Людина та звір у мистецтві стародавнього сходу

Іслам вірить в  приречення, в долю, яку змінити  не можна, так само як в індуїзмі вважається невідворотною дозріла  карма, проте іслам вважає, що в  межах визначеної долі людина, приклавши  зусилля, може змінити умови в  кращу сторону: страждання, в тому числі і тварин , можна запобігти або зменшити. Турбота про добробут тварин, яка прочитується в ісламських джерелах, - це щось більше, ніж запобігання жорстокого поводження з ними.

Іслам спонукає людей брати на себе відповідальність за благополуччя тварин; закони ісламу забороняють заподіювати тваринам біль, вбивати їх, окрім як для отримання їжі. Як і в іудаїзмі, закон повчає вбивати тварин швидко і з найменшими стражданнями. До цього дня в ісламі та інших конфесіях зберігається традиція жертвопринесення. Закон забороняє вбивати тварин заради розваги, заради отримання предметів розкоші; позбавляти волі диких тварин і тримати їх в клітинах; вирощувати домашніх тварин в тісних клітках і бруду; користуватися капканами, сільця та іншими знаряддями, що приводять до довгої і болісної смерті тварини. І, нарешті, забороняється використовувати тварин в хворобливих експериментах, а також у дослідженнях, що призводять до каліченню тваринного або його смерті.

В ісламі відводиться  велике місце питанню захисту  живого. У всіх священних писаннях, в першу чергу в Корані, підкреслюється необхідність вивчення природи для кращого розуміння життя як єдиного органічного цілого. У Корані є безліч віршів, що спонукають людину вивчати небесні тіла, елементи земного світу, флору і фауну Землі. Згідно філософії ісламу, тварини - такі ж рівноправні жителі Землі, як і людина. Бог передбачив, що благами будуть користуватися однаково все: і людина, і звірі, і птахи. Іслам не вважає, що земля належить людині: вона належить Аллаху. Коран наводить слова Мойсея про те, що земля належить Богу і він дарує її усім, що істотам.

Багатозначна  з точки зору захисту тварин розказана  в Корані історія одного племені, яке гинуло від повені, і йому було не до тварин. Люди племені просили  Пророка допомогти їм, і їм було сказано, що вони повинні вибрати верблюдицю як символ і дати їй справедливу частку їжі і води. Люди племені обіцяли це зробити, але пізніше вбили верблюдицю. В помсту плем'я було знищене.

Чудовим сучасним тлумачем релігії ісламу в плані його ставлення до тварин є Аль-Хафіз Б. А. Мазрі, що живе у Великобританії (Аль-Хафіз означає «той, хто вивчив напам'ять весь священний Коран»). Мазрі - автор книг і статей на англійською та арабською мовами. Його роботи допомагають оцінити внесок цієї релігії у виховання гуманного ставлення до тварин.

ВИСНОВОК  ДО ІІ РОЗДІЛУ

Тварини виступали не тільки в ролі творців  небес і суші, але і в ролі засновників нової культурно-соціальної традиції (устрій суспільства, навчання ремеслам і т. п.). Так, в стародавньому Китаї Бянь Цяо - покровитель лікарів, цілителів: істота з пташиним дзьобом і крилами летючої миші. Ді Ку-небесний владика мав голову птиці і тулуб мавпи. Герой - Фусі, який навчив людей рибальству й полюванню, а також ієрогліфічної писемності, спочатку зображувався в образі птаха. Близько двох тисячоліть тому його стали представляти людиною з тілом дракона, подібного виглядом з прародителькою Нюйва, духом дощу (часом - царівни-жаби) з тілом змії. Вони утворили споріднену пару, уособлюючи жіноче і чоловіче начало, подвійність буття, символи інь і ян.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Археологія України. Курс лекцій : Залізняк Л. Л. (ред.) / Зализняк Л. Л. (ред.)  Издательство: Либідь -  2005
2. Кривошеев Ю.В. Религия восточных славян накануне крещения Руси. – Л., 2000;
3. Кун Н.А. Легенды и мифы Древней Греции. – Ростов н/Д., 2004;
4. Лобовик Б. Вірування давніх українців. – К., 1996;
5. Мелетинский Е.М. Мифологический словарь. – М., 1995;
6. Тилдесли Джойс. Египет. Возвращение утерянной цивилизации / Джойс Тилдесли; пер. с. англ. Марии Павловой. – М.: СТОЛИЦА-ПРИНТ, 2007. – 320 с.: ил. – (Non-fiction).
7. Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. – М., 1999;
8. Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
9. Хоростовцев М.А. Религия древнего Египта. – М., 1999;
10. Штейнер Р. Мистерии древности и христианство. – М., 1990.

1 Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.

1  Археологія України. Курс лекцій : Залізняк Л. Л. (ред.) / Зализняк Л. Л. (ред.)  Издательство: Либідь -  2005