Аналіз навчально – методичного комплексу з історії України для учнів 9 класу

       На цьому  етапі учням важливо визначитися  з напрямами майбутньої роботи, здійснити вибір між кількома  улюбленими предметами, правильно  оцінити реальні можливості. На  цьому етапі учні мають можливість  одержати потрібні знання та  виробити необхідні навики , працюючи  у гуртку "Основи науково-дослідницької  роботи". Під час консультацій  з учителем учень активно обговорює  опрацьовану літературу, інші джерела  інформації. Це дає можливість  побачити , як у науковій літературі  визначають проблему та тему  дослідження, об’єкт та предмет, як моделюють явища та процеси, які методики дослідження використовують.

ІІ етап – підготовчий

1. Визначення об’єкта та предмета дослідження. Вибір теми.
2. Формулювання теми і завдань дослідження.
3. Вибір методики дослідження.
4. Збирання наукових даних, їх опрацювання, узагальнення та систематизація.

        Цей  етап передбачає збирання та  систематизацію наукових даних.  Вчитель допомагає учневі згідно  з темою знайти відповідну  літературу. Учень вивчає різні джерела інформації: довідники, наукові та науково-популярні журнали, книги, підручники вищої школи тощо. Зібрані дані учень аналізує самостійно або разом з учителем-тьютором.

ІІІ етап – дослідна робота

1. Дослідна частина роботи.
2. Оформлення роботи відповідно вимог.
3. Підготовка презентації для участі в науково-практичній конференції.

       У пошуковій  роботі найвагоміше місце займає  безпосередньо дослідна робота, що становить третій етап. Основне  завдання цього етапу полягає  у розвитку логічного мислення, умінь інтелектуального проникнення  в суть досліджуваного явища, в пробудженні інтересу до  науки. На цьому етапі реалізуються  експериментальні навички. Роль  учителя полягає в  наданні допомоги під час планування роботи, в розробці гіпотези дослідження, в проведенні експериментальної роботи. Учень має продумати план виконання експериментальної частини так, щоб з мінімальними затратами сил і часу отримати максимальну інформацію для обробки і осмислення.

ІV етап  - конкурс пошуково-дослідницьких робіт

• Рецензування підготовленої роботи вчителем та науковим консультантом.
• Захист-презентація пошукових робіт.

V етап – заключний

Учень називає тему, мету дослідження, предмет дослідження, зміст роботи, звертає особливу увагу на практичну частину роботи. Наприкінці виступу формулює висновки. Проте на кожному етапі педагог був і залишається керівником індивідуальної пошуково-дослідницької діяльності школярів.

     Дослідницький метод активізує пізнавальну діяльність учнів, але вимагає тривалого часу, специфічних умов, високої педагогічної кваліфікації вчителя.

                        Висновки  до  розділу  1

       На підставі аналізу наукової психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження ми дійшли висновків:

      1.  Пошуково -дослідницький метод  у навчанні – метод залучення учнів  до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв’язки предметів і явищ дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності.

      2.  Роль  учителя  полягає в  наданні допомоги під час планування роботи, в розробці гіпотези дослідження, в проведенні експериментальної роботи.

    3. Емоційно-мотиваційний аспект перетворює пізнавальний дослідницький інтерес на стимул, який допомагає учневі свідомо й емоційно включатися в пошукову діяльність.

   4. Концептуально пошуково-дослідницьку діяльність слід розглядати як цілісну гнучку індивідуальну педагогічно-виховну систему, в процесі функціонування якої здійснюється розвиток творчих здібностей, самостійного здобування знань, реалізація особистістю права на становлення, значущість і вплив.

       5. Слід розрізняти загальнонаукові методи дослідження (теоретичні, емпіричні, комбіновані) та дослідницькі методи, що спеціально використовуються для навчання. Деякі з них, такі як порівняння, аналогія, індукція, дедукція успішно використовуються як в науковому дослідженні, так і в процесі навчання.

     6. Організація дослідницької діяльності буде заснована на стимулюванні інтересу учнів до самостійного пошуку нового знання і усвідомлення значення цієї діяльності для самореалізації; використанні педагогом інтерактивних методів в якості ведучих; створення ситуацій самовизначення, творчого саморозвитку, реалізації отриманих знань у різних життєвих ситуаціях.

