Методика роботи над словом в початкових класах

 

52. Методика викладання  української мови і літератури /Під ред. К.І. Зубченко. - Київ.: Радянська школа. - 1990. - 128с.

 

53. Методика викладання  української мови. / Під ред. С.І. Дорошенка. - Київ.: Вища школа, 1992. - 380с.

 

54. Миколайчук В.М. Методична  скарбничка. Цікаві форми роботи в 1-4 класах. - Рівне.: Юлат, 2002. - 70с.

 

55. Мироненко Т. Формування  образного мислення учнів на уроках лексикології // Дивослово. - 2003. - № 1. - С.37-39.

 

56. Мовчун Л. Норма і  відхилення: мовні помилки-штампи // Початкова школа. - 1999.- № 4. - С.43-44.

 

57. Мовчун Л. Словник  у роботі вчителя // Початкова школа. - 2001. - № 2. - С.61-64.

 

58. Мукан Г.М., Передрій  Г.Р., Сич В.Ф. Значення слова  // Українська мова і література  в школі. - 1973. - № 8. - С. 60-62.

 

59. Наумчук М.М. Сучасний  урок української мови в початковій школі. - Тернопіль.: Астон, 2001. - 264с.

 

60. Никольская С.Т. Техника  речи. - Москва.: Просвещение, 1979. - 206с.

 

61. Новосьолова В. Вивчення  слова і його лексичного значення  у школі // Українська мова і  література в школі. - 2001. - № 6. - С.8-10.

 

62. Новосьолова В. Психолого-педагогічні  особливості засвоєння підлітками емоційно забарвленої лексики // Українська мова та література в школі. - 2005. - № 3. - С. 9-13.

 

63. Олійник І.С., Іваненко В.К., Рожило Л.П., Скорик О.С. Методика викладання української мови в середній школі. - Київ.: Вища школа, 1989. - 438с.

 

64. Олійник Т. Виправлення  недоліків мовлення в учнів  перших класів // Питання філології. - Вип. 1. - Тернопіль.: ТДПУ, 1997. - С.91-93.

 

65. Орлова Н.В. Народна  творчість на уроках в початковій школі // Початкове навчання і виховання. - 2006. - № 36. - С. 19-22.

 

66. Пархоменко М. Методика  роботи над словом, текстом на  уроках читання // Початкова школа. - 1997. - № 7. - С.44-48.

 

67. Передрій Г.Р., Смолянінова. Лексика і фразеологія української мови. - Київ.: Радянська школа, 1983. - 344с.

 

68. Плющ М.Я., Грипас Н.Я.  Робота над текстом у початкових  класах. - Київ.: Радянська школа, 1986

 

69. Полєвікова О. Мотиваційні  аспекти позакласної роботи з  української мови // Початкова школа. - 2007. - № 3. - С.17-20.

 

70. Приступа Г.Н. и др. Словарно-орфографическая робота  на уроках чтения // Начальная  школа. - 1996. - № 5. - С.9-15.

 

71. Прищепа К.С., Вашуленко  В.Ф. Збірник диктантів з української  мови для 1-3 класів. - Київ.: Радянська  школа, 1984

 

72. Програми середньої  загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - Київ.: Освіта, 2001. - 346с.

 

73. Проценко Т.В. Фразеологізми.  Роль фразеологізмів у мовленні // Вивчаємо українську мову та  літературу. - 2007. - № 12. - С. 21-23.

 

74. Пуняк Н. Словничок  першокласника // Початкова школа. - 2004. - № 10. - С.21-23.

 

75. Рыбникова М.А. Очерки  по методике литературного чтения. - Москва.: Педагогика, 1963 - 143с.

 

76. Рождественский Н.С., Кустарева  В.А. Методика начального обучения  русскому языку. - Москва.: Просвещение, 1965. - 290с.

77. Русанівський В.М. Мова  в нашому житті. - Київ.: Наукова  думка, 1989. -254с.

