Витоки семантики як науки

 Для досліджуваної  ЛСГ ядром є лексема англ. transport/укр. транспорт, тому що вона виконує роль інтегральної семи, яка об’єднує всі елементи ЛСГ. Англійська мова містить такий синонім даної лексеми як vehicle, а укр.машина що є більш узагальнюючими поняттями.

В ході дослідження серед найменувань рідин було виділено наступні тематичні групи: 1) ‘наземний транспорт’, 2)‘водний транспорт, 3) ‘повітряний транспорт’. Найбільшою за кількістю є група  «Наземний транспорт», що в свою чергу поділяється на 2 підгрупи: «Цивільний транспорт»  та «Промисловий транспорт». Кожна з виділених підгруп характеризується синонімічними та антонімічними відношеннями.

Поряд із лексемами, що належать до найменувань транспортних засобів за своїм основним значенням, до складу даної ЛСГ входять лексеми, для яких найменування транспортних засобів є похідним значенням.

Найменування транспортних засобів в досліджуваних мовах поділяються на моносемантичні та полісемантичні. Серед дібраних лексичних одиниць переважають моносемантичні лексеми, проте в англійській мові співвідношення моносемантичних та полісемантичних лексем відрізняється від співвідношення в українській мові: якщо в українській мові полісемантичні лексеми складають лише 54% від загальної кількості, то в англійській мові ця кількість досягає 52%.

Маємо зазначити, що загальна класифікація транспортних засобів в обох мовах ідентична, бо згідно з лінгвокультурним компонентом, в обох лінгвокультурах склалися однакові поняття про певні засоби пересування.

У результаті дослідження даної ЛСГ можна говорити про три типи парадигматичних відносин між лексемами, що належать до неї: антонімічні та синонімічні, гіперонімічні. Слід зазначити, що найменш розвинутими є антонімічні відносини, адже більшість НТЗ є конкретними іменниками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Мова є матеріальним засобом спілкування людей, або, конкретніше, вторинною матеріальною, або знаковою системою, яку використовують як знаряддя чи засіб спілкування. Без мови не може бути спілкування, а без спілкування не може бути суспільства, а тим самим людини.

Мова як вторинна матеріальна система має структуру, що розуміється як його внутрішня організація. Структура системи визначається характером взаємин елементарних об'єктів, або елементів системи. Структуру системи можна інакше визначити як сукупність внутрішньосистемних зв'язків. Якщо поняття системи відноситься до певного об'єкту як до цілісного утворення і включає в себе елементи системи, і їхні взаємини, то поняття структури даної системи включає тільки внутрішньосистемні відносини на відміну від об'єктів, що складають систему.

Мовна система базується на відношеннях. Відношення між мовними одиницями бувають: парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні. Парадигматичні відношення - відношення вибору, асоціації, що ґрунтуються на подібності й відмінності, позначувальних і позначуваних одиниць мови. Синтагматичні відношення - відношення одиниць, розташованих лінійно-це здатність мовних елементів поєднуватися синтагматично. Ієрархічні відношення – відношення структурно простіших одиниць до складніших: фонеми до морфеми, морфеми до лексеми, лексеми до речення.

Останнім часом вираз «картина світу» набув поширення в самих різних областях гуманітарних наук. Поняття картини світу дійсно важливо для сучасної науки, але воно вимагає чіткого визначення, оскільки вільне поводження з цим поняттям не дозволяє представникам різних дисциплін зрозуміти один одного, досягти узгодженості в описі картини світу засобами різних наук. Особливо важливо визначити це поняття для лінгвістики і культурології, які більшою мірою, ніж інші науки, останнім часом використовують дане поняття.

Під картиною світу в найзагальнішому вигляді пропонується розуміти впорядковану сукупність знань про дійсність, що сформувалася в громадській (а також груповій, індивідуальній) свідомості. Принциповим є розмежування двох картин світу - безпосередньої й опосередкованої.

Безпосередня картина світу - це картина, що отримується в результаті прямого пізнання свідомістю навколишньої дійсності. Пізнання здійснюється як за допомогою органів чуття, так і за допомогою абстрактного мислення, яким володіє людина, однак у будь-якому випадку ця картина світу не має «посередників» у свідомості і формується як результат безпосереднього сприйняття світу і його осмислення.

Лакуна (у широкому сенсі) - національно-специфічний елемент культури, який знайшов відповідне відображення в мові та мові носіїв цієї культури, який або повністю не розуміється, або недостатньо розуміють носіями іншої лінгвокультурах в процесі комунікації.

