Международній туризм на примере турфирме «ПАГАНЕЛЬ»

  Так, якщо в 1950 р. кількість туристів у всьому світі складала 25 млн., а обіг туріндустрії - 2,1 млрд. дол., то в 1995 р., згідно даних Всесвітньої організації туризму, ці показники перевищили 400 млн. і 372,6 млрд .дол. США.[6]

 До початку 90-х років частка туризму вже склала більше 10% світової торгівлі товарами й послугами, що дозволило йому зайняти третє місце після експорту нафти і автомобілів. Туристичний бізнес захоплює підприємців по багатьох причинах, частково, це:

  - невеликі стартові інвестиції;

  - зростаючий попит на туристичні послуги;

  - високий рівень рентабельності і мінімальний період окупності витрат.

  В деяких зарубіжних країнах туризм являється одною з пріоритетних галузей, внесок у валовий національний дохід яких складає 15-35%. До них відносяться Угорщина, Чехія, Австрія, Швейцарія, Італія, Франція, Іспанія, Португалія та ін.

  Міжнародний туризм сьогодні істотно впливає на розвиток світогосподарських зв'язків, економіку окремих країн.

  Розвиток туризму, ріст об'єму туристичних послуг збільшує кількість робочих місць. За оцінками спеціалістів, в даний час в туріндустрії працює більше 100 млн. чоловік, кожне 16-е робоче місце в світі приходиться на туризм.

  Міжнародний туризм являється активним джерелом надходжень іноземної валюти. Наприклад, велика частина доходів від міжнародного туризму в загальній сумі надходжень від експорту товарів і послуг складає: в Іспанії - 35%, Австралії і Греції - по 36%, Швейцарії - 12, Італії - 11, Португалії - 21 і на Кіпрі - 52%. В більшості країн, що розвиваються, на долю іноземного туризму припадає 10-15% доходів від експорту товарів і послуг. Проте в деяких країнах цей показник значно вище, наприклад, в Колумбії він складає 20%, Ямайці - 30, Панамі -55 і на Гаїті -73%.

Туристичний бізнес стимулює розвиток інших галузей господарства: будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництво товарів народного споживання і т.д.

  Крім впливу на економіку багатьох країн, міжнародний туризм впливає на їх соціальну і культурну сферу, екологію. А останні, в свою чергу, впливають на туризм і туристів.

  Розвиток міжнародного туризму викликає й деякі негативні наслідки, наприклад, інфляцію, знищення навколишнього середовища, порушення традицій місцевого населення і т.п.

  До факторів, що викликали бурхливий розвиток туризму в останні роки, можна віднести такі:

-ріст суспільного багатства і доходів населення;

-скорочення робочого часу і збільшення вільного часу;

-розширення використання транспорту для туристичних поїздок (авіаційного, автомобільного та ін.);

-розвиток засобів комунікації та інформаційних технологій;

-істотні зрушення в структурі духовних цінностей та ін.

Одною з характерних рис сучасного туризму є його масовість. Масовий характер туризм набув у післявоєнні роки. З предмету розкоші він став потребою для більшості населення багатьох країн світу. Масовий попит на туристичні послуги породив масове туристичне виробництво. Формується міцна туристична індустрія зі своїми індивідами, своїм продуктом, виробничим циклом, методами організації і управління виробництвом.

Під туристичною індустрією розуміють сукупність виробничих, транспортних і торгових підприємств, що виробляють і реалізують туристичні послуги і, товари туристичного попиту. Сюди відносяться готелі та інші засоби розміщення туристів, транспорт, підприємств громадського харчування, підприємства, що випускають сувеніри та інші товари туристичного попиту.

В Україні туристична діяльність розвинена поки що недостатньо, іде процес становлення туристичної індустрії і туристичного комплексу в цілому. Проте є деякі зрушення - прийнятий Закон України "Про туризм від 15 вересня 1995 р. Цей закон важливий насамперед тим, що держава визнає туризм одним із пріоритетних напрямків розвитку національної культури й економіки і передбачає сприятливі умови, для розвитку туристичної діяльності.[7]

В цьому законі визначається державна політика і державне регулювання в галузі туризму. Позитивним моментом в розвитку ринку туризму в Україні є зростання і вплив туроператорських і турагентських фірм. Здійснюється робота по підготовці кваліфікованих кадрів в цій галузі. Проте це тільки перші кроки на шляху організації туризму як високорентабельної галузі.

