Підвищення мовної культури і грамотності учнів на уроках української мови

Розгорніть у ширше  міркування авторське твердження про те, що «нас постійно виснажує деформована мова».

Перечитайте ще раз текст і складіть резюме (стислий висновок).

Традиційні для нас  християнські церкви однозначно осуджують лайку. За християнськими віруваннями, слово було в першооснові постання нашого світу: «Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог» - так каже Святе Євангеліє від Апостола Івана. Так само Боже слово витворило людину – коли Бог вдихнув у першу людину частку Своєї душі, то Адам не тільки став «душею живою», а й набув дару мови, що й відрізнило його від світу тварин. Тож людина має бути гідною цього найпершого і найголовнішого свого дару, має берегти Боже слово в чистоті, плекати його, усвідомлювати велику відповідальність за кожне мовлене слово, розуміти його силу, спрямовану на творення чи руйнування. Слово – першооснова людської сутності, свідомості й моральності – має бути позитивним, добрим. А лайка – слово диявольських сил, ворожих Богові. Апостол Павло уточнює, що ті, хто злословить, Царства Божого не матимуть. Нам треба пам’ятати, що «за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! Бо зі слів своїх будеш виправданий, і зі слів своїх будеш засуджений» (Мт. 12:36, 37).

У мові відображається духовне життя народу. Тож спробуймо, спираючись на конкретні факти, визначити кілька важливих рис духовного буття нашого народу, зокрема і його ставлення до лайливості – у давнину й тепер.

«Відсебеньки». (Робота в групах.)

Учитель зачитує п’ять текстів і передає кожній з п’яти груп по одному з них. Учні мають доповнити одержані тексти якимись деталями, новими подробицями – відсебеньками (цим словом видатний український перекладач і знаний поет Борис Тен пропонував передавати просторічне російське слово «отсебятина»). Виконавши завдання, доповідачі груп по черзі зачитують роботи, а учні «чужих» груп визначають те, що додано до тексту. Переможцем вийде група, на рахунку якої виявиться найбільша кількість правильно встановлених відсебеньок.

І. Ідеологія життєтворення в українців – це культ батька, матері й свого роду. Діти шанобливо зверталися до всіх старших родичів на «ви», цілували їм руки. Знання живої (народної) української мови з покоління в покоління передавалося дітям і завжди глибоко поважалося. Зрозуміло, що в таких умовах жаргону виникнути не могло, тому що більшість простих українців володіли величезним запасом слів та зворотів, у тому числі й гумористичних, якими не раз влучно висміювали і знеславлювали любителів жаргону та нецензурщини. Я народився в маленькому селі на Вінниччині. Коли ж, бувало, в дитинстві загравався, то найбільш осудливий вираз, який чув від старших, був: «А щоб тобі добро було!» А мій дідуньо розказував, що до війни, якщо в селі заводився пияк чи лихослів, то це була ганьба для всього села. Мої земляки намагалися не згадувати, особливо при дітях, нечистого та ін., не називали тяжких хвороб, аби не накликати біди, не вживали чужих слів. І це не забобони. Вони знали, що кожне слово має свій енергетичний образ, тому боялися матеріалізувати злі або невідомі їм чужі сили (В.Вітенко).

II. Ще до війни в Галичині стараннями церкви і «Просвіти» лихослів’я було дуже рідкісним явищем, і це при тому, що в селах людей із вищою та середньою освітою були одиниці, а більшість закінчила 3-4 класи народної школи. Проте зимовими вечорами селяни відвідували «Просвіту», де вчитель і священик навчали їх поваги до жінок, до старших людей, до своєї мови й культури. Та ще кілька десятиліть, поки в Галичині жили люди, виховані «Просвітою», вони були для нас взірцем поведінки в селі. У присутності жінок чоловіки соромилися лихословити. Сьогодні ж багато представниць прекрасної статі вправляються в цьому не гірше за чоловіків. Матірщина увійшла в лексикон навіть школярів молодших класів, не кажучи про студентів (С.Бойко).

