Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Ноября 2014 в 18:01, курсовая работа
Актуальнімсть теми дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства спостерігається загострення проблем зайнятості. Економічна криза, яку нині переживає Україна негативно впливає на ринок праці. В Україні спостерігається катастрофічне збільшення кількості безробітних. За даними Міжнародної організації праці, маємо близько 1 млрд. осіб, або третину робочої сили безробітних (до 150 мільйонів) та неповністю, зайнятих. Незмінно високою залишається кількість безробітних в Європейсько-му Союзі, їх нараховують майже 16 мільйонів, що становить дев'ять-десять відсотків від загальної кількості працездатного населення.
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні основи розв’язання проблеми надання соціально-педагогічної допомоги безробітній молоді
1.1. Безробіття як проблема соціального, професійного та економічного самовизначення молоді………...................................................................................6
1.2. Державна політика соціального захисту молоді…………………………….16
Висновок до І розділу……………………………………………………………..19
РОЗДІЛ ІІ. Теорія і практика роботи соціального педагога з безробітною молоддю
2.1. Завдання соціально-педагогічної роботи у вирішенні проблеми безробіття серед молоді ………………………………………………………...…21
2.2. Технології соціально-педагогічної роботи і особливості їхнього застосування…………………………………………………………………...……29
2.3. Програма „Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1”………………………………………………………...…43
Висновок до ІІ розділу……………………………………………………………65
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..……66
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….71
види груп: групи відновлення, освітні групи, тренінгові групи, групи самодопомоги, терапевтичні групи тощо. Залежно від мети роботи групи змінюється позиція соціального педагога. Він може виконувати роль організатора, вихователя, координатора зовнішніх й внутрішніх зв'язків групи, посередника у міжгруповій взаємодії, інструктора, тренера тощо.
До найбільш розповсюджених групових форм соціальної роботи належать: бесіда, дискусія, диспут, усний журнал, робота Т-групи, гурток, секція, вікторина, турнір. Особливістю використання групових форм роботи в практиці соціально-педагогічної роботи є розполіл групи на мікрогрупи (команди, екіпажі).
Впровадження в практику соціально-педагогічної роботи
масових форм організації діяльності груп та колективів набуло
поширення та значної популяризації завдяки таким перевагам
та особливостям: масові форми соціальної роботи дозволяють учасникам відчути радість від причетності до спільної, значущої справи; у цих формах роботи задіяні представники майже всіх груп населення; завдяки довготривалості масових форм роботи створюється певне "емоційне поле", яке охоплює всіх учасників і здійснює позитивний вплив; більшість масових форм роботи мають комплексний характер, що дозволяє в межах однієї форми роботи використати переваги багатьох.
Можна назвати такі найбільш поширені масові форми соціально-педагогічної роботи: тематичне свято, мітинг, вулична акція, дискотека, спортивне свято.
Особливе місце в практиці соціально-педагогічної діяльності
займають комплексні форми роботи, до особливостей яких слід
віднести: довготривалість та поєднання кількох організаційних
форм роботи в єдиній тематичній формі. Прикладами таких
організаційних форм є: тематичний день, тиждень, місячник, Ярмарок, Карнавал, Свято вулиці тощо.
Переваги комплексних форм соціально-виховної роботи полягають у тому, що: відбувається "занурення" клієнтів у виховну ситуацію, сюжет; тривалість цієї форми дозволяє виявити свій творчий потенціал кожному вихованцю; реалізується можливість поєднання позанавчальних і позашкільних форм
виховної роботи; реалізуються з'язки між колективами вихованців різного віку і створюються підстави для появи різновікових колективів; соціальні педагоги отримують можливість бачити позитивну динаміку розвитку якостей вихованців протягом форми роботи. [17,с.65]
Тематичний День-свято є провідною комплексною формою в
роботі літнього оздоровчого табору, за допомогою якої вирішується ціла низка соціально-педагогічних завдань. В умовах Дня-свята кожен вихованець отримує можливість на емоційне "занурення" до теми, сюжету, до виявлення своїх якостей у різних формах виховної роботи. Головна вимога, якої повинні дотримуватись
соціальні педагоги: забезпечення інтенсивності, наповнення і завдяки цьому - ефективності тематичного Дня-свята.
2.3. Програма „Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1”
З посиленням проблем зайнятості серед молоді зростає значення надання їй соціальної допомоги, в тому числі - інформаційної, психологічної й правової. Тому програма „Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1” стане корисним гідом у самостійному житті випускників, відкриє нові горизонти. Робота по реалізації Програми „Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості ” проводилась на базі НПТУ №1, де було сформовано 2 групи (50 учнів) - експериментальну та робочу.
Програма
„Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1”
I. Основна мета, предмет та завдання програми
МЕТА - провадження в Надвірнянському центрі професійно-технічної освіти системи соціальних послуг, спрямованих на формуванні економічної свідомості та соціальну підтримку підлітків та молоді.
