Международній туризм на примере турфирме «ПАГАНЕЛЬ»

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

1. Теоретичні аспекти міжнародного туризму………………….…4

1. Історія розвитку туризму в Україні………………………………………....4
2. Сутність міжнародного туризму та туристичних послуг…………………. 9 
3. Організація і техніка виконання операцій міжнародного туризму……....14

2. Дослідження операцій міжнародного туризму на прикладі

ТОВ«Паганель»………………...…………………………………………….…20

2.1.Характеристика діяльності ТОВ «Паганель»……………………….……….20

2.2.Туристичні послуги ТОВ «Паганель»………………………………………...23

2.3.Проблеми в сфері міжнародного туризму на підприємстві ………...………31

3. Рекомендації щодо вдосконалення роботи туристичної фірми «Паганель»……………………………..……………………………....32

Висновок………………………………………………………………………...34

Список  використаної літератури……….…………………………..…36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Туризм являє собою  невід′ємну частину життя суспільства, що підтверджується мільйонами туристичних  поїздок. З економічної точки  зору туризм є потужною високоприбутковою  світовою індустрією, що складає до 10 % світового валового продукту та п′яту частину валового національного продукту багатьох держав світу.

Світова фінансова криза  значно змінили позиції підприємств  всіх галузей та напрямів діяльності. Туристичний бізнес не став виключенням, адже сфера обслуговування повністю залежить від платоспроможності та задоволеності споживачів. Змінились й масштаби ділового туризму – оскільки ділові поїздки здійснюються за рахунок компаній. Позначені проблеми викликали певну політичну напруженість через скорочення іноземних фінансових вкладень та уповільнення розвитку туристичної індустрії в сфері будівництва готелів, ресторанів і т.д.

В Україні туристська діяльність перебуває у стадії реформування. Наявні туристичні ресурси використовуються не повністю, проте динаміка туристичного ринку України свідчить про тенденції до зростання числа туристів.

Мета роботи полягає у дослідженні сутності і особливостей організації операцій з міжнародного туризму, виявленні проблемних аспектів та виявленні шляхів для забезпечення ефективної роботи туристичної фірми.

Для досягнення визначеної мети у роботі були поставлені та вирішені наступні задачі:

• розглянуті сутність та види туристичних послуг;
• охарактеризовані особливості здійснення операцій з міжнародного туризму;
• досліджені практичні аспекти організації та надання туристичних послуг на прикладі туристичного агентства;
• виявлені проблеми та розглянуті шляхи удосконалення туристичних операцій для досліджуваного підприємства.

Об`єктом дослідження  виступає процес організації операцій з міжнародного туризму. Предметом – складові процесу організації операцій з міжнародного туризму на ТОВ «Паганель».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичні аспекти міжнародного туризму

1.1. Історія розвитку туризму в Україні

 

Одним з яскравих символів століть став міжнародний туризм. У часи становлення України як незалежної держави відкрилися величезні перспективи її культурного відображення. 

Найкращі досягнення організаційної та туристичної діяльності в Україні закладалися ще на початку 20-х р. CC ст.

У березні 1918 року як підрозділ Міністерства народної освіти України було створено екскурсійний відділ, яким керувала член Центральної Ради С.Русова. Але вже більшовицько -радянський уряд і партійні органи не ставили перед собою мету зберегти для майбутніх поколінь козацькі могили та церкви над Дніпром. Вони прагнули використовувати туризм як вагомість ідеологічного впливу на населення з метою формування «соціалістичної свідомості».

Щоб система могла нормально функціонувати, необхідно було створити мережу екскурсопунктів, екскурсобаз, екскурсокоммун. Вони повинні були організовувати прийом і відправку туристів, забезпечувати їх керівниками екскурсій, надавати проживання, харчування, туристичне обладнання.

У 20-і роки екскурсійну роботу вели такі структури: екскурсійно-виставково-музейний відділ Наркома УРСР (1919 - 1928гг.), Українське змішане пайове товариство (УСПЕТ, 1928 - 1929 pp.), Товариство пролетарського туризму (УкрТУРЕ, 1926 - 1930 рр. .).

