Аналіз навчально – методичного комплексу з історії України для учнів 9 класу

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

ДВНЗ "КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

ІСТОРИЧНИЙ  ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра історії  України

 

 

 

 

ВИВЧЕННЯ ТЕМИ " НАШ  КРАЙ  У ДРУГІЙ  ПОЛОВИНІ ХІХ ст.". ЗАСОБОМ  ВИКОРИСТАННЯ  ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОГО  МЕТОДУ  НАВЧАННЯ

 

 

 

 

                                            Курсова робота

                                                студентки ….курсу

                                         групи ……….

 

…………………………………….

                                      

                 

                                                 Науковий керівник:

                                                     

……………………………………..

 

 

                                      

 

 

 

 

                                             Кривий Ріг – 2012

                                                ЗМІСТ

 

ВСТУП …………………………………………………………………….………3

РОЗДІЛ  1.  ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ  ВИКОРИСТАННЯ  ПОШУКОВО – ДОСЛІДНИЦЬКОГО  МЕТОДУ  НА  УРОКАХ  ІСТОРІЇ

1. Сутність  і  значення  пошуково – дослідницького  методу  в процесі  навчання  історії …………………………………………….7
2. Особливості  застосування  пошуково – дослідницького  методу  учнями  у  9  класі ……………………………………………..….….10

Висновки  до  розділу  1 ……………………………………………………18

РОЗДІЛ  2.  ДОСЛІДНИЦЬКА  РОБОТА  ЗІ  З'ЯСУВАННЯ  ДИДАКТИЧНИХ  УМОВ  ВИКОРИСТАННЯ  ПОШУКОВО – ДОСЛІДНИЦЬКОГО  МЕТОДУ  НА  УРОКАХ  ІСТОРІЇ

       2.1.    Аналіз  навчально – методичного  комплексу  з  історії  України        для  учнів  9  класу …………………………………………………………….19

       2.2.    Методика  організації  дослідницької  діяльності  учнів  під  час  вивчення  теми  "Наш  край  у  другій  половині  ХІХ ст."………………….28

       Висновки  до  розділу  2 …………………………………………………40 ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………41 СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ ………………………………43

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                        ВСТУП

       Актуальність дослідження. Соціально-економічні зміни, що відбуваються в суспільстві, вимагають від сучасних фахівців прийняття самостійних, швидких і творчих рішень. Колосальний приріст інформації призводить до того, що учні не можуть зосередитися на засвоєнні різних знань і не завжди усвідомлюють сенс їх зростаючого потоку. Серед основних цілей навчання - розвиток в учнів здатності бачити проблему, знаходити адекватні, нестандартні шляхи її вирішення. Досягнення цієї мети можливе лише за умови освоєння учнями дослідницької діяльності. 
      Дослідження у звичному розумінні  визначається переважно як процес вироблення нових знань, один з видів пізнавальної діяльності людини.     Однак у професійному словнику сучасного педагога в контексті завдань навчання широко використовуються поняття "дослідне навчання", "дослідницькі методи навчання", "дослідницька діяльність", які часто не визначаються, а тому не сприяють вдосконаленню освітньої практики.  
     Парадигмальні зміни в освіті вимагають розвитку принципово нових освітніх технологій на противагу поширеним у сучасній системі освіти репродуктивним методам, заснованим на простому відтворенні готової інформації. Пошук оптимальних способів конструювання освітніх програм вимагає нового типу професійно-педагогічного мислення. Однак виявляється, з одного боку, недостатній рівень підготовки багатьох вчителів до організації дослідницької діяльності школяра, а з іншого - неопрацьованість і невизначеність змісту, методів і форм її організації на різних етапах  навчання.

       Дослідницькій діяльності притаманні характеристики активної, об'єктивної,  логічної, гуманістичної, інтегруючої пізнавальної діяльності, що виражається у свідомості і смисловій спрямованості дій  і має емоційну привабливість для учнів . На етапі  переходу учнів з одного  рівня загальної середньої освіти на інший можлива дезадаптація, отже, необхідно обґрунтувати стратегію педагогічної допомоги, яка визначається принципами організації дослідницької діяльності учнів. 
    Створення механізмів трансляції, розповсюдження, тиражування дослідницької технології в освітній системі вимагає конкретного методичного наповнення. Організація дослідницької діяльності учнів можлива тільки при відповідному методичному забезпеченні на всіх рівнях загальноосвітньої середньої школи, що також вимагає спеціального наукового пошуку.

