Архаизмы и диалектизмы

ЗМІСТ

 

ВСТУП..................................................................................................................   3

 

РОЗДІЛ 1.  Особливість  функціонування архаїзмів, діалектизмів й

                     запозичень......................................................................................  6

        1.1.  Визначення поняття «архаїзм», його місця в стилістиці англійської

                мови.......................................................................................................  6

        1.2.  Визначення діалекту й діалектизму.  Типологія діалектизмів......... 11

        1.3.  Причини існування процесу запозичення,  класифікація запозичень,

                особливості асимілювання запозичень.............................................. 14

         Висновки до розділу 1................................................................................ 22

 

РОЗДІЛ 2.  Проблема передачі англомовних діалектизмів, запозичень

                     та архаїзмів при перекладі.........................................................  24

         2.1.  Принципи й особливості  перекладу архаїзмів................................  24

         2.2.  Специфіка передачі діалектизмів  у мові перекладу.......................  29

         2.3. Способи перекладу запозичень........................................................  30

         Висновки до розділу 2...............................................................................  37

 

ВИСНОВКИ.......................................................................................................  40 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................  42

АНОТАЦІЯ........................................................................................................  45

РЕФЕРАТ...........................................................................................................  47

 

РОЗДІЛ 3.  Охорона праці..............................................................................  48

         3.1.  Законодавча та нормативна база охорони праці в Україні...........  48

         3.2.  Аналіз  умов праці.............................................................................  49 

         3.3.  Заходи щодо оптимізації  умов праці..............................................  51

 

3

Вступ

 

     Останнім часом проблеми художнього перекладу займають значне місце в сучасному перекладознавстві у зв’язку з величезною кількістю літератури, що надходить в нашу країну. Різноманітність стилів і стилістичних засобів, що використовуються авторами, ставить нові завдання перед перекладачами художньої літератури.

     На даному етапі розвитку перекладознавства з'являється все більше і більше вітчизняних і зарубіжних досліджень щодо прийомів перекладу певних стилістичних засобів. В якійсь мірі відбувається процес уніфікації прийомів перекладу по відношенню до певних стилістичних явищ, що, з одного боку, призводить до полегшення роботи перекладача, а, з іншого боку, призводить до єдиної системи прийомів перекладу стилістичних явищ в залежності від контексту і мови перекладу.

     Останнім часом з'явився ряд робіт (М.В. Кашковська, В.В. Пилакіна,

О.С. Сапожникова, К.Л. Єгорова, І.А. Забавіна), які досліджують певні  стилістичні явища, в основному  в зазначених працях увагу звернуто на стилістичні засоби і фразеологізми, або вивчають творчість певних авторів, виділяючи властиві його індивідуальній манері стилістичні риси і проблеми їх передачі на мову перекладу.    

   Однак даний підхід або не охоплює історії вживання стилістичних засобів, або стосується тільки найбільш яскравих, рис, в той час як не менш значущі, і, можливо, більш складні для перекладу явища залишаються без уваги. А ці засоби, як правило, виявляються найбільш значимими як для стилю автора, який має бути переданий при перекладі, так і для вивчення історії розвитку як літератури, так і перекладознавства, оскільки саме на складних для передачі прийомах виробляються основні закономірності перекладу.    

 

 

4

    До подібних  стилістичних засобів можна віднести діалектизми, архаїзми та

запозичення, вивченню проблем  передачі яких при перекладі на українську мову і присвячена дана робота. Такий переклад викликає значні труднощі, з чим пов'язана велика кількість помилок і промахів перекладачів при передачі цих лексичних явищ.

    Актуальність даної теми пов'язана з недостатньою розробкою проблем передачі архаїзмів, діалектизмів і запозичень на українську мову. А це означає, що хоча б часткове дослідження проблем труднощів перекладу цих лексичних одиниць може значно поліпшити роботу перекладача, якому часто доводиться стикатися з подібними явищами мови при перекладі прози.  

   Метою роботи є, по-перше, визначення причин, що викликають труднощі при перекладі архаїзмів, діалектизмів та запозичень і, по-друге, спроби знайти ті чи інші прийоми перекладу, які могли б допомогти подолати ці труднощі. 
   Звідси випливають такі завдання, які слід розглянути:

    1) визначити поняття «архаїзм» та принципи й особливості їх перекладу;

    2) визначити, що таке діалект та діалектизм, типологію діалектизмів та специфіку їх передачі у мову перекладу;

    3) причини існування  запозичень, їх класифікація, особливості  асимілювання та способи перекладу.   