РОЗДІЛ  2.  ДОСЛІДНИЦЬКА  РОБОТА  ЗІ  З'ЯСУВАННЯ  ДИДАКТИЧНИХ  УМОВ  ВИКОРИСТАННЯ  ПОШУКОВО – ДОСЛІДНИЦЬКОГО  МЕТОДУ  НА  УРОКАХ  ІСТОРІЇ

2.1.  Аналіз  навчально – методичного  комплексу  з  історії  України   для  учнів  9  класу

    Викладання історичного краєзнавства в курсі історії України, що започатковане ще в першій половині 90-х років ХХ століття, вимагало пошуку певної навчальної моделі. У змістовій складовій підручника цю модель реалізувати практично неможливо, адже прийшлося б створювати інформаційні краєзнавчі додатки до всіх навчальних книг. Одна з перших оригінальних моделей вивчення історії рідного краю в курсі історії України репрезентована в робочих зошитах учня в 1997 р. Її автор – В. Мисан. В основі цієї моделі – алгоритм вивчення місцевої історії за темою програми [12-13].

     У робочих зошитах для 9 класу розроблено три уроки з історичного краєзнавства: „Наш край в першій половині ХІХ ст.”, „Наш край в другій половині ХІХ ст.”, „Наш край на початку ХХ ст.”. Запропоновані схеми вивчення краєзнавчого матеріалу мали чимало спільного щодо з’ясування особливостей суспільно-політичного, економічного, культурно-освітнього розвитку. Водночас вони й відрізняються одна від одної. Так, тема „Наш край в першій половині ХІХ ст.” розпочинається із завдання, яке учні мають виконати на контурній карті: „1. Позначте територію краю (перша половина ХІХ ст.). 2. Надпишіть назви населених пунктів краю, що мали відношення до подій першої половини ХІХ ст. (виступи народних мас, війна 1812 р.,

діяльність таємних організацій тощо.). 3. Позначте місця перебування відомих осіб на території краю у першій половині ХІХ ст. і запишіть їх прізвища” [13,с.41].

    Наступний крок у вивченні історії краю – підготовка усних та письмових відповідей на запитання: „1. До якої держави входила територія краю у першій половині ХІХ ст.? 2. Які важливі суспільно-політичні події відбувалися на території краю? 3. Коротко охарактеризуйте стан розвитку економіки краю у першій половині ХІХ ст. 4. Які ознаки кризи кріпосницької системи проявилися на території краю у першій половині ХІХ ст.? 5. В яких районах використовували вільнонайману працю і машинне виробництво? 6.Чи була територія краю охоплена антикріпосницькою боротьбою? Де,

коли та як відбувалися народні повстання? 7. Які із суспільнополітичних організацій розгорнули свою діяльність на території краю у першій половині ХІХ ст.? 8. Визначте місце краю в економічному й суспільно-політичному житті України (вагоме, незначне, малопомітне). Відповідь обґрунтуйте. 9. Які історичні пам’ятки першої половини ХІХ ст. є на території краю?” [13,с.42].

      Третій крок – підготовка розповіді про одного з відомих історичних діячів першої половини ХІХ ст., що проживав на територію краю. Четвертий – укладання хронологічної таблиці „Наш край першої половини ХІХ ст.” [13,с.43].

        Вивчення теми „Наш край в другій половині ХІХ ст.” (9 кл.) пропонувалося розпочати з короткого історичного нарису про рідне поселення, який повинні були укласти учні. Для виконання цього завдання їм пропонувалася така схема: „1. Назва поселення, яку воно мало на кінець ХІХ – початок ХХ ст. Кількість населення. 2. До складу яких держав, територіально-адміністративних одиниць входило. 3. Основні види діяльності населення у другій половині ХІХ ст. 4. Особливості економічного розвитку поселення. 5. Важливі суспільно-політичні події, що відбувалися на території поселення або до яких мали відношення жителі. 6. Освітньо-культурні заклади та їхня діяльність. 7. Культові споруди (церкви, монастирі, костели, синагоги). 8. Цікава історична інформація про поселення та його жителів другої половини ХІХ ст. (традиції, звичаї, свята, обряди, легенди, перекази тощо)” [13,с.18].

      Поряд з типовими завданнями, які згадувалися вище (укласти хронологічну таблицю подій та дати відповідь на запитання) учням пропонувалося скласти таблицю „Гордість нашого краю” (записати прізвища відомих політиків, діячів освіти, науки, культури, істориків та назвати справи, якими вони залишили про себе добру пам’ять). Дещо в іншому форматі пропонувалася робота з історичною картою [12, с.21].

