Шляхи зміцнення конкурентних позицій підприємства у зовнішньому середовищі

 

 

Зміст

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи позиціонування підприємства в зовнішньому середовищі………………………………………………………..….4

1. Теоретичні основи зовнішнього середовища підприємства……………...4
2. Ефективність діяльності підприємства і його конкурентоспроможність..9
3. Фактори прямого та непрямого впливу на діяльність підприємства……11

РОЗДІЛ 2. Аналіз ефективності діяльності підприємства……………………..16

1. Загальна характеристика стану ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен»………………………………………………………………………16
2. Оцінка фінансового стану ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен»………………………………………………………………………21
3. SWOT-аналіз підприємства ПАТ«Київська кондитерська фабрика «Рошен»……………………………………………………………………...32

РОЗДІЛ 3. Шляхи зміцнення конкурентних позицій підприємства у зовнішньому середовищі………………………………………………………….36

1. Бренд-менеджмент як необхідний елемент розвитку сучасного підприємства………………………………………………………………....36
2. Формування стратегії зміцнення конкурентної позиції підприємства…39

ВИСНОВОК………………………………………………………………………...43

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….44 
ВСТУП

 

При розробці стратегії фірми, у першу чергу, необхідно врахувати і оцінити її зовнішнє оточення та провести її стратегічне позиціонування в цьому оточенні. Це пов'язано з тим, що розгляд основних характеристик стратегії, її проблематики та особливостей базується на економічній категорії "середовище функціонування підприємницької організації" як відкритої матеріально-речової системи. А суть призначення ефективної стратегії полягає в такій організації діяльності підприємства, за якої напрямок його розвитку найбільшою мірою відповідає тенденціям змін в оточенні підприємства. Таким чином при прийнятті стратегічних рішень, тобто при розробці стратегії, аналіз структурних складових оточення підприємницької організації є найважливішим етапом. При цьому це й найбільш складний та трудомісткий етап процесу вироблення стратегії підприємства.

Аналіз зовнішнього середовища фірми передбачає структуризацію зовнішнього середовища та наступне дослідження факторів виділених компонент. Слід зауважити, що проблема структуризації середовища підприємства не є проблемою, що виникла сама по собі, вона скоріше має підпорядкований характер. Необхідність структуризації середовища виникає з необхідності класифікації сил впливу та необхідності кількісної або якісної оцінки цих сил. Оцінка сил проводиться для виявлення можливості їх впливу на організацію (підприємство) і навпаки з метою оцінки стратегічних зон господарювання (СЗГ) підприємства і вибору для них оптимальних стратегій.

При чому, на відміну від концепцій західних теоретиків, у вітчизняних економістів домінуючим є підхід до структуризації середовища, який базується на можливості вивчення окремих складових середовища, а середовище підприємства розглядається переважно з позицій можливості проведення аналізу факторів його впливу на підприємство і може бути структуроване на макро – середовище, безпосереднє оточення і внутрішнє середовище.

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи позиціонування підприємства в зовнішньому середовищі

1.1Теоретичні основи зовнішнього середовища підприємства

Стратегічний аналіз підприємства є одним із стержневих елементів процесу формування стратегій підприємства. За змістом стратегічний аналіз є вихідним етапом планування, в межах якого системно аналізуються фактори зовнішнього ділового середовища та ресурсного потенціалу підприємства (внутрішніх можливостей) для визначення поточного стану підприємства та виявлення можливостей його подальшого розвитку. Після закінчення цього етапу створюється інформаційна база, що дозволяє ґрунтовно виконати процес цілеполягання   та вибору стратегічних альтернатив.

Під зовнішнім офіційною сферою можна зрозуміти сукупність факторів, що впливають на підприємство та відповідно на ефективність його функціонування. У теорії та практиці менеджменту зовнішнє ділове середовище підприємства розглядають як дві підсистеми – дальнє зовнішнє середовище (ДЗС) та ближнє зовнішнє середовище (БЗС).

