Шляхи зміцнення конкурентних позицій підприємства у зовнішньому середовищі

1. Висококваліфікований менеджмент.
2. Висока цінова конкурентоспроможність.
3. Сприятлива економічна і соціально - економічна ситуація для виходу на нові ринки.
4. Виробничі потреби забезпечуються земельними та виробничими площами  на 100%.
5. Зручне розташування підприємства в транскордонному регіоні, в промисловій зоні індустріального міста з розвинутою інженерною та транспортною інфраструктурою.
6. Необхідність ремонту споруд та енергообладнання.
7. Залежність від коливань вартості валюти.
8. Велика залежність   від закордонних постачальників обладнання та матеріалів.
9. Замкнений цикл виробництва солодощів.
10. Слабкі сторони компанії – це переважно сильні сторони конкурентів. Конкурентні переваги інших учасників ринку кондитерської промисловості

Оцінка зовнішнього та внутрішнього середовища організації методом SWOT-аналізу

Сильні сторони	Слабкі сторони
Висока цінова конкурентноспрможність Сприятлива економічна і соціально - економічна ситуація для виходу на нові ринки. Висококваліфікований менеджмент. Замкнений цикл виробництва солодощів Виробничі потреби забезпечуються земельними та виробничими площами  на 100%. Зручне розташування підприємства в транскордонному регіоні, в промисловій зоні індустріального міста з розвинутою інженерною та транспортною інфраструктурою.	Велика залежність   від закордонних постачальників обладнання та матеріалів. Залежність від коливань вартості валюти.
Можливості	Загрози
Розширення ринків збуту за рахунок зростання ринку Зниження цін на ресурси Збільшення кількості споживачів за рахунок рекламних та маркетингових заходів. Надходження великих замовлень Вихід конкурентів із галузі	Нестабільність збуту Поява у конкурентів нових технологій Збої у поставках сировини та матеріалів Політична нестабільність Негативні зміни валютного курсу Відмова банків у наданні довгострокових кредитів Нестабільна законодавча база.

 

 Установлення  зв’язків між найбільш впливовими слабкими і сильними сторонами організації, загозами і можливостями зовнішнього середовища – заключний етап процесу SWOT-аналізу.

 

РОЗДІЛ 3. Шляхи зміцнення конкурентних позицій підприємства у зовнішньому середовищі

3.1 Бренд-менеджмент як необхідний елемент розвитку сучасного підприємства

 

Українським виробникам для формування власних брендів потрібні великі зусилля і кошти, щоб перехопити ініціативу у закордонних конкурентів,

давно почали рекламну обробку населення України. Використання західних технологій брендингу і вище розглянутої методології передбачає проведення постійних досліджень купівельних переваг, мотивів здійснення покупок. Саме специфіка купівельної поведінки українців визначає особливості застосування концепції брендингу на вітчизняному рику. Освоюючи цю концепцію, необхідно враховувати, що:

1. Загальний рівень розпізнання брендів у українських споживачів не великий, але він постійно росте, тому Україна - країна, де можна досить швидко створити і просунути новий бренд.
2. Внаслідок стрімкого насичення вітчизняного ринку споживачі не встигають формувати лояльність до визначеної товарної марці й у зв'язку з постійною появою нових товарів, раніше невідомих.
3. У споживачів спостерігається зростання недовіри до якості закордонних товарів, особливо продовольчих, і однозначна перевага вітчизняних марок продуктів харчування (за деякими одиничними винятками).
4. Бренд в Україні в набагато більшою мірою, ніж на Заході, сприймається як символ "автентичності товару» (відсутність підозр у незаконній підробці марки).
5. Для створення бренду в Україні необхідні потужна рекламна компанія в засобах масової інформації й активне використання зовнішньої реклами, хоча надалі можливості впливу реклами (у першу чергу телевізійної) будуть зменшуватися внаслідок росту недовіри до неї споживачів.
6. У свідомості вітчизняного споживача поняття «бренд» як би «розколоте» між трьома факторами: країна-виробник, привабливість упакування і товарна марка, тому назва марки повинна доповнюватися відомостями про країну-виробника;
7. Необхідно враховувати національні традиції й особливості сприйняття рекламних звернень російськими споживачами і формувати їх таким чином, щоб вони стали більш приємними, ніж рекламні повідомлення закордонних конкурентів, розраховані на сприйняття населення, яке звикло до специфічного мови реклами, зокрема, для російських споживачів важлива "персоніфікованість» бренду, тобто використання відомих особистостей для його просування.