Згідно з положенням, поступово створили мережу територіальних туристичних установ на чолі з Всеукраїнськими екскурсійної базою і комуною. Екскурсійні пункти відкривалися в селах при клубах. Екскурсійні бази - у містах, багатих історичними пам'ятками, з привабливими кліматичними умовами. Екскурсійні комуни - у губерніческіх містах. У екскурсокоммунах діяли: виставковий кабінет, бібліотека, дослідницька лабораторія, гуртожиток для туристів.

У ході національно-культурного відродження в Україні туристично-екскурсова справа набула більшу вагомість, але загальні суспільно-політичні процеси впливали на неї усе більш негативно. 

Вже в 1923 році на Донбасі в результаті багатомісячної затримки зарплати почалися масові страйки робітників («волинки»). Тоді органи КДБ притягли до відповідальності 10 робітників. Тільки у Донецькій області в 30-ті роки було репресовано 50 тис. осіб. Цікаво те, що найбільшу суспільну групу з числа репресованих складали саме робітники - 40,5%.[1] 

Незважаючи на значний приплив робітників з інших республік, питома вага українців, зайнятих у промисловості, збільшилася з 52% (1921р.) до 66% (1940р.). Розвиток Донбасу рятувало селян від голоду і колгоспних трудоднів. 

Загалом, подальшому розвитку українського туризму заважала важка робота на новобудовах індустрії і голодомор 1932 - 1933 рр.. Більш того, назрівала класова ворожість, непримиренність з приводу релігії. Українські туристичні установи, які об'єднував УСПЕТ в березні 1930р., були звинувачені в нездатності пропагувати соціалістичні ідеї. Тепер вони були впорядковані Всесоюзному добровільному товариству пролетарського туризму і екскурсій (з філією УкрТУРЕ) і акціонерному товариству «Інтурист».

У часи перед війною як буржуазних націоналістів репресували так само і значну кількість істориків-краєзнавців, що знизило якість туристичних послуг. Тільки з другої половини 30-х рр..число бажаючих отримати туристичні послуги зросла.

У 1936 р. товариство УкрТУРЕ ліквідували, а його функції тепер поділялися між Укрпрофрадою та Республіканським комітетом у справах фізичної культури і спорту.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни поступово відроджується і туристична сфера; особливо швидко цей процес відбувся з початку «хрущовської відлиги». Тоді починається здійснення становлення виїзного туризму. З 50-х років монополістами радянського туризму були: ВАТ «Інтурист», БММТ «Супутник».

Всесоюзне акціонерне товариство «Інтурист» мало більше 100 відділень і агентств по всьому СРСР, в тому числі 7 в Україні. 

  У 1964 - 1965 рр. в Києві були побудовані туристичні установи, які є найкращими і сьогодні: готель «Дніпро» (на сучасній Європейській площі) та мотель-кемпінг "Пролісок" (на Житомирській трасі); в 2001 році першим у державі статус 5-зіркового отримав відреставрований готель" Україна" (збудований ще в 1908 році). У 2004 році в Донецьку побудували аналогічний «Донбас-Палац».

З початку 70-х рр.. при уряді УРСР створили Управління іноземного туризму, а з 1989 року діє Асоціація «Укрінтур». 

  Високий рівень розвитку туризму в Україні виступає необхідною складовою формування сучасної національної економіки. Тільки в 2003 році держбюджет України за рахунок туристичних послуг поповнився на 380 млн. грн., На 20% в порівнянні з 2002 роком збільшилася кількість іноземців, які відвідали нашу країну.[2]

Дані із статистичного бюлетеня «Туризм в Україні» показують, що за останні роки спостерігається стабільне зростання кількості іноземних туристів, Україна посідає 22-е місце в рейтингу кращих туристичних країн світу (Росія - 12-е, Чехія - 13-е, Туреччина - 19 -е).  Туристична сфера в Україні є п'ятою за значеннями складовою бюджету після промисловості, транспорту, ремонту, зв'язку та видобутку корисних копалин. 

  Ще недавно, в колишньому СРСР, туризм був категорією соціальної. Після проголошення незалежності в Україні з 1991 року туризм - одна зі складових державної економіки. А взагалі, в даний час подорож і туризм перетворюються на величезну сферу світової економіки. Завдяки туризму здійснюється пізнання природи, країн і народів, туризм відкриває людині все, що ховається за горизонтом. 