Туризм як товар реалізується у формі послуг, які виражаються в корисному ефекті, що задовольняє ту чи іншу потребу в момент свого виявлення. При цьому послуга може бути надана або речами, або в процесі дії живої праці. Відповідно до двох вказаних способів виробництва послуг розрізняють два види самих послуг.

Перший вид - це такі послуги, які опосередковуються речами, тобто матеріальні. Наприклад, послуги по виробництву продуктів харчування для туристів.

Другий вид - це послуги, дія яких спрямована на живу людину чи оточуючі її умови, тобто нематеріальні. До них відносяться послуги по реалізації туристичних путівок, обслуговуванню туристів у готелі, організації театральних вистав та ін. В даному випадку праця надає послугу не річчю, а в ролі діяльності. Однак обидва види послуг мають вартість і являються товаром. Вся діяльність туристичного господарського суб'єкта пов'язана з наданням послуг. [8]

Туристичні послуги, запропоновані в ролі товару на світовому ринку, різноманітні. До них відносяться послуги:

1) по розміщенню туристів (в готелях, мотелях, пансіонатах, кемпінгах, боатингах);

2) переміщенню туристів до країни призначення і по країні різними видами пасажирського транспорту;

3) забезпеченню туристів харчуванням (в ресторанах, кафе, барах, тавернах, пансіонатах);

4) спрямовані на задоволення культурних потреб туристів (відвідання театрів, музеїв, природних та історичних заповідників, фестивалів та ін.);

5) спрямовані на задоволення ділових інтересів туристів (участь в конгресах, симпозіумах, наукових конференціях, ярмарках і виставках);

6) послуги торгових підприємств (продаж сувенірів, подарків, листівок і т.п.);

7) по оформленню документації (паспорта, візи та ін.).

Закон України "Про туризм" визначає туристичні послуги як послуги суб'єктів туристичної діяльності по розміщенню, харчуванню, транспортному, інформаційно-рекламному обслуговуванню, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, відпочинку і т.п., спрямовані на задоволення потреб туристів.

Туристу можуть бути надані або певні види послуг, або повний комплекс послуг. Останній надається шляхом продажу так званих інклюзив-турів і пекідж-турів.

Інклюзив-тури частіше всього використовуються при авіаційних перевезеннях. Вартість перевезення до місця призначення і назад в даному випадку визначається на основі спеціально розроблених інклюзив-тарифів, які інколи нижче звичайних. Вони включають також вартість розміщення туристів у готелі, харчування та інші послуги. Інклюзив-тури використовуються як при групових, так і при індивідуальних поїздках.

Пекідж-тур також передбачає надання клієнту повного комплексу послуг, проте в нього можуть не входити транспортні послуги.

Принципіальних відмінностей між цими видами комплексних послуг немає. Інклюзив-тур більш поширений в західних країнах, пекідж-тур - в США. Структура цих турів залежить від конкретної країни, складу туристів, їх купівельної спроможності, від характеру послуг, їх асортименту і якості. [9]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Організація і техніка виконання операцій міжнародного туризму

 

Здійснення міжнародних  туристичних операцій припускає  визначені відносини між туристами - споживачами туристичних послуг і туристичними фірмами - їхніми виробниками і реализаторами, а також відносини останніх з різними організаціями (банками, транспортними і страховими компаніями і т.п.), що забезпечують виконання міжнародних послуг.

Робота туристичних  фірм із туристами містить у собі:

-пропозиція туристу чи групі туристів визначеного набору туристично-екскурсійних послуг;

-одержання від клієнта коштів за путівку (тур);

-перерахування коштів визначеним організаціям за розміщення, проживання, екскурсійне обслуговування.

Договірні відносини  туриста і туристичної фірми  складаються як відносини покупця (замовника) і продавця (виконавця). При цьому варто підкреслити особливий характер “продукт”, що здобувається в туристичної фірми. Вступаючи з нею в договірні відносини, турист розраховує одержати в залишковому підсумку необхідний йому набір послуг. Фірма ж надає йому, як правило, ще не самі послуги. а права (гарантії) одержання у визначений час, у визначеному місці послуг, безпосередньо, які будуть здійснені іншими фірмами, що не мають прямих договірних відносин з даним туристом, але складаються в договірних відносинах з направляючою туристичною фірмою.

