Шпаргалка по истории

1. Назвіть теорії походження  Руської держави (Київської Русі).

2. Назвіть і коротко охарактеризуйте основні етапи розвитку Руської держави

3. Назвіть ознаки Київської  Русі як держави

4. Вкажіть основні причини роздрібненості Русі

5. Охарактеризуйте зовнішню політику Данила Романовича Галицького

6. Які існують теорії  походження козацтва? Обгрунтуйте  одну з них

7. Розкрийте зміст  поняття «Запорізька Січ». Назвіть  дату і причини остаточної  ліквідації Запорізької Січі

8. Охарактеризуйте роль  Запорізької Січі в історії українського народу

9. Переяславська Рада  та Березневі статті 1654 р.

10. У чому полягало  історичне значення діяльності  Б. Хмельницького?

11. Братства у захисті  православ’я і розвитку української  культури

12. Назвіть основні  положення «Пактів й конституцій, законів і вольностей Війська Запорізького» П. Орлика

13. Які заходи вживала  російська імперська влада для  ліквідації української автономії?

14. Назвіть основних  діячів автономістського руху (кінець XVIII ст. – початок ХІХ ст.)

15. Роль і значення Кирило-Мефодіївського братства в розробці національної ідеї

16. Проаналізуйте роль  і значення «руської трійці»  в історії України

17. Україна в Першій  світовій війні (трагедія розділено  нації)

18. Охарактеризуйте ставлення  українських політичних партій  до І світової війни

19. В чому полягав  основний зміст Універсалів УНР?

20. На конкретних фактах  розкрийте історичне значення  Центральної Ради

21. Назвіть основні  напрямки політики П. Скоропадського

22. Охарактеризуйте внутрішню  та зовнішню політику Директорії УНР

23. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).Акт Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р.

24. Назвіть основні  проблеми, які постали перед українськими  урядами 1917-1920 рр.

25. Утворення Союзу  РСР. Формальний та реальний  статус УСРР у складі Радянського Союзу

26. Назвіть характерні  ознаки українського національно-культурного  відродження 1920-х рр..

27. Коли і як проводилась політика «коренізації» в Україні?

28. Індустріалізація України  у складі СРСР.

29. Яка ціна була  сплачена народом України за сталінський «стрибок у соціалізм»

30. Як вплинуло на  долю України підписання пакту  «Молотова–Ріббентропа»

31. Геополітичні зміни  в західноукраїнських землях  на початку Другої світової  війни (1939, 1940 рр.)

32. Назвіть основні  напрямки руху опору на території України у 1941-1945 рр.

33. Діяльність ОУН–УПА  на території України

34. З якою воєнною операцією пов'язаний початок визволення України від німецько-фашистських загарбників?

35. Територіальні зміни  в Україні після Другої світової  війни і возз’єднання українських земель; операція «Вісла»; передача Криму УРСР

36. Що дав період «відлиги» Україні (1953–1964 рр.)?

37. Назвіть відомих діячів культури – «шестидесятників». Що було характерно для їх творчості?

38. У чому полягає  суть феномену дисидентського  руху?

39. Визначте суть і зміст поняття «перебудова», що виникло в середині 80-х рр..

40. В яких умовах  відбулося проголошення незалежності  країни?

41. Економічний стан  України в період проголошення  незалежності

42. Якими документами  було законодавчо закріплена державна незалежність України?

43. Якими були результати  загальносоюзного референдуму 17 березня 19991 року?

44. Обгрунтуйте історичне  значення Акту проголошення незалежності  України 24 серпня 1991 року

45. Опишіть основні  державні символи України

46. Остаточне завершення формування території сучасної України

47. Охарактеризуйте форму  правління і державний устрій  сучасної України

48. Охарактеризуйте основні  інститути державної влади в  Україні

49. Пріоритетні напрямки  зовнішньої політики сучасної  України

50. Значення геополітичних  факторів в історії України

 

1. Назвіть теорії  походження Руської держави (Київської  Русі).