Закон України «Про туризм» № 1282 / 4 від 18.11.2003 року позначає туризм як «тимчасовий від'їзд людини з місця постійного проживання з оздоровчою, пізнавальною або професійно-діловою метою без зайняття діяльністю, що оплачується. [3]

В «Порядку надання туристичних послуг у місті Києві», затвердженому рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 р., введені такі поняття як «міжнародний туризм» і «внутрішній туризм». 

  За даними Центру туристичної документації СОТ, кожен чотирнадцятий працює в світі зайнятий у сфері, яка надає послуги, в тому числі і послуги на підприємствах національного і міжнародного туристичного бізнесу. В даний час обіг грошових коштів у сфері туризму складає більше двох трлн.дол. США. Це приблизно 5% світових продажів товарів і 15% послуг, які надаються щороку. Крім того, учасниками національного та міжнародного туристичного бізнесу для потреб сфери купується товарів і послуг на суму більше 1 трлн.дол. США. [4]

За роки незалежності в України теж досягнуто певних результатів у міжнародному туризмі.

Зі збільшенням обсягів міжнародного туризму позитивну динаміку має розвиток і внутрішнього туризму в Україні. У 2003 році за Україну подорожували 7,5 млн. так званих внутрішніх туристів. До 20 млн. збільшилася і кількість екскурсоводів. За останні роки зростає цифра туристичних послуг, яка склала в 2205 близько 28 млрд. грн., Що на 30% більше в порівнянні з 2002 роком.

Сьогодні в туристичній та курортній галузі України налічується майже 8000 підприємств, з яких 3500 - суб'єкти туристичної діяльності (ліцензовані турагенства і туроператори), понад 1200 готелів, близько 3200 санаторно-курортних та оздоровчих закладів

Основною проблемою модернізації туристичного і рекреаційного потенціалу України є їх неефективна реалізація. Система управління туристичної та рекреаційної діяльністю в регіонах Україні ще не відповідає сучасним вимогам. Основні проблеми туристичної сфери полягають в тому, що: 

- переважна більшість підходів зумовила відсутність необхідної нормативно-методичної бази для управління туристичним та рекреаційним потенціалом як складової регіонального економічного комплексу (немає адекватних статистичних даних та методології оцінки економічного ефекту в суміжних видах діяльності); 

- відсутня координація суб'єктів різних форм власності та відомчої впорядкованості туристичного та рекреаційного потенціалів Україні; 

- органами управління туристичної та рекреаційної діяльністю в регіонах України практично не використовуються сучасні управлінські технології (геоінформаційні та експертні системи, бази і банки даних), що не дозволяє організовувати ефективний облік об'єктів управління.

  Серед проблем, які стримують модернізацію туристичного та рекреаційного потенціалів регіонів Україні, варто позначити відсутність розгладжені системи інформаційно-рекламного забезпечення діяльності сфери і туристичних підприємств за кордоном. Візовий режим, митні та валютні перепони не впливають на вкладення інвестицій в інфраструктуру туризму і санаторно-курортного комплексу. [5]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 2. Сутність міжнародного туризму та туристичних послуг

 

Операції по міжнародному туризму являють собою вид діяльності, спрямованої на надання різного виду туристичних послуг і товарів туристичного попиту з метою сприяння задоволення широкого кола культурних і духовних потреб іноземного туриста.

Міжнародний туризм включає в себе осіб, що виїжджають за кордон і не займаються там оплачуваною діяльністю.

Туризм спочатку розглядався як подорож. Термін "туризм" в перекладі з французького означає прогулянка, поїздка. Проте з розвитком економіки, коли потреба в подорожах різко виросла, з'явилися виробники послуг для таких подорожей, туризм стає товаром. Як товар туризм реалізується в формі послуг (матеріальних і нематеріальних).

Виникнення туризму як товару вимагало розвитку відповідної матеріально-технічної бази, наявності кваліфікованих кадрів по обслуговуванню туристів, цілеспрямованого і якісного управління туристичними господарськими суб'єктами.

В сучасних умовах туризм являє собою одну з найбільш розвинених галузей світового господарства, форм зовнішньоекономічної діяльності.