Турист здобуває також  і гарантії надання визначених видів  послуг і самою направляючою фірмою. Сукупність цих прав відображається в путівці, що є кінцевим “продуктом”  діяльності туристичної фірми і відповідно предметом її реалізації.[10]

Туроператорська діяльність - це діяльність по формуванню, просуванню і реалізації туристичного продукту, яка здійснюється на підставі ліцензії юридичною особою чи індивідуальним підприємцем (туроператором).

Турагентская діяльність - діяльність по просуванню і реалізації туристичного продукту, яка здійснюється на підставі ліцензії юридичної особи чи індивідуальним підприємцем (турагентом).

Взаємини між туроператором  і туристом найчастіше будуються  на підставі агентського договору про надання права на реалізацію туристичного продукту, сформованого туроператором.

Саме тому при організації  турів туристичні фірми співробітничають зі страховими компаніями. Страховий внесок входить у вартість путівки. Його величина залежить від тарифу. Існують чотири різновиди тарифів, що ґрунтуються на:

- умовах посольств,  що можуть визначити мінімальну  величину страхової суми, наприклад,  для Західної Європи це приблизно  30 доларів США;

- терміну поїздки;

- кількості людин у  групі (можливі знижки від 5 до 20%);

- віці (старше 60 років  страхова торба може бути збільшена  в два рази).

На сьогоднішній день існують дві форми страхового обслуговування туристів.

1. Компенсаційна - передбачає оплату самим мандрівником усіх медичних витрат і відшкодування їх лише після повернення на Батьківщину, що, як правило, незручно, тому що змушує туриста мати при собі значний грошовий запас на цей випадок.

1.1. Програма страхування  багажу.

Торба страхового ліміту близько 2000 доларів. Вона виплачується по пред'явленні документів, що підтверджують, що багаж був загублений чи ушкоджений під час збереження транспортування. Це найбільш розповсюджений вид страхування, тому що тариф страхування багажу складає близько 50 центів у день.

2. Сервісна.

2.1. Страхування медичних витрат.

2.2. Юридичний і інформаційний  ассистанс - забезпечення правової  підтримки мандрівникам у випадку  адміністративних чи цивільних  порушень, а також гарантія одержання  необхідної інформації про найбільш  зручні маршрути.

2.3. Страхування від нещасливого випадку.

2.4. Програма страхування  цивільної відповідальності за  нанесення збитку майну третіх сторін, нанесених туристом у результаті “ненавмисних дій”.

Страховий поліс - обов'язковий  документ. Більшість країн світу  не видає візи без наявності спеціального страхового поліса. До них відносяться більшість розвинених країн: Австрія, Бельгія, Німеччина, Голландія, Данія, Іспанія, Норвегія, Франція, Швейцарія, Швеція, США. [11]

Страховий поліс як документ, що гарантує оплату необхідного медичного  обслуговування при настанні страхового випадку, обов'язково містить номер телефону фірми-партнера, по якому можна звернутися по допомогу, інформацію про страхувальника, страховика, умови, вартості страховки і звільнення від (відповідальності) зобов'язань компанії у випадку війни, ядерних вибухів, дорожніх аварій, хронічних захворювань і т.д.

Туристична фірма пересилає  постачальнику гарантійний лист із термінами поїздки, найменуванням  країни призначення, засобів пересування, що приймає фірми, кількістю туристів поіменно з указівкою номера паспорта і віку.

Подібним чином оформляються і візи. Існує кілька видів віз у залежності від цілей поїздки - туристичні, візи за приватним запрошенням, візи за діловим запрошенням.

Оформлення віз по приватних  і ділових запрошеннях здійснюється в консульстві країни. Випадки відмовлення у візі складають 5 - 7% від числа всіх що звернулися, причому відмовлення може бути переглянуте. Консульський збір за даний вид послуг складає 10-60 доларів США.

Оформлення туристичних віз  здійснюється за допомогою виклику закордонної фірми на визначену кількість туристів зі списком, заявленим раніше туристичним агентством. Після розгляду консульством видається віза, загальна для всієї групи чи призначена для окремих туристів.

При розробці програм враховується не стільки вартість, скільки складність процедури оформлення.