ПРЕДМЕТ ПРОГРАМИ – процес сприяння працевлаштуванню та вторинного працевлаштування випускників НПТУ, поширення комплексного впливу на соціалізацію особистості.
ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ:
1. Вивчення стану проблеми
працевлаштування випускників
2. Надання соціальних послуг
спрямованих на вирішення
3. Залучення випускників
до оплачуваних громадських
4. Підвищення рівня обізнаності
випускників з питань
5. Надання випускникам
можливості самореалізації
6. Поширення серед випускників
методичних матеріалів, буклетів
та рекламних листів про
II. Об’єкти соціально – педагогічного впливу
1. Випускники НПТУ.
2. Викладачі, майстри.
3. Керівники установ та підприємств, які функціонують у сфері зайнятості.
4. Громадські організації.
5. Батьки
III. Види та зміст соціальних послуг для об’єктів програми
1. Соціальна профілактика.
- надання молодій людині
інформації про можливість
- Надання знань про професії та можливості їх отримання
- Сприяння підвищення конкурентноспроможності працівника на ринку праці.
- Надання інформації про
центр зайнятості та про
2. Соціальне обслуговування
- здійснення системи заходів
щодо нагромадження та
- Послуги: професійна інформація, професійна консультація, професійний добір, професійний відбір, професійна адаптація.
- Надання учням консультації фахівців-юристів про їх права та обов’язки під час влаштування на роботу
- Представлення інтересів
молодої людини в її
- Організація громадських
загальнодоступних робіт, які не
потребують спеціальної
3. Соціальна реабілітація.
- проведення тренінгів
для випускників з питань „
IV. Прогнозовані результати
- підвищення рівня знань
щодо працевлаштування та
- збільшення кількості
молоді, яким надана допомога
та зменшення рівня
- зменшення психологічних зривів, суїцидів, стабілізація молодої сім’ї завдяки появі тимчасової, не виключено постійної роботи.
- поліпшення криміногенних
обставин у молодіжному
Термін реалізації програми 01.12.2007 р. – 01.02.2008 р.
Місце реалізації програми - НПТУ №1.
З метою вивчення стану проблеми працевлаштування випускників ЦПТО №1 в рамках програми „Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1” було проведено опитування випускників, результати яких представлені у аналітичних довідках.
Тенденції, що спостерігаються сьогодні в молодіжному середовищі, ускладнюють процеси соціалізації юнаків та дівчат, підготовку їх до активного суспільного і трудового життя. Все це викликає потребу в систематичних дослідженнях проблем соціально-економічного становища молоді з метою розробки ефективних та адекватних заходів молодіжної політики. Саме на виявлення стану і основних тенденцій в соціальних професійних орієнтаціях юнаків та дівчат було спрямоване опитування 50 випускників НПТУ №1 м. Надвірни, проведене в січні – лютому 2008 року.
Майбутня позиція особистості в структурі соціально-економічних та виробничих відносин, на думку молодих людей, залежатиме до певної міри від досягнутого рівня загальноосвітньої та професійної підготовки.
Підтвердимо це результатами проведеного опитування.
На запитання анкети "Який рівень освіти Ви вважаєте необхідним для сучасної людини? були отримані відповіді, які свідчать про стабільно високий впродовж останніх років рівень, престижності серед учнівської молоді вищої освіти. Вищу освіту вважали необхідною 86,0 відсотків від загального числа респондентів.
Середню освіту - 4,46%; Неповну середню освіту - 0,0000558 %; середню спеціальну 6,1%; Мати освіту не обов'язково - 3,9%; Інше - 1,11%.
Заслуговує уваги той факт, що за останні роки зростає число юнаків та дівчат, які планують спочатку влаштуватися на роботу, а отримання професійної підготовки відкладають на більш віддалену перспективу. Влаштуватися на роботу після закінчення школи вважають за потрібне 12, 3% респондентів; Продовжити навчання - 75,4 %; Започаткувати власну справу - 8,9 %; Виїхати за кордон - 7,3%; Ще не визначилися - 3,35%; Інше - 0, 0000055%.
Отже проблема вибору подальшого життєвого шляху після закінчення НПТУ №1 стала актуальною для переважної більшості випускників.