Мовна картина світу - це сукупність зафіксованих в одиницях мови уявлень народу про дійсність на певному етапі розвитку народу, уявлення про дійсність, відбите в значеннях мовних знаків – мовне членування світу, мовне впорядкування предметів і явищ, закладена в системних значеннях слів інформація про світ.

Можна констатувати, що на сучасному етапі розвитку лінгвістики, мовні моделі світу стають об'єктом опису і інтерпретації в рамках комплексу наук про людину. Картина світу будь-якої мови розглядається не тільки в контексті фольклору, міфології, культури, історії, звичаїв і психології даного народу, але і в контексті лінгвістики.

Багато дослідників розглядають значення слова як його словникове тлумачення, і, отже, семантична спільність слів проявляється в спільності їх словникових тлумачень. Оскільки те чи інше значення слова реалізується за умов певної дистрибуції і сполучуваності, дистрибуція і сполучуваність можуть вважатися ознаками значення. Таким чином, дистрибуція і сполучуваність слів, сумісні з їх семантичної спільністю, важливі як ознаки, що визначають значення слова, в якому це слово може виявитися семантично суміжним іншому слову або поєднанню слів.

Значення - інформація, що передається знаком у процесі комунікації. Значення є невід'ємною приналежністю будь-якого знака, будь то сигнал світлофора, рукостискання, знак додавання в арифметиці, елемент герба або слова.

У лінгвістичній літературі існує ряд робіт, в яких приділяється увага лексиці транспортної тематики. Лінгвокультурологічне дослідження ЛСП «Транспорт» з позицій традиційної структурної лінгвістики в поєднанні з підходами когнітивної лінгвістики дало можливість вивчити особливості пізнавальної діяльності мовного колективу в даній сфері через її мовне уявлення; об'єднати власне лінгвістичне дослідження з вивченням відповідної предметної області реального світу; виявити, як впливає людський досвід і мислення людей на аналізовану область лексичного складу транспортних засобів.

ЛСП «Транспорт» фіксує відповідну даній сфері дійсності концептуальну область, чи область, відображену свідомістю. Таким чином, досліджуване поле є, з одного боку, лексичною підсистемою, елементи якої співвідносяться з певною сферою дійсності, а з іншого боку, схематизацію досвіду членів мовного колективу в даній сфері - фреймом (складним фреймом, «макрофреймом»).

Лінгвокультурологічного дослідження ЛСП «Транспорт» з позицій традиційної структурної лінгвістики в поєднанні з підходами когнітивної лінгвістики дало можливість вивчити особливості пізнавальної діяльності мовного колективу в даній сфері через її мовне уявлення; об'єднати власне лінгвістичне дослідження з вивченням відповідної предметної області реального світу; виявити, як впливає людський досвід і мислення людей на аналізовану область лексичного складу найменувань транспортних засобів.

Поняття «транспорт» охарактеризоване у мові сукупністю лексико-семантичних засобів, що дозволяє проводити порівняльний концептуальний аналіз ключових членів досліджуваного поля в англійській та українській мові; проводити перекладознавчий аналіз досліджуваного поля, і обґрунтовувати необхідні вимоги для досягнення адекватності перекладу його конституентів російською мовою.

Когнітивний аналіз ЛСП «Транспорт» показав, що досліджуване поле є сукупністю одиниць, повʼязаних загальною предметною сферою, і одночасно схемою пізнавального досвіду членів мовного колективу в даній сфері. Концептуальний аналіз ЛСП «Транспорт» дозволив виділити наступні ключові концепти аналізованої області знання: 1) наземний транспорт, 2) водний траснспорт; 3) повітряний транспорт.

Поряд із лексемами, що належать до найменувань транспортних засобів за своїм основним значенням, до складу даної ЛСГ входять лексеми, для яких найменування транспортних засобів є похідним значенням.

Маємо зазначити, що загальна класифікація транспортних засобів в обох мовах ідентична, бо згідно з лінгвокультурним компонентом, в обох лінгвокультурах склалися однакові поняття про певні засоби пересування.

Когнітивне членування реальності, пов'язаної з автомобілем, у свідомості американців та українців має багато спільних рис, тому що більшість концептів досліджуваної галузі знання є загальнолюдськими. У той же час історичні та культурологічні фактори суттєво впливають на вербалізацію і угруповання ключових концептів у НТЗ і українською мовою.

Так, аналіз ключового концепту transportation показав, що пов'язані з основною функцією автомобіля (перевезенням) знання, що зберігаються у свідомості американців та українців, мають культурно-обумовлену специфіку.

