Організація митного контролю

Відповідно до ст. 10 МКУ митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.

 Спеціальні митні зони (частина території, на якій запроваджено режим спеціальної митної зони) створюються відповідно до законодавства про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної митної зони (наприклад, «Яворів», «Порто-Франко») з визначенням її статусу, території, особливостей застосування законодавства на її території.

Оскільки митний кордон збігається з державним (за винятком спеціальних  митних зон), то пункти пропуску на митному  кордоні, через які, відповідно до міжнародних  договорів, здійснюється переміщення  товарів і транспортних засобів через митний кордон, збігаються з пунктами пропуску через державний кордон [13].

Для кожного конкретного пункту пропуску розробляються детальні технологічні схеми (з урахуванням особливостей переміщуваних товарів, способів їх переміщення тощо), які затверджуються керівником митного органу за погодженням з органом охорони державного кордону, Мінтрансом та інших служб, задіяних у процесі митного контролю, на підставі Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів № 1081 від 28.11.2012 (зі змінами й доповненнями).

Така правова категорія, як зона митного контролю, передбачена законодавством із питань митної справи з метою здійснення митного контролю в межах спеціально виділеної для цього території з особливим режимом знаходження в ній товарів, транспортних засобів, осіб, що переміщують через митний кордон товари і транспортні засоби, а також порядку здійснення в ній господарської діяльності (митно-брокерської, укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів тощо).

Отже, зону митного контролю можна було б визначити як територію вздовж державного кордону України, в межах якої митні органи здійснюють митний контроль, встановлюють митні маршрути переміщення товарів і транспортних засобів (за узгодженням із місцевими органами виконавчої влади, Держкомкордону, МВС України та Мінтрансу) і яка визначається адміністративно-територіальним устроєм міст та районів.

Установлення вздовж державного кордону  зони митного контролю дало б можливість спільно з органами охорони державного кордону оперативно здійснювати заходи щодо боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, які посягають на встановлений режим зони митного контролю, а також створило б правові підстави здійснювати функції контролю за переміщенням товарів та інших предметів у глибині цієї зони.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Здійснення митного контролю

2.1 Правові засади для здійснення митного контролю та його форми

Митні органи в межах своїх  повноважень з метою законності переміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та фізичними особами мають право здійснювати митний контроль шляхом перевірки документів, огляду, переогляду та інших форм, що не суперечить законам України.

Документи, необхідні для  здійснення митного контролю, подаються митному органові при:

1) перетинанні товарами  і транспортними засобами митного  кордону України;

2) декларуванні товарів  і транспортних засобів;

3) повідомленні митного  органу про намір здійснити  переміщення товарів і транспортних  засобів через митний кордон України;

4) здійсненні митними органами  інших контрольних функцій відповідно  до цього Кодексу.

Форми митного контролю

1) перевірки документів  та відомостей, які відповідно  до статті 335 Митного кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду  та переогляду товарів, транспортних  засобів комерційного призначення,  огляду та переогляду ручної  поклажі та багажу, особистого  огляду громадян);

3) обліку товарів, транспортних  засобів комерційного призначення,  що переміщуються через митний  кордон України;

4) усного опитування громадян  та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та  приміщень складів тимчасового  зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;

6) перевірки обліку товарів,  що переміщуються через митний  кордон України та/або перебувають  під митним контролем;

7) проведення документальних  перевірок дотримання вимог законодавства  України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

8) направлення запитів  до інших державних органів,  установ та організацій, уповноважених  органів іноземних держав для  встановлення автентичності документів, поданих митному органу [2].

Перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам  під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 Митного кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться  в митних деклараціях або інших  документах, поданих для митного  контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних  копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням  системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі  з використанням інформаційних  технологій) поданих документів у  конкретному випадку переміщення  товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи [2].

За своїм призначенням документи, необхідні для митних цілей, як правило діляться на такі групи: транспортні, торгові, митні, інші.

До транспортних (перевізних) документів належать: накладні, коносаменти, декларації, дорожні відомості, передатні відомості, багажні та ін.

До торгових документів належать: контракти, договори, рахунки-фактури, специфікації, інвойси, пакувальні аркуші та ін.

До митних документів належать документи, що видаються митними органами або оформляються за їх участю, наприклад: ліцензії на відкриття митного складу, складу тимчасового зберігання (СТЗ), магазину безмитної торгівлі; кваліфікаційний атестат фахівця з митного оформлення; документ контролю доставки (ДКД), декларація митної вартості (ДМВ); єдиний адміністративний документ; свідчення про допущення транспортних засобів (контейнерів) для перевезення під митним контролем і т. п.

До інших документів належать установчі документи осіб, що підтверджують  їх права на здійснення зовнішньоторговельної  діяльності, дозволи різноманітних  державних органів, наприклад: дозволи  органів, що здійснюють ветеринарний і фітосанітарний контроль; дозволи Міністерства культури і т. д [22].

Митний огляд (огляд та переогляд  товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистий огляд  громадян).

Митний огляд – це адміністративна дія, що полягає у фактичній перевірці товарів і транспортних засобів з метою встановлення законності їх переміщення через кордон, відповідності товарів, що перевіряються, даним, узагальненим у вантажній митній декларації, а також даним, зазначеним у дозвільних документах державних органів; запобігання ввезенню або вивезенню заборонених товарів; виявлення схованого провозу товарів; виявлення товарів, що переміщуються без документів; визначення характеристик товару залежно від інших цілей огляду.

Огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред'явлених митному органу (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

 За результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

 За письмовим рішенням  керівника митного органу або  особи, яка виконує його обов'язки, огляд товарів, транспортних засобів  комерційного призначення може також проводитися, якщо:

1) митна декларація не  подана декларантом протягом  строку, встановленого статтею 263 Митного Кодексу, за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів з питань державної митної справи;

2) товари виявлено (знайдено) під час здійснення митного  контролю в зонах митного контролю  та/або транспортних засобах,  що перетинають митний кордон  України, і їх власник невідомий;

3) декларантом не виконуються  обов'язки, встановлені статтею 266 Митного Кодексу.

Переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення  проводиться у разі виявлення  пошкодження або втрати митного  забезпечення, накладеного на зазначені  товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов'язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.

Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи митних органів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, у тому числі в межах контрольованого прикордонного району. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення  здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники митних органів не можуть бути понятими.