Перелік складових підсистем може бути розширений і іншими напрямами, так, при аналізі дальнього зовнішнього середовища можуть бути окремо виділені ринкове середовище, конкурентне середовище, природнє середовище та ін. При аналізі ближнього зовнішнього середовища додатково можуть бути виокремленні фінансові заклади, з якими підприємство взаємодіє у повсякденній діяльності, посередницькі структури та ін.

Досліджуючи природу зовнішнього ділового середовища (ЗДС), особливо звертають увагу на його динамізм та складність. Рівень динамізму  ЗДС пов'язаний зі швидкістю його змін. Рівень складності ЗДС, у свою чергу, пов’язаний з результатом взаємодії  різних факторів, серед яких найважливішими є нестача знань про ЗДС, а також узгодження та взаємовплив окремих факторів, що створює «системний ефект», який не може бути вивченим за окремими елементами. Все це призводить до того, що коли ми аналізуємо зовнішнє ділове середовище в основному використовуються методи неформальних експертних оцінок та прогнозів.

Підходи до здійснення аналізу зовнішнього підприємства:

1. PEST – аналіз;
2. Аналіз галузі;
3. SWOT – аналіз.

Результати аналізу незалежно від підходу, що був використаний для їх отримання, частіше за все є некількісними та такими, що слабо прогнозуються, але все ж таки дозволяють окреслити розмах тенденцій з тим, щоб максимально підготуватися до їх проявів.

Найбільшого розповсюдження на сьогоднішній день отримали аналіз галузі та  SWOT-аналіз як найбільш комплексні. PEST – аналіз в більшому ступені здійснюється з ціллю попередньої оцінки стану зовнішнього середовища підприємства, що створюється, або підприємства, в якому відбувається зміни власників

Технологія  PEST – аналізу:

Перелік факторів дальнього зовнішнього середовища досить великий, проте науковцями запропоновано виокремлення чотирьох ключових напрямів, аналіз яких отримав назву  PEST – аналіз ( від англ. political-logal – політико-правові,  economic – економічні, sociocultural – соціокультурні,  technological forces – технологічні фактори).

Політичне середовище. Політична стабільність держави є одним з ключових факторів, що дозволяють знизити ризики розвитку підприємства у межах обраної ним стратегії. Для підприємства при розробці стратегії важливо розуміти постійність та узгодженість (відсутність протиріч)  законодавчої бази з питань економічної діяльності.

Крім того, важливо також розуміти перспективи державного регулювання в таких областях, як:

1. Соціальна захищеність населення;
2. Зовнішня торгівля;
3. Регулювання ціноутворення;
4. Екологічна політика;
5. Обмеження діяльності підприємств шляхом встановлення вимог до якості продукції  та ін.

Економічне середовище.  В умовах ринкової економіки аналіз економічного середовища включає прогнози змін економіки, що виражені в показниках інфляції, державної політики  в області податків та кредитування, рівня зайнятості населення, циклів ділової активності, грошового обігу та ін.

Важливим аспектом аналізу є визначення циклу ділової активності національної економіки та його співставлення з циклом ділової активності галузі та підприємства, що в майбутньому дозволить обрати більш ефективну стратегію, що враховує стан економіки та тенденції його розвитку.

Соціокультурне середовище. Посилення конкуренції між товаровиробниками та відповідно диференціація товарів за групами споживачів потребують більш детального вивчення останніх.Споживчі вимоги впливають не лише на економічні міркування, але й на демографічні, освітні та ін. ознаки. Саме вони стають об’єктами дослідження та прогнозування.  При вивченні даного середовища аналізують:

1. Демографічні ознаки населення.
2. Розподіл доходів за групами населення.
3. Зміни в стилі життя, традиціях та устоях.
4. Рівень освіти населення.
5. Рівень споживання товарів та послуг, інше.

Результати аналізу оформляються в виді пояснювальної записки. Технологічне середовище. У процесі аналізу виявляються науково-технічні тенденції, що характерні для галузі (можливості технологічних проривів, виникнення товарів з принципово новими характеристиками та ін.). Також виконується порівняння можливостей підприємства з можливостями його конкурентів з точки зору техніко-технологічного та науково-технічного рівнів підприємства.