В Історичній науці склалося декілька теорій утворення Київської  Русі. Найпоширенішими вважаються: Норманська теорія: варяги (нормани) відіграли вирішальну роль у створенні Давньоруської держави, східнослов'янські племена були нездатні без зовнішньої допомоги заснувати могутню державу. Норманську теорію започаткували німецькі історики Г.Баєр та Г. Міллер, які працювали в другій половині XVIII ст. в Росії.

Теорія автохтонного походження Київської Русі (або ж  антинорманська, чи слов'янська): з варягами чи без варягів східні слов'яни  були у змозі утворити свою державу, бо:

– для цього у східних  слов'ян існували всі необхідні внутрішні  соціально–економічні передумови;

– процес державотворення  розпочався у східних слов'ян ще до приходу варягів;

– варяги, просуваючись у східнослов'янські землі, керувалися, перш за все, не державотворчою, а торговельною метою і здобуванням. Вони прагнули підкорити дніпровський торговельний шлях (т. зв. „шлях із варяг у греки"), обкласти даниною місцеве населення. Цю теорію сповідували українські історики XIX – початку XX ст.: М.Костомаров, В.Антонович, М.Грушевський, Д.Багалій та ін. Антинорманської теорії дотримується і сучасна українська історіографія.

 

2. Назвіть і коротко  охарактеризуйте основні етапи  розвитку Руської держави

Основні етапи розвитку Руської держави:

І етап – князювання Олега (882–912 pp.), Ігоря (912–945 pp.), Ольги (945–964 pp.), Святослава (964–972 pp.). Це період швидкого територіального зростання Русі і поступової консолідації держави, східний і південний напрямки були головними в зовнішньополітичній діяльності київських князів.

За князювання Олега  та Ігоря до складу держави увійшли  поляни, сіверяни, древляни, кривичі, радимичі, уличі, ільменські словени, а також неслов'янські племена — чудь і меря. Здійснюючи походи на схід — до Каспію та проти Візантії, князі зміцнювали кордони держави та забезпечували Русі ринки збуту.

Дружина Ігоря — Ольга, в зовнішній політиці віддавала перевагу дипломатії. Вона здійснила податкову реформу (це перша на Русі реформа), чітко визначивши розміри дані та місця її збору. Ольга першою із великих київських князів прийняла християнство.

Син Ігоря і Ольги  — Святослав збільшив територію держави, поширивши владу на в’ятичів, що мешкали в межиріччі Волги й Оки. Князь здійснював надзвичайно активну зовнішню політику, приєднавши території Дунайської Болгарії та Північного Кавказу (пізніше ці території були втрачені). Святослав розгромив Хозарський каганат, але місце хозарів зайняли більш войовничі печеніги.

II етап – князювання Володимира Великого (980–1015 pp.) і Ярослава Мудрого (1019–1054 pp.). Це період економічного та культурного розквіту Київської держави, досягнення нею вершини політичної могутності.

За князювання Володимира — загалом завершилося формування території Київської Русі, її площа  стала найбільшою в Європі. Адміністративна  реформа Володимира зміцнила систему  державної влади. Володимир забезпечив захист Русі від печенігів, зміцнивши прикордонні землі системою валів та укріплених містечок. Прийняття християнства у 988 р. сприяло розвитку давньоруської культури, входженню Русі в сім'ю європейських народів.

Ярослав, прозваний у  народі Мудрим – однією із найбільших заслуг Ярослава вважається запровадження на Русі першого збірника законів — "Руської правди". Завдяки підтримці Ярослава зростала церква, стрімко розвивалася культура. Він заснував Києво–Печерську Лавру, збудував багато Церков, серед яких був і Софійський собор, зведений у Києві на честь перемоги над печенігами. Ярослав Мудрий зміцнив стосунки Русі з європейськими державами, правителі яких вважали за честь мати шлюбні зв'язки з київською династією. Правління Ярослава Мудрого було апогеєм могутності Русі.

III етап – період феодальних усобиць, які розгортаються після смерті Ярослава Мудрого. Найбільш відомі князі — Володимир Мономах (1113–1125 pp.) Мстислав (1125–1132 pp.) Це період поступового політичного ослаблення Київської Русі. Вступивши в смугу феодальних усобиць, Русь фактично розпалася на окремі князівства.

