Аналіз та основні напрямки збільшення обсягів зерновиробництва

З описових кількісних засобів аналітичного дослідження значного поширення набуло використання середніх та відносних величин.

Середні величини (прості арифметичні, зважені арифметичні, середні хронологічні, середні геометричні, середні гармонічні, середні квадратичні) використовуються в аналізі для узагальнюючої характеристики масових однорідних показників (середня заробітна плата робітника, середня чисельність працівників, середня ціна реалізації тощо). Через середню величину характеризують загальний рівень ознаки, що аналізується, коли вона схильна до значних коливань. Обов’язковою умовою для використання способу середніх величин є якісна однорідність сукупності явищ та фактів, що вивчаються.

 Під час обчислення  середніх величин необхідно враховувати, що вони поділяються залежно  від поставлених цілей на дві  групи:

• прості середні, обчислені без урахування значущості кожного елемента в загальній сукупності;
• зважені середні, в яких враховано вагу (значущість) досліджуваних елементів.

Найбільш простою є середня арифметична, яка обчислюється простим діленням суми окремих значень ознак на їхню кількість.

Середня гармонічна тісно пов’язана із середньою арифметичною і обчислюється як відношення суми ознак до суми добутків цих ознак на обернені значення варіант.

Використання середньої гармонічної є найбільш зручним у тому разі, коли невідомі абсолютні значення досліджуваних ознак.

Середня квадратична обчислюється добуванням квадратного кореня з частки від ділення суми квадратів окремих значень досліджуваної ознаки на їхню кількість за такими формулами:

проста середня квадратична:

;

зважена середня квадратична:

.

Найчастіше в економічному аналізі використовується середня хронологічна, яка характеризує середній рівень рядів динаміки. Для однакових проміжків часу середня хронологічна обчислюється за формулою:

.

Для аналізу зміни економічних явищ і процесів за певний період широко використовуються ряди динаміки.

Рядом динаміки називають часову послідовність значень економічних показників. Це хронологічні (моментні) або часові (інтервальні) ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку того чи того економічного явища. Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами.

Аналіз динамічних рядів уможливлює виявлення низки закономірностей і тенденцій, які виявляються в досліджуваному явищі. За допомогою рядів динаміки можна одержати такі дані:

• інтенсивність зміни досліджуваних показників (зростання, зменшення, стабільність);
• середній рівень показника і середню інтенсивність змін;
• тенденції щодо зміни показників.

В економічному аналізі велику роль відіграють так звані графічні способи, відмітною рисою яких є їхня наочність, що значно спрощує процес доведення результатів економічного аналізу до широкого кола працівників.

Вибір технічних прийомів аналізу здебільшого залежить від характеру зв’язків між явищами. Якщо взаємозв’язок між результативним показником та факторами, що його визначають, має функціональний характер, в аналітичній практиці використовують прийоми елімінування.

Елімінування — означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

В аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:

• спосіб ланцюгових підстановок;
• спосіб абсолютних різниць;
• спосіб відносних різниць;
• індексний спосіб.

Спосіб ланцюгових підстановок. Він є найуніверсальнішим і використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах факторних моделей. Цей спосіб полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника з допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді. З цією метою визначають низку умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох, факторів, припускаючи, що інші фактори є незмінними. Порівняння величини результативного показника до та після заміни рівня того чи того показника нейтралізує (елімінує) вплив усіх інших факторів, крім одного, та уможливлює визначення впливу останнього на приріст результативного показника.

Для ілюстрації принципового алгоритму ланцюгових підстановок як методу виявлення впливу факторів на результативний показник розглянемо показник Y, який описується формулою  
Y = Х1Х2Х3, причому базисний рівень цього показника (Y0) і звітний рівень (Y1) становлять:

Далі послідовно замінюються базисні параметри, що входять у формулу, на звітні і розраховуються умовні результативні показники:

1-й умовний показник (перша  заміна): ;

2-й умовний показник (друга  заміна): ;

3-й показник (третя заміна): .

Отже, вплив факторів на відхилення значення показника Y1 від значення показника Y0 визначатиметься так:

вплив фактора Х1 на зміну у: ;

вплив фактора Х2 на зміну у: ;

вплив фактора Х3 на зміну у: ;

.

Спосіб абсолютних різниць. Цей спосіб є спрощеним варіантом способу ланцюгових підстановок. Як і останній, він використовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в тих моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів Y = Х1Х2, або в змішаних моделях типу Y = (Х1 – Х2)Х3. Якщо результативний показник розраховується як частка від ділення факторів або представлений залежністю факторів, то доцільно використовувати тільки спосіб ланцюгових підстановок як найуніверсальніший.

Хоч можливість використання способу абсолютних різниць є обмеженою, завдяки його зручності він набув широкого застосування в економічному аналізі. Особливо ефективно використовується цей спосіб у тому разі, коли вихідні дані вже містять абсолютні відхилення за факторними показниками. Алгоритм розрахунків за допомогою способу ланцюгових підстановок має такий вигляд:

;

;

.

