Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Июня 2013 в 09:58, курсовая работа
Актуальність даної теми полягає у тому , що торговельне посередництво — обов’язковий елемент ринку. Фірми використовують посередників для найбільш кваліфікованого забезпечення зручності придбання продукції за факторами часу, місця, форми і власності; зниження витрат на реалізацію продукції або здійснення операцій з матеріально-технічного забезпечення виробництва; зниження рівня запасів готової продукції або необхідних матеріально-технічних ресурсів; зменшення кількості постачально-збутових операцій; кращого контактування зі споживачами або постачальниками — банками, транспортними, складськими, експедиторськими, страховими фірмами, іншими суб’єктами сфери товарного обігу; досягнення високої оперативності реакції на зміни ринкової кон’юнктури; підвищення ступеня конкурентоспроможності товарів; забезпечення доступу до первинної ринкової інформації.
Вступ
1. Соціально-економічна сутність торгово-посередницької діяльності
1.1 Поняття торгово-посередницької діяльності
1.2 Види торгово-посередницьких операцій
1.3 Організація діяльності торгівельно-посередницьких підприємств
2. Основні форми розрахунків у процесі здійснення торгово-посередницьких операцій на зовнішніх ринках.
3. Проблеми становлення та розвитку торговельно-посередницької діяльності в Україні.
Висновки
Список використаних джерел
- товарні біржі;
- аукціони;
- постійні закупівельні контори, що відкриваються імпортними фірмами за кордоном [4].
Зростає значення імпортних фірм у торгівлі машинами й устаткуванням, оскільки вони беруть на себе після продажне технічне обслуговування. Багато імпортних фірм мають у своєму розпорядженні широку мережу дилерів, які безпосередньо реалізують машини й устаткування споживачам та здійснюють після продажне обслуговування.
Оптові фірми - це підприємства,
які виступають як посередники між
промисловими або заготівельними підприємствами
і роздрібними торговими
Роздрібні фірми - це підприємства,
які самостійно виконують експортно-імпортні
операції. Свою діяльність вони реалізують
через створення власних
Розрізняють також посилкові роздрібні фірми, які приймають замовлення від іноземців і громадян, що проживають за межами своєї країни.
Дистриб'ютори - це фірми, які знаходяться в країні імпортера і здійснюють в основному імпортні операції із купівлі-продажу товарів від свого імені і за свій рахунок на основі угоди про надання їм права на продаж.
Стокісти - це фірми в країні імпортера, які здійснюють операції з експорту й імпорту на основі спеціального договору про консигнаційний склад. Цей договір слугує доповненням до основного договору про надання права на продаж, агентському договору, договору комісії.
Стокісти мають у своєму розпорядженні власні склади, купують і продають товари за свій рахунок і від свого імені, їх функція іноді є однією з додаткових функцій оптової фірми.
2. Діяльність комісійних
фірм пов'язана з комісійними
посередницькими операціями. Вони
виконують разові доручення
Комісійні експортні фірми виступають представниками продавця або покупця.
Комісійна фірма - представник
продавця виконує доручення вітчизняного
виробника-експортера з продажу
його товарів на закордонному ринку.
В її обов'язки входить своєчасне
постачання товару покупцеві, фінансування
і документальне оформлення угоди,
виконання всіх формальностей у
країні покупця, здійснення гарантійного
технічного обслуговування (за узгодженням
сторін), організація збереження товарів
у своїй країні чи за кордоном (за
дорученням комітента). Комісійну винагороду
фірма одержує від виробника-
Комісійна фірма - представник
покупця виконує доручення
Серед комісійних фірм-представників
покупця найважливіше місце посідають
конфірмаційні доми. Їх характерною
рисою є прийняття на себе ризику
по кредитах, які від імені виробника-
Комісійні імпортні фірми є представниками покупців своєї країни і розміщують замовлення в іноземних виробників від свого імені за рахунок вітчизняних комітентів. Вони також надають комітентам різні послуги, наприклад, складають інформаційні огляди кон'юнктури товарних ринків, стежать за відвантаженням товарів, підтримують контакт із постачальниками, для чого мають за кордоном своїх представників, можуть одержувати від іноземних виробників товари на консигнацію [5].
3. Агентські фірми виконують
агентські операції і
Більшість агентських фірм мають західноєвропейське походження, їх філії спеціалізуються на імпорті-експорті готових виробів і послуг незалежних постачальників. Найбільшу активність ці фірми проявляють на ринках з обмеженою місткістю. Агентські фірми мають стабільні позиції в західноєвропейському експорті товарів і послуг у країнах, що розвиваються. їх частка в цих операціях становить 10-20%.