   Об'єктом дослідження є архаїзми, діалектизми і запозичення англійської мови та їх еквіваленти в мові перекладу.

   Предметом  дослідження є вивчення проблем передачі архаїзмів, діалектизмів і запозичень при перекладі на українську мову.

   Методи дослідження: порівняльно-зіставний метод, за допомогою якого виявлено риси подібності та відмінності основних стильових рис, притаманних архаїзмам, діалектизмам і запозиченнням; методи структурно-семантичного та

функціонального аналізу, які дозволили визначити роль архаїзмів, діалектизмів і запозичень в художньому творі, кількісні методи, за допомогою

 

5

яких оцінювалися дані для виділення і структурування основних прийомів перекладу архаїзмів, діалектизмів і запозичень на українську мову.  

   Наукова новизна роботи полягає в спробі розглянути особливості функціонування архаїзмів, діалектизмів і запозичень в англійській мові, а також способів їх передачі на українську мову.

    Практична значущість даної роботи полягає у використанні дослідженого матеріалу в перекладацькій практиці, а також при підготовці до занять з теорії та практики художнього перекладу, стилістики художнього мовлення.

   Структура роботи: зумовлена її метою та завданням. Робота (повний обсяг 52 сторінки) складається зі вступу, трьох розділів, які повною мірою розкривають завдання дослідження, висновків, списку використаних джерел (35 джерел), анотації і реферату.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

РОЗДІЛ 1

 

 

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ АРХАЇЗМІВ, ДІАЛЕКТИЗМІВ Й ЗАПОЗИЧЕНЬ

 

1.1. Визначення  поняття «архаїзм», його місця в

стилістиці англійської  мови

 

   Мова живе в історичному часі, тобто змінюється від покоління до покоління. Всі ми інтуїтивно відчуваємо, що якісь слова вживали наші бабусі і дідусі, а зараз ці слова вже застаріли. А є такі слова, які сприймаються як рідні, пов'язані з нашої мови, але зміст їх вже не вловлюється - вони вживалися нашими далекими пращурами.

   Цей тип слів називають архаїзмами. Вивчаючи такі слова, можна скласти правильне уявлення про процеси старіння і оновлення лексики. У свою чергу, розуміння цих процесів відкриває можливості точної словотворчості, яке обов'язково супроводжує будь-яку діяльність, пов'язану з відкриттям нового.

   Архаїзми поділяються на такі типи:

1. Лексико-словотворчі архаїзми, які відрізняються від синонімічного слова сучасної мови лише словотворчим елементом (компанія, рибак). Особливу групу лексико-словотворчих архаїзмів становлять складні слова, утворені з грецької мови, за застарілими зараз словотворчими моделями: мандрагори, доброзичливець, прихильність, достопам'ятний, високоповажний, підступний, пригоди, обмовники, всемилостивий, всеславний.

2. Лексико-фонетичні архаїзми, відмінні від сучасних варіантів лише кількома звуками;

3. Лексико-семантичні архаїзми - слова, які втратили окремі значення: гість - 'купець', ганьба - 'видовище', вульгарний - 'популярний', мрія - 'думка';

 

7

   При аналізі стилістичних функцій застарілих слів необхідно розмежовувати історизми та архаїзми. Це розмежування здійснюється в залежності від причин старіння. Історизми - це такі застарілі слова, які вийшли з активного вживання у зв'язку зі зникненням поняття, що вони позначали (напр., назви старовинного одягу: сіряк, камзол, каптан). Архаїзми - це слова, які називають існуючі реалії, але при цьому є витісненими з яких-небудь причин з активного вживання синонімами.

   Деякі вчені (Федоров А.В., Виноградов В.С.) не рекомендують плутати архаїзми з історизмами. Якщо застаріло не тільки слово, але й саме явище, що позначається цим словом, то це історизм, наприклад: віче, ендова, онучі і т.п. 
Інші вчені (Винокур Г.О., Комісаров В.Н.) вважають історизми підвидом архаїзмів. Якщо дотримуватися позиції Винокура і Комісарова, то логічне і зручне для запам'ятовування визначення архаїзмів звучить так: архаїзми - це застарілі назви, які вийшли з обігу або назви застарілих, що пішли в історію, предметів і явищ. Головною відмінністю архаїзмів від історизмів є наявність синонімів у сучасній мові, позбавлених відтінку архаїчності.

    У сучасній мові архаїзми, якщо і використовуються, то найчастіше в стилістичних цілях; або щоб відтворити колорит минулої епохи, або щоб надати промові особливу урочистість, піднесеність. Архаїзми старіють і виходять з обігу по-різному.