Щоб розрахувати вплив першого фактора (кількісного) на результативний показник, необхідно абсолютний приріст цього фактора помножити на базисний рівень другого фактора (і всіх інших, що їх включає модель).

Вплив другого фактора на результативний показник розраховується множенням фактичного значення першого фактора на абсолютний приріст другого фактора (тобто того фактора, вплив якого вивчається), а якщо в моделі є інші фактори, то на базисне значення тих факторів, вплив яких іще не вивчався.

Вплив третього фактора (і всіх наступних) визначається як добуток фактичного значення першого та другого факторів на абсолютний приріст досліджуваного третього фактора.

Згідно зі способом відносних різниць для визначення впливу першого фактора на результативний показник необхідно базисне значення результативного показника помножити на відносне відхилення першого фактора, яке виражене у відсотках, і поділити на 100. Для спрощення розрахунків відносне відхилення факторів доцільно розраховувати в коефіцієнтах:

.

Вплив другого фактора визначається множенням базисного значення результативного показника, скоригованого на вплив дії першого фактора (позитивний вплив додається, негативний — віднімається), на відносне відхилення другого фактора, що виражається у відсотках, і результат поділити на 100:

.

Вплив третього фактора (і всіх наступних) визначається аналогічно: базисне значення результативного показника коригується на результат дії першого та другого факторів (додається чи віднімається залежно від напрямку дії) і отриманий результат множиться на відносне відхилення третього фактора:

.

Розглянуті вище технічні засоби економічного аналізу забезпечують можливість досліджувати будь-які показники діяльності підприємства окремо або в комплексі (у системному порядку). Однак навіть під час аналізу окремих показників роботи (не кажучи вже про комплексний аналіз) дуже рідко користуються тільки одним із розглянутих технічних прийомів. Для досягнення кінцевої мети аналізу, як правило, необхідно застосувати комбінацію різних прийомів.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ

 ПСП «НОВОГРИГОРІВСЬКЕ» ВОЗНЕСЕНСЬКОГО РАЙОНУ

 

 

          2.1. Аналіз розміру і спеціалізації

 

Приватне  сільськогосподарське підприємство «Новогригорівське» знаходиться у центральній частині Миколаївської області. Підприємство розташоване в с. Новогригорівка, Вознесенського району. Відстань від господарства до обласного центру - м. Миколаїв 75 км, до районного центру – м. Вознесенська 15 км.

За географічним положенням територія господарства знаходиться у підзоні північного степу. Клімат теплий з жарким літом і м’якою зимою. Середньорічна температура повітря 8,50С. Кількість опадів за період з температурою вище 10 0С – 200-230 мм, за рік – 330-360 мм. За даними агрометеорологічної станції середня тривалість без морозного періоду в зоні складає 186-200 днів. Приморозки навесні припиняються найчастіше з другої декади квітня, але бувають роки, коли вони спостерігаються навіть у другій декаді травня.

Тривалість вегетаційного періоду за середньою температурою вище +5 0С 217 днів, вище +10 0С 171 день. Середня t 0С повітря за рік 9,2-9,9 0С.

За результатами агрохімічного обстеження переважають ґрунти з середнім вмістом гумусу, значну частку також займають піщані ґрунти. В цілому природно-кліматичні умови та географічне положення господарства благодійно впливають на вирощування багатьох сільськогосподарських культур.

Основний вид транспортного зв’язку в господарстві – автомобільний.

Проаналізуємо динаміку показників розміру господарства, які свідчать про рівень концентрації виробництва, для наочності представимо їх у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Показники розміру ПСП «Новогригорівське»  Вознесенського району

Показники	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2011р. у % до
				2009 р.	2010 р.
Валова продукція с.-г. у порівняльних цінах 2010 року, тис. грн	3633,8	4444,2	6022,8	165,7	135,5
Грошова виручка від реалізації с.-г. продукції, тис. грн	2264	4162,1	6624,2	292,6	159,2
Площі с.-г. угідь, га	2434	2277	2272	93,3	99,8
Середньорічна вартість основних виробничих фондів с.-г. призначення, тис. грн	6220	6221	6482	104,2	104,2
Середньорічна чисельність працівників зайнятих в с.-г. виробництві, чол.	23	23	28	121,7	121,7

 

Аналіз динаміки показників розміру виробництва в ПСП «Новогригорівське» свідчить, що в господарстві спостерігається тенденція нарощування обсягів грошової виручки від реалізації продукції. У 2011 р., порівняно з 2009-2010 рр., вартість валової продукції в постійних цінах 2010 р. зросла на 65,7% та на 35,5% відповідно, грошова виручка зросла на 192,6% та 59,2% відповідно.

Також в господарстві спостерігається поступове збільшення вартості основних засобів на 4,2% та середньорічної чисельності працівників – на 21,7%. Зменшилась протягом досліджуваного періоду площа сільськогосподарських угідь – на 6,7% та на 0,2% відповідно.

Для характеристики виробничо-економічного потенціалу ПСП «Новогригорівське» важливе значення має аналіз процесу спеціалізації виробництва з метою вивчення її рівня, доцільності, впливу на економічні показники діяльності господарства. Для цього розрахуємо таблицю 2.2 і проаналізуємо отримані показники.