 

78. Савченко О.Я. Дидактика  початкової школи. - Київ.: Академія, 1999. - 360с.

 

79. Савченко О.Я. Методика  читання у початкових класах. - Київ.: Освіта, 2007. - 240с.

 

80. Савченко О.Я. Сучасний  урок у початкових класах. - Київ.: Магістр. - 1997. - 255с.

 

81. Саженюк Б.С. Робота  з розвитку зв'язного мовлення  учнів в 1 класі. - Київ.: Радянська школа, 1961. - 143с.

 

82. Саяхова Л.Г., Ашурова  С.Д. Словарно-фразеологическая работа  в национальной школе. - Ленинград.: Просвещение, 1982. - 158с.

 

83. Собко В.О. Збагачення  словникового запасу учнів прикметниками  // Початкова школа. - 1985. - № 9. - С. 41-46.

 

84. Соловейчик М.С. Хорошо  ли мы умеем учить детей  читать? // Начальная школа. - 1988. - №  1. - С.41 - 46.

 

85. Учіться висловлюватися. / Під ред. Л.В. Молодова. - Київ.: Радянська школа, 1990. - 126с.

 

86. Хом'як І. Вивчення лексики у поєднанні з орфографією // Дивослово. - 2002. - № 6. - С. 20-24.

 

87. Хорошковська О.Н. Уроки  української мовив 2 класі чотирирічної  початкової школи з російською  мовою навчання. - Київ.: Радянська  школа, 1987

 

88. Хорошковська О. Розвиток  українського мовлення молодших  школярів // Початкова школа. - 1997. - №  8. - С. 14-16.

 

89. Шляхова В. Опанування  способів тлумачення лексичного  значення // Українська мова і  література в школі. - 2003. - № 3. - С.30-34

 

Додаток А

 

 

Групування слів української  мови

 

(За Н.Я.Грипас)

 

Розрізнення слів 

Групи слів 

Приклади  

 

За значенням 

однозначні

 

багатозначні:

 

подібні (синоніми)

 

протилежні (антоніми) 

суфікс, краков'як, земля, вільний

 

думати - міркувати,

 

високий - низький 

 

За звучанням 

 

або написанням  

омоніми

 

омограми

 

омофони 

коса (знаряддя праці) і коса(заплетене волосся)

 

обід - обід; мука - мука

 

 сонце - чи сон це?

 

погас - по гас 

 

За віднесеністю до мовного стилю 

загальновживані

 

специфічно побутові

 

наукові терміни та професіоналізми

 

ділові штампи

 

образно - художні  

людина, жити, миска,

 

шафа

 

пунктограма, теорема, шов, стібок

 

нижчепідписані

 

хмарки - лебеді 

 

За емоційним забарвленням 

нейтральні

 

емоційні 

ранок, ліс

 

величний, красень 

 

За сферою вживання 

літературні

 

діалектні

 

знижені 

півень

 

когут (півень)

 

тріснути (вдарити) 

 

За активністю вживання 

активного вжитку

 

пасивного вжитку 

палець

 

перст (палець) 

 

За походженням 

не запозичені

 

запозичені 

означення

 

епітет 

 

 

 

Додаток Б

 

 

Стилістичне членування лексики української літературної мови

 

Правила 

Приклади  

 

1. Загальновживана лексика  охоплює слова, якими користуються  всі мовці. Ці слова пов'язані з повсякденним життям. Це назви речей, рослин, тварин, явищ природи і суспільного життя.

 

2. Суспільно - політична  лексика охоплює слова і лексичні  сполучення слів, що пов'язані  із соціально - політичним життям.

 

3. Виробничо - професійна  лексика охоплює кількісно велику  групу слів, що вживаються на  позначення знарядь і матеріалів праці, процесів виробництва.

 

4. Офіційно - ділова лексика  містить у своєму складі слова,  що використовуються в ділових  паперах і в різних видах офіційно - ділового мовлення.

