Проект розвитку виробничо-технічної бази АТП з детальною розробкою моторного відділення, автомобілі : ВАЗ 2112і, ГАЗ 3110, ВАЗ 2109, ВАЗ 2107

 

РОЗДІЛ.2 Розрахунок моторного  відділення.

2.1 Кількість працюючих  моторного відділення.

 

Р_т = Т_і / Ф _р.м.    (2.1)

 

Т_і – річний об’єм ( трудомісткість) по відповідній зоні ТО, годино – лидина;

Ф р.м. річний виробничий фонд часу робочого місця при однозмінній роботі, годин.

Р_т = 14 152 / 2 142 = 6,61 чоловіка

Приймаємо кількість працюючих  – 7 чоловік.

2.2 Річний виробничий фонд  часу робочого місця моторного  відділення (при  6 – денній робочій неділі).

 

Ф_рм = Т_зм × (Д_кр – Д_в – Д_с) – Д_пс × 1 (2.2)

 

Т_зм – тривалість робочої зміни, годин,

Д_кр – кількість календарних днів в році,

Д_в - кількість вихідних днів в році,

Д_с – кількість святкових днів в році,

Д_псЗм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

30

БЦТК.М-011с.433.001.КР

 

  - кількість передсвяткових і суботніх днів в році,

 

1 – час скороченого  робочого дня перед вихідним  днем.

Ф_рм = 7 × (365 – 52 -6) – 7 × 1 = 2 142, години.

 

2.3 Штатна кількість робочих моторного відділення.

 

Р_ш = Т_і / Ф_вп    (2.3)

Р_ш Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

31

БЦТК.М-011с.433.001.КР

 

= 14 152 / 1 840 = 7,69

Приймаємо штатну кількість  робочих – 8 чоловіків.

 

2.4 Розрахунок числа дільниць  моторного відділення.

 

П_і = Т_і × К_н / Д_рр × З × Т_тз × Р_сп × ƞп (2.4)

Т_і – річний об’єм робіт даного виду, годино – людини,

К_н – коефіцієнт нерівномірності завантаження дільниць,

Д_рр – число робочих днівв році дільниць моторного відділення,

З – кількість змін роботи в сутки дільниць моторного відділення,

 Т_тз – тривалість зміни дільниць моторного відділення, годин,

Р_сп – прийняте середнє число робочих на одній дільниці моторного відділення,

Ƞп – коефіцієнт використання робочого часу дільниці моторного відділення.

 

Таблиця 2.1

Ті	Кн	Дрр	З	Ттз	Рсп	Ƞп	Пі
14 152	1,05	306	1	7	4	0,92	1,89

 

Приймаємо кількість дільниць моторного відділення – 2 дільниці.

Приймаємо дві типові моторні  дільниці з розмірами 9 × 9 метрів.

На кожній дільниці передбачено

• один слюсар 2 розряду;
• один слюсар 3 розряду;
• один слюсар 4 розряду;
• один слюсар 5 розряду.

 

2.5 Визначення загальної  площі обладнання моторного відділення.

Загальна площа обладнання моторного відділення, визначається як сума площ всього обладнання моторного відділення.

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

32

БЦТК.М-011с.433.001.КР

 

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

33

БЦТК.М-011с.433.001.КР

 

Табель технічного обладнання моторного відділення

в розрахунку на одну дільницю.