   Цікаво, що слово ЕОМ (ЭВМ – російською) вже можна вважати архаїзмом, хоча йому всього років 40. Слово ЕОМ вже практично витіснено словом комп'ютер і тому вже застаріло і майже вийшло з обігу. Успіх слова комп'ютер лінгвісти пояснюють високою здатністю цього слова створювати похідні форми і поєднуватися з іншими словами: комп'ютерна грамотність, комп'ютерні технології тощо У цій сфері слово ЕОМ явно програло.

   До архаїзмів відносять слова і вирази, які застаріли і не використовуються в сучасній мові тому, що мають відповідні "сучасні" синоніми, як, наприклад,

 

8

whilome - formerly, swain - peasant, methinks - it seems to me, yon - there, habit - dress, to trow - to think і т. д. Таким чином, представляється доцільним розділити архаїзми на слова старовинні або забуті, які представляють собою терміни старовини і поновлюються у вжитку тільки в особливих стилістичних цілях в сучасній літературній мові, і слова застарілі, тобто такі, що ще не втратили свого значення в системі лексики сучасної літературної мови. 
   До архаїзмів слід відносити також і застарілі форми слова, хоча останні мають розглядатися не в розділі лексики, а в розділі морфології. Однак, оскільки сама форма слова надає певний архаїчний відтінок всьому слову і тому часто вживається в стилістичних цілях, ми розглядаємо їх разом з архаїзмами лексичними.

   Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що складається два розуміння архаїзмів: широке і вузьке. Згідно вузького розуміння, склад архаїзмів обмежується, як правило, власне архаїчною лексикою. При широкому розумінні до складу архаїзмів входять історизми, застарілі, рідковживані слова. Враховуючи тенденції розвитку архаїчної лексики, вузьке розуміння архаїзмів видається більш виправданим.

   Перейдемо до місця архаїзмів у стилістиці англійської мови: лінгвістичне тлумачення тексту неможливо без аналізу стилістичних функцій слів, властивості яких пов'язані з їх віднесенням до активного або пасивного складу мови (застарілих слів, неологізмів, слів іншомовного походження). 
Архаїзми та історизми часто вживаються в художніх творах для створення реалістичного колориту при зображенні старовини.  

     Функція архаїзмів для створення реалістичного колориту в художньому творі по-різному використовується авторами історичних романів.

   Наприклад, Вальтер Скотт був неперевершеним майстром історичного роману і з винятковою тонкістю і вмінням користувався архаїзмами як засобом стилізації. Принципи, якими він користується при відборі архаїзмів

9

для створення історичного колориту, сформульовані ним самим наступним чином: мова автора не повинна бути виключно застарілою і незрозумілою, але автор повинен по можливості не допускати слів і зворотів мови чисто сучасного походження. «Одна справа - використовувати мову і почуття, так само властиві і нам і нашим предкам, інше - нав'язувати їм переживання і мова, характерні тільки для їхніх нащадків» - писав В. Скотт. Слідуючи цим принципам, Вальтер Скотт не копіює мову минулих епох. Він обмежується порівняно невеликою кількістю архаїчних слів і виразів, причому більшість цих слів і виразів відносяться до застарілим, а не до старовинних словами. Наприклад: methinks, haply, in troth, nay, travail, repast та ін. Якщо Вальтер Скотт використовує старовинні слова, тобто такі, які можуть бути незрозумілі читачеві по самій природі старовинних слів, то він зазвичай відбирає такі, в яких не всі значення є старовинними. Наприклад: menial – слуга, doom – вирок, equipage – свита та ін. Найчастіше такі старовинні і застарілі слова використовуються автором в прямій мові персонажів. Крім уже зазначених стилістичних функцій архаїзмів перерахуємо і інші функції. Перш за все, необхідно згадати про стиль ділових документів (законоположення, кодекси, ділові листи та ін.), в яких в сучасній англійській мові нерідко вживаються архаїзми. Тут функція використання архаїзмів зовсім інша, ніж та, яка була тільки що описана стосовно стилю художньої літератури. Функцію архаїзмів в цьому стилі мови можна було б умовно назвати ермінологічною функцією. У стилі ділових документів сучасної англійської мови, для яких основною метою є досягнення домовленості між двома або більше сторонами, особливого значення набуває відповідність засобів вираження, що використовуються в цих документах, з тими, які використовуються у відповідних юридичних документах, законах, кодексах. Англійці заявляють, що багато їх законів не мінялися протягом останніх 600 років. Тому природньо, що в мові англійських законів зустрічається велика кількість архаїзмів. Мова різних юридичних документів, ділових листів,