 

5. Науково - термінологічна  межує з виробничо - професійною,  охоплюючи слова і словосполучення,  які є термінами.

 

6. Побутова лексика містить слова, що вживаються у побуті.

 

7. Жаргонізми - специфічні  вирази, властиві мовленню певної  соціальної групи.  

батько, боротьба, високо, вода, жито, золотий, летіти, сніг, сьогодні, тут, чекати

 

інтелігенція, мирний договір, парламент, реформувати, суверенітет

 

високовольтна дуга, домна, мартен, риштування, такелаж, фюзеляж

 

довідка, доповідна записка, заява, інструкція, квитанція, лікарняний листок, угода

 

аргумент, дієслово, контакт, логарифм, октаедр, суцвіття

 

постіль, радіо, сніданок, телевізор, холодильник

 

вилетіти в трубу, зрізатись, засипатись, плавати (на уроці),

 

зав'язати (порвати зі злочинністю),

 

зекс (кмітливість) 

 

 

 

Додаток В

 

 

Групи слів у лексиці

 

Групи слів 

Правила 

Приклади 

 

Однозначні 

 

Багатозначні 

 

Пряме значення слова

 

Переносне значення слова

 

Синоніми 

 

Антоніми 

 

Омоніми  

слова з одним лексичним  значенням;

 

слова, що мають кілька лексичних  значень;

 

основне лексичне значення, первинне значення слова;

 

вторинне значення слова, яке виникло на основі прямого;

 

слова, що мають різне звучання, але однакове чи подібне значення;

 

слова з протилежним лексичним  значенням;

 

слова, однакові за звучанням  і написанням, але зовсім різні за лексичним значенням; 

жолудь, медик, мірошник,

 

журавель, земля, команда;

 

ідуть люди, летить птах;

 

час іде, летять роки

 

пахучий, ароматний, духмяний, запашний

 

високий - низький,

 

початок - кінець

 

гриф - гриф,

 

 кран - кран, ніс - ніс 

 

 

 

Додаток Г

 

 

Групи неповних омонімів

 

Групи слів 

Правила 

Приклади 

 

Омоформи 

 

Омофони

 

Омографи  

слова, що однаково звучать  тільки в певній граматичній формі;

 

слова, що звучать однаково, але пишуться по-різному;

 

слова, що пишуться однаково, але мають різні наголоси. 

три - числівник,

 

три - дієслово у наказовому способі,

 

мене - (займенник) - мине (дієслово),

 

орел - Орел

 

мала - мала,

 

мука - мука. 

 

 

 

Додаток Ґ

 

 

Способи тлумачення лексичного значення слова

 

Логічні  

Лінгвістичні  

Контекстуальні  

Комбіновані  

 

Встановлення родо-видових  співвідношень  

Синонімічне  

Аналіз сполучуваності 

З'ясування прямого значення із стилістичною ремаркою 

 

Антонімічне   

Родо-видове з елементами синонімічного 

 

Описове  

Словотворче  

Тлумачення за словником (лексикографічне) 

Описове тлумачення з елементами морфемного (словотворчого) аналізу 

 

Перелічувальне  

Етимологічне   

Описове тлумачення з елементами синонімічного (антонімічного) 

 

 

 

Додаток Д

 

 

Розділи лексикології

 

Назва розділу 

Що вивчає розділ 

 

Семасіологія 

 

Етимологія 

 

Ономастика 

 

Термінологія  

Вчення про семантику (лексичне значення слів).

 

Вчення про походження слів.

 

Вчення про власні назви (імена людей, назви країн, міст, річок, гір).

 

Вчення про терміни (однозначні слова в галузі науки, техніки тощо). 