IV етап – 1132–1237–1241 pp. Це період поліцентризації Київської Русі, який продовжувався до монголо–татарської навали 1237—1241 pp. Кількість князівств, на які розпалася Русь, збільшилася за цей час з 15 до 50. У князівствах формуються місцеві князівські династії: Ольговичі, Ростиславичі, Мономаховичі, Мстиславовичі та інші. Найбільш помітна роль у політичному житті Русі періоду роздробленості належала Новгородській землі, Полоцькому, Смоленському, Володимиро–Суздальському, Чернігівському, Переяславському, Волинському та Галицькому князівствам.

Наприкінці 1237 р. розпочався наступ монголо–татарських військ під  проводом хана Батия на руські землі. Протягом 1237—1238 pp. Північно–Східна  Русь була завойована і спустошена.

 

3. Назвіть ознаки  Київської Русі як держави

а) поява й розвиток великих міст;

б) розвиток торгівлі;

в) централізація та інституалізація  влади;

г) розвиток господарської  сфери, який викликав необхідність появи  писемності та оформлення наукових знань:

д) зародження майнової нерівності, спеціалізація ремесел, диференціація  образу життя.

Київську Русь характеризують як ранньофеодальну державу: стрімка  її феодалізація відбувалася при  збереженні помітних залишків родоплемінного ладу. Серед них, перш за все, виділяються такі:

— збереження до X ст. (до адміністративної реформи Володимира Великого) племінних князівств;

— збереження таких форм родоплемінного ладу як віче, народне ополчення.

Загальновизнаним є  той факт, що Русь мала розвинені  для свого часу продуктивні сили і багату економіку.

Суспільство Київської  Русі еволюціонувало у напрямку до ранньофеодального, у зв'язку з чим  відбувалися відповідні зміни в  його соціальній структурі.

У соціальній структурі  давньоруського суспільства XI ст. можна виділити такі основні групи населення:

– Князі (представники правлячої та племінних династій), бояри (місцеві родовиті землевласники) та князівські дружинники. Володіли князівствами та місцевими вотчинами.

– Основна група — селянство (смерди), які спочатку були вільними і економічно самостійними, але поступово потрапляли в економічну залежність від князів і бояр: платили їм данину, виконували примусові роботи.

– "Холопи" — раби — використовувалися в домашньому господарстві. _г,,.

– Міщанство — складало багаточисельну верству. За приблизними розрахунками, у містах проживало до 15% усього населення. Найбільшими містами були Київ (до 50 тис. осіб) і Новгород (до 30 тис. осіб).

– Духовенство — формується з прийняттям християнства.

Київська Русь була ранньофеодальною монархією: київський князь зосереджував у своїх руках усю адміністративну, воєнну, судову владу і управляв державою за допомогою найближчого оточення — особистої дружини, удільних князів (управляли підлеглими їм князівствами), намісників (управляли невеликими містами).

Віче існувало як орган  місцевого самоуправління.

Територіальне Київська Русь не була єдиною і монолітною державою. Вона складалася приблизно з 15 удільних князівств, які характеризувалися значною самостійністю у внутрішньому житті. В оцінках територіально-політичного устрою Давньоруської держави існують розбіжності, її називають і конфедерацією, і суперсоюзом, і співдружністю князівств.

До адміністративної реформи Володимира Великого (близько 988 р.) влада в удільних князівствах  належала місцевим племінним династіям, які протистояли київському князю в його прагненні об'єднати під своєю владою племінні князівства. Володимир же замінив племінних вождів своїми синами (а їх він мав 12 ), вірними боярами, зміцнивши тим самим владу київського князя.

 

4. Вкажіть основні  причини роздрібненості Русі

Наприкінці XII — у першій половині XIII ст. князівства Середнього Подніпров'я — Київське, Чернігово-Сіверське та Переяславське через низку обставин (нескінченні князівські усобиці, певну зміну світових торговельних шляхів, активізацію нападів кочівників, відтік населення з південних районів тощо) економічно та політично занепадають. Монгольська навала посилила та поглибила руйнівні процеси в цьому регіоні. Занепад Київської Русі та феодальну роздрібненість спричинила низка чинників:

– великі простори держави та етнічна неоднорідність населення.