Конкурентоспроможність потенціалу підприємства та її рівні на прикладі підприємства «ДП МО КАРЗ АВІАКОН»

 

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНОТОПСЬКИЙ ІНСТИТУТ

 

 

Кафедра економіки і управління

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: Потенціал і розвиток підриємства

на тему:  «Конкурентоспроможність потенціалу підприємства та її рівні на прикладі підприємства «ДП МО КАРЗ АВІАКОН»»

 

 

                                                        Студента 4 курсу групи Е-11к

                                                            Мельникова Євгенія Олеговича

                                               Науковий керівник

                                                   Зубко К.Ю

 

 

 

 

 

2015

ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади формування та реалізації стратегії міжнародної конкурентоспроможності підприємства…………………………………………………….4

1. Поняття міжнародної конкурентоспроможності підприємства ……………………..4
2. Аналіз конкурентних стратегій за класифікаційними ознаками.................................9
3. Алгоритм вибору конкурентної стратегії підприємства ……....................................14

РОЗДІЛ 2. Оцінка стратегії міжнародної конкурентоспроможності підприємства на прикладі ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»………………………………………………………………………………...….….17

2.1. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства ………………………....…..17

2.2. Аналіз організаційної структури підприємства ……………………………………………………..…….26

2.3.Оцінка рівня міжнародної  конкурентоспроможності підприємства………………..….30

РОЗДІЛ 3. Розробка стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства……………………………………………………………………………….....40

3.1. Міжнародна стандартизація як найважливіша складова забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства……………………………………………………………………..….…..40

3.2. Виробництво авіаційної техніки в рамках підвищення конкурентоспроможності підприємства……………………………………………………………………………...…....46

3.3. Військово-технічне співробітництво як інструмент реалізації інтересів підприємства в контексті пріоритетів національного розвитку ……………………………………………………..…….……..52

ВИСНОВКИ...................................................................................................................................57

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ......................................................................................60

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

За сучасних умов одним із найважливіших показників рівня міжнародної конкурентоспроможності країни є її присутність на міжнародних ринках складної наукоємної продукції. У її виробництві задіяні самі передові технології, найбільш кваліфіковані кадри, а також використані останні досягнення науки та техніки.

У даний час підприємства здійснюють свою діяльність в умовах жорсткої конкуренції, пов’язаної з посиленою глобалізацією світового економічного простору. Сьогодні для світової економіки характерне формування та впровадження нових стратегій глобального бізнесу. Дотримуючись нової парадигми глобальної економіки на міжнародному ринку наукоємної продукції, її виробники змушені підвищувати рівень своєї бізнес-компетенції.

Аналіз світового досвіду, прогноз та об’єктивна оцінка розвитку держави безумовно свідчать, що найбільш реальним напрямком розвитку авіації Збройних Сил України є підтримання справності існуючого парку бойових літальних апаратів. Більшість українських підприємств на сьогодні не готові до ведення конкурентної боротьби за умов глобальної економіки. Такі обставини зумовлюють актуальність і безпосереднє практичне вивчення питання забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

Метою курсовоої роботи є розробка та удосконалення механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства на світовому ринку.

У відповідності до поставленої мети у роботі сформульовані наступні завдання:

• аналіз теоретичних аспектів міжнародної конкурентоспроможності підприємства;
• дослідження сутності основних стратегій за класифікаційними ознаками та особливостей вибору конкурентної стратегії підприємства;
• проведення аналізу ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства;
• дослідження функціонування системи охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві;
• дослідження основних тенденцій розвитку сучасного світового ринку авіаремонтних послуг та визначення нових факторів міжнародної конкурентоспроможності авіаційної техніки;
• оцінка рівня міжнародної конкурентоспроможності підприємства та визначення основних проблем, пов’язаних із формуванням стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства;
• розробка стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства.

Об’єктом дослідження роботи виступає стратегія забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємства.

Предметом дослідження є управління конкурентоспроможністю Державного підприємства Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»».

Питання конкурентоспроможності є об'єктом глибокого і всебічного вивчення широкого кола як зарубіжних, так і вітчизняних вчених-економістів. Основою досліджень теоретичних аспектів конкурентоспроможності виступають праці таких видатних представників світової економічної думки, як Е. Альтман, І. Ансофф, Т. Бейтмен, Д. Болл, П. Друкер, Ф. Котлер, Ж-Ж. Ламбен, В. Маккалах, К. Макконнелл, М. Портер, А. Стрікленд, А. Томпсон, С. Шелл.

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади формування та реалізації стратегії міжнародної конкурентоспроможності підприємства

 

1. Поняття міжнародної конкурентоспроможності підприємства

конкурентоспроможність міжнародний управління

Для успішного виходу підприємства на зовнішні ринки необхідно, щоб виготовлена ним продукція мала відповідний рівень конкурентоспроможності по відношенню до продукції зарубіжних товаровиробників.

Кожне підприємство, яке виходить на ринок з власною продукцією, намагається досягти переваги над іншими підприємствами, тобто відбувається боротьба фірм на доступних сегментах ринку за обмежений об’єм платоспроможного попиту споживачів [4].

Одним з основних елементів, на якому ґрунтується конкурентна боротьба, є конкурентоспроможність. У сучасній економічній літературі наводиться досить великий перелік визначень конкурентоспроможності.