Таким чином, створення бренду - тривалий творчий процес, що передбачає розробку ідеології просування бренду, його текстове і візуальне оформлення, упаковку товару, поширення зразків, стимулювання збуту, роботу в місцях продажу, тобто весь арсенал маркетингових засобів впливу на споживача, У якісних українських товарів є перспективи стати брендами, але існує ряд негативних факторів, які стримують розвиток концепції брендингу на російському споживчому ринке.

1. Недостатній розвиток маркетингових умінь і навичок, відсутність на підприємствах принципу «марочного управління» (brand management), скептичне ставлення деяких російських керівників до західних технологій брендингу незважаючи на те, що вони довели свою життєздатність та ефективність на нашому ринку.
2. Хронічна нестача коштів на маркетинг, що посилювалася тим, що витрати на рекламу та створення брендів понад граничну величини, встановленої законодавством, збільшують оподатковуваний прибуток підприємства.
3. Проблема нестачі управлінських кадрів, з відкликання ряду керівників, набуло останнім часом фатальний характер.
4. Недосконале українське законодавство з охорони товарних знаків
5. Певна невизначеність в купівельному орієнтації на окремі товарні марки, пов'язана з тим, що багато вітчизняних виробників продовольчих товарів продовжують випускати свою продукцію за єдиними рецептурами, затвердженим стандартами, під однаковими найменуваннями, іноді без фірмової упаковки.
 

2. Формування стратегії зміцнення конкурентної позиції підприємства

 

Сучасний етап розвитку економіки України супроводжується низкою невирішених проблем, серед яких найбільш важливою для більшості вітчизняних підприємств є проблема досягнення й збереження сталих конкурентних позицій.

 Кожен суб’єкт господарювання намагається виокремити власне становище на ринку завдяки кращій пропозиції товару чи послуги, задовольнити власне існування та забезпечити соціально-економічний розвиток країни. Підприємство, прагнучи збереженню та захисту своїх конкурентних позицій, повинно вміти не тільки закріпитися на ринку і розширити свій вплив на нові ніші без зменшення раніше завойованої частини ринку, а й зацікавити споживача певними новинками. Нормальне функціонування підприємств різних сфер діяльності в умовах ринку припускає пошук і розробку кожним з них власної стратегії розвитку. Це зумовлює актуальність дослідження процесу формування конкурентної позиції підприємства і виявлення основних шляхів її зміцнення..

Значна частина сучасних методик оцінки конкурентоспроможності підприємства ґрунтуються повною мірою або переважно на показниках, які характеризують потенціал або результати діяльності підприємства, стан його зовнішнього середовища в абсолютному вимірі без будь-якого співставлення з аналогічними характеристиками підприємств конкурентів. І тільки порівняння значень такого показника для різних конкуруючих підприємств дозволяє визначити їхню конкурентну позицію відносно одне одного. Конкурентна позиція підприємства є відносною характеристикою, що дозволяє порівняти підприємство з його конкурентами за певними параметрами діяльності. Конкурентна позиція визначається конкурентоспроможністю як самого підприємства, так і його конкурентів. Вона набуває конкретної форми лише у певний момент (період) часу в порівнянні з певною сукупністю конкурентів, відображуючи становище,  що фактично склалося на ринку.

Серед методів аналізу конкурентних позицій підприємства або його окремих господарських підрозділів у різних галузях найчастіше використовують моделі, представлені у вигляді матриць.