3. На відміну від Росії, де ненормативна лексика в давні часи стала вживатися дуже активно, в Україні мат тихо осів на дно мови. Не можна, безперечно, стверджувати, що всі українці були вихованими, шляхетними і не вживали міцних виразів. Так, ці конструкції були в нашій лексиці, але не набувати популярності. Найбільшою лайкою в Україні було «хай тобі грець!». Замінниками мату можна назвати найрізноманітніші прокляття. У чому причина таких відмінностей між росіянами й українцями, сказати важко. Найімовірніше, річ у ментальності. Ось як про це писав Б.Антоненко-Давидович: «Командував Сидорчук сердитим голосом, але без матюків, дарма що вийшов із російської армії, де ні солдати, ні офіцери не могли обійтись без цієї гидкої лайки. Взагалі, в українській армії я ніколи не чув матюків. І це не тому, що вона складалася з самих святих, а тому що матюки були невластиві, ба навіть чужі українській народній вдачі. Ще з дитинства запам’яталось мені, як у Недригайлові моя баба по батькові, розповідаючи дорослим про якогось волоцюгу Федька, пошепки казала з жахом на обличчі: «То такий розбишака, що навіть по-московському вміє лаятись!» Матюки ми запозичили після революції у свого «старшого брата». Хто не вірить мені, хай прочитає нарис Максима Горького «Ярмарка в Голтве», де автор, пробувши цілий день на ярмарку, на превеликий подив собі, не почув жодного матюка й мимоволі подумав: «Який би мат висів у повітрі на такому ж ярмарку в Росії!..»            (О. Пономарів).
4. Коли більшовицькі кремлівські лідери вирішили покласти край українському духовному відродженню, до столиці України було послано Молотова. Не скидаючи шапки, він вийшов на трибуну і покрив добірним матом увесь український провід, що зібрався вершити подальшу долю України. Цей учинок Молотова викликав шок, розгубленість, відчай. Слухачі були повністю деморалізовані, що полегшило присланим із Москви чекістам і місцевим негідникам досить легко розправитися з урядом та партійним керівництвом України. За короткий час вони були роз’єднані, ошельмовані і постріляні (О. Братко-Кутинський).

V. Чужоземці, які мандрували українськими землями, завжди відзначали високу культуру її жителів – ні лайка, ні грубощі, ні аморальне поводження не були характерними для українців, навпаки – їм були притаманні гостинність і доброзичливість, увічливість і побожність. Так, турецький мандрівник Ельвія Челеві, що побував в Україні 1657 року, писав у своїх дорожніх нотатках про величезне багатство української мови, яке, проте, не виявилося в кількості лайливих слів. Їх у нашій мові Челеві нарахував усього лишень чотири. Це такі слова як «чорт», «дідько», «свиня» і «собака». Як бачимо, ці слова доволі-таки помірні, особливо ж порівняно з набутками в цій сфері, наприклад, росіян, про що писав інший наш гість – російський письменник Максим Горький. У нарисі «Ярмарок у Голові» він зазначав щодо українців: «Ядреної і крутої лайки росіян, від якої дух у грудях спирає й очі на лоба лізуть, не чути, - її замінює влучний гумор, який щедро прикрашає балачку. Не чути й російського «тикання»! (В.Чумак).

«Камінь спотикання».

Запишіть текст, вписуючи замість крапок потрібні слова, тлумачення яких подано в дужках.

Сто п’ятдесят років людство шукало взаємозв'язок між словом і свідомістю. Ученим випало довести, що кожне вимовлене нами слово впливає на наші ... (одиниці спадковості – З.в. мн.). ... (остаточний, кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності, розвитку – О.в. одн.) дії слова через якийсь час стає не просто передання видозмінених генів нащадкам, а й зміна власного генетичного коду людини, який стосується темпів старіння й ... (відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь – Р.в. одн.) життя!.. Виявляється, різні слова по-різному заряджені, причому так само, як у ... (наука про будову, загальні властивості та закони руху матерії - М.в. одн.), зарядів є тільки два види: позитивний і негативний. Можна дійти висновку, що лихослів'я – це своєрідна аутоімунна хвороба, яка ушкоджує наш генетичний ... (сукупність органів, які виконують певні функції в організмі - З.в. одн.). Ліки проти шкідливого впливу лихослів'я на наше здоров'я прості й вимагають лише одного суворого припису – треба безжально викорчовувати з нашого повсякденного мовлення «міцне слівце», яке «генетично» не властиве українській мові, і таким чином очистити ... (такі, що пов'язані з відомостями про якісь події, факти, чиюсь діяльність і т.ін.) канали для сприйняття живильного рідного слова. Українська мова – джерело сили та чистоти. Вона зміцнює нас духовно. Тож ми не можемо легковажно ставитися до цього могутнього ... (засіб, можливість, якими можна скористатися в разі потреби - Р.в. одн.) й дивовижного дару Божого. Спілкування рідною мовою, виконання українських пісень – найкращі методи звукотерапії, бо таким чином генеруються ... (механічні коливання пружних тіл - Н.в. мн.), які є цілющими для організму людини, усіх її органів та систем (Д. Дроздовський).

Довідка. Гени, результат, термін, фізика, апарат, інформаційні, ресурс, вібрації.