Результати аналізу зовнішнього середовища дають змогу менеджерам підприємства організувати роботу підприємства більш ефективно за рахунок розуміння того, на які аспекти роботи підприємства потрібно звернути увагу.

Технологія SWOT – аналізу підприємства. Метод SWOT – аналізу (в перекладі з англ. – сила (strength), слабкість (weakness), можливості (opportuniets) та загрози (threats) базується на одночасному вивченні зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємства. Технологія передбачає виявлення сильних та слабких сторін в роботі підприємства, можливостей та загроз, що очікують його у майбутньому, а також встановлення взаємозв’язку  між ними, що може бути використаний при формуванні стратегії підприємства. Ідеологія технології може бути відтворена у вигляді матриці (рис. 1.1).

 

 

 

 

 

 

Середовище

Зовнішнє        Внутрішнє

Рисунок 1.1 -  Логіка формування матриці SWOT – аналізу

Проведення  SWOT-аналізу виконується з виокремленням трьох етапів.

Етап 1. Формування переліку сильних та слабких сторін роботи підприємства, можливостей та загроз, що його очікують. Як правило, компоненти матриці (див. рис. 1.1)  деталізуються з виокремленням певних прошарків. На сьогоднішній день загальновизнаної класифікації факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства немає, в додатку 1 наведений приклад можливого групування цих факторів. При обґрунтуванні прошарків аналізу слід враховувати, що достатньо важко виокремити групи факторів, що не перетинаються, що і обумовлює відсутність стандартного підходу.

Етап 2. Можливості та загрози, виявлені в процесі аналізу, розбиваються на три групи за ступенем впливу на підприємство та вірогідністю впливу.

Етап 3. Між компонентами матриці встановлюються ланцюги зв’язків, які в подальшому можуть бути використані при формуванні стратегії.

 

1.2 Ефективність діяльності  підприємства і його конкурентоспроможність

 

Для досягнення високої ефективності процесу виробництва в умовах ринкової економіки недостатньо мати сучасне технічне обладнання, знаряддя та високоякісні предмети праці, необхідна також відповідна організаційна система зв’язків між виробниками та споживачами продукції.

Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту і ефективності,  розуміючи під першим результат заходу, а під другим  співвідношення ефекту і витрат, які його викликали. Принциповий взаємозв’язок між вказаними двома поняттями може бути виражений різницею умовного економічного результату та повних капітальних вкладень і, залежно від рівня господарювання, може отримувати:

1. національний рівень;
2. рівень підприємства.

Якщо результати економічної діяльності перевищують витрати,  то можна говорити про позитивний ефект, у протилежному випадку –  про негативний ефект (збиток).

 Ефективність роботи  виробничих підприємств характеризується  показниками рентабельності, норми  прибутку, продуктивності праці, урожайності, продуктивності тварин, собівартості  продукції,  трудоємності, матеріалоємності, фондоємності тощо.

Ефективність діяльності, наприклад, обслуговуючих кооперативів,  як правило, характеризується показниками ефективності товарної, цінової, збутової, комунікаційної політики, індексами товарообороту і витрат кооперативу, часткою ринку, структурою товарообороту, ступенем задоволення потреб членів кооперативу, питомою вагою робіт та послуг, виконаних у технологічні терміни та ін.

Проте такі показники відображають окремі аспекти діяльності підприємств і не спроможнізабезпечити комплексну оцінку ефективності використання всіх факторів виробництва відносно кінцевих результатів.

Механізм забезпечення підвищення ефективності функціонування підприємства . При цьому досягнення високих результатів господарювання підприємств можливе завдяки виявленню та нейтралізації негативних факторів та стимулюванню дії позитивних, зокрема удосконалення організаційної структури, збалансування виробничого потенціалу, впровадження нових технологій. Реалізація внутрішніх і зовнішніх факторів підвищення ефективності діяльності підприємств забезпечить отримання не лише економічного ефекту,  але й соціального та екологічного. Основним резервом підвищення економічної ефективності діяльності є раціональне формування, відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу підприємства.

 

1.3 Фактори прямого та  непрямого впливу на діяльність  підприємства