Категорія «конкурентна позиція підприємства» тісно пов’язана з поняттям «позиціонування». Під останнім розуміється процес створення іміджу певної цінності для споживачів цільового сегмента, завдяки якому вони вирізнятимуть товар підприємства від товарів конкурентів. Фактори, які забезпечують підприємству успіх у конкурентній боротьбі, пов’язані з поняттям стратегічних факторів успіху. Основна передумова їх формування полягає у спроможності підприємства з’ясувати та утримати протягом тривалого часу свої переваги як виробника товару в порівнянні з конкурентами.

Конкурентна позиція підприємства відображає довгострокові зусилля підприємства по завоюванню конкурентних переваг та водночас визначає відмінність від конкурентів. Конкурентна позиція підприємства значною мірою залежить від характеру, ефективності та стійкості конкурентних переваг. Формування переваг в загальному сенсі трансформується в задачу адаптації системи управління до змін конкурентного середовища

Проте, в процесі формування конкурентних позицій виникають певні протиріччя із розвитком конкурентних переваг підприємства. Протиріччя виникають у випадку, коли розвиток споживчих мотивацій і, відповідно, конкурентних позицій підприємства, не співпадає з напрямом розвитку конкурентних переваг, що здійснюється підприємством. Вирішити таке протиріччя можливо за рахунок маркетингового впливу на споживачів, з метою зміни їх уподобань і формування попиту на нову продукцію підприємства.

Разом з тим конкурентна стратегія, яка спрямована на зміцнення конкурентної позиції підприємства повинна передбачати наступні заходи:

– проведення постійного моніторингу конкурентних переваг і здійснення порівняльного аналізу з підприємствами-конкурентами;

– розробка та впровадження програми формування попиту на продукцію підприємства, яка б містила заходи з реклами, прямого маркетингу, просування продукції підприємства тощо;

– опрацювання та впровадження програми підтримки репутації та формування іміджу підприємства;гнучких ринкових товарних, цінових, збутових та комунікативних стратегій;

– впровадження передового світового досвіду з організації виробництва та збуту;

– вдосконалення систем розрахунків за продукцію;

– здійснення аналізу ризиків збуту та постачання;

– проведення маркетингових досліджень;

– розробка та впровадження програми формування та підтримка конкурентних переваг підприємства, яка б містила вивчення вимог та переваг споживачів продукції;

– максимальне наближення відповідності продукції до потреб ринку;

– підвищення її якості та дизайну, вдосконалення експлуатаційних характеристик товару;

– забезпечення постійного технологічного оновлення виробництва; впровадження мобільних технологічних модулів, спрямованих на швидке оновлення асортименту продукції;

– формування ефективних факторів виробництва (нове устаткування, підвищення кваліфікації робочої сили тощо);

– впровадження ресурсоощадних виробничих циклів, впровадження інновацій;

– аналіз структури основних виробничих фондів, виявлення недовикористання, встановлення необхідності та можливостей їх продажу;

– підвищення якості управління запасами матеріальних ресурсів, впровадження на підприємств і логістичних систем;

– вибір надійних постачальників сировини, матеріалів, енергоносіїв;

– підвищення ефективності використання ресурсів підприємства;

– розробка заходів, спрямованих на забезпечення та своєчасності стабільності постачань матеріальних ресурсів необхідної якості та обсягів.

Отже, з метою формування міцної конкурентної позиції підприємства слід здійснювати моніторинг конкурентного середовища з метою своєчасного виявлення і прогнозування тенденцій розвитку конкурентних ситуацій, що впливають на конкурентну позицію підприємства; проводити оцінку його конкурентних переваг та формувати і реалізовувати ефективні конкурентні стратегії.

 

 

 

ВИСНОВОК

Отже , позиціювання підприємства можна визначити як дї, спрямовані на формування сприйняття цільовими групами даного підприємства відносно інших підприємств за тими перевагами, які воно має.

Загалом позиціювання підприємства – це діяльність, що здійснюється з метою допомогти споживачеві розрізняти, дізнаватися,віддати перевагу тому або іншому підприємству на фоні інших. Перевага підприємства виникає в тих випадках, коли в порівнянні з іншиим підприємствами – конкурентами,чтко просліджується його особливість, яку помічають та якій віддають перевагу споживачі