У результаті дослідження даної ЛСГ можна говорити про три типи парадигматичних відносин між лексемами, що належать до неї: антонімічні та синонімічні, гіперонімічні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Апресян Ю. Д. Избранные труды / Ю. Д. Апресян. – Т.1. Лексическая семантика : синонимические средства языка. – М., 1995. – 472 с.
2. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Н.Д. Арутюнова. – М., 1999. – 896 c.
3. Бачкур Р. А. Структура словотвірних парадигм іменників на позначення свійських тварин // Актуальні проблеми українського словотвору. – Івано-Франківськ, 2002. – с.354-364.
4. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика. – Высшая школа, 1990. – 176 с.
5. Вежбицкая А.  Семантические универсалии и описание языков / Пер. с англ. / Под ред. Т. В. Булыгиной. М .: Языки рус. культуры, 1999. – 780 с.
6. Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и лексикография – М., 1997. - С. 37-80.
7. Воркачев С.  Г.  Постулаты лингвоконцептологии // Антология концептов. – Т. 1. – Волгоград, 2005. С. 10–13. 
8. Грот Я. Филологические разыскания. Материалы для словаря, грамматики и истории русского языка, [4 изд.] СПБ, 1999. – 23 c.
9. Давыдова Н. В. Структура словообразовательных парадигм вещественных существительных в современном русском языке (злаки, металлы, драгоценные камни): Автореф. дисс. … канд. филол. наук. М., 1989. 16 с.
10. Денисюк Л. Н. Словообразующий потенциал вещественных существительных в современном русском языке: Автореф. дисс. … канд. филол. наук. К., 1988. 20 с.
11. Загнітко А. П. Сучасні лінгвістичні теорії. – Донецьк: Юго-Восток, 2007. – 41 c.
12. Іванова Н. Д. Про будову мовної моделі світу або її фрагмента (на матеріалі мікрополя українських прикметників із семою 'характер поверхні') // Культура народов Причерноморья. ‒ Том № 17.
13. Кобозева И.  М. Лингвистическая семантика. — Едиториал УРСС, 2000. — 352 с. 
14. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2000. – 30 c.
15. Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология / В.В. Красных. – М., 2002. – 84 c.
16. Лайонз Джон. Лингвистическая семантика. Введение. – Языки славянской культуры, 2003. — 400 с. 
17. Левицький Ю. М.  Мови світу: енциклопедичний довідник. – Львів, 1998. – 54 c.
18. Малюга А. Ф. Найменування явищ природи у зіставному аспекті : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.17 / А. Ф. Малюга / Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2010.
19. Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология. – К.: Знання, 2004. – 87 c.
20. Манерко Л. А. Язык современной техники: ядро и периферия: Монография / РГПУ им. С. А. Есенина. Рязань, 2000. – 140 с.
21. Мещанинов И. И. Члены предложения и части речи – Л., 1978. – 157 c.
22. Микитин О. Д. Структурно-семантична типологія словотвірних парадигм іменників у сучасній українській мові: Дис. ... канд. філол. наук. Івано-Франківськ, 1998. – 180 с.
23. Михайлов H. H. Страноведческий аспект лексического фона слов с культурным компонентом // Лингвострановедческое описание лексики английского языка: Сб. науч. трудов. -М.: МГПИ, 1983. – 34-42 c.
24. Морозов А. Ю. Выразительные возможности рекламного текста (на материале американской рекламы): Дисс . канд. филол. наук. -М.:МГУ, 2001. – 181 с.
25. Низамутдшова Ф. Н. Национально-культурная специфика фразеологических единиц в британском и американском вариантах английского языка// Английский лексикон в когнитивно-дискурсивной парадигме: Сб. науч. трудов. Вып. 457. -М.: МГЛУ, 2001. – 142-149 c.
26. Павиленис Р. Проблема смысла. Современный логико-семантический анализ языка. – М., 1983. – 180 c.
27. Пиаже Ж. Схемы действий и усвоение языка.— В сб.: Семиотика. – М., 1983. – 30 c.
28. Покровский  М. М., Избранные работы по языкознанию, – М., 1999. – 67-69 c.
29. Потебня А. А. Мысль и язык // Полное собрание сочинений. – К., 1993. – Т.1.
30. Проценко І. Ю. Структурно-семантична характеристика лексики на   позначення віку людини в іспанській та українській мовах: автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.17 / І. Ю. Проценко ; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2010. — 20 с.
31. Пугачев  И. А. Структура словообразовательных парадигм названий лиц в современном русском языке: Автореф. дис. … канд. филол. наук. – М., 1987. – 14 с.
32. Резанова З. И. Словообразующие возможности существительного: Автореф. дисс. … канд. филол. наук. Томск, 1983. – 18 с.
33. Русак   Д.А. Англо-русский словарь новых автомобильных терминов, выражений, сокращений и автомобильного жаргона // Живой язык. Вып. 5. -М.: АОЗТ «ЭТС», 1995. – 50 с.
34. Сафонкина С. А. О способе представления энциклопедической и лингвострановедческой информации в толковом словаре // Лингвострановедческое описание лексики английского языка: Сбор. науч. трудов. М.: МГПИ, 1983. –  105-114 c.
35. Скварок О. А. Структура словотвірних парадигм іменників-назв одиниць виміру часу // Вісник Прикарпатського університету: Філологія. Випуск IV. Івано-Франківськ, 1999. – 143-151 с.
36. Сорокин Ю. С. Развитие словарного состава русского литературного языка 90-х г. 20 в., М.—Л., 1995. – 38-67 с.
37. Соссюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики / Пер. з фр. А.Корнійчук, К.Тищенко. – К., 1998. – 90 с.
38. Томахин Г. Д. Лингвистические аспекты линвострановедения // Вопросы языкознания, №6, 1986. – 113-118 с.
39. Томахин Г. Д. Реалии-американизмы. – М.: Высш.шк., 1988. –  240с.
40. Томахин Г. Д. Теоретические основы лингвострановедения (На материале лексических американизмов английского языка): Автореф. дис. . докт. фи-лол. наук. – -М.: Дипломат. Акад.наук, 1984. – -32 с.
41. Трубачёв О.  Н., Ремесленная терминология в славянских языках. (Этимология и опыт групповой реконструкции). – М., 1996 –76 с.
42. Уфимцева A. A. Роль лексики в познании человеком действительности и в формировании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке : Язык и картина мира. М. : Наука, 1988. – 108-140 с.
43. Уфимцева A. A. Теории «Семантического поля» и возможности их применения при изучении словарного состава языка // Вопросы теории языка всовременной зарубежной лннгвистике/Под ред. Р.А.Будагова, М.М.Гухман. – М.: Изд. Акад.наук СССР, 1961. – 30-63 с.
44. Юсупов У.К. Сопоставительная лингвистика как самостоятельная дисциплина // Методы сопоставительного изучения языков. – М., 1988. – 3-16 с.
45. Якобсон Р. В поисках сущности языка. – В сб.: Семиотика. – М., 1983 с.
46. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і