Залежно від місцезнаходження агентські фірми класифікуються на:
а) агентів у країні принципала, до яких відносяться:
- експортний агент - торгова
фірма, що виступає за
- імпортний агент - торговельна
фірма, що знаходиться в
б) агентів в іноземній державі, до яких відносяться:
- закордонний збутовий
агент - фірма, якій надане право
компанією іншої країни діяти
від її імені і за її рахунок
на визначеній території в
іноземній державі за
- іноземна закупівельна
агентська фірма, що виконує
операції по закупівлі товарів
за кордоном для своїх
4. Брокерські фірми виконують
брокерські операції. Це посередницькі
фірми, що зводять
5. Фактори - це торговельні
посередники, що виконують
Фактори використовуються, як правило, дрібними і середніми промисловими підприємствами для просування товарів (в основному текстильної продукції, шкіри, м'яса) на ринки США й інших західних країн.
У міжнародній торгівлі існують ще три особливих типи посередників, роль яких настільки значна, що їх відносять до організаційних способів торгівлі: міжнародні товарні біржі, аукціони, торги [5].
2. Основні форми розрахунків
у процесі здійснення торгово-
Міжнародна торгівля породжує
більш високі ризики для торгових
партнерів у порівнянні з торгівлею
усередині країни. Питання зниження
ризиків при
Для того, щоб визначити на якій основі будуються відносини між зовнішньоторговельними партнерами, необхідно хоча б коротко проаналізувати
Документ, що визначає права та обов'язки сторін, тобто контракт (договір, угода). Зовнішньоторговельний контракт [9] - це домовленість про взаємні обов'язки закордонних партнерів, де кожен берет на себе визначені зобов'язання. Метою однієї сторони при цьому є одержання товару, іншої сторони - виторгу за товар.
Форма зовнішньоторговельного
контракту може носити довільний
характер, однак, практика привела до
необхідності дотримання деяких загальноприйнятих
норм щодо змісту і форми контракту.
Загальна структура
а) Предметом контракту може бути продаж і постачання того, чи іншого товару, передача технології і т.д. Предмет контракту варто вказати детально: вид, марка, модель. Якщо ж товар поставляється в асортименті, то усі види товару повинні бути перераховані в специфікації, прикладеної до контракту і складової його невід'ємну частину.
в) При визначенні кількості товару, у контракті встановлюються одиниці виміру. Кількість товару може бути визначене як твердо фіксованою цифрою, так і встановленням меж по кількості. Основним документом, що підтверджує якість товару, є сертифікат якості, видаваний або фірмою - виготовлювачем, або спеціальною організацією, що здійснює перевірку якості товару.
с) Термін постачання - це час,
протягом якого продавець повинний
передати товар покупцю. Термін постачання
в контракті купівлі-продажу
д) Базисні умови контракту визначають, хто несе витрати, зв'язані з транспортуванням товару від експортера до імпортера. Ці умови називаються базисними, оскільки встановлюють базис ціни в залежності від того, включаються витрати по доставці в чи ціну ні. Базисні умови визначають основні обов'язки продавця і покупця.
Основні обов'язки продавця включають:
- поставити товар в обговорений пункт;
- повідомити покупця про відвантаження товару;
- забезпечити упакування товару;
- оплатити мита і податки по експорті;
- забезпечити на свій
страх і ризик одержання
дозволу на вивіз товару, якщо такі вимагаються;
нести ризик і витрати до моменту надання товару в розпорядження покупця в місці, установленому базисними умовами й у термін, обумовлений у контракті.
Основні обов'язки продавця:
- прийняти товар, наданий
у його розпорядження в місці
й у термін, позначені в договорі,
чи документи на товар і
сплатити ціну товару
нести усі витрати і ризики, якою може піддаватися товар з дати настання терміну постачання;
- оплатити мита і податки по імпорті;
- забезпечити на свій
страх і ризик одержання
Загальний підхід до базисних умов був визначений Міжнародною Торговельною Палатою (ICC - International Chamber of Commerce) у довіднику тлумачення термінів - Інкотермс (Incoterms).
Розглянемо деякі основні варіанти базисних умов [10]:
а) EXW - "EX WORKS" (ex factory, ex plantation, ect.) "с заводу" (з підприємства, із плантації і т.д.)
Информация о работе Організація міжнародної торгівельно-посередницької діяльності підприємства