На вибір професії протягом останніх років традиційно великий вплив мали домінуючі фактори, такі як матеріальні можливості та поради батьків. Досить радує цей факт, що на сьогоднішній день молоді люди зорієнтовані в більшій мірі на власні здібності та інтереси. На запитання "Які фактори впливали на Ваш вибір професії?" - 51 % респондентів визначили власні інтереси та здібності; Сімейні традиції - 2,23 %; Соціальна значимість професії - 10,05 % Батьківське схвалення -13,4 %; Поради друзів, знайомих - 3,91%; Матеріальні можливості сім'ї 18,99 %; Престижність обраної спеціальності - 19, 55%; Можливість в майбутньому знайти робот) - 31,84%; Мріяли з дитинства - 11,73%; Інше - 1,67%;
Відомо, що престижність тієї чи іншої сфери трудової діяльності формується, як правило, в громадській думці стихійно, або під впливом засобів масової інформації на основі оцінки професії за її значенням для суспільства, а також за тими можливостями, які вона надає для задоволення потреб працівника. Найпрестижнішими навчальними закладами на сьогоднішній день є медичні та юридичні, не користуються популярністю педагогічні та мистецькі навчальні заклади. А це може свідчити про те, що сьогодні престижність професії асоціюється більшістю людей з матеріальним достатком, який вона може досягти при одержанні тої чи іншої спеціальності. Таким чином на запитання "Які навчальні заклади Ви вважаєте престижними?"43,1% респондентів визначили медичні; 10,05 % технічні; 34,63 % економічні; 9,495% педагогічні; 8,93 % мистецькі; 60,33 % юридичні.
Викликає стурбованість переміщення на останню сходинку в ієрархії факторів професійного самовизначення соціального значення професії, її важливості для інших людей, суспільства. Отже в наявності суперечність між інтересами молодих людей та реальними можливостями ринку праці задовольнити ці інтереси. На сьогоднішній день попит професій на ринку праці дуже часто не відповідає престижності професії. На запитання "Які, на Вашу думку, професії мають найбільший попит на сучасному ринку праці? молоді люди визначили 11,17 % будівельні спеціальності; 24,02% економічні; 8,93 % торгівельні спеціальності; 34,07% менеджери; 2,23% інженерно-технічні спеціальності; 37,43 % медичні; 50,27% юридичні; 27,93 % спеціальності, пов'язані зі знанням комп'ютера; 6,14% педагогічні.
Результати опитування показують що молоді люди реально оцінюють ситуацію пов'язану з заробітною платою. Таким чином на запитання "З якої заробітної плати Ви готові починати свою професійну діяльність?" 7,8% визначили - до 300 грн.; 41,3 % -300-500 грн.; 35,1% -500-1000 грн.; 12,8%- 1000-2000 грн.
Соціально економічні умови, що склалися в Україні за останні роки, призвели до виникнення кризових явиш у традиційних інститутах соціалізації молодого покоління, в першу чергу сім'ї і школі. До факторів, які ускладнюють адаптацію та соціалізацію молоді, слід віднести насамперед зростання безробіття та загострення проблем працевлаштування; щороку ускладнюється процес працевлаштування випускників. На запитання "На скільки актуальна, на Вашу думку, сьогодні проблема безробіття?" 72% респондентів визначили дуже актуальною проблемою; 16 % - стосується лише окремих верств населення; 2% не актуальна; 10% не задумувалися.
Отже, до суттєвих проблем працевлаштування молоді, які потребують невідкладного розв'язання, слід віднести брак достовірної інформації, прогностичних оцінок щодо перспектив формування ринку праці. Наші дослідження показують, що молодь має переважно спрощене уявлення про ринок.
"Робота для мене"
результати експрес-опитування учнів НПТУ №1
Багато молодих людей не знають, з чого почати пошук роботи, яка б відповідала їх навикам, знанням, інтересам. Пошуки роботи викликають розгублення. Зрозуміло, що маючи достатньо інформації, можна обрати більш привабливий варіант працевлаштування.
Джерелами інформації про наявність робочих місць та водночас засобами пошуку роботи можуть бути: центри зайнятості, кадрові агенції, біржі праці, оголошення в засобах масової інформації (преса, радіо, телебачення), інтернет, а також розповідь про власні проблеми з пошуку роботи родичам, знайомим та друзям.
З метою виявлення актуальних проблем безробітної молоді та визначення шляхів їх вирішення січні – лютому 2008 року проведено експрес-опитування "Робота для мене" серед випускників НПТУ №1.За результатами експрес-опитування ефективним шляхом пошуку роботи випускники вважають: засоби масової інформації (преса, радіо, телебачення) - 87% респондентів, центр зайнятості - 80% осіб, кадрові агенції, біржі праці - 80% респондентів. Особисті контакти з друзями, родичами, знайомими виявилися не настільки актуальними у пошуку роботи і становлять 67% осіб. Інші ж можливі джерела пошуку вакантних робочих місць використали 13% опитаних.Аналіз досліджень показує, що пошук роботи вимагає не тільки професійних знань, вміння ефективно використовувати конкретні ситуації, а й залежить від реальності очікувань та сподівань. Серед наших респондентів лише у 24 % молодих людей справдилися очікування щодо запропонованих вакансій стосовно умов та оплати праці. 51% респондентів незадоволений запропонованими вакансіями, ще 25 % осіб нарікають на невідповідність між фахом запропонованих вакансій та оплатою праці.
Информация о работе Безробіття молоді як соціально-педагогічна проблема