вражає тих, хто чує її словесні виливи, - самі того не знаючи і, певне, не бажаючи, любителі міцно вилаятися завдають значної шкоди своєму здоров’ю. Це доводять спостереження сучасних учених.

«Запитання».

Прочитайте текст, складіть до нього запитання.

Ще наприкінці XX ст. засновник Інституту квантової генетики, біолог Петро Гарняєв узявся за дослідження, які дали змогу створити апарат, що перетворює людські слова на електромагнітні хвилі. Він простежив, що ці хвилі впливають на молекули спадковості – ДНК. З’ясувалося, що деякі слова можуть бути страшнішими за вибухівку: вони просто «вибухають» у генетичному апараті людини, спотворюючи її спадкові програми, викликаючи мутації, які врешті-решт призводять до виродження. Під час грубої лайки хромосоми просто рвуться. Матюк має здатність блокувати творчі процеси людини, завдаючи здоров’ю непоправної шкоди. Лихослів’я має чітко виражену культову функцію у слов’янському язичництві. Воно представлене в обрядах і має ритуальний, явно виражений антихристиянський характер. У давньоруських літописах матюк розглядається як риса бісівської поведінки. Матірщина – це, фактично, язичницьке заклинання. У давніх слов’ян вона виконувала функцію прокляття. Одна з лайок слов’янського походження так і перекладається – «проклинаю». Інша в давньоруській мові означала волхва, а також його дії, пов’язані з викликанням духів предків. Деякі лайливі слова – це імена язичницьких богів, тобто бісів. Людина, що промовляє ці слова автоматично, прикликає цих бісів до себе, своїх дітей і свого роду.

З лайливими словами пов’язане ще одне спостереження. У країнах, де в національних мовах відсутня лайка, що вказує на дітородний орган, набагато рідше виявляють хворобу Дауна і ДЦП. Цікава також  думка про те, що у тварин немає багатьох захворювань тільки тому, що вони не вміють розмовляти і тим більше лихословити. Матюк вживається з метою виразити відверте зло, яке містить гнів та опоганення. Він виконує своє призначення, знищуючи розум і здоров’я як тих, хто лихословить, так і тих, хто це слухає. Від лихослів’я слабне пам’ять людини. А звідси – склероз, загальна атрофія, серцева недостатність та інші хвороби. Те, про що говорять уста, залежить від стану серця, «бо чим серце наповнене, те говорять уста» (Мт. 12:34), «що ж виходить із уст, те походить із серця, - воно опоганює людину» (Мт. 15:18) (С.Бойко).

• Складіть гасло (своєрідний заклик), яке щонайкраще відображало б повчальність змісту опрацьованого тексту.

Лайка є згубною  і для фізичного здоров’я, і для духовного – вона виснажує запас позитивної енергетики, який має людина і з якого черпає сили в процесі життєдіяльності. Маємо пам’ятати про небезпечність лайливості для нашого духовного буття.

«Від добрих сусідів». (Робота в парах.)

Учні попарно одержують  роздрукований текст, позначають у  ньому 10 слів, до яких суперники мають дібрати синоніми, обмінюються цими текстами. Виконавши завдання, кожна пара зачитує слова з синонімічними відповідниками.

«Слава КПРС», закарбована  у бетоні, здіймається аж до і неба по памірській крутизні... Дитяча свідомість, починаючи з дитсадків, прокомпостовується відповідними римованими сигналами радості, ім’я вождя витісняє слово «Бог», революційна дата стає значнішою за акт світотворення. А тим часом всеозначуваний матюк заповнює і спрямлені звивини, і різновікові горлянки. Матюк сотрясає простір. Крізь ці емоційні дірки, до речі, звукові, не сиплеться, а жбухає пісок. Негативна енергія спалює життєтворчий кисень.

Якщо мову вважати п’ятою стихією, що оболонкою обтягує світ, то матюки відіграють роль фреонів, унаслідок дії яких утворюються озонні отвори. І колоноподібна аура навколо індивідуума ніби проїдається гусінню слів-паразитів. Осквернені вуста розмикаються, впускаючи всередину, в серцевину, в душу чорну енергію, піщану мертвизну. Душевне омертвіння прискорюється через лексичну підміну, звукову. Виявилось, що матюком можна означити світ і схарактеризувати його.

Негативний словник  викликає негативну енергію, що руйнує людину зсередини, пониження мовного рівня призводить до пониження як морального, так і енергетичного, тобто, творчого. Ми стаємо свідками мовних конвульсій багатьох верств не лише української людності. Недорікуватість – це певний стан паралізованості думки. Це безперечна деградація особи.

Матюки, абревіатури, різні  словесні кентаври – це мовні тромби, які призводять до загальнонаціонального паралічу. Нас ще рятує той незримий резервуар живої мовної енергії, до якого потрібно ставитися вкрай обережно, не прискорюючи його спустошення. Але нас постійно виснажує деформована мова. Ми виснажені і морально, і фізично. Бо моральна амортизація призводить до фізичного занепаду (П. Мовчан).

• З якою добою в історії України пов’язує автор активне входження лайки в лексикон українців?
• У чому він вбачає найбільшу шкоду лайливості для духовного здоров’я людини?
• Як зображується в тексті «механіка» цієї шкоди? У   яких   художніх  образах   передано небезпечність лайки?
• Що ще, крім власне словесного бруду, шкодить людині?