Таблиця 2.2

№ п /п	Найменування обладнання	Тип або модель	Габаритні розміри в плані, мм	Кількість	Площа, м2
Технологічне обладнання
1	Стенд для розбирання двигунів та комплект знімальних кронштейнів	ОПР – 647	1016 × 800	1	0,813
2	Установка для миття блоків циліндрів двигунів	ОМР – 12	1460 × 1670	1	2,438
3	Вана для деталей	ОМР – 1316	1250 × 620	1	0,775
4	Стенд для розбирання та збирання шатунно – поршневої групи	СР – 65	800 × 600	1	0,480
5	Прибор універсальний  для перевірки та правки шатунів	2211 М	580 × 260	1	0,151
6	Прибор для визначення пружності клапанних пружин та поршневих  кілеци	КИ – 40	570 × 170	1	0,097
7	Стенд для розбирання та збирання головок циліндрів клапанів		800 × 400	1	0,320
8	Універсальний верстат для  притирання клапанів	М – 3	166 × 520	1	0,086
9	Верстат для розточування циліндрів двигунів	278 Н	1200 × 1170	1	1,404
10	Верстат для полірування  циліндрів двигунів	3833 М	1300 × 1470	1	1,911
11	Стенд для випробування масляних насосів та масляних фільтрів двигунів	АКТБ – 55	800 × 480	1	0,384
12	Стенд для обкатки та випробування компресорів	АКТБ – 133	884 × 710	1	0,628
13	Стенд для шліфування клапанів	ОПР – 823	935 × 600	1	0,561
14	Стенд для ремонту двигунів	Сельхозтехника 2154	1300 × 845	1	1,099
Організаційне оснащення та підйомно - транспортне обладнання
15	Верстат слюсарний з пневматикою	СД – 3701 – 04	1250 × 800	2	2,000
16	Тумбочка інструментальна	СД – 3701 – 0	674 × 522	2	0,704
17	Шафа для збігання деталей  газорозподільного механізму		800 × 460	1	0,368
18	Шафа для зберігання інструментів шатунно – поршневої групи		800 × 460	1	0,368
19	Стелаж для двигунів	ПИ – 033 П	1600 × 1200	1	1,920
20	Ларь для обтирочних материалів	2249 – П	800 × 400	1	0,320
21	Ларь для відходів	2317 - П	500 × 500	1	0,250
22	Стелаж для збереження масляних та водяних насосів, компресорів, вентиляторів та фільтрів		930 × 510	1	0,474
23	Стелаж для зберігання приборів		930 × 510	1	0,474
24	Стіл конторський		1100 × 620	1	0,682
25	Кран - балка	ПТ – 054	4000 × 1500	1	6,000
Всього					24,704

  

Висновок

 

В процесі виконання курсового проекту ми прийшли до висновків В організаційно-розрахунковій частині проекту ми на основі кількісного складу маршрутних транспортних засобів, що планується централізовано обслуговувати , а також враховуючи виробничо-технічну базу та наявність виробничих площ на підприємстві провели розрахунок виробничої програми та визначили трудоємкість робіт по ТО. В результаті розрахунків ми одержали значення трудомісткості робіт по централізованому ТО маршрутних транспортних засобів, для чого необхідно організувати один пост ТО суміщений з проведенням діагностичних робіт. Тут же намічено план заходів та приведено перелік технологічного обладнання для вказаного поста.

Враховуючи досить велику частку розбірно-збірних робіт при виконанні процесів ТО, ми на основі аналізу конструкцій різьбозгвинчуючого обладнання та існуючих методик його розрахунку ми провели розрахунок планетарної передачі гайковерта, який може бути використаний при виконанні операцій по ТО і ремонту на станціях технічного обслуговування.

 В технологічній частині проекту нами розроблено документацію на процес технічного обслуговування рульового керування, оскільки даний вузол є відповідальним за безпеку руху.

Доцільність організації поста ТО суміщеного з проведенням діагностичних робітна обґрунтована проведеними економічними розрахунками.

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

34

БЦТК.М-011с.433.001.КР

 

 

 

Додаток №1

Коефіцієнт коректування нормативів залежно від умов експлуатації – К₁*

Категорія умов  експлуатації	Нормативи
	Періудичність технічного обслуговування	Питома трудомісткість поточного  ремонту	Пробіг до капітального ремонту**	Витрати запасних частин***
І	1,0	1,0	1,0	1,00
ІІ	0,9	1,1	0,9	1,10
ІІІ	0,8	1,2	0,8	1,25
ІV	0,7	1,4	0,7	1,40
V	0,6	1,5	0,6	1,65

 

*Після визначення скоректованої  періодичності технічного обслуговування  перевіряється її кратність між  видами обслуговування з наступним  округленням до цілих сотень  кілометрів.