допов.) / Уклад. і голов. Ред.. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун»,

2005. – 1728 с.

47. Bardou J.-P. The automobile revolution: the impact of an industry/Transl. from French by J.M.Laux. -Chapel Hill, N.C.: University of North Carolina Press, 1982. – 335 p.
48. Baxter R. J. Railroad ferries of the Hudson: and stories of a deckhand. -New York: Fordham University Press, 1999. –  276 p.
49. Blanchard K.L. American Roots: readings on U.S. cultural history. Addison Wesley Longman, 2001. –  218 p.
50. Briggs B. The station wagon, its saga and development. -New York: Vantage press, 1975. – 86 p.
51. Car and the city: the automobile, the built environment, and the daily urban life (The)/ Ed. by M.Wachs and M.Crawford. -Ann Arbor: University of Michigan Press, 1992. – 325 p.
52. CEEL Crystal D. Cambridge Encyclopedia of the English Language (The). Cambridge: Cambridge University Press, 1999. – 489 p.
53. Crystal D. The English Language. Penguin Books, 1990. – 288 p.
54. Dillard J.L. Toward a social history of American English. Berlin; New York: Mouton, 1985. – 301 p.
55. Glovka W Edgar CM. Among the New Words//American Speech, Vol. 76, No. 2, Slimmer 2001. – Tuscaloosa, Ala.:, University of Alabama Press for the American Dialect Society, 2001. – 177-197 p.
56. Marckwardt A. American and British English //Landmarks of American Language & Linguistics, vol. 1. -Washington, D.C.: Materials Development and Review Branch, English Language Programs Division, United States Information Agency/Ed. byF.Smolinski, 1993. – 191-197 p.
57. Marckwardt A.H. American English. New York: Oxford University Press, 1980. – 192 p.
58. Mencken H.L. The American Language: An inquiry into the development of English in the United States. -New York: Knopf, 1963. – 777 p.
59. Oxford Dictionary of English, Revised Edition. © Oxford University

Press 2005.