    Аналіз літератури свідчить про те, що в науці склалися теоретичні передумови для проектування роботи школи з організації дослідницької діяльності учнів. Першу групу робіт складають дослідження, присвячені специфіці дослідницької та пізнавальної діяльності в індивідуально-особистісному становленні : Е. Тяглова (дослідницька діяльність як основа формування світоглядних переконань); А. Маркова, Ф.Савіна, П.Якобсон (педагогічні проблеми формування пізнавальних інтересів учнів); І.Кашекова (емоційно-ціннісне визначення старшокласників); Е. Крюкова (особистісно-розвиваючі технології тощо.

     Другу групу утворюють дослідження, присвячені змісту та формі організації дослідницької діяльності : В.Андреєв (діалектика переходу навчально-творчої діяльності в наукову творчість); М. Єременко (розвиваючий потенціал імітаційного моделювання), А.Лазурський (природний експеримент і його шкільне застосування);  Б. Кедров ( теорія  наукового відкриття); С. Чистякова та ін. (методичні рекомендації щодо практичної реалізації профільного навчання); А. Савенков (психологія дослідницької поведінки і дослідницькі здібності школяра).

    Третю групу становлять дослідження, присвячені принципам організації дослідницької діяльності: В. Давидов, І.Лернер, А.Матюшкін, (розвиток пізнавальної самостійності старшокласника); Н.Алексєєв, Л.Фоміна (концепція розвитку дослідницької діяльності учнів); С.Білих (управління дослідницькою активністю учня); Д.Богоявленська (інтелектуальна активність як проблема творчостіта ін.

      Четверта група робіт присвячена методичному забезпеченню дослідницької діяльності учнів: А.Матюшкін, М.Махмутов (створення проблемних ситуацій у процесі навчання старших школярів); І. Усачова (методика інформаційно-пошукової діяльності дослідника); Е.Шашенкова (завдання як засіб навчання дослідницької діяльності)  та ін.

           Аналіз змісту і результатів наявних досліджень показує, що не розкритими в повному обсязі є розвиваючий потенціал дослідницької діяльності; принципи її організації в освітньому процесі школи.

     З урахуванням цього і була обрана тема дослідження: "ВИВЧЕННЯ  ТЕМИ " НАШ  КРАЙ  У ДРУГІЙ  ПОЛОВИНІ  ХІХ ст.". ЗАСОБОМ  ВИКОРИСТАННЯ  ПОШУКОВО - ДОСЛІДНИЦЬКОГО  МЕТОДУ  НАВЧАННЯ"

           Мета дослідження - розробити теоретичні основи організації дослідницької діяльності учнів у школі.

           Мета визначила необхідність вирішення наступних завдань дослідження: 
1. З'ясувати сутність і  значення  пошуково – дослідницького  методу  в процесі  навчання  історії .

2. Виявити специфіку змісту  дослідницької діяльності  учнів на уроках історії в загальноосвітній середній школі.

3. Провести  аналіз  навчально – методичного  комплексу  з  історії  України        для  учнів  9  класу.

4. Розробити методику  організації  дослідницької  діяльності  учнів  під  час  вивчення  теми  "Наш  край  у  другій  половині  ХІХ ст.".

       Об'єкт дослідження - дослідницька діяльність учнів у структурі освітнього процесу сучасної школи.

       Предмет дослідження - робота школи з організації дослідницької діяльності учнів 9 класу на уроках історії під час вивчення теми "Наш  край  у  другій  половині  ХІХ ст.".

    У своєму дослідженні ми виходимо з гіпотези, що освітній потенціал дослідницької діяльності учнів в освітньому процесі школи буде реалізований, якщо:

1) дослідницька діяльність  учнів буде розумітися як компонент  освітньої діяльності і спрямована на реалізацію і розвиток їх творчих пізнавальних здібностей ;

2) організація дослідницької  діяльності буде заснована на стимулюванні інтересу учнів до самостійного пошуку нового знання і усвідомлення значення цієї діяльності для самореалізації; використанні педагогом інтерактивних методів в якості ведучих; створення ситуацій самовизначення, творчого саморозвитку, реалізації отриманих знань у різних життєвих ситуаціях;

3) формування дослідницької  діяльності будується як поетапний  процес;

4) для стимулювання цього процесу використовується спеціально сконструйована послідовність дій, яка вимагає поступового ускладнення дослідницьких процедур,  що дозволить підвищити продуктивність навчання на уроках історії.

      В процесі дослідження застосовувалася система наступних методів :         теоретичні - аналіз наукової літератури з проблеми дослідження;

 емпіричні - спостереження, узагальнення педагогічного досвіду.

       Емпіричну базу дослідження склала дослідно-експериментальна робота, яка проводилася в ЗОШ №…. м.Кривого Рогу.