**При коректуванні норми  пробігу до капітального ремонту  двигуна коефіцієнт К, приймається  рівним:

0,7 – для ІІІ категорії  умов експлуатації;

0,6 – для ІV категорії;

0,5 – для V категорії.

***Відповідно коефіцієнт  К, коректування норм витрати  запасних частин для двигуна  становить:

1,4 – для ІІІ категорії  умов експлуатації;

1,65 – для ІV категорії;

2,0 – для V категорії.

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

35

БЦТК.М-011с.433.001.КР

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

36

БЦТК.М-011с.433.001.КР

 

Додаток №2

 

Коефіцієнт коректування нормативів залежно від модифікації  рухомого складу і організації його роботи – К₂.

Модифікація рухомого складу	Нормативи
Організація його роботи	Трудомісткість   ТО і  ТР	Пробіг до капітального ремонту	Витрати запасних частин
Базовий автомобіль	1	1	1
Сідельні тягачі	1,1	0,95	1,05
Автомобілі – самоскиди  при роботі на плечах понад 5 км	1,15	0,85	1,2
Автомобілі – самоскиди  із причепом або при роботі на одним  коротким	1,2	0,8	1,25
Автомобілі – самоскиди  із двома	1,25	0,75	1,3
Спеціалізований рухомий  склад (залежно від обладнання) складності	1,10 – 1,20	------	------

 

 

Додаток №3

 

Коефіцієнт коректування нормативів залежно від природно – кліматичних умов – К₃.

Характеристика району	Нормативи
	Періодичність технічного обслуговування	Питома трудомісткості поточного ремонту	Пробіг до капітального ремонту	Витрати, запасних частин
Коефіцієнт К3
Помірний	1,0	1,0	1,0	1,0
Помірно – теплий, помірно  – теплий – вологий, теплий - вологий	1,0	0,9	1,1	0,9
Жаркий – сухий, дуже жаркий, сухий	0,9	1,1	0,9	1,1
Помірковано – холодний	0,9	1,1	0,9	1,1
Холодний	0,9	1,2	0,8	1,25
Дуже холодний	0,8	1,3	0,7	1,4
Коефіцієнт К3
З високою агресивністю навколишнього  середовища	0,9	1,1	0,9	1,1

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

37

БЦТК.М-011с.433.001.КР

 

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

38

БЦТК.М-011с.433.001.КР

 

Додаток №4

 

Коефіцієнти коректування нормативів питомої трудомісткості поточного

Ремонту – К₄ і тривалості простою в технічному обслуговувані і ремонті – К’₄ залежно від пробігу з початку експлуатації.

Пробіг з початку експлуатації в частках від нормативного пробігу  до капітального ремонту	Автомобілі
	Легкові		Автобуси		Вантажні
	К4	К’4	К4	К’4	К4	К’4
До 0,25	0,4	0,7	0,5	0,7	0,4	0,7
Понад 0,25 до  0,50	0,7	0,7	0,8	0,7	0,7	0,7
Понад 0,50 до0,75	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
Понад  0,75 до 1,00	1,4	1,3	1,3	1,3	1,2	1,2
Понад 1,00 до 1,25	1,5	1,4	1,4	1,4	1,3	1,3
Понад 1,25 до 1,50	1,6	1,4	1,5	1,4	1,4	1,3
Понад 1,50 до 1,75	2,0	1,4	1,8	1,4	1,6	1,3
Понад 1,75 до 2,00	2,2	1,4	2,1	1,4	1,9	1,3