        В останній темі „Наш край на початку ХХ ст.” використані в основному різновиди завдань, з якими школярі зустрічалися раніше:

1. Підготувати  розповідь „Наш край у роки Першої світової війни” за планом (1. До якої країни входила територія краю напередодні війни? 2. Як відбувалася мобілізація населення до армії? 3. Які фронти, військові з’єднання, загони були на території краю? 4. Бойові операції на землях краю та їх наслідки. 5. У яких творах відображені події Першої світової війни на території краю?);

2. Підготувати розповідь за планом „Революційні події 1905-1907 рр.на території краю” (1. Революційні виступи народних мас. Початок боротьби. 2. Повстання в армії, на флоті (залежно від роду військ). 3. Національний рух у роки революції на території краю. 4. Наслідки революційної боротьби населеннякраю);

3. Укласти хронологічну  таблицю „Найважливіші події на території краю на початку ХХ ст.”;

4. Дати коротку  характеристику суспільно-політичних  подій і територіально-адміністративного устрою краю на початку ХХ ст. (1. Проаналізувати й коротко записати стан розвитку економіки на території краю. Перелічити провідні галузі промисловості та сільського господарства. 2. Визначити, які з революційних подій відбувалися на території краю і які верстви населення брали в них участь. 3. Встановити наслідки революції 1905-1907 рр. 4. Дослідити як здійснювалася і які наслідки мала столипінська аграрна реформа. 5. Дізнатися про політичні партії, громадські та культурно-освітні організації, що діяли на території краю упродовж 1900-1917 рр. 6. Визначити внесок у розвиток української і світової культури митців краю.);

 5. Укласти мистецьку карту краю початку ХХ ст. [12,с.72-82].

       Вищезгадані завдання дозволяють вивчати історію рідного краю в режимі учнівського дослідження. Основою такого дослідження є самостійна робота школярів.

       Дещо іншу модель вивчення історії рідного краю пропонували автори підручників історії України для 9-11 класів [29 -31].

       Її особливість полягає в тому, що вона реалізовувалась у загальнодержавному підручнику. Її основу склали завдання- рекомендації з вивчення історії рідного краю певного періоду. Так у підручнику для 9 класу репрезентовані схеми вивчення трьох уроків: „Наш край у першій половині ХІХ ст.”, „Наш край у другій половині ХІХ ст.”, „Наш край на початку ХХ ст.”. У темі „Наш край у першій половині ХІХ ст.” передбачено завдання з історичною та контурною картами, підготовку розповіді за краєзнавчою літературою, характеристика стану економічного розвитку, відповідь на запитання (Чи була у вашому краї боротьба проти кріпосницької системи? Чи діяли у вашому краї в першій половині ХІХ ст. громадсько-політичні організації? Якщо так, що вам про них відомо? Хто з ваших земляків залишив слід в історії краю?) [29,с.219].

     Окрім завдань автор підручника подають і певні рекомендації щодо вивчення окремих складових теми. Наприклад, „Спираючись на вивчене, схарактеризуйте стан розвитку економіки першої половини позаминулого сторіччя. Знайдіть спільне і відмінне в економічному розвитку краю у порівнянні з іншими районами України. Пошукайте відповідь на запитання про причини певних особливостей у господарчому житті регіону”. Або, „Перша половина ХІХ ст. була часом інтенсивного заселення і господарського освоєння Півдня України. Якщо ви живете в цьому регіоні нашої країни, розкажіть про це. Можливо, ви живете в області, звідки їхали переселенці в південні степи. Що вам відомо про причини і наслідки переселенського руху, про конкретний вклад земляків в освоєння нових земель?” [29,с.220].

     Серед рекомендацій автори пропонують звернутися до творів письменників, що змальовували життя та події того часу. Майже за такою ж схемою сплановане вивчення і двох наступних уроків з історії рідного краю [29,с.221].

      Багато в чому ці схеми подібні до тих, які ще в 1997 р. в робочих зошитах пропонував В. Мисан. Однак є в них елемент новизни – завдання на порівняння, оцінку, аналіз, узагальнення. Наприклад, „Які зміни відбулися у сільському господарстві краю у порівнянні з дореформеними часами? Оцініть ці зміни, визначте їх позитивні й негативні сторони”; „Згадайте два попередніх уроки з історії рідного краю та спробуйте узагальнити все відоме вам про найважливіші події та зміни в житті вашої області, району, міста, села протягом ХІХ – початку ХХ ст.” [29,с.240,340].