     Практична значущість результатів дослідження: розкрита специфіка дослідницької діяльності учнів в освітньому процесі школи. Отримані в ході дослідження результати і висновки можуть бути теоретичною базою для розробки організаційних, змістовних і методичних аспектів конструювання навчально-виховного процесу з організації дослідницької діяльності учнів 9 класу на уроках історії.

     Структура роботи. Курсова  робота  складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.

РОЗДІЛ  1.  ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ  ВИКОРИСТАННЯ  ПОШУКОВО – ДОСЛІДНИЦЬКОГО  МЕТОДУ  НА  УРОКАХ  ІСТОРІЇ

 

1. Сутність  і  значення  пошуково – дослідницького  методу  в процесі     навчання  історії

    

     Термін "дослідницький метод" був запропонований Б.Райковим у 1924 році і визначений як "...метод умовиводу від конкретних фактів, що самостійно спостерігаються учнями або відтворюються ними у досліді" [1,с.31]. У педагогічній літературі  використовуються інші назви цього методу – пошуковий, евристичний, лабораторно-евристичний, дослідно-іспитовий, метод лабораторних уроків, природничо-науковий, дослідницький принцип (підхід), метод евристичного дослідження, метод проектів тощо. Дослідницькі методи як основа технології дослідницького навчання трактуються у вузькому та широкому розумінні. Дослідницьким методом у вузькому розумінні будемо називати організацію навчання, при якому учні виступають у ролі дослідників, тобто самостійно виокремлюють та визначають проблему, формулюють гіпотезу її розв’язання, знаходять методи її розв’язування, виходячи з відомих даних; аналізують, порівнюють та оцінюють отримані результати, роблять висновки й узагальнення, усвідомлюють провідні поняття й ідеї, а не одержують їх у готовому вигляді.     Метод спрямований на засвоєння учнями всіх етапів проблемно-пошукової навчальної діяльності, розвиток дослідницьких умінь, аналітичних і творчих здатностей. 

       Наголосимо, що всі етапи проблемно-пошукової діяльності здійснює учень, моделюючи процес наукового дослідження й одержуючи суб'єктивно новий результат. У інформаційно-методичних матеріалах розповсюдженим є  наступне означення: "Пошуково -дослідницький метод  у навчанні – метод залучення учнів до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв’язки предметів і явищ дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності" [8, с.147]. У такому баченні цей метод складає особливу групу і відокремлюється від груп методів проблемного викладу і евристичних тим, що суб’єкти самостійно здійснюють дослідницьку діяльність, самі, без допомоги викладача, формулюють та розв’язують проблему.

      Однак існує багато інших означень. Наприклад, Г. Бевз наводить наступне тлумачення дослідницького методу: метод, при якому викладач пропонує учням самостійно "відкрити" (відкрити заново) закономірності та інше, що вивчаються; метод, при якому поряд з узагальненням готових знань вчитель ставить перед  учнями окремі питання та проблеми, що потребують досліджень" [2, с.65]. Ключовим у такому тлумаченні є те, що не учень знаходить проблему, а вчитель ставить окремі питання та проблеми (або допомагає в цьому учневі). Фактор часу часто змушує застосовувати у навчанні методи, що не вимагають самостійності учнів відразу на всіх без виключення етапах дослідницької діяльності, для них деякі дослідники використовують термін частково-пошукові або евристичні. Ці методи сприяють розвитку дослідницьких здатностей, а тому можемо відносити їх до дослідницьких у широкому розумінні.

      Широке розуміння дослідницьких методів навчання передбачає включення до групи дослідницьких усіх методів, в основі яких передбачається дослідницька поведінка і які сприяють пошуковій активності учнів, спрямовані на формування та розвиток у учня мотивів, умінь, навичок і здатностей наукового пошуку (дослідницької компетентності), забезпечують творче засвоєння знань і нових способів дій. В основі дослідницьких методів завжди лежить власна пошукова діяльність учнів. При такому підході:

1)  терміни  "дослідницькі методи" і "продуктивні методи" використовуються як синоніми, що зустрічається у роботах О.Савенкова [25];

2)  до дослідницьких відносяться методи, які за різними класифікаціями називають евристичними, частково-пошуковими, проектними, креативними;

3) логічно класифікувати дослідницькі методи за ступенем охвату необхідних для наукового дослідження видів діяльності.

       Існують різні підходи до угрупувань методів і прийомів усередині групи дослідницьких методів навчання. Слід розрізняти загальнонаукові методи дослідження (теоретичні, емпіричні, комбіновані) та дослідницькі методи, що спеціально використовуються для навчання. Деякі з них, такі як порівняння, аналогія, індукція, дедукція успішно використовуються як в науковому дослідженні, так і в процесі навчання.