«Нескінченність». (Самостійна робота.)

Висновки, зроблені на підставі опрацьованого на уроці матеріалу, розгорнути у зв'язне судження за поданою  основою; перемагає той, хто доповнить основу більшою кількістю потрібних частин.

О с н о в а. Вживати  лайку не слід, бо ...

Кожен, певне, усвідомлює: лайка – явище вкрай  негативне, з нею треба боротися, її треба викорінювати. У який спосіб це робити? Такий досвід у світі є. Скажімо, 2004 р. Конгрес США ухвалив закон, який передбачає застосування штрафних санкцій щодо осіб, які лаються в радіо- та телеефірі, в розмірі 275 тисяч доларів. У Росії Державна Дума ухвалила закон «Про російську мову», який теж передбачає штраф за прилюдну лайку (щоправда, це не заважає самим російським депутатам, державним посадовцям вживати далеко не літературні вислови на засіданнях парламенту, під час конференцій та виступів у телеефірі).

Трапляються й цікаві приватні ініціативи в боротьбі за чистоту мови. Наприклад, американський  пенсіонер Раймонд Барбер, беручи книжки в одній із бібліотек Нью-Йорка, викреслював чорнилом усі лайливі слова і дописував при цьому кілька релігійно наснажених фраз про неприпустимість лайки. Спробуймо в цій галузі свої сили й ми.

Домашнє завдання. (За варіантами.) Розробити програму викорінення лайки з буття нашого суспільства: І варіант – заходи на державному рівні; II варіант – заходи на приватному рівні (для особи, яка вирішила самотужки боротися проти брутальності суспільства); III варіант – перелік дій для людини, яка вирішила подолати власну лайливість; IV варіант – заходи для окремого закладу, організації, установи, де постановили покласти край лайливості працівників.

Заключне слово  вчителя. У нашому житті багато негараздів, труднощів, проблем, і на їхньому тлі проблема поширення лайки в суспільстві видається не такою вже й гострою. Але хто знає – чи не від морального здоров'я нації найбільше залежить стабільність і добробут у державі. Цілком можливо, аби успішно налагоджувати своє особисте життя і життя країни, нам варто передусім позбутися мовного сміття і почати позитивно говорити та мислити, щоб на рідній землі запанували злагода і процвітання. Слушно сказав з цього приводу сучасний поет Дмитро Полонський: 

Не вдягаймо розмови

Вкраїнських синів

У лайливий непотріб

Розгніваних слів.

Додержуймо  цієї поради!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Урок української  мови у 10 класі

Тема. Що таке культура мовлення? Поняття про норми усного та писемного мовлення.

Мета навчальна: учні мають усвідомити значення культури мовлення, зрозуміти відмінність понять мова, мовлення, спілкування;

розвивальна: розвивати усне та писемне мовлення, навички та вміння спілкуватися, додержуючись норм сучасної української літературної мови; формувати інтерес до вивчення рідної мови;

виховна: виховувати мовну культуру.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: таблиці «Норми літературної мови», «Літературне мовлення».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань.

1. Вступне  слово вчителя.

Культура мови тісно  пов'язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мова в неї ясна, логічна, дохідлива.

Правильна, багата, дохідлива  мова — не тільки ефективний засіб  передачі й сприйняття думок та образів. Це й вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.

II. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Сьогодні на уроці  ми розглянемо значення поняття «культура  мовлення», спробуємо зрозуміти  відмінність понять мова, мовлення, спілкування, а також розглянемо питання про норми усного та писемного  мовлення.

Запишіть тему в зошитах.

III. Сприймання й засвоєння нового матеріалу.

1. Спостереження над  мовним матеріалом

- Прочитайте текст. Знайдіть і запишіть фразу, яка передає основний зміст тексту.

- Складіть план тексту.

Люди спілкуються  між собою за допомогою мови. Обмін  думками, життєвим досвідом здійснюється в процесі мовлення.

Нема нічого такого, про що не можна було б  розповісти. Тому мова — найдосконаліший засіб спілкування людей. Кожна людина навчається мови від тих, хто її оточує. Суспільство (сім'я, знайомі, дитячий садок, школа) вчить дитину мови. Якщо дитина виросте не серед людей, а, наприклад, серед тварин (такі випадки відомі), то вона не навчиться говорити.

Мова —  засіб спілкування не тільки між  людьми, що живуть в один час, а й  між поколіннями.

Завдяки мові відомі думки, спосіб життя людей, що жили в сиву давнину.

Мова  — величезне надбання людського  суспільства.

- Як ви розумієте поняття мова, мовлення, спілкування. Які є форми спілкування?