 

 

 

Додаток Е

 

 

Іншомовні та запозичені слова  в українській мові

 

З якої мови засвоєні 

Приклади  

 

З старослов'янської 

Город, ворота, голова, голос,дерево, шолом, єдиний, юнак, прекрасно, соратник, учитель, багатство, гординя, глашатай, приязнь, трудящий, невмирущий, благоустрій, визволитель, вихователь, громадянство, обласний 

 

З слов'янських  

Бадьоро, дьоготь(білорус.); пан, брама, келих, скарга, гітара, грунт, ґвалт, делікатний, завзятий (польськ.); табір, бавовна, влада, власний, ганьба, гасло, рихлий, зубило (чеськ.)  

 

З неслов'янських  

Аул, чурек, мамалига, арик, сабантуй, тюбетейка, піала, юрта, кунак, джигіт, тамада, кілька, сайка  

 

З древньогрецької і латинської  

Парус, баня,ангел, ікона, Євангеліє, бібліотека, театр, сцена;

 

Клас, республіка, конституція, префікс, інститут, юстиція, фабула, цирк, Юлія, Валерій  

 

З тюркської  

Богатир, кавун, шашлик, халва, ізюм, кумис, тулуп, башлик, казан, таз, чарка, казна, бакалія, базар, бариш, шалаш, ярлик, табун, отара, баран, чабан  

 

З західноєвропейських  

Майстер, штукатур, верстат, бутерброд, вексель, поштамт, курорт, фельдшер (нім.); парламент, дебати, режим, кабінет, абажур, одеколон, гарнізон, шосе (франц.); біфштекс, клуб, бойкот, трамвай,хокей, спортсмен, фініш, катер (англ.); боцман, матрос, шлюпка (голланд.); концерт, вермішель, бензин (італ.); ананас, карамель, сигара (ісп.); гуляш, гусар, бринза (угорськ.); каста, кобра (португ.); акула (норвезьк.) 

 

 

 

Додаток Ж

 

 

«Не бійтесь заглядати  у словник…»

 

Факультативний урок до дня  української мови і писемності. 4клас.

 

 

Мета. Пригадати процес зародження писемності, зокрема на українських  землях; ознайомитися з різними видами словників, набути навиків їх використання, поповнити знання про видатних українських лексикографів.

 

Хід уроку

 

1. Організаційний момент

 

Запрошені учні та вчителі оглядають словники:

 

· лінгвістичні - етимологічний, орфографічний, орфоепічний, іншомовних слів, синонімів, антонімів, омонімів, паронімів, власних назв, перекладний, фразеологічний, морфемний, словотвірний, мови письменників;

 

· енциклопедичні - Медична  енциклопедія, Енциклопедія лісівництва, Універсальний енциклопедичний словник тощо.

 

Отримують анкети із запитаннями:

 

- Чи доводилось вам  звертатись до словників?

 

- Із якого приводу?

 

- Які словники є у  вас вдома?

 

- Який зі словників  найбільше вас зацікавив?

 

- Які словники ви б  хотіли мати у своїй бібліотеці?

 

11. Поетичний вступ

 

(Звучить уривок із твору  «Слава...» у виконанні «Піккардійської терції».)

 

Учень 1.

 

Найперше було Слово,

 

Крізь темряву й хаос

 

Воно, як вічне диво,

 

Над світом піднялось.

 

 Є.Сверстюк

 

Учень 2.

 

У слові просвічує слово,

 

Словечко, слівце, словенятко,

 

Зіницями праслов'янятка

 

У слові просвічує слово,

 

Співає з братами словами.

 

Життя за віками спливає,

 

А слово народжує слово…

 

Учень 3.

 

Слова доходять до нас з  глибини віків… Людина протистоїть  часові саме у Слові. І бореться з  безпам'ятством… Власне, Слово і  є Пам'ять

 

(П.Мовчан).

 

111. Розповідь « Із глибини  віків»

 

Ведучий. Писемність - найславетніший винахід людства.

 

Учень 4. Найдавніший тип  письма - піктографія (малюнкове письмо) - виник в епоху неоліту (8 - 6 тисяч років до нашої ери). Малюнки тварин у печерах Альтаміри, що в Іспанії, вважають найдавнішими.