Конкурентоспроможність – це комплексна характеристика здатності суб’єкта господарювання ефективно конкурувати на ринку за умови зростання конкурентного потенціалу [14].

Конкурентоспроможність виступає економічною категорією, яка зумовлює спроможність суб’єкта господарської діяльності впливати на ринкову ситуацію у власних інтересах та здатність виробляти продукцію, яка б задовольнила потреби споживача за умови невеликого рівня витрат [15].

Ключовими особливостями конкурентоспроможності підприємства як економічної категорії є:

• порівняльний характер (відносна оцінка);
• короткострокові та довгострокові складові;
• залежність від конкурентоспроможності товару;
• залежність від ефективності функціонування підприємства [17].

На думку закордонних експертів, сутність конкурентоспроможності підприємства виражається через багаторівневу ієрархію факторів. Верхній рівень – це частка ринку, яка безумовно залежить від досягнутої конкурентоспроможності продукції. Другий рівень встановлює її потенційну конкурентоспроможність. Третій і четвертий – якість та ефективність управління, а п’ятий рівень характеризує економічні результати діяльності підприємства.

Конкурентоспроможність підприємства характеризується дією цілої системи факторів зовнішнього та внутрішнього середовища його функціонування (рис. 1.1). Таким чином, до факторів зовнішнього середовища відносять:

• рівень державного регулювання та розвитку економіки країни (система оподаткування, кредитно-фінансова та банківська система, система зовнішньоекономічних зв’язків країни);
• система комунікацій;
• фактори, які визначають споживання продукції (ємність ринку, вимоги споживачів до якості продукції та ін.).

Фактори внутрішнього середовища підприємства характеризують наступні внутрішньовиробничі показники:

• технічний рівень виробництва;
• технологія;
• організація виробництва та управління;
• система формування та стимулювання попиту та ін..

Фактори зовнішнього середовища поділяються на чинники прямого та опосередкованого впливу. До факторів прямого впливу відносяться державні, конкурентні, ринкові фактори. До факторів непрямого впливу належать стан економіки, соціальні, міжнародні та політичні фактори.

У внутрішньому середовищі рівень конкурентоспроможності підприємства визначається ключовими факторами – виробничий потенціал (організаційно-технічні, фінансово-економічні чинники та маркетинг) та інвестиційний потенціал (розмір власних джерел інвестування та можливість залучення додаткових фінансових ресурсів) [2].

П’ятифакторна модель конкурентних сил дає можливість виявити сильні та слабкі сторони підприємства, проаналізувати, в яких областях стратегічні зміни матимуть максимальний позитивний ефект та виявити області, в яких галузеві тенденції здійснюють найбільший вплив на потенціальні можливості компанії або загрози. Розуміння цих базових факторів дозволяє визначити можливі напрямки диверсифікації.

Конкурентоспроможність підприємства є одним із основних критеріїв оцінки ефективності його діяльності. Це його здатність забезпечувати вищу ефективність виробництва у порівнянні з конкурентами в довгостроковій перспективі. Очевидно, що конкурентоспроможність є результатом діяльності усіх підрозділів підприємства в усіх напрямах виробництва та його обслуговування.

Необхідно підкреслити, що для забезпечення стійких конкурентних позицій на світовому ринку, підприємству, перш за все, необхідно володіти конкурентним перевагами на національному ринку, вправно використовувати всі свої ресурси та можливості [7].

Таким чином, конкурентна перевага – це відносна категорія, для якої притаманна здатність адаптації до умов, що змінюються, певний рівень стійкості та ефективності, що в сукупності визначає можливості успішного функціонування підприємства в конкурентному середовищі. Інакше кажучи, це висока компетентність підприємства, що надає йому найкращі можливості залучати й зберігати клієнтів.

Конкурентні переваги як стратегічні фактори успіху повинні відповідати наступним вимогам:

1. базуватись на можливостях підприємства, які зобов’язані бути оригінальнішими у порівнянні з конкурентами, і які неможливо скопіювати;
2. забезпечувати унікальність торгової марки у порівнянні з конкурентами у довгостроковій перспективі;
3. задовольняти специфічні потреби клієнтів [4].

Між конкурентними перевагами та конкурентоспроможністю підприємства існує тісний взаємозв’язок. Конкурентні переваги та потенціал є факторними ознаками, а конкурентоспроможність та конкурентна позиція – результатом впливу системи ключових чинників, які залежно від конкурентного середовища створюють різні конкурентні переваги.

Отже, конкурентоспроможність підприємства – це здатність використовувати свої сильні сторони та сконцентрувати свої зусилля в тій сфері виробництва товарів та послуг, де воно зможе зайняти лідируючі позиції на внутрішньому та зовнішньому ринках. В останньому випадку мова йде про міжнародну конкурентоспроможність [3].

Міжнародна конкурентоспроможність підприємства відображає можливість ефективної виробничо-господарської діяльності в умовах глобального конкурентного ринку. Це забезпечується всім комплексом наявних у підприємства ресурсів. Виробництво та реалізація конкурентоспроможних товарів та послуг є узагальнюючим показником життєздатності підприємства, його вміння ефективно використовувати свій фінансовий, виробничий, науково-технологічний та трудовий потенціал. Інакше кажучи, показник конкурентоспроможності відображає підсумки роботи практично всіх підрозділів підприємства, а також його реакцію на зміну зовнішніх та внутрішніх факторів впливу [7].

Процес управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства можна представити у вигляді чотирьох взаємопов'язаних блоків: